Інна Ковалевська, докторка фармацевтичних наук, професорка
Галина Сліпченко, докторка фармацевтичних наук, професорка, завідувачка кафедри промислової технології ліків та косметичних засобів
Національний фармацевтичний університет (НФaУ) відзначає свою величну історичну віху — 105-річчя від дня заснування. Упродовж багаторічного становлення університет не лише забезпечував підготовку висококваліфікованих фахівців, а й відігравав визначальну роль у формуванні наукових засад, стратегічних напрямів розвитку та інтелектуального підґрунтя фармацевтичної галузі України. Живим втіленням цієї безперервної еволюції, де фундаментальні традиції трансформуються в інноваційні технології майбутнього, є кафедра промислової технології ліків та косметичних засобів (ПТЛКЗ).
Сучасна кафедра — це не просто окремий навчальний підрозділ, а потужний міждисциплінарний конгломерат, який викристалізувався внаслідок інтеграції легендарних наукових шкіл: заводської технології ліків, технології фармацевтичних препаратів (ТФП), процесів та апаратів хіміко-фармацевтичних виробництв (ПАХТ), а також новітніх індустрій — косметології та аромології.
Зародження традицій: ера заводської технології ліків
Історія кафедри бере початок від витоків створення Харківського хіміко-фармацевтичного інституту у 1921 році, коли при кафедрі фармацевтичної практики було організовано самостійний курс технології галенових препаратів під керівництвом видатного вченого, професора Абрама Давидовича Розенфельда.
Згодом, у 1930 році, створено окрему кафедру технології ліків та галенових препаратів під керівництвом професора С. Г. Ковальова та професора Сергія Федоровича Шубіна.
У період евакуації інституту під час Другої світової війни (1941–1943 рр.) кафедрою керувала доцентка М. Б. Волинська, а в повоєнні роки відновленням керували доцент Н. Л. Лемберг та доцент Г. А. Карпенко.
Протягом трьох десятиліть (1947–1978 рр.) кафедру очолював професор Г. П. Півненко, який заклав міцний фундамент для переходу до промислового виробництва. Масштабування промисловості зумовило історичний поділ у 1976 році на аптечну та заводську технологію ліків (ЗТЛ), яку очолив професор Микола Юхимович Чернов.
Золотий вік промислової фармації та створення сучасного навчально-методичного кластера пройшов через серію знакових структурних трансформацій. Наприкінці XX століття єдина технологічна школа розділилася на два потужні вектори: кафедру заводської технології ліків (ЗТЛ), наукове лідерство на якій перейняв професор Дмитро Іванович Дмитрієвський, та кафедру промислової фармації, уособленням якої став професор Владислав Іванович Чуєшов (керував у 1987–2004 рр.) - засновник перших фундаментальних підручників з промислової технології ліків.
Тобто, починаючи з 2004 року, в університеті паралельно та взаємодоповнюючи розвивалися дві фундаментальні технологічні кафедри, кожна з яких мала свій унікальний вектор:
Кафедра заводської технології ліків (ЗТЛ) (під керівництвом професора Д. І. Дмитрієвського, а згодом - професорки Олени Анатоліївни Рубан) робила ключовий акцент на фундаментальній підготовці провізорів-технологів для класичного фармацевтичного факультету.
Кафедра технології фармацевтичних препаратів (ТФП) (під керівництвом професора Євгенія Володимировича Гладуха, а потім — професора Олександра Сергійовича Кухтенка) зосередилася на вихованні нової генерації фахівців - інженерів-технологів для промислового виробництва. Це дозволило повністю задовольнити потребу вітчизняних заводів як у науковцях-розробниках, так і в інженерних кадрах, здатних керувати складними апаратними комплексами.
Знакова віха розвитку розгорнулася під час керівництва професора О. С. Кухтенка: саме в цей період кафедра здійснила якісний еволюційний стрибок, змінивши назву на кафедру технології фармацевтичних препаратів (ТФП) та приєднавши до свого складу фундаментальну кафедру процесів та апаратів хіміко-фармацевтичних виробництв (ПАХТ), якою до цього успішно керував професор Олександр Іванович Зайцев.
З 2024 року об’єднаний флагманський підрозділ промислової технології ліків та косметичних засобів упевнено очолювала професорка О. А. Рубан. Новітній етап масштабної інтеграції всіх технологічних, інженерних та космецевтичних шкіл у сучасну єдину систему проходить під безпосереднім керівництвом докторки фармацевтичних наук, професорки Г. Д. Сліпченко.
Інженерне крило та філософія краси: школи ТФП, ПАХТ і Косметології
Сучасний профіль кафедри інтегрував у собі досвід видатних фахівців різних епох:
Методичний Олімп: Фармацевтична енциклопедія та базові підручники
Кафедра ПТЛКЗ історично є головним генератором навчально-методичної літератури для вищої медичної та фармацевтичної школи України. Масштаб її впливу виходить далеко за межі аудиторій університету, формуючи єдиний інформаційно-освітній простір країни.
Створення «Фармацевтичної енциклопедії». Справжнім інтелектуальним проривом національного масштабу став фундаментальний проєкт створення першої в Україні «Фармацевтичної енциклопедії». Ця епохальна праця була реалізована під безпосереднім науковим керівництвом видатного вченого, професора Івана Михайловича Перцева. Енциклопедія об’єднала тисячі наукових статей, ставши настільною книгою та головним верифікованим джерелом знань для науковців, практикуючих провізорів, технологів та студентів.
Базові національні підручники. Колективом авторів кафедр ТФП та ЗТЛ розроблено й видано фундаментальні підручники, за якими сьогодні навчаються студенти всіх профільних ЗВО України. До золотого фонду навчальної літератури увійшли підручники «Промислова технологія ліків» у двох томах (за редакцією проф. В. І. Чуєшова), «Технологія ліків промислового виробництва», а також спеціалізовані видання з технології фармацевтичних препаратів, процесів та апаратів, парфумерно-косметичних засобів. Методичний доробок кафедри - це зразок системності, що поєднує класичні канони з найсуворішими вимогами міжнародних стандартів GMP та інноваційними технологіями.
Живий ланцюг та інституційний фундамент: спадкоємність поколінь
Головний секрет тривалого успіху кафедри ПТЛКЗ полягає у нерозривному зв’язку поколінь та її ролі фундаментального базису для всього університету. Ця кафедра історично виступає головним технологічним «донором» наукових ідей та лідерських кадрів, стаючи міцним фундаментом для створення, масштабування та розвитку інших кафедр технологічного і виробничого напряму.
Яскравим прикладом такої інституційної зрілості є вихованці кафедри, які сьогодні очолюють ключові вектори розвитку університету. Зокрема, вихованець цієї технологічної школи, доктор фармацевтичних наук, професор Олександр Сергійович Кухтенко, пройшов шлях становлення в цих стінах і згодом очолив Національний фармацевтичний університет на посаді ректора. Докторка фармацевтичних наук, професорка Олена Анатоліївна Рубан стала потужною фігурою, яка успішно масштабувала отриманий на кафедрі фундаментальний досвід на суміжні освітньо-наукові платформи, довівши, що кафедра ПТЛКЗ є матрицею для формування топ-кадрів фармації.
Ще одним представником управлінської еліти НФаУ стала докторка фармацевтичних наук, професорка Наталя Петрівна Половко. Її досвід завідування кафедрою та теперішня діяльність на посаді проректора з науково-педагогічної роботи яскраво демонструють, як глибока технологічна експертиза трансформується у стратегічне управління якістю вищої освіти в НФаУ.
Наукові традиції, закладені професором Півненком та професором Чуєшовим, сьогодні впевнено розвиваються потужним пулом сучасних професорів. Поряд із визнаними лідерами на кафедрі плідно працюють відомі доктори наук, професори Л. О. Бобрицька, В. І. Гриценко, І. В. Ковалевська; доценти О. В. Кутова, Є. А. Безрукавий, Д. П. Солдатов, Л. С. Петровська, І. О. Криклива, О. А. Манський, Т. О. Пономаренко, Н. О. Ніколайчук, Д. С. Пуляєв та П. В. Паливода. Вони виступають менторами для талановитого покоління молодих науковців. Молоді вчені переймають фундаментальну точність старших колег і збагачують її цифровими технологіями: математичним моделюванням процесів вологого гранулювання, комп’ютерним дизайном молекул космецевтики та автоматизацією ліній за стандартами Industry 4.0.
Інституційний капітал кафедри ПТЛКЗ примножує когорта її офіційних амбасадорів, які забезпечують міжнародне реноме та науковий прогрес університету:
Галина Пертівна Кухтенко - кандидатка фармацевтичних наук, доцентка; драйвер європейського вектору та трансляційної фармації, що активно інтегрує досвід школи у взаємодію із закордонними профільними товариствами.
Юлія Сергіївна Маслій - докторка фармацевтичних наук, доцентка; уособлення потужного інноваційного потенціалу, чиї фундаментальні та експериментальні розробки у сфері технології ліків регулярно здобувають найвищі академічні визнання.
Наталія Анатоліївна Гербіна - кандидатка фармацевтичних наук, доцентка; яскравий приклад успішної міжнародної наукової мобільності, яка масштабує та валідує розробки кафедри на базі європейських університетських лабораторій.
Від патенту до конвеєра: наукові здобутки та національні бренди
Наукова діяльність кафедри - це золотий фонд вітчизняної фармації, представлений десятками оригінальних лікарських засобів, які рятують життя мільйонів.
Окремо слід відзначити фундаментальну роль у розвитку кафедри доктора фармацевтичних наук, професора І. М. Перцева, який став одним із перших фундаторів концептуальних основ біофармації в науковій та викладацькій практиці. Доведена ним ключова роль допоміжних речовин у забезпеченні терапевтичної ефективності ліків увінчалася створенням і впровадженням у промислове виробництво відомих оригінальних препаратів.
Заснувавши потужну наукову школу та підготувавши плеяду докторів і кандидатів наук, Іван Матвійович сформував сучасний інтелектуальний кістяк технологічних кафедр, що забезпечило тяглість академічних традицій та безперервний поступ вітчизняної фармацевтичної науки.
Легендарний «Левомеколь». Справжньою гордістю та візитівкою школи став фундаментальний внесок видатних вчених - професора І. М. Перцева та професора Д. І. Дмитрієвського. Під їхнім безпосереднім науковим керівництвом було розроблено, обґрунтовано та впроваджено у масове виробництво унікальну мазь «Левомеколь» (а також мазь «Левосин»). Створення двокомпонентної поліетиленоксидної основи стало революцією у лікуванні інфікованих ран, а сам препарат уже понад чотири десятиліття залишається незамінним брендом у світовій медичній практиці.
Революційне суспензійне покриття. Великим технологічним проривом у виробництві твердих лікарських форм стала наукова розробка під керівництвом професора В. М. Пашнєва. Він розробив та запатентував інноваційне суспензійне покриття для таблеток, що дозволило оптимізивати промисловий процес нанесення захисних і кишковорозчинних оболонок, забезпечивши стабільність та контрольоване вивільнення діючих речовин.
Незламність науки: робота в умовах пандемії COVID-19 та війни
Останнє десятиліття стало для кафедри періодом безпрецедентних випробувань, які її колектив гідно подолав, зберігши силу духу, професійну єдність і відданість своїй справі.
Ера COVID-19. Спалах пандемії вимагав миттєвої перебудови освітнього й наукового процесів. Кафедра одна з перших повністю діджиталізувала навчальні курси, створивши інтерактивні віртуальні лабораторні роботи. Науковці кафедри оперативно долучилися до розробки рецептур високоефективних антисептичних засобів та методичних рекомендацій для фармацевтичних підприємств щодо роботи в умовах біологічних загроз.
Фармацевтичний фронт під час війни. З початком повномасштабного вторгнення Харків та корпуси НФaУ опинилися під постійними ворожими обстрілами. Проте робота кафедри не зупинялася ні на день. Викладачі читали лекції з укриттів, підтримуючи студентів з усіх куточків України та світу. Багато співробітників кафедри (Сліпченко Г. Д., Ніколайчук Н. О., Солдатов Д. П. та інші) стали до лав волонтерського руху: виготовляли лікувальні мазі, протиопікові гелі та антисептики для потреб шпиталів і ЗСУ. Кафедра довела, що фармацевтична наука може працювати навіть під звуки сирен, забезпечуючи підготовку кадрів для майбутньої відбудови країни.
Напередодні 105-річчя НФaУ керівництво університету та кафедри формулює головну філософію своєї роботи:
«Сто п'ять років історії НФaУ — це не підсумок, а наша міцна точка опори.
Попри надскладні воєнні реалії, щоденні виклики та обстріли Харкова, наша кафедра тримає фармацевтичний стрій. Ми захищаємо планку якості освіти, впевнено інтегруємося у європейський дослідницький простір та створюємо фармацію нового покоління.
Наш слоган сьогодні: "Зберігаючи традиції минулого — впевнено створюємо технології майбутнього задля здоров'я та краси нації!"»
Кафедра ПТЛКЗ НФaУ зустрічає ювілей університету в статусі визнаного лідера. Зберігаючи пам’ять про видатних вчених минулого, сучасне покоління науковців упевнено інтегрує інженерний геній ПАХТ, технологічну точність ТФП, якість ЗТЛ та витончену естетику косметології задля тріумфу української науки.
На цей час кафедра промислової технології ліків та косметичних засобів є випусковою для трьох освітно-професійних програм НФаУ, що охоплюють ключові напрями сучасної фармацевтичної та косметичної галузей. У 2026 році НФаУ відкрив набір на інноваційну магістерську освітню програму «Технології косметичних, ветеринарних засобів та продуктів для здоров’я».
Освітня програма «Технології парфумерно-косметичних засобів» надає здобувачам знання та практичні навички з розроблення рецептур, технології виробництва, контролю якості, стандартизації та оцінки безпечності косметичної й парфумерної продукції. Особлива увага приділяється сучасним інноваційним інгредієнтам, функціональній косметиці та міжнародним вимогам до якості продукції.
Не менш затребуваною є освітня програма «Технології фармацевтичних препаратів», яка спрямована на формування компетентностей у сфері фармацевтичної розробки, промислового виробництва лікарських засобів, забезпечення якості, валідації технологічних процесів, а також впровадження сучасних вимог належних практик GMP та GLP. Під час навчання здобувачі опановують сучасні підходи до створення твердих, м’яких, рідких, стерильних та інших лікарських форм, що є основою професійної діяльності у фармацевтичній промисловості.
Отже, кафедра промислової технології ліків та косметичних засобів створює широкі можливості для підготовки конкурентоспроможних фахівців, здатних працювати у сфері фармацевтичної, косметичної та ветеринарної індустрії, брати участь у розробленні інноваційних продуктів, забезпеченні їх якості та впровадженні сучасних виробничих технологій. Навчання на кафедрі поєднує наукові традиції, практикоорієнтований підхід та відповідність актуальним потребам ринку праці, відкриваючи перед випускниками широкі перспективи професійного розвитку як в Україні, так і за її межами.
