Карина Цеменко, канд. фарм наук, доцент ЗДМФУ
Наприкінці дня багато пацієнтів описують свої відчуття однаково: «Ноги ніби налиті свинцем», «гудуть», «важко йти». Ці скарги настільки звичні, що часто сприймаються як природний наслідок втоми — особливо після тривалого стояння, сидячої роботи або фізичного навантаження. Проте за цим, на перший погляд, «невинним» симптомом нерідко приховується початок хронічної венозної недостатності (ХВН) — прогресуючого стану, який може роками залишатися недіагностованим [1].
Епідеміологічні дані свідчать, що симптоми ХВН, включно з відчуттям важкості у ногах, набряками та дискомфортом, спостерігаються у значної частки дорослого населення — за різними оцінками, до 25–40 % [2]. Саме з такими скаргами пацієнти найчастіше звертаються не до лікаря, а до фармацевта в аптеці. Таким чином, провізор часто стає першою точкою контакту в системі охорони здоров’я — він першим стикається з цими симптомами, допомагає їх інтерпретувати та зорієнтувати пацієнта щодо подальших дій. І в цей момент важливо розпізнати: чи це лише тимчасова втома, чи вже перші прояви венозної недостатності.
***
Це важливо!
Пацієнт може не мати варикозних вен, але вже мати венозну недостатність. Важкість і втома в ногах — це ранні симптоми, які з’являються до видимих змін і часто залишаються без уваги [3].
***
Вени в нормі та патології: патофізіологія ХВН
Венозну систему нижніх кінцівок можна порівняти з ліфтом у багатоповерховій будівлі. Артеріальна кров легко «спускається вниз», але щоб повернутися назад до серця, венозна кров має рухатися проти сили тяжіння. Для цього організм використовує одразу кілька механізмів [4]:
- венозні клапани — як «заслінки», що не дають крові текти назад;
- м’язову помпу гомілки — скорочення м’язів «виштовхує» кров вгору;
- тонус венозної стінки.
У нормі ця система працює злагоджено. Але варто одному з елементів дати збій — і виникає венозний застій.
Ключовим механізмом розвитку ХВН є порушення роботи венозних клапанів [5]. У нормі вони забезпечують рух крові до серця, однак при їх дисфункції частина крові повертається назад — виникає венозний рефлюкс. Це призводить до підвищення тиску у венах нижніх кінцівок, розтягнення їх стінки та уповільнення кровотоку. У підсумку формується венозна гіпертензія — центральна ланка патогенезу ХВН.
Підвищений венозний тиск впливає не лише на великі судини, а й на мікроциркуляцію [1]. Зростає проникність капілярів, рідина виходить у міжтканинний простір, формується набряк. Одночасно активуються запальні механізми, що додатково погіршують стан судинної стінки. На клітинному рівні ці процеси супроводжуються ендотеліальною дисфункцією, що сприяє підвищенню проникності судинної стінки та підтримує запальні зміни [5].
Клінічно це проявляється відчуттям важкості, «налитості» та втоми в ногах, які зазвичай посилюються наприкінці дня. Саме з такими скаргами пацієнти часто звертаються до аптеки. Важливо, що ці симптоми можуть з’являтися ще до видимих варикозних вен і часто залишаються недооціненими [1].
***
ЦЕ ЦІКАВО!
Ендотеліальна дисфункція — це порушення роботи внутрішнього шару судин, яке лежить в основі не лише хронічної венозної недостатності, але й багатьох інших захворювань.
Зокрема, вона відіграє важливу роль у розвитку:
- атеросклерозу;
- артеріальної гіпертензії;
- ішемічної хвороби серця;
- цукрового діабету та його ускладнень [6].
***
Геморой як прояв порушення венозного відтоку
Геморой часто сприймається як окреме захворювання, однак його розвиток тісно пов’язаний із порушенням венозного відтоку [7].
Гемороїдальні сплетення — це частина венозної системи. При порушенні відтоку крові вони переповнюються, розширюються, що супроводжується підвищенням венозного тиску, набряком і запаленням.
Клінічно це проявляється свербежем, дискомфортом, болем і періодичними загостреннями. Саме з такими скаргами пацієнти також часто звертаються до аптеки, особливо на ранніх етапах або при повторних епізодах. Фактори ризику багато в чому збігаються з такими при ХВН: малорухливий спосіб життя, тривале сидіння, закрепи, підвищений внутрішньочеревний тиск.
Таким чином, геморой розглядають як стан, пов’язаний із порушенням венозного відтоку та венозним застоєм, що обґрунтовує доцільність застосування засобів із венотропною дією у складі комплексної терапії, особливо за наявності супутніх симптомів венозної дисфункції.
ХВН: портрет відвідувача аптеки
У щоденній практиці фармацевт рідко чує формулювання «хронічна венозна недостатність». Натомість пацієнти описують свої скарги значно простіше і побутовіше. Найчастіше це:
- «до вечора ноги важкі»;
- «ноги гудуть»;
- «є відчуття втоми або налитості»;
- «з’являються набряки після роботи»;
- «цілий день на ногах або, навпаки, сидяча робота»;
- «вени ще не дуже видно, але вже є дискомфорт».
Саме такі скарги у більшості випадків відповідають раннім проявам хронічної венозної недостатності, які пацієнти часто недооцінюють або не пов’язують із захворюванням.
Для фармацевта важливо не лише вислухати ці скарги, а й правильно їх інтерпретувати. Відповідно, логіка роботи виглядає як «скарга → інтерпретація → рішення»: відчуття важкості та втоми — ознака венозного застою → доцільна рекомендація засобів із венотропною дією та корекція способу життя.
Важливо, що на цьому етапі зміни ще можуть бути функціональними, без виражених анатомічних порушень, проте вже супроводжуються венозним застоєм і підвищенням тиску у венозній системі. Саме на цьому етапі — появи перших симптомів без виражених змін вен — своєчасне втручання може запобігти подальшому прогресуванню захворювання.
У цьому контексті фармацевт може відігравати ключову роль у ранньому розпізнаванні симптомів і допомагати пацієнту вчасно звернути увагу на проблему.
У кого зростає ризик розвитку ХВН
Хронічна венозна недостатність є мультифакторним захворюванням, розвиток якого зумовлений поєднанням анатомічних, гормональних, поведінкових і професійних чинників. Важливо, що багато з них діють спільно, підсилюючи один одного.
У фармацевтичній практиці ці фактори ризику часто поєднуються у одного пацієнта, що й визначає появу типових скарг — важкості, втоми та набряків у ногах.
До основних факторів ризику належать [8]:
- Вік. Частота ХВН зростає з віком унаслідок поступового зниження еластичності венозної стінки та порушення функції клапанів.
- Жіноча стать і гормональні фактори. Вагітність, застосування гормональної терапії та коливання рівня естрогенів впливають на тонус венозної стінки.
- Спадкова схильність. Генетично зумовлені особливості сполучної тканини асоціюються з підвищеним ризиком варикозної хвороби.
- Надмірна маса тіла. Підвищений внутрішньочеревний тиск ускладнює венозний відтік і сприяє розвитку венозної гіпертензії.
- Низька фізична активність. Недостатня робота м’язової помпи гомілки погіршує венозне повернення.
- Попередні тромбози глибоких вен. Посттромботичні зміни є однією з причин вторинної ХВН.
Систематичні огляди підтверджують, що саме поєднання цих факторів визначає ризик розвитку хронічних венозних захворювань [8].
Професійні фактори
Хронічна венозна недостатність має чітко визначені професійні тригери, і ключовим серед них є тривалість перебування у статичних позах.
***
ЦЕ ЦІКАВО!
До професій з підвищеним ризиком ХВН належать працівники, які тривалий час перебувають у положенні стоячи (продавці, касири, перукарі, фармацевти, медичні працівники, хірурги, стоматологи, вчителі), а також ті, чия робота пов’язана з тривалим сидінням (офісні працівники, водії, програмісти, оператори, диспетчери) [9, 10]. Саме ці категорії пацієнтів найчастіше звертаються до аптеки зі скаргами на втому, «гудіння» та важкість у ногах наприкінці дня.
У проспективному 12-річному дослідженні встановлено, що робота, пов’язана з тривалим стоянням, супроводжується достовірно вищим ризиком розвитку варикозної хвороби, причому ризик зростає зі збільшенням тривалості статичного навантаження протягом робочого дня [11].
***
ЦЕ ВАЖЛИВО!
Під «тривалим» стоянням або сидінням зазвичай розуміють ≥4–6 годин на день без достатніх перерв для руху, що вже асоціюється з підвищенням венозного тиску та зниженням ефективності м’язової помпи гомілки [8].
***
Результати дослідження Elkholi та співавт. підтверджують зв’язок між тривалими статичними навантаженнями та розвитком венозної патології. Серед викладачів, які значну частину дня перебувають у статичних позах, поширеність варикозної хвороби становила близько 18,8 %. При цьому 41 % учасників проводили стоячи 4–6 годин на день, 23 % — понад 6 годин, а близько 19 % перебували у сидячому положенні ≥6 годин щоденно [12].
Важливо, що як тривале стояння, так і тривале сидіння виявилися статистично значущими факторами ризику розвитку венозної патології.
Отже, значення має не лише положення тіла, а й тривалість безперервного статичного навантаження. Перебування у сидячому або вертикальному положенні протягом кількох годин поспіль сприяє формуванню венозної гіпертензії та появі перших симптомів хронічної венозної недостатності.
Як зменшити вплив статичних навантажень: підходи до первинної профілактики
Тривале перебування у статичних позах (сидячи або стоячи) є одним із ключових модифікованих факторів ризику розвитку хронічної венозної недостатності. Тому профілактичні заходи мають бути спрямовані, насамперед, на покращення венозного відтоку та активацію м’язової помпи.
Однією з найпростіших і водночас ефективних рекомендацій є регулярна зміна положення тіла протягом робочого дня. Бажано уникати безперервного сидіння або стояння понад 1 годину та робити короткі перерви з руховою активністю кожні 30–60 хвилин [1].
Важливу роль відіграє активація м’язової помпи гомілки. Регулярна ходьба, підйоми на носки та вправи для гомілковостопного суглоба сприяють покращенню венозного відтоку та зменшенню венозного застою. Показано, що регулярні фізичні вправи можуть покращувати функцію м’язової помпи навіть у пацієнтів із вже наявною ХВН [13].
Додатково рекомендують періодично піднімати ноги вище рівня серця під час відпочинку, що допомагає зменшити венозний тиск, а також контролювати масу тіла, оскільки надмірна вага підвищує навантаження на венозну систему [1].
У пацієнтів із підвищеним ризиком доцільним може бути використання компресійного трикотажу, який підтримує венозну стінку, покращує гемодинаміку та допомагає зменшувати симптоми венозної недостатності.
Водночас у реальній практиці пацієнти часто не дотримуються цих рекомендацій або звертаються до аптеки вже тоді, коли симптоми починають турбувати регулярно. Саме тому ранні профілактичні заходи та своєчасні рекомендації мають важливе значення для уповільнення розвитку ХВН.
Коли профілактики недостатньо: місце фармакотерапії при ХВН
ХВН — це стан, який значно легше контролювати на ранніх етапах, ніж лікувати на пізніх. Незважаючи на ефективність немедикаментозних заходів, у значної частини пацієнтів симптоми ХВН зберігаються або прогресують. Це пов’язано з тим, що в основі захворювання лежать не лише функціональні, а й структурні зміни венозної стінки та мікроциркуляції, які не завжди можна скоригувати лише зміною способу життя.
У таких випадках доцільним є застосування препаратів, що впливають на ключові ланки патогенезу: венозний тонус, проникність судинної стінки та мікроциркуляцію. Зокрема, венотоніки здатні зменшувати вираженість симптомів — важкості, набряків, болю та нічних судом — і покращувати якість життя пацієнтів [1].
Сучасні рекомендації також підкреслюють роль фармакотерапії як частини комплексного підходу до ведення пацієнтів із ХВН, особливо на ранніх стадіях, коли домінують симптоми без виражених анатомічних змін [14].
Фармацевту слід пам’ятати, що саме цей період є оптимальним для раннього втручання та симптоматичної підтримки.
Особливий інтерес у даному аспекті викликають препарати рослинного походження з доведеною венотропною дією, які поєднують вплив на тонус вен, проникність капілярів і запальні процеси. Таким препаратом є ЕСКУЗАН® краплі — лікарський засіб на основі екстракту кінського каштану, що виробляється німецькою компанією «Еспарма». Його застосування в клінічній практиці налічує понад 50 років, протягом яких препарат широко використовувався у світовій медицині. Накопичений досвід свідчить про його ефективність у зменшенні симптомів ХВН та добру переносимість, що підтверджено багаторічним застосуванням у різних категоріях пацієнтів, у тому числі в Україні.
У щоденній практиці це означає, що при типових скаргах — важкості, набряках, втомі в ногах наприкінці дня — фармацевт може не лише рекомендувати загальні заходи, а й запропонувати конкретне рішення, яке впливає на патогенетичні механізми захворювання.
Механізм дії ЕСКУЗАН® краплі
Терапевтичний ефект ЕСКУЗАН® краплі зумовлений поєднанням сухого екстракту насіння кінського каштану, що містить есцин, і тіаміну гідрохлориду.
Есцин має комплексну дію на венозну систему [15]:
- підвищує тонус вен і зменшує венозний застій;
- знижує проникність капілярів, що допомагає зменшувати набряки;
- чинить
- протизапальну дію;
- покращує мікроциркуляцію.
Такі ефекти пов’язані, зокрема, із захистом структур судинної стінки та зменшенням її пошкодження [15].
До складу ЕСКУЗАН® краплі також входить тіамін (вітамін B₁), який бере участь у клітинному метаболізмі та підтримує функцію нервової системи, що може сприяти зменшенню відчуття втоми та дискомфорту в ногах [16].
Завдяки поєднанню цих механізмів ЕСКУЗАН® краплі впливають на ключові ланки розвитку хронічної венозної недостатності — венозний застій, підвищену проникність судин і запальні зміни. У клінічній практиці це проявляється зменшенням важкості, набряків і втоми в ногах — симптомів, з якими пацієнти часто звертаються до аптеки.
Додатковою перевагою є крапельна форма, яка зручна для пацієнтів, дозволяє гнучко підбирати дозування та легко інтегрується у повсякденне застосування, що може підвищувати прихильність до лікування.
Клінічні дослідження: доказова база ефективності ЕСКУЗАН® краплі
Для фармацевта важливо розуміти, що ефективність засобів на основі есцину, що є не лише практичним досвідом їх застосування, але й діючою речовиною ЕСКУЗАН® крапель, підтверджена клінічними дослідженнями та систематичними оглядами. Вони показують, що застосування екстракту насіння кінського каштану сприяє зменшенню набряків і покращенню симптомів хронічної венозної недостатності.
У мета-аналізі Siebert та співавт., який включав 13 рандомізованих клінічних досліджень (1051 пацієнт), встановлено, що застосування екстракту кінського каштану достовірно покращує клінічні прояви ХВН. Порівняно з плацебо, лікування супроводжувалося зменшенням об’єму нижніх кінцівок у середньому на 46,4 мл, а ймовірність зменшення болю була у 4,1 раза вищою. Також відзначалося покращення набряку та свербежу [17].
Подібні результати наведені у систематичному огляді Pittler і Ernst, де показано, що екстракт насіння кінського каштану сприяє зменшенню болю та об’єму ноги (у середньому на 32,1 мл) і загальному покращенню симптомів ХВН. У деяких дослідженнях його ефективність була порівнянною з компресійною терапією, а побічні ефекти виникали рідко і зазвичай були легкими [18, 19].
Крім того, дані систематичних оглядів свідчать, що венотоніки можуть бути корисними і при геморої: вони сприяють зменшенню болю, кровоточивості та свербежу, а також прискорюють зменшення симптомів під час загострення [20].
Таким чином, ці дані мають безпосередню практичну цінність для фармацевта, оскільки дозволяють обґрунтовано рекомендувати препарати на основі есцину, зокрема, ЕСКУЗАН® краплі, пацієнтам із типовими скаргами, з якими вони звертаються до аптеки щодня.
ЕСКУЗАН® краплі: рекомендації по застосуванню
ЕСКУЗАН® краплі застосовується при станах, що супроводжуються порушенням венозного відтоку та підвищеною проникністю судинної стінки. Основним показанням є хронічна венозна недостатність, яка може проявлятися набряками, судомами литкових м’язів, свербежем, болем і відчуттям важкості в ногах, а також варикозним розширенням вен.
Препарат також застосовується при посттромботичному синдромі, трофічних змінах вен нижніх кінцівок (зокрема, виразках гомілки), геморої, а також для профілактики і лікування посттравматичних та післяопераційних набряків і гематом.
Спосіб застосування та дози
Рекомендована схема застосування передбачає прийом по 12–15 крапель 3 рази на добу перед їдою, запиваючи невеликою кількістю рідини. Тривалість курсу лікування зазвичай становить від 2 тижнів до 2–3 місяців залежно від вираженості симптомів та клінічної ситуації.
Слід враховувати, що препарат містить рослинний екстракт, у зв’язку з чим можливе утворення осаду; перед застосуванням флакон рекомендується збовтувати.
Алгоритм дій фармацевта при скаргах на важкість у ногах
1. Уточнення скарг. З’ясувати характер симптомів: коли з’являється важкість (переважно наприкінці дня), чи супроводжується вона набряками, відчуттям «налитості», болем або судомами. Важливо уточнити тривалість симптомів і фактори, що їх провокують (тривале стояння або сидіння, фізичне навантаження).
2. Оцінка можливих причин. Інтерпретувати симптоми з урахуванням факторів ризику: малорухливий спосіб життя, тривалі статичні навантаження, надмірна маса тіла, гормональні чинники. У більшості випадків така симптоматика відповідає раннім проявам хронічної венозної недостатності.
3. Виявлення тривожних ознак (червоні прапорці). Звернути увагу на симптоми, які потребують направлення до лікаря:
- виражений або однобічний набряк;
- різкий біль у нозі;
- почервоніння, локальне підвищення температури;
- поява трофічних змін шкіри або виразок.
4. Фармацевтична рекомендація. За відсутності тривожних ознак доцільно рекомендувати венотропні засоби для зменшення симптомів і впливу на патогенетичні механізми. Особливо важливо, що така терапія є найбільш доцільною саме на ранніх
етапах — при появі перших симптомів (важкість, втома, набряки), коли ще відсутні виражені структурні зміни вен.
У таких випадках препарати на основі есцину (ЕСКУЗАН® краплі) сприяють підвищенню венозного тонусу, зменшенню проникності капілярів і вираженості набряків. Крапельна форма є зручною у застосуванні, дозволяє гнучко підбирати дозування та легко інтегрується у повсякденний режим пацієнта, що підвищує прихильність до лікування.
ВИСНОВКИ
Відчуття важкості, втоми та набряків у ногах часто є першими проявами хронічної венозної недостатності, які можуть виникати задовго до появи видимих варикозних змін. Саме з такими скаргами пацієнти найчастіше звертаються до аптеки, сприймаючи їх як звичайну втому після робочого дня. Тому здатність фармацевта розпізнати ці ранні симптоми має важливе значення для своєчасної підтримки пацієнта та запобігання подальшому прогресуванню венозних порушень.
На етапі появи перших симптомів особливо доцільним є застосування засобів із венотропною дією, які впливають на ключові ланки патогенезу ХВН. Препарати на основі есцину, зокрема, ЕСКУЗАН® краплі, сприяють підвищенню венозного тонусу, зменшенню проникності капілярів і покращенню мікроциркуляції, що допомагає зменшувати такі поширені скарги, як важкість, втома та набряки в ногах.
Важливою практичною перевагою є крапельна форма препарату, яка забезпечує зручність застосування та дозволяє гнучко підбирати дозування. Простота використання та можливість легко інтегрувати препарат у повсякденний режим роблять
ЕСКУЗАН® краплі зручним рішенням для фармацевтичної рекомендації пацієнтам, які звертаються зі скаргами на перші прояви венозної недостатності.
Ситуації в аптеці: коли варто рекомендувати ЕСКУЗАН® краплі
Ситуація 1.
Пацієнт скаржиться на втому, відчуття «налитості» та важкість у ногах після робочого дня, особливо при тривалому стоянні або сидінні. Видимих варикозних змін немає.
Рекомендація:
ЕСКУЗАН® краплі — як засіб, що підвищує тонус венозної стінки та зменшує прояви венозного застою.
Спосіб застосування: по 12–15 крапель 3 рази на добу перед їдою, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Курс — 3 місяці.
Додатково рекомендувати більше руху протягом дня та уникати тривалого перебування у статичному положенні.
Ситуація 2.
Пацієнт відзначає появу набряків у ділянці щиколоток наприкінці дня, сліди від шкарпеток, відчуття напруження в ногах.
Рекомендація:
ЕСКУЗАН® краплі — для зменшення проникності капілярів і набряків.
Спосіб застосування: по 12–15 крапель 3 рази на добу перед їдою, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Курс — 3 місяці.
Додатково рекомендувати підйом ніг під час відпочинку та, за потреби, використання компресійного трикотажу.
Ситуація 3.
Пацієнт скаржиться на нічні судоми литкових м’язів, відчуття «гудіння», напруження або болю в ногах.
Рекомендація:
ЕСКУЗАН® краплі — як частина симптоматичної терапії хронічної венозної недостатності.
Спосіб застосування: по 12–15 крапель 3 рази на добу перед їдою, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Курс — 3 місяці.
Додатково рекомендувати достатню фізичну активність та уникнення тривалого статичного навантаження.
Ситуація 4.
Пацієнт звертається зі скаргами на часті епізоди загострення геморою та просить засіб для профілактики.
Рекомендація:
ЕСКУЗАН® краплі — як засіб, що впливає на венозний тонус і мікроциркуляцію, може застосовуватися у складі комплексної терапії та для зменшення частоти загострень.
Спосіб застосування: по 12–15 крапель 3 рази на добу перед їдою, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Курс — 3 місяці.
Додатково рекомендувати корекцію харчування (достатня кількість клітковини), уникнення закрепів та, за потреби, місцеві засоби при загостренні.
Список використаних літературних джерел
1. Eberhardt RT, Raffetto JD. Chronic venous insufficiency. Circulation. 2014;130(4):333-346. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.113.006898.
2. Beebe-Dimmer JL, Pfeifer JR, Engle JS, Schottenfeld D. The epidemiology of chronic venous insufficiency and varicose veins. Ann Epidemiol. 2005;15(3):175–184.
3. Nicolaides AN. Investigation of chronic venous insufficiency: a consensus statement. Circulation. 2000;102(20):E126–E163.
4. Meissner MH. Lower extremity venous anatomy. Semin Intervent Radiol. 2005;22(3):147-156. doi:10.1055/s-2005-921948.
5. Raffetto JD, Mannello F. Pathophysiology of chronic venous disease. Int Angiol. 2014;33(3):212-221.
6. Gimbrone MA Jr, García-Cardeña G. Endothelial Cell Dysfunction and the Pathobiology of Atherosclerosis. Circ Res. 2016;118(4):620-636. doi:10.1161/CIRCRESAHA.115.306301
7. Loder PB, Kamm MA, Nicholls RJ, Phillips RK. Haemorrhoids: pathology, pathophysiology and aetiology. Br J Surg. 1994;81(7):946-954. doi:10.1002/bjs.1800810707
8. Robertson L, Evans C, Fowkes FG. Epidemiology of chronic venous disease. Phlebology. 2008;23(3):103–111.
9. Kai SHY, et al. Lower limb venous and arterial diseases and occupational risk factors: a systematic review. Int J Environ Res Public Health. 2021;18:xxxx.
10. Waters TR, et al. Evidence of health risks associated with prolonged standing at work: a review. Rehabil Nurs. 2014;39(2):81–88.
11. Tüchsen F, Hannerz H, Burr H, Krause N. Prolonged standing at work and hospitalization due to varicose veins: a 12-year prospective study of the Danish population. Occup Environ Med. 2005;62(12):847–850.
12. Elkholi SM, Mortada EM, Alotaibi D, Alrashdi R, Bin Subeh R, Aljudeie H, Aljabr R, Alwhaibi RM. Prevalence of varicose veins among teaching professionals and their impact on quality of life and job performance: a cross-sectional study. Healthcare (Basel). 2025;13(3):3041.
13. Padberg FT Jr, Johnston MV, Sisto SA. Structured exercise improves calf muscle pump function in chronic venous insufficiency: a randomized trial. J Vasc Surg. 2004;39(1):79–87.
14. O’Donnell TF Jr, Passman MA, Marston WA, et al. Management of chronic venous disease: clinical practice guidelines. J Vasc Surg Venous Lymphat Disord. 2014;2(4):S1–S41.
15. Sirtori CR. Aescin: pharmacology, pharmacokinetics and therapeutic profile. Pharmacol Res. 2001;44(3):183–193.
16. Whitfield KC, Bourassa MW, Adamolekun B, Bergeron G, Bettendorff L, Brown KH, Cox L, Fattal-Valevski A, Fischer PR, Frank EL, Hiffler L, Hlaing LM, Jefferds MED, Kapner H, Kounnavong S, Mousavi MP, Roth DE, Tsaloglou MN, Wieringa FT, Combs GF Jr. Thiamine deficiency disorders: diagnosis, prevalence, and a roadmap for global control programs. Ann N Y Acad Sci. 2018;1430(1):3–43.
17. Siebert U, Brach M, Sroczynski G, et al. Efficacy, routine effectiveness, and safety of horsechestnut seed extract in the treatment of chronic venous insufficiency. Angiology. 2002;53(3):305–315.
18. Pittler MH, Ernst E. Horse-chestnut seed extract for chronic venous insufficiency. Arch Dermatol. 1998;134(11):1356–1360.
19. Diehm C, Trampisch HJ, Lange S, Schmidt C. Comparison of leg compression stocking and oral horse-chestnut seed extract therapy in patients with chronic venous insufficiency. Lancet. 1996;347(8997):292–294.
20. Perera N, Liolitsa D, Iype S, et al. Phlebotonics for haemorrhoids. Cochrane Database Syst Rev. 2012;2012(8):CD004322. Published 2012 Aug 15. doi:10.1002/14651858.CD004322.pub3
