Що ж таке закреп?
Відчуваєте труднощі з регулярним випорожненням кишківника? Ви не самотні — це найпоширеніша на сьогоднішній день проблема, з якою стикається кожен сьомий житель нашої планети, незалежно від віку, статі та соціального статусу.Закреп — це уповільнена, ускладнена або систематично недостатня дефекація (спорожнення кишківника). Якщо частота дефекації — рідше 3 разів на тиждень, або при наявності щоденного спорожнення постійно виникає почуття утруднення, або неповного випорожнення, можна говорити про закрепи. А присутність двох з даних симптомів протягом 3-х місяців вказує на хронічний перебіг. Зміна звичних для даної людини частоти і ритму дефекацій — також важлива ознака закрепів.Між тим, нормальним можна враховувати кількість дефекацій від трьох разів на добу до трьох разів на тиждень. У той же час, виходячи з невірних представлень в частоті і регулярності дефекацій (наприклад, вважаючи, що дефекації повинні відбуватися щодня), деякі пацієнти вважають закрепом нормальний стан організму і необґрунтовано вважають себе хворими.Тим часом людство зіткнулося з проблемою закрепів ще здавна, коли Гіппократ і Авіценна досить докладно і науково описували цю недугу.ЦІКАВО ЗНАТИ!
У Середньовіччі закреп називали «королівською хворобою», тому що страждали їм в основному багаті люди. При цьому бідняки про закрепи не знали нічого, тому що вони їли грубу їжу, основою якої був чорний зерновий хліб, крупи, овочі та фрукти. Тому сьогодні з цієї ж причини, закрепів не знають місцеві жителі Африки, в основі живлення яких лежать рослинні продукти.
Причини виникнення
Причин виникнення закрепів багато — це і неправильне харчування (нестача клітковини), і стрес, і зміна характеру харчування, води, часових поясів (під час відпустки або відрядження), нестача рідини в організмі, сидячий спосіб життя (не даремно кажуть, що закрепи і геморой — це хвороби водіїв та офісних працівників), дієта і багато іншого. Нерідко цей неприємний симптом супроводжує різні захворювання органів шлунково-кишкового тракту, виникає на тлі ендокринних захворювань або гормональних перебудов (вагітність, клімактеричний період), а також на тлі прийому деяких лікарських засобів. У деяких випадках закреп може означати більш серйозні захворювання — такі, як синдром роздратованого кишківника, дивертикуліт, захворювання жовчовивідних шляхів.Найбільш грізним ускладненням тривалих закрепів є онкопатологія прямої і сигмовидної кишки. Існує думка, що застій вмісту в кишківнику, викликаний вживанням продуктів, бідних харчовими волокнами, призводить до утворення великої концентрації канцерогенних (що сприяють розвитку раку) речовин і тривалої їх дії на стінку кишки.Саме тому при виникненні закрепів не варто відкладати відвідування фахівця, адже важливо вчасно підібрати оптимальне лікування і налагодити якість життя.Чим допомогти при делікатних симптомах?
Незалежно від причини і віку хворого, завжди переслідуються дві мети лікування: нормалізація консистенції і регулярність випорожнення кишківника. Лікування починають із застосування немедикаментозних методів: збільшення рухової активності, заняття спортом, нормалізація водного балансу і харчового раціону, усунення негативних лікарських впливів. При цьому важлива взаємодія лікаря і хворого: комплексний підхід, регулярні бесіди з хворим, пояснення причин його недуги і методів лікування.З метою більш ефективного відновлення втраченого дефекаційного рефлексу для допомоги пацієнтам з закрепами широко використовують послаблюючі засоби, користь застосування яких вказували лікарі ще в єгипетських папірусах і документах Стародавньої Греції.Вибирати оптимальний для самостійного прийому засіб потрібно дуже обережно, так як деякі проносні можуть стати причиною підвищеного газоутворення та інших дискомфортних відчуттів в животі. Тому перевагу краще віддавати засобам, які добре вивчені, давно і успішно застосовуються, а головне, не раз довели свою безпеку.ПІКОЛАКС® — з турботою про природню потребу!
ПІКОЛАКС® — одне з найбільш ефективних, безпечних, універсальних і доступних засобів на основі пикосульфата натрію, що відноситься до групи стимулюючих послаблюючих препаратів.Тільки місцевий вплив
Пікосульфат натрію — послаблююче місцевої дії (діє тільки в товстому кишківнику), яке після бактеріального розщеплення перетворюється в активну форму і надає стимулюючу дію (тобто збуджує нервові структури кишкової стінки) на слизову оболонку товстого кишківнику, збільшуючи перистальтику і накопичення води.Це призводить до стимуляції акту дефекації, зменшення часу евакуації і розм'якшення стільця. При цьому час розвитку послаблюючого ефекту препарату визначається швидкістю вивільнення активного метаболіту і становить 6-12 годин, тому ПІКОЛАКС® не всмоктується в кров, не взаємодіє з їжею та іншими лікарськими засобами.Безпека та висока клінічна ефективність
Передбачуваність дії
Для того щоб послаблюючий засіб «спрацював», необхідно максимально точно дотримуватися рекомендації, зазначеній в інструкції по застосуванню.Вся справа в активній речовині, що діє на кальцієві канали гладком'язових клітин кишківника і посилює природні високоамплітудні скорочення товстої кишки, що поширюються на десятки сантиметрів. У нормі подібні пропульсивні скорочення виникають у здорової людини 6-7 разів на добу, головним чином після пробудження і прийому їжі.Тому прийом препарату внутрішньо необхідно координувати з ранковою активацією перистальтики. Так, ПІКОЛАКС® краще всього приймати на ніч, препарат починає діяти через 6-12 годин (коли досягає нижнього відділу товстого кишківника), що дозволяє вранці отримати надійний і передбачуваний ефект.Індивідуальне дозування, зручність форм і застосування
Безсумнівна гідність лікарського препарату ПІКОЛАКС® — це форма випуску: краплі для прийому всередину (1 мл — 20 крапель містить натрію пикосульфату 7,5 мг) і таблетки (1 таблетка містить натрію пикосульфату 5 мг або 7,5 мг), завдяки яким пацієнту надається прекрасна можливість знайти свою власну ефективну дозу залежно від реальної потреби (індивідуалізація лікування).Особливо це актуально у літніх людей, коли стандартні дози препаратів можуть викликати непрогнозований ефект, тому адекватна доза не змусить літню людину кілька разів за ранок спішно відвідувати туалет.Рекомендується розпочинати з найнижчої дози. Дорослим: по 5-10 мг 1 раз на добу (13-27 крапель); дітям з 4 років (тільки за призначенням лікаря) — 7-13 крапель, що відповідає 2,5-5 мг натрію пикосульфату. Нейтральний смак і хороша розчинність препарату у воді полегшують його застосування у маленьких пацієнтів.Причому завдяки компактному флакону його зручно використовувати не тільки вдома, але і під час поїздки, якщо незвична обстановка спровокувала таку неприємну проблему, як «закреп мандрівника».Отже, ПІКОЛАКС® — ефективний і безпечний препарат для всієї родини. Індивідуальне дозування, зручність форм і застосування, а також нейтральний смак зроблять лікування приємним навіть у дітей. А враховуючи те, що це український препарат, лікування буде ще і доступним.Займайтеся своїм здоров"ям, ведіть активний спосіб життя і тоді проблеми з закрепами обійдуть вас стороною. ПІКОЛАКС® — універсальність і надійність з м'яким впливом!
Матвієнко Сергій, ХМАПО
ИСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛИТЕРАТУРА
- A. Bove, M. Bellini, E. Battaglia et al. Consensus statement AIGO/ SICCR diagnosis and treatment of chronic constipation and obstructed defecation (Part II: Treatment) / World J Gastroenterol, 2012; 18 (36): 4994–5013.
- American Gastroenterological Association Medical Position Statement on Constipation// Gastroenterology, 2013; 144:211–217.
- Diagnosis and treatment of chronic constipation — a European perspective / J. Tack [et al.] // Neurogastroenterol Motil. — 2011. — Vol. 23. — P. 697–710.
- Müller-Lissner, J. Tack, Y. Feng, F. Schenck, R. Specht Gryp. Levels of satisfaction with current chronic constipation treatment options in Europe — an internet survey //Aliment Pharmacol Th er, 2013; 37:137–145.
- Pharmacological management of constipation / A. V. Emmanuel [et al.] // Neurogastroenterol. Motil. — 2009. —Vol. 21, (Suppl. 2). — P. 41–54.
- Svistunov AA, Osadchuk MA, Butorova LI, Tokmulina GM. [Chronic constipation in the practice of a therapist: Features of therapy for comorbidity]. Ter Arkh. 2017;89(4):69-74.
- Tabbers M.M., DiLorenzo C., Berger M.Y. et al. Evaluation and treatment of functional constipation in infants and children: Evidence-based recommendations from ESPGHAN and NASPGHAN. JPGN. 2014; 58: 258-274.
- Tack, J. Treatment of chronic constipation: current pharmacologic approaches and future directions / J. Tack,S. Müller-Lissner // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2009. — Vol. 7. — P. 502–508.
- World Gastroenterology Organisation Global Guidelines. Constipation: a global perspective. November 2010. [Electronic resourse] Mode of access: http://www.worldgastroenterology.org/constipation.html. — Date of accessed 20 January 2013.
