НЕОТРИЗОЛ®  — сучасний мультикомпонентний підхід до лікування вагінальних інфекцій

Остапець Марина,  кандидат медичних наук, доцент 

У глибині жіночого тіла існує невидимий, але надзвичайно важливий мікросвіт. У здоровому стані він ретельно охороняється лактобациллами, які створюють кисле середовище, перешкоджаючи розвитку патогенів. Та іноді цей тендітний баланс порушується. Бактеріальний вагіноз — це не просто «дискомфорт», а стан, що може мати серйозні наслідки для жіночого здоров’я, особливо у період вагітності, при хронічних запаленнях чи під час планування дитини.

Бактеріальний вагіноз (БВ) — клінічний незапальний синдром, що виникає в результаті дисбалансу мікрофлори піхви, пов’язаний із посиленим ростом патогенних бактерій та зниженням концентрації лактобацил. БВ є одним із найпоширеніших захворювань нижніх відділів статевих шляхів у жінок репродуктивного віку (вагітних та невагітних) і найбільш поширеною причиною виділень із неприємним запахом з піхви. Захворювання носить незапальний характер, однак здатне значно обтяжувати перебіг  інфекцій,  що  передаються  статевим  шляхом, крім того, є мультифакторіальним [1].

Коли порушується баланс: етіологія та механізм розвитку бактеріального вагінозу як битва між нормою і дисбіозом

Найчастіше на БВ страждають жінки, які ведуть активне статеве життя, віком від 20 до 45 років, однак доведеного зв’язку між віком і наявністю захворювання не встановлено. Водночас слід зазначити, що у жінок і дівчат до 25 років БВ виявляється значно рідше, ніж у жінок старших вікових груп.

У слизовій оболонці здорової піхви можна виявити понад 15 видів бактерій. Мікрофлорою, що домінує у вагінальній екосистемі в нормі, є Lactobacillus spp., кількість яких складає 105–107 КУО/мл (колонієутворювальних одиниць в 1 мл), що відповідає 95–98 % усієї мікрофлори піхви. Lactobacillus spp. забезпечує захист від інфекційних агентів шляхом підтримання кислого рН піхви та забезпечення наявності перекису водню у середовищі статевого тракту [2].

До основних факторів, що сприяють розвитку БВ, належать:

• тривале самостійне застосування антибактеріальних і протигрибкових препаратів;
• часта зміна статевих партнерів й нехтування засобами захисту. Численними дослідженнями було доведено наявність достовірного причинно-наслідкового зв’язку між рецидивами БВ і незахищеними статевими контактами з частою зміною партнера;
• ослаблення імунітету, порушення гормонального балансу (стрес, авітаміноз);
• недотримання правил особистої гігієни;
• використання внутрішньоматкових контрацептивів;
• дисбактеріоз кишківника. У понад 50 % жінок виявляється поєднання БВ і дисбіотичних процесів кишківника, що необхідно враховувати при лікуванні БВ.

Головна роль у виникненні БВ полягає в порушенні мікроценозу піхви. При БВ відмічається підвищення концентрації патогенних мікроорганізмів у десятки разів. Точна етіологія патології залишається й досі невідомою, але, згідно із сучасними даними, визначено понад 40 мікробних агентів, які відіграють роль у розвитку захворювання.  Серед них найбільше значення мають: Gardnerella vaginalis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma genitalium, Ureaplasma urealiticum Enterococcus, Candida spp., Listeria monocytogenes, Mobiluncus, Leptotrichia, Streptococcus viridаns тощо [2]. 

Патогенез БВ переважно зумовлений активністю Gardnerella vaginalis, яка, у свою чергу, сприяє збільшенню пулу патогенної анаеробної мікробіоти, що й формує клінічну картину БВ. Імунна відповідь при БВ не повністю відповідає класичним уявленням про запальний процес. У дослідженнях встановлено значне підвищення рівня інтерлекінів-6 та -8, з подальшим ростом кількості нейтрофілів та Т-лімфоцитів у зоні ураження. Бактерії, що входять до складу біоплівок Gardnerella vaginalis, здатні продукувати ферменти, які руйнують імуноглобуліни IgA та IgM. У здоровому стані піхви, коли в її мікробіоценозі домінує Lactobacillus crispatus, спостерігаються низькі рівні прозапальних інтерлейкінів, але при цьому рівень інгібітора секреторної протеази лейкоцитів залишається високим [2].

***

ЦЕ ЦІКАВО!

• Про мікроорганізми, що «мешкають» у піхві, стало відомо з другої половини XIX століття.

• До 1955 р. будь-який запальний процес у піхві, який не був гонореєю, трихомоніазом або кандидозом, вважався неспецифічним вагінітом.

• У 1955 р. «неспецифічний бактеріальний вагініт» був перейменований на Haemophilus vaginalis vaginitis;

у 1963 р. — на Corynebacterium vaginitis;

у 1980 р. — на Gardnerella vaginitis (гарднерельоз);

у 1982 р. — на анаеробний вагіноз;

у 1983 р. — на неспецифічний вагіноз.

• Лише у 1984 р. на I Міжнародному симпозіумі у Швеції було запропоновано сучасну назву захворювання «бактеріальний вагіноз». Збільшення кількості аеробних і анаеробних бактерій (з переважанням останніх) пояснює використання терміна «бактеріальний», а відсутність лейкоцитів — пояснює використання терміна «вагіноз».

***

Клінічний портрет бактеріального вагінозу та особливості його діагностики

Клінічні ознаки БВ включають [1, 2]:

1. Виділення з піхви стають більш рясними, набувають сіруватого кольору, але зберігають однорідну консистенцію. Можуть мати неприємний «рибний» запах, який посилюється під час статевого акту або менструації. Це пояснюється тим, що кров і сперма мають лужне середовище, яке сприяє загостренню дисбіозу піхви. Подібний ефект спостерігається і тоді, коли жінки, відчуваючи запах, намагаються усунути його гігієнічними гелями або милом, що ще більше змінює pH у лужний бік і погіршує перебіг захворювання.

2. Порушення менструального циклу, наявність слизу або гною в менструальній крові.

3. Дискомфорт і біль у піхві, дизуричні розлади, при цьому свербіж і печіння зазвичай нехарактерні.

4. Часті рецидиви вищеперелічених симптомів.

Діагностичні критерії БВ встановлюються за наявності будь-яких трьох із наведених проявів [3]:

• гомогенні вагінальні виділення із неприємним запахом;
• рН вагінального секрету >4,5 (виміряно за допомогою pH-паперової смужки);
• «рибний» запах після проведення амінного тесту;
• при мікроскопії мазка виявлення «ключових клітин» — вагінальних епітеліоцитів із адгезованими на них грамваріабельними мікроорганізмами (>20 % всіх епітеліальних клітин).

«Золотим методом» діагностики БВ залишається мікроскопія пофарбованого за Грамом препарату, яка оцінюється за допомогою: шкали Ньюджента, що базується на оцінці вмісту бактеріальних морфотипів у пофарбованому за Грамом мазку із піхви — оцінка варіює від 0 до 10 (<4 є нормальним, 4–6 — проміжним, >6 — вказує на БВ); критеріїв Хей-Айсона, що є більш зручними для використання у клінічній практиці [3].

Суттєві порушення, що виникають в організмі пацієнток із вагінальною інфекцією, важко піддаються лікуванню, а рецидиви захворювання спостерігаються у 20–30 % випадків через 3 місяці та до 80 % — через 6 місяців після курсу терапії, незважаючи на застосування досить ефективних етіотропних препаратів [4]. У зв’язку з цим доцільно здійснювати лікувальні заходи з урахуванням стадії запального процесу, а також призначати комбіновані протимікробні препарати (які володіють антипротозойною, протигрибковою та антибактеріальною дією). Необхідність застосування саме комбінованих лікарських засобів обумовлена тим, що у понад 80 % пацієнток діагностується змішаний протозойно-бактеріально-грибковий запальний процес. Мікробні асоціації підвищують вірулентність мікроорганізмів, що, у свою чергу, сприяє більш вираженому зростанню їх патогенних властивостей [4].

Одним із ефективних та доцільних вирішень терапії БВ є використання локальних комбінованих лікарських засобів. Мінімальний ризик побічних реакцій, можливість використання при різноманітній екстрагенітальній патології, швидке проникнення у вогнище інфекції та відсутність системної дії на організм жінки дозволяють уже на початкових етапах лікування ефективно впливати на патологічний процес.

На фармацевтичному ринку України одним із ефективних препаратів для місцевого лікування БВ є НЕОТРИЗОЛ® — комбінований лікарський засіб у формі вагінальних таблеток, що має широкий спектр антимікробної та протипротозойної дії.

До складу вагінальної таблетки НЕОТРИЗОЛ® входять [5]:

Орнідазол (500 мг) — похідне 5-нітроімідазолу. При вагінальному застосуванні його концентрація в тканинах піхви значно перевищує таку у разі перорального та внутрішньовенного застосування, при цьому не спостерігається системного ефекту. Період напіввиведення складає 12–14 год. Клініко-бактеріологічна ефективність орнідазолу складає 92,8–100 %, що значно вище ніж у метронідазолу (73,4–95%). Механізм дії орнідазолу пов’язаний з порушенням структури ДНК у чутливих до нього мікроорганізмів; легко проникає у мікробну клітину і, зв’язуючись з ДНК, порушує процес реплікації. Орнідазол виявляє високу антимікробну активність щодо представників родини Трихомонад, зокрема, Трихомонади вагінальної, а також щодо анаеробних бактерій, зокрема, Гарднерели вагінальної. Орнідазол активний щодо трихомонад, зокрема, до трихомонади вагінальної, гарднерели вагінальної. У трихомонади вагінальної відсутня резистентність до орнідазолу, на відміну від метронідазолу.

Міконазолу нітрат (100 мг) — протигрибковий засіб імідазолового ряду, призначений для місцевого лікування вульвовагінального кандидозу. Він чинить фунгіцидну дію на патогенні гриби. На відміну від ністатіну, фунгіцидна дія міконазолу зумовлена не тільки пригніченням біосинтезу ергостеролу і ліпідів, необхідних для формування клітинної мембрани грибка, а й спричиненням оксидативного стресу у клітині грибка та запобіганням створенню біоплівки, що відповідальна за хронізацію захворювання.

Неоміцину сульфат (100 мг) — антибіотик групи аміноглікозидів, ефективний по відношенню до грамнегативних і грампозитивних бактерій. При вагінальному застосуванні неоміцин не всмоктується у системний кровоток, що забезпечує його високу концентрацію у місці введення.

Преднізолон (3 мг) — зменшує вираженість симптомів запалення на всіх його етапах. Він пригнічує секрецію та вивільнення медіаторів запалення, проліферативні процеси при запальних захворюваннях та знижує ймовірність утворення рубців. Має виражену протизапальну, протинабрякову та протиалергійну дію, покращує місцевий кровоток.

У дослідженні Давидової Ю.В. взяли участь 164 жінки віком 22–32 роки, що звернулися за преконцепційною консультацією. У 134 з них був діагностований кольпіт змішаної етіології: 68 жінок мали первинний епізод, а 66 — рецидив. Основними скаргами були виділення, свербіж та подразнення вульви. Для лікування використовувався НЕОТРИЗОЛ®. Оцінка ефективності проводилась на основі суб’єктивного оцінювання симптомів та бактеріоскопії до та після лікування, а також через 2 тижні після завершення курсу. Результати продемонстрували високу клінічну ефективність лікарського засобу, гарну переносимість, відсутність алергічних реакцій, стабільне збереження терапевтичного ефекту та незначну різницю між групами. Отже, НЕОТРИЗОЛ® є ефективним засобом лікування як при первинному, так і при рецидивуючому кольпіті змішаного генезу [6].

В іншому проспективному короткостроковому дослідженні проводилося оцінювання ефективності та безпеки застосування НЕОТРИЗОЛУ у 48 пацієнток з діагнозом БВ віком від 20 до 46 років. Усім пацієнткам проводили лабораторну діагностику БВ та лікування протягом 8–16 днів. Також використовували pH-метрію вагінальних виділень, мікроскопію урогенітального мазка та анкетування хворих, кольпоскопію і РАР-тест. За результатами дослідження відзначали покращення стану епітелію шийки матки після лікування. У 83,3 % жінок після застосування НЕОТРИЗОЛУ фіксували нормальну кольпоскопічну картину (45 % хворих до лікування мали аномальну кольпоскопічну картину). Тобто покращення стану епітелію відбулося у 38,3 % пацієнток. Після лікування рН вагінальних виділень нормалізувалось у 86,8 % хворих проти 4 % до терапії, що підтверджує високу ефективність НЕОТРИЗОЛУ в лікуванні БВ, а також сприяє значному скороченню строків епітелізації у разі деструктивного впливу на шийку матки. Отже, НЕОТРИЗОЛ® доцільно використовувати перед деструктивним лікуванням шийки матки з метою прискорення загоювання та профілактики рецидиву. Також його можна рекомендувати для безпечного та ефективного лікування БВ у жінок репродуктивного віку [4].

НЕОТРИЗОЛ® рекомендований для лікування комбінованих гінекологічних захворювань, таких як бактеріальний вагіноз та вагініт, спричинених Candida albicans, та змішаних інфекцій (трихомонади, анаеробна інфекція, включаючи гарднерели та дріжджоподібні гриби). З профілактичною метою — перед хірургічним лікуванням гінекологічних захворювань, санації піхви перед пологами або абортом, до і після введення внутрішньоматкових контрацептивів, до і після діатермокоагуляції ерозій шийки матки, перед внутрішньоматковими обстеженнями [5].

Як застосовують НЕОТРИЗОЛ®?

Вагінальну таблетку вводять глибоко у піхву на ніч, після введення слід полежати не менше 15 хв. Середня тривалість лікування — 8 діб. Лікування не переривають під час менструації. Необхідно продовжувати застосовувати таблетки навіть тоді, коли зникли всі симптоми захворювання. Якщо після 8-денного курсу симптоми не зникли, то лікування необхідно повторити. З профілактичною метою лікарський засіб застосовують протягом 8 днів [5].

Отже, лікарський засіб НЕОТРИЗОЛ® забезпечує високу клінічну ефективність у лікуванні бактеріального вагінозу, включаючи форми з рецидивуючим перебігом або змішаною етіологією.

Застосування НЕОТРИЗОЛУ дозволяє досягти швидкого покращення симптоматики, відновлення мікробіоценозу піхви та зниження частоти рецидивів.

Високий профіль безпеки, добра переносимість та зручність місцевого застосування роблять НЕОТРИЗОЛ® раціональним вибором у терапії вагінальних інфекцій у жінок репродуктивного віку, включаючи пацієнток, які планують вагітність або проходять преконцепційне консультування.

Пам’ятка для фармацевта!

• НЕОТРИЗОЛ® — потужна комбінація для лікування БВ: він поєднує протигрибкову й антибактеріальну дію. Це робить його ефективним рішенням при змішаних інфекціях жіночих статевих органів.
• Лікарська форма у вигляді вагінальних таблеток забезпечує цілеспрямовану місцеву дію без системного навантаження на організм, попереджуючи таким чином розвиток небажаних побічних реакцій.
• Завдяки наявності у складі преднізолону препарат не тільки бореться з причиною захворювання, а й полегшує симптоми вже після першого застосування.
• Однократне застосування НЕОТРИЗОЛУ на ніч — комфорт і доведена ефективність. Часто вистачає однієї упаковки, що підвищує прихильність до лікування.
• У разі правильного використання НЕОТРИЗОЛ® дозволяє уникнути повторних курсів лікування й ускладнень.

--------------

Фармацевтична опіка при відпуску НЕОТРИЗОЛУ

Найчастіші запитання та відповіді

— Чи не зашкодить мені НЕОТРИЗОЛ®, якщо я планую вагітність?

— НЕОТРИЗОЛ® діє місцево у місці введення, тобто діючі речовини не мають системної дії. Лікування до зачаття дає змогу під час вагітності запобігти ускладненням, що пов’язані з вагінальними інфекціями. Важливо дотримуватись призначеної схеми лікування і після закінчення курсу пройти контрольне обстеження у гінеколога.

***

— А якщо у мене грибок, препарат теж допоможе?

— Так, НЕОТРИЗОЛ® у своєму складі містить міконазол, що володіє високою протигрибковою активністю, зокрема, проти грибків роду Candida, які найчастіше спричиняють молочницю. Крім того, він має антибактеріальні та протизапальні компоненти, тому особливо дієвий при змішаних інфекціях, коли грибок поєднується з бактеріальним компонентом.

***

— Чи можна застосовувати НЕОТРИЗОЛ® при місячних?

— Так, лікування НЕОТРИЗОЛОМ не переривають під час менструації, оскільки зниження ефективності препарату не відмічається. Проте, якщо виділення дуже рясні й можуть заважати введенню таблетки або її повноцінній дії, фармацевт може порадити тимчасово призупинити курс.

***

— Чи допоможе мені НЕОТРИЗОЛ®, якщо лікування метронідазолом не дало ефекту?

— Так, НЕОТРИЗОЛ® буде ефективним, якщо метронідазол як монотерапія не дав бажаного результату. Причиною відсутності ефекту від застосування метронідазолу є:

• збудником симптомів є не лише анаеробна флора (як при бактеріальному вагінозі), а й грибкова (Candida) чи умовно-патогенна бактеріальна мікрофлора, нечутлива до метронідазолу;
• при змішаних інфекціях (наприклад, одночасно вагіноз і кандидоз, або вагініт бактеріальної та грибкової природи);

Крім цього, у разі вираженого запального процесу, преднізолон, що входить до складу  НЕОТРИЗОЛУ, швидко полегшує симптоми.

***

— Чому лікар призначив мені НЕОТРИЗОЛ® перед гінекологічним втручанням чи ЕКЗ?

— Лікар призначив НЕОТРИЗОЛ® перед гінекологічним втручанням або ЕКЗ, щоб провести ефективну санацію піхви та запобігти можливим інфекціям. НЕОТРИЗОЛ® містить антимікробні та протигрибкові компоненти, які допомагають «очистити» піхву від патогенних мікроорганізмів, що підвищує шанси на успішне проведення процедури та зменшує ризик розвитку ускладнень.

***

ВАЖЛИВО ЗНАТИ!

При бактеріальному вагінозі пацієнтки мають скарги на сіруваті виділення з неприємним «рибним» запахом.

Рибний запах обумовлений підвищенням рівня певних бактерій у піхві, зокрема, гардренелли вагінальної, та зниженням кількості корисних лактобактерій. Ці бактерії виробляють аміни, які при взаємодії з лужним середовищем піхви (наприклад, після статевого акту або під час менструації) дають характерний «рибний» запах.

***

Література:

1. Федорич П.В., Корнієнко А.О., Федорич Л.Я. Бактеріальний вагіноз. Огляд літературних джерел. Український журнал дерматології, венерології та косметології. 2008. № 3. С. 102–105.
2. Swidsinski, S., Moll, W. M., & Swidsinski, A. (2023). Bacterial Vaginosis-Vaginal Polymicrobial Biofilms and Dysbiosis. Deutsches Arzteblatt international, 120(20), 347–354.
3. Redelinghuys, M. J., Geldenhuys, J., Jung, H., & Kock, M. M. (2020). Bacterial Vaginosis: Current Diagnostic Avenues and Future Opportunities. Frontiers in cellular and infection microbiology, 10, 354.
4. Манжура О.П., Маєвська І.О. Ефективність застосування препарату Неотризол для лікування бактеріального вагінозу як компонента профілактики цервікальної інтраепітеліальної неоплазії. Здоров’я жінки. 2020. № 8 (154)
5. Інструкція до препарату НЕОТРИЗОЛ®: https://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=25380 https://umj.com.ua/uk/publikatsia-198461-bakterialnij-vaginoz-suchasnij-stan-problemi-ta-oglyad-ostannih-mizhnarodnih-gajdlajniv
6. Давидова Ю.В., Огородник А. А. Преконцепційний підхід до профілактики запальних ускладнень вагітності. Акушерство і гінекологія. 2018. № 3. С. 24–25.