Стрімкий розвиток інформаційних технологій спостерігається сьогодні в кожній галузі людської діяльності. Сучасна медицина активно впроваджує діджиталізацію у всіх сферах надання послуг та опрацювання даних, що, своєю чергою, ставить нові рівні вимог до адаптації та опанування навичок фахівців галузі охорони здоров’я. Розвиток та впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ, АІ) змінює вектор надання медичних послуг, відкриває нові можливості в методах лікування, в діагностиці, опрацюванні даних та ухваленні клінічних рішень, розробці інноваційних лікарських препаратів.
«Штучний інтелект» (англ. artificial intelligence) трактується як поєднання науки та технологій, які дозволяють комп’ютеру виконувати функції, притаманні людині: розуміння мови, здатність до навчання, аналізу, логічне мислення, ухвалення рішень тощо.
Сьогоднi використання систем Шi в галузi охорони здоров’я планується в 6 напрямках:
- Діагностика та аналіз результатів обстеження.
ШІ використовують для підвищення швидкості й точності при встановленні діагнозів, наприклад, в кардіології при виявленні серцево-судинного ризику і аритмії, в гастроентерології для виявлення поліпів товстої кишки, в неврології при епілеп-
сії і треморі, ендокринології для безперервного моніторингу рівня глюкози в крові, в інших медичних галузях. Алгоритми ШІ можуть аналізувати медичні зображення з неймовірною швидкістю і точністю, виявляти аномалії, які людське око не завжди помічає, що призводить до більш точної та своєчасної діагностики. ШІ використовують для виявлення ознак злоякісних новоутворень, пневмонії та інших захворювань і розпізнавання медичних зображень, знімків МРТ, висновків УЗІ, кардіограм, КТ тощо.
- Індивідуальний підбір методики лікування.
Розробка лікарських препаратів та нових вакцин для боротьби із захворюваннями.
ШІ здатен створювати нові хімічні формули і підбирати медичні препарати для лікування тієї чи іншої хвороби.
Медичні дослідження та редагування генів — система для внесення змін у ДНК.
- Телемедичні напрямки використання систем.
ШІ дозволяє надавати медичні послуги віддалено, на відстані. Такі новітні технології забезпечують якісне онлайн-консультування пацієнта, що, своєю чергою, економить час, прискорює доступ до лікарської допомоги. Це вкрай важливо в тих випадках, де геолокація є ключовою проблемою доступу до медичних послуг. Онлайн-консультації організовують за допомогою аудіо- та відеочатів. В якості аналізаторів параметрів людини тут виступають девайси, що працюють на основі технологій ШІ, зокрема, фітнес-трекери, «розумні» годинники, моніторингові системи спостереження за біологічними параметрами пацієнтів тощо.
- Організація роботи закладів охорони здоров’я.
ЦЕ ЦIКАВО!
У медицині технологія АІ вперше застосована в 1976 р. у програмному алгоритмі, що допомагав у діагностиці та виявленні гострого болю в тварині.
Інтелектуальні медичні системи набули значного поширення та розвитку з початку 1970-х років, коли в Стенфордському університеті була розроблена експертна система MYСIN, автором якої став Едвард Шортлайф. Систему спроєктовано для вивчення особливостей бактерій, що викликають складні інфекції, такі як бактеріємія та менінгіт, а також для дозування антибіотиків залежно від маси тіла пацієнта.
У наш час університети США, Нідерландів, Китаю, Японії та інших країн активно займаються розробкою програм та створенням медичних закладів, які оснащені ШІ.
------
НА ЗАМIТКУ!
ШІ в медицині: правовий аспект
Конфіденційність у відносинах між лікарем і пацієнтом є ключовою цінністю для захисту права людини на недоторканність приватного життя. Водночас більш активна розробка, впровадження та використання систем ШІ в охороні здоров’я може призвести до зростання потреби у створенні або контролюванні масивів персональних даних реальних пацієнтів для навчання та тестування систем.
Інновації можуть загрожувати приватності та конфіденційності:
1. Зростає тиск на перепрофілювання і надання третім особам доступу до «знеособлених» даних пацієнтів і електронних медичних записів для тестування і розробки систем ШІ.
2. Лікарі можуть бути заохочені призначати додаткові тести та аналізи не через їхню клінічну цінність, а радше через їхню корисність для навчання або тестування систем ШІ. Це має наслідки як з точки зору зростання витрат на охорону здоров’я, так і вразливості пацієнтів до невиправданих ризиків витоку даних або інших порушень приватності. «Конвенція Ов’єдо» встановлює конкретне застосування права на недоторканність приватного життя, яка визнає особливо чутливий характер особистої інформації про стан здоров’я і встановлює обов’язок медичних працівників дотримуватися конфіденційності. Будь-яке генерування даних зі спірною клінічною цінністю або чітко мотивоване їхньою корисністю виключно для тестування та розробки систем штучного інтелекту, як видається, порушує специфікацію права на недоторканність приватного життя.
Проте, поряд із беззаперечними перевагами використання технологій ШІ в медицині, будуть виникати і певні проблеми та ризики. Зокрема, впровадження систем ШІ в галузі охорони здоров’я відбуватиметься достатньо повільно через високовартісне обладнання та програмне забезпечення. З’являтимуться проблеми, що пов’язані з нестабільною роботою комп’ютерних програм, які, своєю чергою, можуть призводити до великої кількості помилок. Також у людей виникатиме недовіра до «роботизованих технологій» загалом. Відсутність живої взаємодії між лікарями і пацієнтами може лякати людей.
Крім того, йде мова про передачу контролю над станом здоров’я пацієнта малоапробованим новітнім технологіям ШІ. Адже проведено мало досліджень щодо медичних програм, які доступні лікарям та пацієнтам сьогодні.
Системи навчання ШІ потребують аналізу великої кількості даних про пацієнта, зокрема, таких як електронні медичні записи, аптечні записи, дані страхових компаній тощо. Такі дані зазвичай фрагментовані та зберігаються в різних системах, що може збільшувати витрати на збір даних. Крім того, досі залишається відкритим питання конфіденційності баз даних, оскільки хакерам усе ще вдається отримувати доступ до закритої інформації.
Штучний інтелект стає невід’ємною складовою трансформації сучасної медицини. Його впровадження сприяє підвищенню точності діагностики, персоналізації лікування, оптимізації клінічних рішень та зниженню навантаження на медичних працівників. Водночас ефективна інтеграція ШІ потребує міждисциплінарної співпраці, дотримання етичних норм і постійного навчання фахівців. Медицина майбутнього — це синтез людського досвіду та машинного інтелекту, що працює в інтересах пацієнта. І вже сьогодні ми стаємо свідками народження нової епохи, в якій турбота про здоров’я поєднується з найвищими технологічними досягненнями.
Література:
Коротка В.О., Мокринський В.А. Технології штучного інтелекту в сучасній медицині: впровадження та проблематика. Український медичний часопис. 2024. № 5 (163). С. 119–121.