У 2026 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оновила інформаційний бюлетень «Здорове харчування» (Healthy diet). Документ узагальнює сучасні підходи до формування раціону, який допомагає запобігати недостатньому харчуванню та знижувати ризик неінфекційних захворювань, зокрема, серцево-судинних хвороб, цукрового діабету й деяких видів раку.
Фахівці ВООЗ наголошують: склад здорового раціону залежить від віку, способу життя, фізичної активності, доступності продуктів і культурних традицій. Водночас його основою залишаються чотири універсальні принципи — достатність, збалансованість, помірність і різноманітність.
Чотири принципи здорового харчування
- Достатність означає забезпечення організму необхідними поживними речовинами без дефіциту.
- Збалансованість передбачає відповідність надходження енергії потребам організму та належне співвідношення основних нутрієнтів.
- Помірність стосується обмеження компонентів, надмірне споживання яких може шкодити здоров’ю.
- Різноманітність — це включення до щоденного меню різних груп продуктів, насамперед, овочів, фруктів, цільнозернових і бобових.
Особливе значення має якість вуглеводів: ВООЗ рекомендує віддавати перевагу цільним зернам, овочам, фруктам і бобовим, а не продуктам із високим вмістом вільних цукрів. Джерелами жирів варто частіше обирати рибу, горіхи та рослинні олії, багаті на ненасичені жирні кислоти.
Мікронутрієнти: чому вони важливі?
Вітаміни та мінерали потрібні організму в невеликих кількостях, але виконують життєво важливі функції. Вони беруть участь у кровотворенні, роботі імунної та нервової систем, підтриманні здоров’я кісток і нормального обміну речовин. Недостатнє надходження окремих мікронутрієнтів може тривалий час залишатися непомітним, однак впливати на стан здоров’я.
Зокрема, залізо необхідне для синтезу гемоглобіну, йод — для утворення гормонів щитоподібної залози, а вітамін B12 і фолати відіграють важливу роль у кровотворенні та поділі клітин.
За даними, наведеними ВООЗ, дефіцит мікронутрієнтів залишається масштабною проблемою громадського здоров’я. Особливої уваги потребують діти, вагітні жінки та інші групи з підвищеною потребою в поживних речовинах.
Ризик недостатнього надходження окремих мікронутрієнтів може зростати за обмежувальних дієт, порушень всмоктування поживних речовин і підвищеної фізіологічної потреби.
Основним шляхом забезпечення потреби у вітамінах і мінералах має бути різноманітне харчування. У певних ситуаціях можуть бути потрібні збагачені продукти або цільова саплементація, проте рішення щодо додаткового прийому залежить від віку, стану здоров’я, характеру харчування та наявності підтвердженого дефіциту.
Цифри, які варто запам’ятати
ВООЗ наводить конкретні орієнтири для здорового раціону:
- Щонайменше 400 г овочів і фруктів на добу — для людей віком понад 10 років.
- Щонайменше 25 г природних харчових волокон на добу — для тієї самої вікової групи.
- Менше 5 г солі на добу — для дорослих.
- Менше 10% добової енергії з вільних цукрів, а подальше зниження до 5% може принести додаткову користь.
Насичені жири рекомендовано обмежувати до менш ніж 10% добової енергії, трансжири — до менш ніж 1%. Перевагу слід надавати мінімально обробленим продуктам із низьким вмістом доданих цукрів, солі та нездорових жирів.
Що це означає для фармацевтичної практики?
Оновлений бюлетень нагадує про важливість здорового харчування як основи профілактики захворювань. Під час фармацевтичного консультування важливо враховувати особливості раціону, можливі чинники ризику дефіциту мікронутрієнтів та індивідуальні потреби людини. Такий підхід допомагає поєднати науково обґрунтовані рекомендації із практичними аспектами підтримання здоров’я.
Джерело: World Health Organization. Healthy diet. Fact sheet, 2026. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/healthy-diet