Цими днями минає 20 років від запровадження почесного звання «Заслужений працівник фармації України», встановленого Верховною Радою України Законом № 2876-IV від 8 вересня 2005 року. Ця подія сталася у дні проведення VІ Національного з'їзду фармацевтів України, що відбувся у Харкові у вересні 2005 р.
Про те, якими були передумови запровадження нагороди і як вдалося втілити задуми в життя, ми попросили розповісти ініціатора і безпосереднього учасника тих подій, видатного професіонала і справжнього Патріота фармації, який протягом усього життя не просто вболіває за розвиток галузі, а докладає активних зусиль і до впровадження революційних змін у фармацевтичну освіту, й до згуртування фармації України та підняття престижності професії фармацевта у суспільстві.
Отже, слово має ВАЛЕНТИН ПЕТРОВИЧ ЧЕРНИХ, почесний ректор НФаУ, академік Національної академії наук України, професор, доктор фармацевтичних наук, доктор хімічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, почесний громадянин міста Харкова.
Хочу відзначити, що почесне звання «Заслужений працівник фармації України» є лише «цеглиною» у побудові престижності професії фармацевта. Дійсно, протягом багатьох десятиліть наша професія була недооціненою. У фармацевтів не було ані свого свята, ані професійної нагороди. Водночас, держава відзначала кращих освітян, медичних працівників, будівельників, працівників сільського господарства та представників інших галузей. Фармацевтів у день медичного працівника теж вітали, але в останню чергу, після лікарів і медичних сестер.
Змінити ситуацію, що склалася, виявилось досить непросто. Усе моє життя пов’язане з фармацією і все життя мені доводилося захищати свою професію. Я працював з чітким розумінням того, що важливо привернути увагу громадськості до стратегічного значення фармацевтичної галузі для безпеки країни й збереження здоров’я народу.
Багато зусиль було докладено, аби фармацевти отримали своє професійне свято — День фармацевтичного працівника та почесне звання «Заслужений працівник фармації України». Для досягнення цілі потрібно було об’єднати зусилля й одним з кроків, спрямованих на консолідацію усіх ланок фармацевтичної галузі стало проведення Національних з’їздів фармацевтів, починаючи з V з’їзду в 1999 р., потім VІ у 2005 р., VІІ у 2010 р., VІІІ у 2016 р.!
Необхідність проведення V З’їзду фармацевтів України була обумовлена змінами, що відбулися в країні. Нові реалії вимагали обговорення актуальних проблем професійною спільнотою та визначення напрямів розвитку і вдосконалення галузі. Настав час заявити про важливість фармації для процвітання охорони здоров’я України.
Університетська спільнота і я як ректор з гордістю згадуємо про нашу ініціативу, що була підтримана МОЗ України, та нашу вирішальну роль в організації та проведенні V З’їзду фармацевтів України на базі тоді ще Української фармацевтичної академії в червні 1999 р. у м. Харків. Цей шлях був непростим, а на втілення задуму знадобилось кілька років й чимало зусиль. Водночас ідея проведення з’їзду була підтримана Президентом України Леонідом Кучмою, який підкреслив, що покладає на фармацію великі надії. І саме у дні проведення з’їзду Президент підписав укази про присвоєння Українській фармацевтичній академії статусу Національної (Указ Президента України від 6 вересня 1999 року, N 1121/99), і «Про День фармацевтичного працівника» (Указ Президента України від 7 вересня 1999 року, N 1128/99). Поява професійного свята стала ще одним важливим кроком, що підвищив значущість фармації України та викликав захоплення в усіх причетних до неї.
До речі, не всім відомо, що Всесвітній День фармацевта є на 10 років молодшим за українське свято. Це свято було затверджене FIP (Міжнародною фармацевтичною федерацією) у 2009 р. і тепер його святкують щороку 25 вересня. Отже, Україна стала прикладом для фармацевтичної спільноти світу!
Щодо звання «Заслужений працівник фармації України», то рішення про його запровадження було оголошено на наступному — VІ Національному з’їзді фармацевтів України у вересні 2005 р. Цією державною нагородою відзначають фахівців за значний внесок у розвиток фармацевтичної галузі.
Звання присвоює Президент України за особистий внесок у сфери, пов’язані з розробкою, виробництвом, контролем якості та реалізацією лікарських засобів. Це звання є визнанням таланту, працелюбства та відданості фахівців, які своєю щоденною роботою роблять внесок у збереження здоров’я нації.
За двадцять років, що минули, звання отримали десятки фахівців галузі, серед яких були провізори і фармацевти, завідувачі аптек і керівники промислових підприємств, представники громадських організацій, а також науковці й освітяни.
Які ж переваги надала фармацевтичній галузі можливість відзначити своїх кращих представників? Звання «Заслужений працівник фармації України» є інструментом, що підвищує престиж професії: воно визнає високий професіоналізм і значний внесок у розвиток фармації, мотивуючи інших фахівців досягати високих результатів. Це також допомагає залу-чати талановиту молодь до галузі, створює орієнтири для професійного зростання. Наявність такого звання спонукає фармацевтів до постійного вдосконалення, підвищення кваліфікації та участі в наукових розробках. Ще одним напрямом, що відзначається при нагородженні, є впровадження інновацій. Звання часто отримують за новаторські досягнення, що заохочує інших фахівців до впровадження нових технологій і методів у виробництво та контроль якості ліків.
Отже, поступово, завдяки докладеним зусиллям, зріс авторитет фармації, вона стала важливою та невід’ємною частиною медичної галузі та вітчизняної економіки, до думки наших фахівців і вчених прислухаються з великою повагою і довірою не тільки в Україні, а й далеко за її межами.
Робота фармацевта — щоденна місія, сповнена відповідальності та милосердя.
Сучасний світ стрімко змінюється, і разом з ним трансформується фармація України. Якщо раніше її розвиток був переважно реакцією на зовнішні події та запити, то сьогодні зміни мають проактивний характер, що вимагає від професійної спільноти постійної адаптації та пошуку інноваційних рішень. Ця еволюція — не просто вибір, а нагальна потреба, що обумовлена новими викликами: від ризиків воєнних часів та глобальних пандемій, до змін у законодавстві, від розвитку цифрових технологій до зростання конкуренції. Але це треба критично розглянути.
Питання, яке є для мене дуже болючим — це сучасний курс на комерціалізацію фармації. При сучасних підходах до організації фармацевтичної справи відвідувачі аптек вже почали сприймати фармацевта як продавця ліків, який не завжди керується інтересами пацієнта. І це порушує основні принципи фармації як ланки охорони здоров’я.
Щоб повернути фокус з бізнесу на пацієнта, керівництво та фармацевтичні працівники мають згадати та усвідомити свою справжню місію. Крім зосередження зусиль на продажах, слід відновити акцент на наданні якісних консультацій, пропонуючи пацієнтам ефективні та безпечні ліки, навіть якщо вони є менш прибутковими. Якщо стати на бік пацієнта, у довгостроковій перспективі це збільшить довіру й прихильність до аптеки. І саме тоді аптека знову стане не просто місцем продажу ліків, а належним закладом охорони здоров’я, справжнім Храмом надії на зцілення.
_________________________________________
У дні святкування нашого професійного свята — Дня фармацевтичного працівника України — хочу побажати фармацевтичній громаді, усім причетним до фармації, щоб ваша праця завжди була гідно оцінена, а ваші професійні успіхи надихали на нові досягнення.
Ви стоїте на варті охорони здоров’я, допомагаючи людям долати хвороби, підтримувати сили та жити повноцінно, і ця робота потребує багато досвіду та знань, людяності та співчуття, наша професія дуже важлива і почесна.
Я дуже хочу, щоб фармацевти пишалися своєю професією!
Нехай кожен ваш день буде сповнений вдячності, успіхів та нових професійних здобутків. Бажаю миру, міцного здоров’я та натхнення жити й творити.
Валентин ЧЕРНИХ