Марина Остапець, кандидат медичних наук, доцент
Функціональні порушення травлення є одними з найчастіших причин звернення пацієнтів як у дитячій, так і в дорослій гастроентерологічній практиці. За останні десятиліття їх поширеність неухильно зростає, що пов’язано зі зміною харчових звичок, урбанізацією, стресовими чинниками та екологічною ситуацією. Шукаючи полегшення симптомів, пацієнти нерідко обирають препарати, які мають недостатню доказову базу, як, наприклад, ферментні засоби на основі панкреатину при будь-якому дискомфорті. Проте у багатьох випадках такий підхід не є доцільним, особливо за необхідності тривалого застосування. Це набуває особливої ваги у найбільш чутливих групах — дітей та вагітних, для яких ключовим критерієм терапії має бути поєднання ефективності й безпеки.
Актуальність проблеми
Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту (ФРШКТ) — це група станів, для яких характерні хронічні чи рецидивні симптоми з боку травної системи за відсутності структурних або біохімічних змін, що могли б їх пояснити [1]. Відповідно до Римських критеріїв IV, до цієї групи належать синдром подразненого кишківника, функціональна диспепсія, функціональні закрепи та діарея, а також функціональний метеоризм і здуття.
Міжнародні епідеміологічні дослідження свідчать, що близько 40 % дорослого населення світу мають принаймні один із ФРШКТ [2]. У структурі звернень до лікарів первинної ланки ці стани становлять до 12–15 % випадків [3].
***
ЦЕ ЦІКАВО!
За сучасними даними, близько 20 % пацієнтів із гастроентерологічними скаргами відчувають біль або тяжкість в епігастрії, і навіть після ретельної діагностики у більшості з них виявляють саме ФД [5].
***
Хоча ФРШКТ не загрожують життю, вони суттєво знижують його якість[4]:
- Соціально: обмежують участь у щоденних подіях, призводять до пропусків роботи;
- Психоемоційно: супроводжуються тривожністю, депресивними симптомами;
- Економічно: тягнуть за собою значні витрати на діагностику, консультації, ліки та спеціальне харчування.
Функціональна диспепсія: типові симптоми та діагностичні критерії
Функціональна диспепсія (ФД) — один із найпоширеніших ФРШКТ, який проявляється хронічними або рецидивуючими скаргами на біль чи дискомфорт у верхніх відділах живота без органічних змін при обстеженні.
Залежно від провідних проявів виділяють кілька клінічних варіантів ФД [6]:
- Епігастральний больовий синдром (ЕБС): повторювані епізоди болю або печіння в епігастральній ділянці, що не пов’язані з дефекацією та не зменшуються після відходження газів.
- Постпрандіальний дистрес синдром (ППДС): раннє насичення після вживання невеликої кількості їжі, виражене відчуття переповненості та тяжкості у верхній частині живота після прийому їжі.
- Змішана форма: поєднання симптомів ЕБС і ППДС у одного пацієнта.
До неспецифічних симптомів, що можуть супроводжувати ФД, належать нудота, відчуття здуття у верхніх відділах живота, зниження апетиту [7].
Специфіка функціональних порушень ШКТ у дітей
Особливістю травної системи немовлят є фізіологічна незрілість ферментних систем, що безпосередньо впливає на якість травлення. У дітей раннього віку нерідко спостерігається відносна екзокринна недостатність підшлункової залози — кількість і активність ферментів є недостатніми для повного гідролізу поживних речовин. Це призводить до мальдигестії та мальабсорбції, що клінічно проявляється зригуваннями, метеоризмом, абдомінальним болем і коліками [8].
Крім того, для немовлят характерні прискорений транзит кишкового вмісту та знижена ефективність змішування хімусу з ферментами, що посилює диспептичні прояви. Усе це обумовлює потребу у використанні поліферментних препаратів для корекції травлення [8].
***
ЦЕ ВАЖЛИВО!
За даними міжнародних досліджень, від 27 до 38 % немовлят стикаються з функціональними порушеннями ШКТ, серед яких найчастіше зустрічаються кольки, печія та закрепи [9].
***
Кишкові кольки — один із найчастіших симптомів, що турбують батьків немовлят. Вони можуть супроводжувати як функціональні, так і органічні захворювання ШКТ. За спостереженнями Ю.В. Білоусова, поширеність кишкових кольок серед дітей перших місяців життя становить від 5 до 19 % у доношених і до 70 % у недоношених малюків. Типовими проявами є раптові й інтенсивні напади плачу та занепокоєння, які тривають понад 3 години на добу не менше трьох днів на тиждень щонайменше протягом одного тижня.
Діти старшого віку також не захищені від ФРШКТ. Школярі з цими станами можуть відмовлятися від улюблених ігор, скаржитися на постійний біль у животі, втому чи втрату апетиту. Батьки часто проходять довгий шлях від педіатра до гастроентеролога, але не знаходять структурних змін, які могли б пояснити симптоми. За даними систематичного огляду, серед дітей віком до 4 років ФРШКТ мають 22,2 %, а серед дітей 4–18 років — 21,8 % [10]. Хоч ці розлади не становлять загрози життю, проте значно погіршують його якість. Для дитини це може означати відсутність сил навчатися чи спілкуватися, а для батьків — постійне занепокоєння і пошук безпечного лікування.
Функціональні розлади ШКТ під час вагітності
Вагітність супроводжується глибокими фізіологічними та гормональними змінами, які безпосередньо впливають на роботу травної системи. Зростання рівня прогестерону знижує тонус гладеньких м’язів, у тому числі нижнього стравохідного сфінктера, що спричиняє часті епізоди печії та гастроезофагеального рефлюксу. Збільшена матка механічно тисне на органи черевної порожнини, провокуючи здуття, раннє насичення та відчуття переповненості після їжі [11].
За різними даними, до 70 % вагітних жінок у другому та третьому триместрі відчувають печію, понад половина скаржиться на здуття і нудоту. Частина симптомів є проявом ФД, яка в цей період поєднується з фізіологічними змінами моторики ШКТ [12].
Важливим аспектом є також підвищена чутливість вагітних до дискомфорту з боку ШКТ. Навіть легкі прояви — метеоризм, нудота, зниження апетиту — можуть істотно впливати на якість життя, викликати занепокоєння щодо стану плода і вимагати консультації лікаря. Саме тому в цей період особливої ваги набуває вибір терапії, яка буде не лише ефективною, але й безпечною для матері та дитини [13].
Роль ферментної терапії у лікуванні ФРШКТ
Що таке ферменти?
Ферменти — це біологічно активні білкові молекули, які прискорюють хімічні реакції в організмі. У травній системі вони виконують ключову роль: забезпечують розщеплення складних поживних речовин — білків, жирів, вуглеводів і клітковини — на прості компоненти, які можуть бути засвоєні в кишечнику. Без ферментів процес травлення був би надто повільним і неефективним.
У шлунку та кишечнику діють різні групи ферментів [14]:
- протеази розщеплюють білки на амінокислоти;
- ліпази розщеплюють жири до жирних кислот і гліцеролу;
- амілази й інші глікозидази відповідають за розщеплення крохмалю й вуглеводів;
- пектинази, целюлази, рибонуклеази та інші ензими допомагають засвоювати рослинні волокна, нуклеїнові кислоти та інші компоненти їжі.
Завдяки злагодженій роботі цих систем їжа перетворюється на «будівельний матеріал» і джерело енергії для організму. Будь-які відхилення у виробленні або активності ферментів призводять до порушення травлення — відчуття тяжкості, здуття, метеоризму чи кишкових кольок.
Патофізіологічні основи доцільності ферментотерапії при ФРШКТ
Доцільність використання ферментів при ФРШКТ обумовлена патогенетичними аспектами даної патології. Одним із ключових механізмів є порушення моторики ШКТ.
При дискоординації перистальтики вміст просувається надто швидко або повільно, що зумовлює розвиток діареї, закрепів, здуття та відчуття неповного випорожнення. Нерідко ці порушення поєднуються з неповноцінним змішуванням хімусу з ферментами й жовчними кислотами, що призводить до мальдигестії та мальабсорбції. У клінічній практиці це проявляється диспептичними симптомами — метеоризмом, болем у животі, відчуттям тяжкості після їжі [15].
Експериментальні та клінічні дані свідчать, що введення екзогенних ферментів може позитивно впливати на моторику верхніх відділів ШКТ. Це відбувається завдяки більш повному розщепленню харчових нутрієнтів і зменшенню навантаження на власні секреторні механізми травної системи. Як наслідок — знижується внутрішньопросвітний тиск, поліпшується евакуація зі шлунка та кишківника, зменшується метеоризм і больовий синдром [16].
ФРШКТ у дітей часто супроводжуються синдромами мальдигестії та мальабсорбції, зумовленими недостатнім або неповноцінним розщепленням поживних речовин. У цьому ключі застосування ферментних засобів забезпечує функціональний «відпочинок» для підшлункової залози та водночас покращують процеси травлення [17].
На відміну від органічної патології, при ФРШКТ ферментна терапія має на меті не заміщення повної відсутності ферментів, а корекцію відносної ферментної недостатності. Вона допомагає зменшити вираженість диспептичних симптомів — болю в животі, метеоризму, відчуття тяжкості після їжі, порушень апетиту [5].
Ферментна терапія при функціональній диспепсії
У сучасній клінічній практиці лікування ФД зазвичай починають із застосування антисекреторних препаратів, у першу чергу інгібіторів протонної помпи (ІПП). Водночас їхній вплив на моторну функцію шлунка залишається суперечливим. Так, у дослідженні, проведеному у Японії, було показано, що прийом ІПП може погіршувати евакуацію твердої їжі [18]. Ймовірно, це пов’язано з тим, що при підвищенні внутрішньошлункового рН понад 4 відбувається інактивація пепсину, а при його низькій активності евакуація зі шлунка уповільнюється [19].
Окрім того, у фізіологічних умовах пепсин відіграє позитивну роль у регуляції шлункової моторики: завдяки гідролізу харчових білків до амінокислот він стимулює секрецію регуляторних пептидів, таких як холецистокінін та гастрин [20].
У цьому контексті з метою поліпшення евакуації зі шлунка, особливо при зниженій шлунковій секреції, успішно застосовували ферментні засоби, такі як панкреатин, актинидин та бромелаїн [21–23].
Підхід до вибору ферментного препарату для корекції ФД
У повсякденній практиці нерідко можна спостерігати ситуацію, коли пацієнти, відчувши тяжкість у шлунку після їжі, одразу приймають ферментні препарати на основі панкреатину. Такий підхід значною мірою формується під впливом реклами, що створює враження: будь-який дискомфорт у животі вимагає ферментної підтримки.
Проте з позицій доказової медицини рутинне застосування панкреатину при ФРШКТ не має обґрунтування. Ці стани зазвичай не супроводжуються істинною екзокринною недостатністю підшлункової залози, а в дітей відзначається лише транзиторна й відносна недостатність через фізіологічну незрілість ферментних систем. Використання панкреатину у таких випадках не лише недоцільне, але й може бути потенційно небезпечним, адже довготривале безпідставне застосування здатне пригнічувати власну секреторну функцію підшлункової залози.
Натомість при ФРШКТ оптимальним рішенням є застосування поліферментних комплексів, які містять папаїн, пепсин та санзим, які забезпечують корекцію відносної недостатності без ризику пригнічення власної функції підшлункової залози. 20-річний досвід клінічного використання та сучасні дослідження підтверджують їхню ефективність і безпеку навіть у таких вразливих популяціях пацієнтів, як діти та вагітні.
З огляду на це, серед сучасних поліферментних засобів особливу увагу привертає Санзим® — препарат європейської якості з понад 20-річним клінічним досвідом застосування, до складу якого входять ферменти різного походження, що забезпечують м’яку та фізіологічну підтримку процесів травлення без ризику пригнічення власної функції підшлункової залози.
***
ЦІКАВИЙ ФАКТ!
Папаїн має не лише протеолітичну активність. Його антибактеріальні та антиоксидантні властивості, а також позитивний вплив на приріст ваги, накопичення жирової тканини та ліпідний профіль, робить цей фермент унікальним серед ензимів рослинного походження [25].
***
Санзим®: склад та механізм дії
Комплексна дія Санзиму® зумовлена поєднанням ферментів різного походження, які доповнюють один одного та забезпечують багатофункціональну підтримку травлення. Такий підхід дозволяє впливати на розщеплення білків, жирів і вуглеводів у різних середовищах травного тракту, що особливо важливо для пацієнтів із функціональними розладами шлунково-кишкового тракту.
Папаїн — фермент із класу каталаз, отриманий із соку плодів папайї (Carica papaya). За своєю дією він нагадує шлунковий сік, однак має унікальну особливість: активний у кислому, нейтральному та навіть у лужному середовищі. Це забезпечує широкий діапазон його протеолітичної активності. Папаїн каталізує гідроліз білків, пептидів, амідів і ефірів, особливо ефективно розщеплюючи білки м’яса. Крім того, він не лише сам проявляє протеолітичну активність, а й потенціює дію інших протеаз, підсилюючи комплексний ефект ферментної терапії. [24].
Пепсин — головний протеолітичний фермент шлункового соку, який каталізує гідроліз білків до пептидів. Його роль виходить за межі простої протеолітичної активності. Сучасні дослідження довели, що пепсин вивільняє сигнальні амінокислоти (фенілаланін, триптофан), які активують кальцієві сенсорні рецептори на слизовій оболонці шлунка та кишечника. Це стимулює секрецію гастрину й холецистокініну, сприяє регуляції моторики шлунка та його акомодації, а також підсилює активність підшлункової залози [26]. Таким чином, пепсин забезпечує подвійну дію: бере участь у розщепленні білків і водночас виконує регуляторну функцію у шлунково-кишковому тракті.
Санзим® (α-амілаза фунгального походження) — мультиензимний комплекс, отриманий в Японії шляхом ферментації гриба Aspergillus oryzae, який не має аналогів. Він включає понад 30 різних ферментів: протеази, амілази, ліпази, целюлази, рибонуклеази, пектинази, фосфатази та інші. Завдяки цьому Санзим® забезпечує широкий спектр дії, впливаючи як на тваринні, так і на рослинні компоненти їжі, включаючи клітковину.
***
ЦЕ ЦІКАВО!
Aspergillus oryzae (A. oryzae) — багатоклітинний гриб, який вважається одним із найважливіших біотехнологічних інструментів у багатьох країнах світу. Його традиційно використовують у харчовій промисловості для виробництва ферментованих продуктів, таких як місо (соєва паста), соєвий соус, tane-koji (зерновий солодовий заквас), douche (ферментовані та солоні чорні боби), приправи до соєвого сиру та оцет. Така універсальність пов’язана з потужною здатністю A. oryzae продукувати амілази й протеази, що розщеплюють крохмаль та білки до цукрів і амінокислот. A. oryzae має високий профіль безпеки: він визнаний безпечним (GRAS) Управлінням з контролю за продуктами та ліками США (FDA), а також схвалений ВООЗ як безпечний мікроорганізм для застосування у виробництві [27].
Санзим® при ФРШКТ: що показують результати досліджень
Ефективність і безпека поліферментних комплексів, зокрема, Санзиму®, підтверджені низкою клінічних досліджень у різних категоріях пацієнтів — від дорослих до дітей та вагітних жінок. Одним із ключових є рандомізоване дослідження, проведене в дорослій когорті.
Професор Андрій Дорофеєв та співавт. (2018) вивчали ефективність комбінації Санзиму® з ітопридом у лікуванні функціональної диспепсії [5]. У дослідження включили 60 пацієнтів (чоловіки та жінки, серед них жінки репродуктивного віку), яких розподілили на дві групи:
- перша отримувала ітоприд у поєднанні з Санзимом®,
- друга — лише ітоприд.
Через 4 тижні лікування у групі комбінованої терапії індекс диспепсії знизився на 61 %, тоді як у контрольній групі — лише на 35 %. Крім кількісних змін симптомів, автори відзначили суттєві якісні переваги: пацієнти, які приймали Санзим®, мали більш виражене поліпшення акомодаційної функції шлунка, швидшу евакуацію їжі та зниження вісцеральної гіперчутливості. Це вказує на те, що Санзим® не лише зменшує симптоми, а й впливає на патофізіологічні механізми ФД — моторні порушення та сенсорну дисфункцію.
Особливе місце в доказовій базі Санзиму® займають дослідження у найбільш вразливих категоріях пацієнтів — діти та жінки під час вагітності. Саме для цих груп особливо важливо забезпечити не лише ефективність, а й абсолютну безпеку терапії.
Клінічний досвід застосування Санзиму® у дітей
У 2016 році професор Олег Шадрін із колегами досліджували ефективність Санзиму® у дітей раннього віку з харчовою непереносимістю [8]. У роботі взяли участь 70 малюків віком від 3 місяців до 3 років. У більшості спостерігалися класичні прояви мальдигестії — кишкові кольки, зригування, здуття живота, порушення апетиту. Додавання поліферментного комплексу до стандартної терапії вже з перших днів сприяло швидкому регресу симптомів: на 3-тю добу зменшувалися інтенсивність і тривалість кольок, поліпшувався сон. Наприкінці курсу лабораторно підтверджено зникнення стеатореї у 95,5 % дітей, креатореї — у 88,9 %, амілореї — у 82,2 %. Препарат добре переносився, не спричиняв побічних реакцій чи алергії.
Результати було підтверджено у подальшій роботі Шадріна та Ковальчука (2020), де оцінювали ефективність та безпеку Санзиму® у дітей із ФД [17]. Було встановлено, що курс Санзиму® протягом двох тижнів призводив до суттєвого зниження вираженості болю у животі, здуття, зригувань. У контрольній групі динаміка була менш значущою. Автори підкреслили, що використання поліферментних комплексів у дітей з ФРШКТ має патофізіологічне підґрунтя, адже незрілість ферментних систем робить навіть відносну недостатність клінічно значущою.
Клінічні дослідження використання Санзиму® у вагітних
На базі ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України» під керівництвом д.м.н., професора Медведь В.І. було проведено відкрите проспективне клінічне дослідження у два етапи, метою якого була оцінка ефективності та безпеки дієтичної добавки Санзим® у вагітних із функціональними розладами органів травлення [28, 29]. У дослідження включили 60 жінок віком 18–41 рік (середній вік 30 років) у термінах вагітності від 20 до 21 тижня. Пацієнток розподілили на дві групи: перша (n=30) отримувала стандартну терапію (прокінетики, спазмолітики, симетикон) у поєднанні з Санзимом®, друга (n=30) — лише базове лікування.
Вже після 14 днів терапії у групі Санзиму® відзначалося достовірне зменшення вираженості симптомів. За шкалою GSRS середній бал знизився з 15,4 до 11,2, тоді як у контрольній групі — з 15,6 до 13,9 (p<0,05). Інтенсивність абдомінального болю зменшилася з 5,5 до 3,6 бала, у той час як у контролі залишалася практично незмінною (5,5 → 5,0; p<0,05). Також суттєво знизилася частота стеатореї: з 53,3 % до 13,3 % у групі Санзиму®, тоді як у контрольній групі — лише з 46,6 % до 36,6 % (p<0,05). Пацієнтки відзначали зменшення здуття, метеоризму та відчуття тяжкості після їжі, що підтверджувало клінічну ефективність препарату.
Аналіз акушерських результатів показав, що застосування Санзиму® не підвищувало ризику ускладнень. Частота гестаційного діабету, прееклампсії, загрози викидня та затримки росту плода була нижчою у групі Санзиму®, ніж у контролі (наприклад, гестаційний діабет — 3 проти 6 випадків, затримка росту плода — 2 проти 5). Перебіг пологів, частота кесарських розтинів, терміни розродження (38,6 проти 38,3 тижня), маса тіла новонароджених (3084 г проти 3107 г), оцінка за шкалою Апгар і об’єм крововтрати статистично не відрізнялися між групами. Жодних побічних ефектів чи негативного впливу на перебіг вагітності та розвиток плода зафіксовано не було.
Таким чином, багаторічний клінічний досвід і результати сучасних досліджень підтверджують: Санзим® ефективно усуває симптоми мальдигестії та диспепсії, добре переноситься і може безпечно застосовуватися навіть у найчутливіших групах пацієнтів — дітей та вагітних.
Як приймати Санзим®
Санзим® випускається у двох зручних формах: порошок для приготування сиропу (для дітей, починаючи з 3-місячного віку) та капсули (для підлітків від 12 років і дорослих).
Дозування:
- 3 міс.–1 рік: 0,5 г (1 маленька мірна ложка) порошку для приготування сиропу, попередньо розчинивши у 15 мл кип’яченої води кімнатної температури.
- 1–3 роки: 1,25 г (½ великої мірної ложки) порошку для приготування сиропу у 50 мл кип’яченої води кімнатної температури.
- 3–7 років: 2,5 г (1 велика мірна ложка) порошку для приготування сиропу у 50 мл кип’яченої води кімнатної температури.
- 7–14 років: 5 г (2 великі мірні ложки) порошку для приготування сиропу у 100 мл кип’яченої води кімнатної температури.
- 12 років і старше: по 1 капсулі або 5 г порошку (2 великі мірні ложки у 100 мл води) — у випадку, якщо є труднощі з ковтанням капсул.
Режим прийому:
3 рази на день під час або одразу після їжі.
Висновок
Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту є поширеною проблемою, яка значно погіршує якість життя дітей, вагітних і дорослих пацієнтів. Одним із патогенетично обґрунтованих підходів до їх корекції є ферментна терапія. На відміну від панкреатину, поліферментні комплекси, зокрема, Санзим®, не пригнічують власну секреторну функцію підшлункової залози, а забезпечують м’яку підтримку травлення, коригуючи відносну ферментну недостатність. Результати клінічних досліджень та багаторічний досвід застосування підтверджують ефективність і безпеку Санзиму® навіть у найбільш вразливих групах пацієнтів — дітей та вагітних. Це робить препарат сучасним і надійним інструментом для лікарів і батьків у боротьбі з симптомами диспепсії, мальдигестії та функціональних розладів травлення.
Список використаних літературних джерел
- Mearin F, Lacy BE, Chang L, et al. Bowel Disorders. Gastroenterology. 2016;150(6):1393–1407. doi:10.1053/j.gastro.2016.02.031
- Black CJ, Ford AC. Global burden of irritable bowel syndrome: trends, predictions and risk factors. Gastroenterology. 2020;158(5):1262–1273. doi:10.1053/j.gastro.2020.01.009
- Ford AC, Sperber AD, Corsetti M, Camilleri M. Irritable bowel syndrome. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2020;5(11):1021–1034. doi:10.1016/S2468-1253(20)30217-X
- Lacy BE, Pimentel M, Brenner DM, et al. ACG Clinical Guideline: Management of Irritable Bowel Syndrome. Am J Gastroenterol. 2021;116(1):17–44. doi:10.14309/ajg.0000000000001036
- Dorofeyev AE, Rudenko MM, Kugler TE, Snisarevska TP. Functional dyspepsia: diagnostic and therapeutic options. Sovremennaya gastroenterologiya. 2018;(2):10–17
- Drossman DA, Hasler WL. Rome IV—functional GI disorders: disorders of gut-brain interaction. Gastroenterology. 2016;150(6):1257–1261
- Vanheel H, Carbone F, Valvekens L, et al. Pathophysiological abnormalities in functional dyspepsia subgroups according to the Rome III criteria. Am J Gastroenterol. 2017;112(1):132–140
- Шадрін О.Г., Гайдучик Г.А. Оптимізація терапії гастроінтестинальних розладів при харчовій непереносимості в дітей раннього віку. Здоров’я дитини. 2016;28(3):28–34. ISSN 2224-0551
- Zeevenhooven J., Koppen I.J.N., Benninga M.A. The New Rome IV Criteria for Functional Gastrointestinal Disorders in Infants and Toddlers. Pediatric Gastroenterology, Hepatology & Nutrition. 2017 Mar; 20 (1): 1–13. doi: 10.5223/pghn.2017.20.1.1
- Vernon-Roberts A., Alexander I., Day A. S. Systematic Review of Pediatric Functional Gastrointestinal Disorders (Rome IV Criteria). Journal of Clinical Medicine. 2021;10(21):5087. doi:10.3390/jcm10215087
- Mahadevan U. Gastrointestinal disorders in pregnancy. Gastroenterology. 2012;143(3):714–727. doi:10.1053/j.gastro.2012.07.017
- Stanghellini V, Chan FK, Hasler WL, et al. Gastroduodenal disorders. Gastroenterology. 2016;150(6):1380–1392. doi:10.1053/j.gastro.2016.02.011
- Moayyedi PM, Lacy BE, Andrews CN, Enns RA, Howden CW, Vakil N. ACG and CAG Clinical Guideline: Management of Dyspepsia. Am J Gastroenterol. 2017;112(7):988–1013. doi:10.1038/ajg.2017.154
- Patricia JJ, Dhamoon AS. Physiology, Digestion. [Updated 2022 Sep 12]. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan-.URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK544242/?utm_source=chatgpt.com
- Camilleri M, Carlson P, Valentin N, Acosta A. Review article: biological underpinnings of irritable bowel syndrome and related disorders. Gastroenterology. 2017;152(5):1257–1271. doi:10.1053/j.gastro.2016.12.038
- Malfertheiner P, Domínguez-Muñoz JE. Effect of exogenous pancreatic enzymes on gastrointestinal and pancreatic hormone release and gastrointestinal motility. Digestion. 1993;54 Suppl 2:15–20. doi:10.1159/000201073
- Shadrin OG, Kovalchuk AA. Optimization of dietary nutrition in functional digestive disorders in children. Child’s Health. 2020;15(6):112–118. doi:10.22141/2224-0551.15.6.2020.219830
- Suzuki H, Masaoka T, Hosoda H, et al. Influence of proton pump inhibitors on gastric emptying and postprandial plasma ghrelin and gastrin levels in healthy humans. Aliment Pharmacol Ther. 2001;15(12):1945–1952. doi:10.1046/j.1365-2036.2001.01125.x
- Zaiac MN, Narayanan MN, Sarosiek I, McCallum RW. The effect of pepsin inhibition on gastric emptying of a solid meal in humans. Gastroenterology. 1997;113(3):682–689. doi:10.1053/gast.1997.v113.pm9287942
- Petersen KU. Pepsin and its importance for functional dyspepsia: relic, regulator or remedy? Dig Dis. 2017;35(3):180–184. doi:10.1159/000480047
- Malfertheiner P, Domínguez-Muñoz JE. Effect of exogenous pancreatic enzymes on gastrointestinal and pancreatic hormone release and gastrointestinal motility. Digestion. 1993;54 Suppl 2:15–20. doi:10.1159/000201073;
- Holtmann G, Kelly DG, Sternby B, et al. Enzyme supplementation therapy in functional dyspepsia: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Aliment Pharmacol Ther. 1999;13 Suppl 2:15–20. doi:10.1046/j.1365-2036.1999.0130s2015.x;
- Brzozowski T, Konturek SJ, Drozdowicz D, et al. Effects of bromelain on gastric mucosal integrity and motility in experimental models. Digestion. 2005;71(3):138–150. doi:10.1159/000084737
- Arnon R. Papain. Methods Enzymol. 1970;19:226–244. doi:10.1016/0076‑6879(70)19017‑3.
- Choudhary R, Kaushik R, Chawla P, Manna S. Exploring the extraction, functional properties, and industrial applications of papain from Carica papaya. J Sci Food Agric. 2025 Feb;105(3):1533-1545. doi: 10.1002/jsfa.13776. Epub 2024 Jul 30. PMID: 39077990.
- Petersen KU. Pepsin and its importance for functional dyspepsia: relic, regulator or remedy? Dig Dis. 2017;35(3):180–184. doi:10.1159/000480047
- Daba, Ghoson M et al.The ancient koji mold (Aspergillus oryzae) as a modern biotechnological tool. Bioresources and bioprocessing vol. 8,1 52. 22 Jun. 2021, doi:10.1186/s40643-021-00408-z
- Медведь В.І., Антипкін Ю.Г. Проміжний звіт про науково-дослідну роботу: Відкрите проспективне клінічне дослідження ефективності і безпеки дієтичної добавки «Санзим» у вагітних з функціональними захворюваннями органів травного тракту. Київ: ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України»; 2025. 28 с.
- Медведь В.І., Антипкін Ю.Г. Заключний звіт про науково-дослідну роботу: Відкрите проспективне клінічне дослідження ефективності і безпеки дієтичної добавки «Санзим» у вагітних з функціональними захворюваннями органів травного тракту. Київ: ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України»; 2025. 32 с
***
САНЗИМ®: підтримка комфортного травлення з перших днів життя
Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту значно знижують якість життя пацієнтів усіх вікових груп. Одним із патогенетично обґрунтованих підходів до їх корекції є ферментна терапія, що поєднує ефективність і безпеку. Поліферментний комплекс Санзим® завдяки унікальному складу забезпечує м’яку фізіологічну підтримку травлення, зменшує симптоми диспепсії, вздуття та мальдигестії, не пригнічуючи власну секреторну функцію підшлункової залози. Клінічний досвід і сучасні дослідження підтверджують його ефективність навіть у найбільш чутливих групах пацієнтів— діти та вагітні.
Переваги Санзиму®
- Поліферментний комплекс з унікальним складом (папаїн, пепсин, ферменти Aspergillus oryzae) із понад 20-річним клінічним досвідом застосування.
- Активний у різних середовищах ШКТ (кислому, нейтральному, лужному).
- Ефективність, підтверджена даними: зменшує біль у животі, здуття, тяжкість після їжі, зригування.
- Добре переноситься, не пригнічує власну секрецію підшлункової залози.
- Доведена безпека у дітей з 3 місяців і вагітних.
- Портрети пацієнтів, яким доцільно рекомендувати САНЗИМ
СИТУАЦІЯ 1
Чоловік, 35 років.
Веде активний спосіб життя. Уже тривалий час його турбують тяжкість у животі, здуття, метеоризм і біль у верхній частині живота після їжі. Після обстеження встановлено діагноз функціональної диспепсії. Лікування інгібіторами протонної помпи та прокінетиками не дає значного полегшення. Це негативно впливає на якість життя та соціальну активність.
Рекомендація:
Санзим® — поліферментний комплекс для зменшення проявів диспепсії, покращення травлення та зниження відчуття тяжкості після їжі.
- Дозування: по 1 капсулі 3 рази на день під час їжі.
- Додатково: рекомендувати їсти меншими порціями, уникати поспіху під час прийому їжі.
СИТУАЦІЯ 2
Малюк, 4 місяці.
Щовечора дитина довго плаче, підтискає ніжки, живіт здутий і напружений. Сімейний лікар після огляду підтвердив коліки. Батьки відчувають виснаження та безпорадність, адже звичні методи (масаж животика, тепла пелюшка) допомагають лише частково.
Рекомендація:
Санзим® порошок для приготування сиропу — м’яка ферментна підтримка, що зменшує прояви кольок та зригування.
- Дозування: 0,5 г порошку (1 маленька ложка) у 15 мл води, 3 рази на день.
- Додатково: порадити батькам стежити за режимом годування і правильності прикладання до грудей.
СИТУАЦІЯ 3
Жінка, 30 років, 26-й тиждень вагітності.
Працює дистанційно, але останнім часом відчуває постійну нудоту, здуття, тяжкість у животі після їжі. Симптоми погіршують сон і працездатність, викликають тривогу за стан дитини. Вагітність перебігає фізіологічно, проте симптоми істотно знижують якість життя.
Рекомендація:
Санзим® — безпечна ферментна підтримка для вагітних, допомагає усунути тяжкість і здуття після їжі.
- Дозування: по 1 капсулі 3 рази на день під час їжі (або 5 г порошку у 100 мл води у разі труднощів із ковтанням).
- Додатково: рекомендувати дробне харчування невеликими порціями, уникати переїдання.
