Марина Остапець, кандидат медичних наук, доцент
«Сон — секретний інгредієнт успіху» (Шон Стівенсон)
Порушення сну є поширеною проблемою, що негативно впливає на фізичне та психоемоційне здоров’я людини, її працездатність і якість життя. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 30 % дорослих у світі мають симптоми безсоння, а приблизно 10 % страждають на інсомнію, що супроводжується порушенням повсякденного функціонування [1]. Особливої актуальності ця проблема набуває в умовах тривалого стресу та воєнних конфліктів, які суттєво впливають на якість нічного відпочинку.
Так, за підсумками дослідження українського психолога Антона Курапова та його колег із Зальцбурзького університету в Австрії, проведенного серед 991 респондентів з різних регіонів України, понад 88 % опитаних мали порушення якості сну, з яких 58 % скаржились на погану якість сну, а 30, 2 % мали виражені ознаки інсомнії [2]. Отримані результати свідчать про масштабність проблеми та актуальність пошуку ефективних підходів до покрашення сну.
Одним із варіантів рішення даної проблеми є БІОСОН — комбінований лікарський засіб, що поєднує доксиламін та екстракт пасифлори. Особливістю препарату є поєднання адаптованої дози доксиламіну з рослинним компонентом, що дозволяє реалізувати комплексний підхід до покращення сну [3].
***
ЦЕ ЦІКАВО!
Безсоння в 1,5 рази частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків, і в 2 рази частіше у людей похилого віку старше 75 років у порівнянні з особами середнього віку.
***
Порушення сну можуть проявлятися труднощами із засинанням, частими нічними пробудженнями та відчуттям недостатнього відновлення після сну. Крім того, безсоння супроводжується і денними симптомами, які значно погіршують якість життя пацієнтів. Найбільш поширеними є:
- загальна слабкість;
- втома;
- відсутність енергії;
- дратівливість;
- зниження продуктивності;
- проблеми з концентрацією уваги.
***
ВАЖЛИВО ЗНАТИ!
Безсоння не лише погіршує якість життя пацієнтів, а й підвищує ризик виникнення депресії та тривоги у майбутньому [4].
***
Як на нас впливає безсоння?
Вплив порушень сну на організм людини неодноразово став об’єктом досліджень. Одне з таких досліджень провели Y. Patrick та його колеги, які вирішили вивчити, як на розумові та фізичні здібності студентів впливає всього лише одна ніч без сну. Вчені оцінювали кілька аспектів, зокрема, короткочасну пам’ять, здатність до цілеспрямованої діяльності, а також фізичні характеристики, зокрема, час реакції, діяльність легень, частоту серцевих скорочень та рівень артеріального тиску під час виконання субмаксимального тесту навантаження.
За результатами дослідження виявлено, що після однієї безсонної ночі час реакції та рівень систолічного артеріального тиску значно збільшилися після виконання субмаксимального навантажувального тесту. Ці результати підтверджують, що навіть одна ніч без сну має суттєвий негативний вплив на фізичний стан організму та здатність до концентрації уваги [5].
Як безсоння пов’язане з іншими захворюваннями?
Сон і підвищений тиск. Хронічні порушення сну супроводжуються підвищенням рівня катехоламінів і активацією симпатичної нервової системи, що сприяє стійкому підвищенню артеріального тиску. Існує достовірний взаємозв’язок між тривалістю сну та ризиком розвитку артеріальної гіпертензії. У масштабному дослідженні Sleep Health Study було встановлено, що у людей, які сплять менше ніж 5 годин на добу, значно частіше діагностується артеріальна гіпертензія [6]. Подібні результати отримали J. Gangwisch та співавтори: вони з’ясували, що тривалість сну менше 5 годин підвищує ризик розвитку гіпертензії аж на 60 % [5].
Сон і цукровий діабет. У дослідженні M. Frellick із колегами було проаналізовано 6407 випадків цукрового діабету 2-го типу протягом 10 років. З’ясувалося, що у жінок із хронічними порушеннями сну ризик розвитку діабету був у 1,5 раза вищий, ніж у тих, хто спав достатньо [7].
Сон і надмірна вага. У 2005 році американські дослідники J. E. Gangwisch та співавтори, проаналізувавши дані Національного дослідження здоров’я та харчування США (NHANES I), виявили статистичний зв’язок між недостатньою тривалістю сну та ожирінням. Отримані результати свідчать про те, що скорочення тривалості сну може бути одним із чинників, асоційованих із підвищеним ризиком розвитку ожиріння [8].
Які бувають види безсоння?
Американська академія медицини сну виділяє такі види безсоння (інсомнії) [9]:
1. Адаптаційна (гостра) інсомнія.
Виникає на фоні гострого стресу, конфлікту або зміни оточення. Її основою є підвищення загальної активації нервової системи, що ускладнює засинання ввечері, або призводить до нічних пробуджень. Для цієї форми характерна чітко визначена причина, що її спровокувала. Адаптаційна інсомнія зазвичай триває не більше трьох місяців.
2. Психофізіологічна інсомнія.
Коли порушення сну тривають понад три місяці, вони «обростають» психологічними чинниками: формується страх перед сном, напруження зростає у вечірні години. Людина намагається змусити себе заснути, що лише посилює розлад і тривожність. Це створює порочне коло, яке утруднює відновлення нормального сну.
3. Псевдоінсомнія (уявне безсоння).
Пацієнт стверджує, що спить дуже мало або взагалі не спить. Проте під час полісомнографічного обстеження виявляється, що тривалість сну є достатньою. Проблема пов’язана з порушенням сприйняття власного сну — людина добре пам’ятає періоди нічного неспання, але погано запам’ятовує фази сну. Часто супроводжується надмірним фокусуванням на здоров’ї та тривогою щодо сну.
4. Ідіопатична інсомнія.
Це рідкісна форма безсоння, яка починається ще в дитячому віці, причини залишаються невідомими, інші чинники виключені. Такий розлад може зберігатися протягом усього життя.
5. Інсомнія при психічних розладах.
Понад 70 % пацієнтів із психічними захворюваннями мають проблеми із засинанням або підтриманням сну. Особливо часто інсомнія спостерігається при депресії, тривожних розладах, біполярному афективному розладі тощо.
6. Інсомнія внаслідок порушення гігієни сну.
Проблеми зі сном виникають у результаті поведінкових звичок, що активують нервову систему перед сном: надмірне користування гаджетами, вживання кофеїну ввечері, нерегулярний режим сну, перегляд емоційно насиченого контенту тощо.
7. Інсомнія при соматичних захворюваннях.
Порушення сну часто супроводжують захворювання внутрішніх органів або нервової системи: виразкова хвороба (голодні болі вночі), нічні аритмії, хронічні болі, невропатії тощо.
8. Інсомнія, пов’язана з вживанням медикаментів або речовин.
Деякі препарати або речовини (алкоголь, кофеїн, наркотики, снодійні) можуть викликати звикання та синдром відміни, що спричиняє порушення сну. Часте зловживання снодійними призводить до необхідності підвищення дози, а відмова від них — до ще гіршого сну, створюючи «замкнене коло» залежності.
Лікування інсомнії: особливості, підходи та рекомендації
Найчастіше пацієнти страждають саме на адаптаційне (гостре) безсоння. У таких випадках важливо розпочати лікування негайно, щоб запобігти переходу розладу у хронічну форму, адже хронічні форми інсомнії лікуються значно складніше.
Вагому роль у розвитку безсоння відіграють психологічні та поведінкові фактори, тому когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є ключовим елементом у лікуванні як гострої, так і хронічної інсомнії.
Поведінкові техніки включають як нормалізацію гігієни сну, так і активну зміну умов сну і уявлень про власний сон [10].
Основні рекомендації з гігієни сну:
- Створення комфортного середовища для сну: тиша, темрява або м’яке освітлення, свіже провітрене повітря, оптимальна температура і вологість.
- Зменшення фізичної та розумової активності у вечірній час.
- Уникнення стимулюючих речовин перед сном (кава, енергетики, алкоголь, гостра їжа).
- Дотримання регулярного режиму сну та пробудження, навіть у вихідні.
- Використання ліжка лише для сну (без читання, перегляду телевізора чи денного відпочинку в ліжку).
Проте дозволяє дотримання рекомендацій із гігієни сну не завжди дозволяж швидко досягти бажаного результату, особливо в умовах тривалого психоемоційного напруження та стресу. У таких випадках може виникати необхідність медикаментозної підтримки пацієнтів, спрямованій на полегшення засинання та покращення якості нічного відпочинку.
Медикаментозна підтримка
Важливим аспектом медикаментозного лікування інсомнії є вибір лікарського засобу, який не лише сприяє засинанню та покращення якості сну, а й має прийнятний профіль безпеки. Особливу увагу слід приділяти дозуванню активних речовин, їхній переносимості та можливому виникненню побічних реакцій.
Одним із лікарських засобів, що застосовують при порушенні сну є БІОСОН, представлений компанією Acino, part of Arcera. Особливістю препарату є комбінований склад, що поєднує активні речовини – доксиламін та екстракт пасифлори [3], ефективність яких при лікуванні безсоння підтверджена численними клінічними дослідженнями та багаторічним досвідом застосування в умовах реальної лікарської практики.
ПАСИФЛОРА В ЛІКУВАННІ ІНСОМНІЇ
Перші згадки про використання пасифлори в якості лікарської рослини відносяться до XIV століття, коли вона з’явилася в Європі і застосовувалася для лікування безсоння і болю. У північноамериканських країнах в XIX–XX століттях вона була одним з найбільш затребуваних лікарських рослин. Показаннями до застосування були порушення сну та судоми. У 60-х роках XX століття пасифлора стала культивуватися і використовуватися в СРСР, а з 70-х до 90-х років була включена до реєстру офіційних рослинних препаратів багатьох країн світу, зокрема США, Велику Британію, Німеччину, Францію, Швецію, Єгипет та Індію [11].
***
ЦЕ ЦІКАВО!
Археологічні розкопки міст майя та ацтеків засвідчили: пасифлора відома людству вже тисячі років — її насіння знаходили у шарах, яким понад кілька тисячоліть.
***
Флавоноїди, що містяться в пасифлорі (зокрема, магнолол, хонокіол, глаброл, кризин), виявляють седативну, анксіолітичну та снодійну дію. Ці ефекти обумовлені впливом біологічно активних речовин рослини на рецептори γ-аміномасляної кислоти (ГАМК), внаслідок чого знижується збудливість нейронів головного мозку [12].
М’яку снодійну дію пасифлори було продемонстровано в рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні з використанням полісомнографії. Результати показали, що вживання пасифлори протягом одного тижня достовірно покращує суб’єктивні показники сну порівняно з плацебо [11].
У ще одному дослідженні встановлено, що екстракт пасифлори сприяє нормалізації циркадних ритмів, порушення яких часто є причиною розладів сну [13].
Безпека застосування пасифлори оцінювалася Європейським агентством з лікарських засобів (EMA), яке визнало її традиційне використання для полегшення легких симптомів психічного напруження та сприяння засинанню[14].
Доксиламін і безсоння
Другою активною речовиною препарату БІОСОН є доксиламін — блокатор H1-гістамінових рецепторів із групи етаноламінів. Цей препарат чинить комбіновану дію на М-холінергічні та Н1-гістамінові рецептори центральної нервової системи, що забезпечує виражений седативний і снодійний ефект [15].
У спеціальному дослідженні було оцінено вплив доксиламіну на структуру сну, когнітивні функції, пам’ять і швидкість реакцій у здорових добровольців. Результати показали, що після прийому доксиламіну суттєво знижувалась тривалість нічних пробуджень, водночас архітектура сну залишалася незміненою, що підтверджено даними полісомнографії.
За суб’єктивними оцінками учасників, якість сну після прийому доксиламіну була порівнянна зі сном у звичних умовах. У порівнянні з плацебо, спостерігалося значне покращення якості та глибини сну, при цьому ясність свідомості та самопочуття після пробудження залишалися незмінними. Протягом дослідження не було зафіксовано жодних побічних ефектів [16].
ПЕРЕВАГИ ПРЕПАРАТУ БІОСОН [3]:
- Комбінація двох активних компонентів.
БІОСОН поєднує доксиламіну гідроген сукцинат (3,75 мг) та сухий екстракт пасифлори (300 мг) в одній таблетці.
- Адаптована доза доксиламіну.
Одна таблетка БІОСОНУ містить в 4 рази менше доксиламіну, ніж поширені монокомпонентні препарати з дозуванням у 15 мг. Застосування меншої дози є важливою особливістю препарату з огляду на можливість розвитку дозозалежних небажаних реакцій доксиламіну.
- Покращення якості сну.
Доксиламін скорочує час засинання та збільшує тривалість сну.
- Рослинний, заспокійливий компонент.
Екстракт пасифлори заспокоює і забезпечує легку протитривожну дію.
- Одна таблетка – подвійна дія при порушенні сну та стресі.
Порушення сну часто супроводжуються психоемоційним напруженням, особливо в умовах тривалого стресу. Поєднання доксиламіну та екстракту пасифлори сприяє покращенню сну та зменшенню нервового напруження.
- БІОСОН зберігає природну структуру сну, надаючи снодійний ефект без відчуття пригнічення та важкості після пробудження.
ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ БІОСОН?
Для покращення сну препарат слід застосовувати за 30 хвилин до сну. Рекомендована доза становить 1 таблетку на добу, але при необхідності дозу можна збільшити до 2 таблеток. Тривалість курсу лікування становить до 10 днів.
БІОСОН — баланс заспокійливої та снодійної дії!
ЛІТЕРАТУРА
1. World Health Organization. Insomnia. ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. https://icd.who.int/browse/2025-01/mms/en
2. Kurapov A., Schabus M., Kahveci S., Wilhelm F. H., Blechert J. Explaining post-traumatic stress symptoms and sleep disturbance in Ukrainian civilians: perceived threat versus objective war exposure. European Journal of Psychotraumatology, 2024; 15(1):2381371.
3. Продуктовий сайт препарату БІОСОН. https://bioson.com.ua/
4. Hertenstein E, Feige B, Gmeiner T, et al. Insomnia as a predictor of mental disorders: A systematic review and meta-analysis. Sleep Medicine Reviews. 2019;43:96–105. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2018.10.006
5. Gangwisch JE, Heymsfield SB, Boden-Albala B, Buijs RM, Kreier F, Pickering TG, Rundle AG, Zammit GK, Malaspina D. Short sleep duration as a risk factor for hypertension: analyses of the first National Health and Nutrition Examination Survey. Hypertension. 2006;47(5):833–839. https://doi.org/10.1161/01.HYP.0000217362.34748.e0
6. Gottlieb D. J., Redline S., Nieto F. J. Association of Usual Sleep Duration With Hypertension: The Sleep Heart Health Study. Sleep. 2006;29(8):1009–1014. DOI: 10.1093/sleep/29.8.1009.
7. Yanping L та ін. Association між sleeping difficulty and type 2 diabetes in women. Diabetologia, 2016, 59 (4): 719-727.
8. Gangwisch JE, Malaspina D, Boden-Albala B, Heymsfield SB. Inadequate sleep as a risk factor for obesity: analyses of the NHANES I. Sleep. 2005;28(10):1289–1296.https://doi.org/10.1093/sleep/28.10.1289
9. American Academy of Sleep Medicine 2nd ed.
10. Riemann D, Espie CA, Altena E, et al. The European Insomnia Guideline: An update on the diagnosis and treatment of insomnia 2023. J Sleep Res. 2023;32(6):e14035.
11. Ngan A, Conduit R. A double-blind, placebo-controlled investigation of the effects of Passiflora incarnata (passionflower) herbal tea on subjective sleep quality. Phytother Res. 2011;25(8):1153–1159.
12. Toda K, Hitoe S, Takeda S, Shimizu N, Shimoda H. Passionflower Extract Induces High-amplitude Rhythms без фази Shifts в Expression of Several Circadian Clock Genes in Vitro and in Vivo. Int J Biomed Sci. 2017; 13 (2): 84-92.
13. Haas HL, Sergeeva OA, Selbach O. Histamine in the nervous system. Physiol Rev. 2008;88(3):1183–1241. https://doi.org/10.1152/physrev.00043.2007
14. European Medicines Agency. Assessment report on Passiflora incarnata L., herba.
15. Allison M, Hale C. A Phase I Study of the Pharmacokinetics and Pharmacodynamics of Intranasal Doxylamine in Subjects with Chronic Intermittent Sleep Impairment. Drugs R D. 2018;18(2):129–136.
16. Hausser-Hauw C, Fleury B, Scheck F, Pello JY, Lebeau B. Effect on sleep architecture and residual effect of a dose of 15 mg of doxylamine in healthy volunteers. Semaine des Hôpitaux. 1995;71(23–24):742–750.
UA-BIOS-PUB-102026-784
