Рецепт успіху —  поєднання кращих традицій з інноваціями. 100 років кафедрі фармакології Національного фармацевтичного університету

У жовтні 2024 року кафедра фармакології та клінічної фармації Національного фармацевтичного університету відзначила свій 100-річний ювілей. Ця визначна подія стала нагодою не лише згадати історичні віхи, але й усвідомити той величезний внесок, який зробила кафедра у розвиток фармацевтичної і медичної науки, освіти та практики. Заснована у 1924 році як курс фармакології при кафедрі фізіології Харківського хіміко-фармацевтичного інституту, кафедра пройшла довгий шлях трансформацій, зберігаючи незмінною свою головну місію — підготовку висококваліфікованих фахівців–фармацевтів.

Кафедра, ювілей якої святкували в жовтні 2024 р., була створена  у 1924 році як курс фармакології при кафедрі фізіології Харківського хіміко-фармацевтичного інституту. Протягом століття змінювалась назва закладу вищої освіти та його статус, змінювалась і назва кафедри, але більшу частину своєї історії, що охоплює період до 2015 р., це була саме кафедра фармакології, основним завданням якої було навчити майбутніх фармацевтів розбиратися у лікарських засобах та зрозуміти принципи їхнього впливу на людський організм.

Зміни назви кафедри були пов’язані з реорганізацією університету. Так, у 2015–2016 рр. це була кафедра фармакології та лікарської токсикології, у 2020–2024 рр. у зв’язку з об’єднанням кафедр фармакології і фармакотерапії утворено кафедру фармакології та фармакотерапії, а від 1 вересня 2024 р. після об’єднання з кафедрою клінічної фармакології та клінічної фармації — кафедру фармакології та клінічної фармації.

Упродовж усіх 100 років існування кафедри її співробітники майстерно  поєднували освітній процес з науковою діяльністю. Для забезпечення освітнього процесу створено чимало підручників і навчальних посібників. Цей напрям роботи завжди був сильною стороною кафедри фармакології. Так, навчальний посібник Василя Івановича Сили «Основи лікарської рецептури» понад 20 років був базовим для студентів вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів.

Навчально-методичний напрям роботи на кафедрі фармакології стрімко розвивався за часів керівництва Світлани Мефодіївни Дроговоз. За її участі було видано 8 підручників з фармакології, побічної дії ліків, хронофармакології, лікарської токсикології тощо. Активно розроблялись посібники, довідники, тестові завдання, курси лекцій різними мовами, зокрема, англійською, французькою та арабською. Була створена велика кількість ситуаційних завдань, що віддзеркалюють фармакологічні аспекти роботи фармацевта. За розробку навчально-методичного комплексу, що неодноразово експонувався на ВДНГ, у 1989 р. кафедра фармакології була удостоєна першої премії Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР як найкращу серед вищих навчальних закладів України.

Активна науково-методична діяльність кафедри триває й сьогодні. В умовах, коли кількість освітніх компонентів, що викладаються на кафедрі, збільшилась у декілька разів, зросла потреба у нових підручниках, навчальних посібниках та інших матеріалах, що забезпечують ефективне викладання. Зусилля в навчально-методичній роботі зосереджені на створенні підручників, посібників, методичних рекомендацій для здобувачів вищої освіти, робочих зошитів тощо. Так, лише протягом 2024 р. видано підручник з основ фундаментальної та спортивної фармакології, посібники з фармакології та з клінічної фармації з фармацевтичною опікою, низка  методичних рекомендацій для здобувачів вищої освіти. Удосконаленню освітнього процесу сприяє поліпшення технічного оснащення кафедри. Викладачі кафедри записали відео навчальних експериментів з багатьох тем фармакології, виготовили інформаційні та навчальні стенди, зокрема, з фотопортретами видатних фармакологів різних часів, що супроводжуються інформацією про їх внесок у науку та практику охорони здоров’я. У кожній навчальній кімнаті з’явився навчальний стенд, що імітує вітрину аптеки. За роки існування кафедри зібрано велика фотоколекцію лікарських засобів, які студенти можуть розміщувати на стенді за різними критеріями, інтегруючи знання з різних тем фармакології. Все це суттєво збільшило наочність навчання.

Тривалий час кафедра виконувала функції опорної кафедри з фармакології в системі вищої фармацевтичної освіти України, а після об’єднання з кафедрою фармакотерапії — також із маніпуляційної техніки (для освітньо-професійної програми «Технологія парфумерно-косметичних препаратів»). Варто зазначити, що опорна кафедра обирається серед провідних однопрофільних кафедр закладів освіти для узагальнення та поширення передового досвіду організації навчально-методичної роботи, розробки методологічної стратегії викладання дисципліни, поліпшення теоретичної та практичної підготовки студентів та професорсько-викладацького складу.

Тривалий період основною дисципліною, що викладалася на кафедрі, була фармакологія. Згодом у результаті структурної реорганізації значно збільшилася кількість освітніх компонентів, що викладаються для різних освітніх програм. До фармакології, побічної дії ліків та інших традиційних для кафедри освітніх компонентів додалися клінічна фармація та фармацевтична опіка, фармакотерапія з фармакокінетикою, основи фундаментальної та спортивної фармакології (вибірк.), військова підготовка, військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій, перша долікарська допомога, долікарська медична допомога у невідкладних станах, внутрішні та хірургічні хвороби, основи кардіології та пульмонології, травматологія та ортопедія, неврологія та нейрохірургія (за професійним спрямуванням), апаратна косметологія, дерматологія, основи практичної косметології, інновації в естетичній корекції шкіри, клінічна косметологія, методи корекційної техніки, маніпуляційна техніка, новітні технології в практичній косметології, трихологія (вибірк.),  сучасний стан наукових знань спеціальності «Фармація», клінічна фармакологія, основи клінічної медицини, виробнича фармацевтична практика з клінічної фармакології, клінічна фармація в кардіології (вибірк.), клінічне вивчення лікарських засобів (вибірк.), методи вивчення еквівалентності лікарських засобів (вибірк.), пропедевтика внутрішньої медицини та педіатрії (вибірк.) тощо. Багато освітніх компонентів викладається англійською мовою для іноземних здобувачів вищої освіти. Значна кількість зазначених освітніх компонентів викладається для здобувачів вищої освіти затребуваної в умовах сьогодення спеціальності 227 «Терапія та реабілітація» освітньої програми «Фізична терапія», а також освітніх програм «Клінічна фармація», «Технологія парфумерно-косметичних засобів».

Змінювався і статус кафедри. У 2020 р. після злиття кафедри фармакології та кафедри фармакотерапії колектив збагатився лікарями-клініцистами. Об’єднана кафедра набула статусу клінічної та стала випусковою, і тепер тут щороку виконується та успішно захищається декілька десятків кваліфікаційних робіт вітчизняних та іноземних здобувачів вищої освіти на здобуття кваліфікації «Магістр фармації». Їх тематика охоплює дослідження з експериментальної фармакології, клінічної фармації та фармацевтичної опіки, фармаконагляду. Під керівництвом науково-педагогічних працівників кафедри здобувачі вищої освіти проходять виробничу практику з клінічної фармації та фармацевтичної опіки, а починаючи з 2024 року також із клінічної фармації, технології парфумерно-косметичних засобів. На кафедрі працюють гаранти освітніх програм «Клінічна фармація» (доцент І. А. Отрішко) та «Технологія парфумерно-косметичних засобів» (доцент О. О. Рябова).

За багаторічну історію кафедри фармакології дослідження науковців охоплювали великий спектр актуальних для свого часу проблем.

Так, у перші десятиліття з початку заснування кафедри дослідження були зосереджені переважно на властивостях серцевих глікозидів, якими займалися О. І. Черкес, М. А. Ангарська, Я. І. Хаджай, В. І. Сила. Окрім того, у період до початку 50-х років О. І. Черкес (а згодом і його учні професор І. С. Чекман і професор Н. О. Горчакова) досліджували патогенез отруєнь сполуками арсену та важкими металами з метою пошуку засобів для їх лікування. Результатом цих досліджень став антидот унітіол. Я. І. Хаджай вивчав фармакодинаміку коронаророзширювальних, антиатеросклеротичних, протиопікових, фітоферментних препаратів.

У 50–60-тих роках наукова робота кафедри була присвячена пошуку й вивченню нових серцево-судинних засобів на основі лікарської рослинної сировини. Досліджували глікозиди жовтофіоля, олеандра; нові гіпотензивні препарати з омели, барвінка; флавоноїди молочайних; азулени м’ятної та евкаліптової олії тощо. Цей напрям досліджень дав фармацевтичній галузі новий гіпотензивний препарат з листя омели білої «Омелен». Важливим досягненням стала монографія професора В. І. Сили «Лікарські рослини та їх використання в народній медицині», видана у 1971 р.

Починаючи з 70-х років, під керівництвом професора С. М. Дроговоз проведено низку фундаментальних досліджень, що дозволили встановити нові механізми патогенезу уражень печінки. Це стало підґрунтям для розробки нових підходів до створення ефективних вітчизняних гепатопротекторів, що не поступаються іноземним аналогам. Кафедра фармакології у ці роки стала сертифікованою базою доклінічних досліджень. Результати проведених на кафедрі випробувань стали підґрунтям для дозволу до медичного застосування таких лікарських препаратів як антраль, тіотріазолін, ліолів тощо. Загалом за 39 років завідування кафедрою професора С. М. Дроговоз співробітники взяли участь у розробці понад 20 лікарських препаратів. З-поміж інших наукових напрямів цього періоду — фармакологія протизапальних засобів, простатопротекторів, токолітиків, хронофармакологія, карбокситерапія тощо.

Від 2011 р. донині кафедру очолює доктор медичних наук, професор Сергій Юрійович Штриголь, заслужений професор Національного фармацевтичного університету. Під його керівництвом провадяться дослідження у таких напрямах: психофармакологія, фармакологія нирок, водно-сольового обміну, обміну сечової кислоти, системного та мозкового кровообігу, цукрового діабету, холодової та теплової травми, фармакологічної реабілітації за ампутації кінцівки. Започатковано оригінальний напрям у фармакології — вивчення впливу сольового складу харчового раціону на ефективність лікарських препаратів різних груп, що є важливим для підвищення ефективності фармакотерапії. Результати досліджень з цього напряму узагальнено в монографії С. Ю. Штриголя «Модуляція фармакологічних ефектів при різних сольових режимах» (2008). Результати фундаментальних досліджень нефро- й гепатопротекторного ефекту, а також впливу на перебіг експериментального цукрового діабету препаратів яглиці звичайної, що виконали доктор фармацевтичних наук О. В. Товчига, кандидат фармацевтичних наук О. О. Койро та кандидат фармацевтичних наук С. І. Степанова,  увійшли до монографії «Лікарські рослини, нирки та обмін сечової кислоти» (2014). У рамках діяльності кластеру «Повноцінне харчування», що об’єднує Національний фармацевтичний університет, Харківський державний біотехнологічний університет та Національну академію Національної гвардії України, виявлені позитивні метаболічні ефекти кондитерських виробів, що містять яглицю звичайну, низки інших спеціальних продуктів харчування.

За останні 5 років співробітники кафедри взяли участь у 5 грантових дослідженнях, що відповідно до наказів МОЗ виконуються за рахунок коштів держбюджету України (науковий керівник трьох із них — завідувач кафедри).

У галузі нейрофармакології під керівництвом С. Ю. Штриголя досліджуються потенційні протисудомні засоби, а також можливості використання непротиепілептичних препаратів за судом (наукова школа — кандидат фармацевтичних наук В. В. Цивунін, кандидат фармацевтичних  наук Д. П. Каврайський, PhD М.В. Міщенко, аспірант Е. М. Давидов та інші). Значний внесок зроблено у фармакологію антидепресантів, анксіолітиків, ноотропних препаратів, церебропротекторів, діакамфу, антигіпоксантів, адаптогенів, антицитокінових препаратів.

Професор С. Ю. Штриголь та його наукова школа (доктор фармацевтичних наук Є. В. Бондарєв, PhD А. М. Юхимчук та інші) зробили значний внесок у розв’язання малодослідженої проблеми — фармакології холодової травми. Дослідники виявили статеві відмінності фригорезистентності, довели виразні фригопротекторні властивості глюкозаміну гідрохлориду за умов гострого загального охолодження та відмороження.

Триває розробка та впровадження нових засобів. Зокрема, за останні роки впроваджено замінник кухонної солі «Недосол», засіб фригопротекторної дії «Глюцинковіт» (взимку 2020–2021 він надавався Національній гвардії України, а після початку повномасштабної російської агресії неодноразово передавався до ЗСУ), гепатопротектор «Гепаторгін» (виробник ТОВ «ЛЕДА», м. Харків). На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну за результатами оригінальної розробки професорів С. Ю. Штриголя та О. М. Кошового впроваджено ефективний гемостатик контактної дії з антисептичною дією «Плантор», що постачається винятково для ЗСУ.

Кафедра має потужну наукову школу. Професор С. М. Дроговоз підготувала 12 докторів та близько 40 кандидатів наук. За консультації та під керівництвом професора С. Ю. Штриголя  захищено 5 докторських та 22 кандидатські дисертації. Значний обсяг досліджень виконується під керівництвом доктора медичних наук, професора Л. В. Деримедвідь,  кандидата фармацевтичних наук, доцента А. В. Тарана. А зазвичай шлях до науки починається зі студентського наукового товариства кафедри, що за підсумками 2021 р. було визнано кращим у Національному фармацевтичному університеті. Останнім часом низка студентів 4 курсу долучилися до експериментальних досліджень з актуального в умовах війни нового наукового напряму фармакологічної підтримки реабілітації після ампутації кінцівки. На кафедрі також виконують наукові дослідження школярі в рамках діяльності Малої академії наук.

Громадська діяльність фахівців кафедри фармакології полягає в участі в громадських асоціаціях, роботі галузевих органів управління, атестації наукових кадрів, редакційних радах низки вітчизняних та закордонних наукових видань. Так, починаючи ще з середини 90-х років минулого сторіччя, професор С. М. Дроговоз була членом Фармакологічного комітету МОЗ України, а згодом стала керівником регіонального експертного відділення департаменту післяреєстраційного нагляду ДП «Державний експертний центр». Сьогодні представниками Центру з питань фармаконагляду в Харківській області є професор Л. В. Деримедвідь та  професор Я. О. Бутко. Науково-педагогічні працівники кафедри є членами ВГО «Асоціація фармакологів України», а професор С. Ю. Штриголь —  член її правління, голова регіонального відділення по Харківській, Сумській та Чернігівській областях.

Співробітники кафедри мають великий досвід атестації наукових  кадрів. Так, протягом 2010–2021 рр. професор С.М. Дроговоз була членом, а згодом головою спеціалізованої вченої ради НФаУ. Д 64.605.03 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) фармацевтичних та медичних наук зі спеціальності 14.03.05 — фармакологія; професор К. Г. Щокіна — членом, а згодом вченим секретарем; завідувач кафедри професор С. Ю. Штриголь і професор І. М. Риженко — членами зазначеної спеціалізованої вченої ради. Нині багато співробітників кафедри головує та виконує функції рецензентів та опонентів у разових спеціалізованих вчених радах НФаУ та інших закладів.

Кафедру фармакології НФаУ можна з упевненістю назвати «кузнею кадрів», що підготувала для галузі плеяду видатних науковців, організаторів науки та освіти.

Саме тут розпочинала свій професійний шлях доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Алла Іллівна Березнякова (згодом — перша завідувачка кафедри патофізіології Харківського фармацевтичного інституту (ХФІ), нині — НФаУ).

Доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Лариса Василівна Яковлева з 1989 до 2013 рр. завідувала Центральною науково-дослідною лабораторією ХФІ, з 2001 р. — курсом та з 2004 р. кафедрою фармакоекономіки НФаУ.

Доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Ігор Альбертович Зупанець у 1992 р. очолив кафедру фізіології, а в 1993 р. — першу в Україні та СНД кафедру клінічної фармації, згодом клінічної фармакології та клінічної фармації; у 1996–2002 рр. — перший проректор НФаУ, у 2014 р. — голова Центрального формулярного комітету МОЗ України.

Доктор медичних наук, професор Ганна Володимирівна Зайченко працювала проректором з навчальної роботи та міжнародних зв’язків, у 2000–2005 рр. очолювала міжнародний департамент НФаУ, з 2011 по 2016 завідувала кафедрою клінічної фармакології Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації (ІПКСФ), з 2016 р. очолює кафедру фармакології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Доктор медичних наук, професор Людмила Віталіївна Деримедвідь у 2005–2007 рр. завідувала кафедрою фармакотерапії НФаУ.

Доктор медичних наук, професор Ігор Володимирович Кіреєв у 2011–2020 рр. завідував кафедрою фармакотерапії, а після трирічної роботи на посаді професора кафедри фармакології та фармакотерапії з 2023 по 2024 рр. очолював кафедру клінічної фармації та клінічної фармакології НФаУ.

Доктор фармацевтичних наук, професор Ярослава Олександрівна Бутко з 2024 р. завідує кафедрою клінічної фармакології ІПКСФ.

Кандидат медичних наук, доцент Оксана Олександрівна Рябова у 2023–2024 рр. очолювала кафедру косметології та аромології НФаУ.

На теперішній час на кафедрі працюють 2 доктори та 12 кандидатів медичних та фармацевтичних наук.

100 % викладачів мають науковий ступінь. Активно функціонують наукове студентське товариство, аспірантура та докторантура. Співробітниками кафедри та під їх керівництвом або за консультування захищено близько 20 докторських та понад 50 кандидатських дисертацій, триває виконання дисертаційних досліджень громадян України та інших держав.

Як змінювалася назва Національного фармацевтичного університету

• 1921 р. — Харківський хіміко-фармацевтичний інститут
• 1930 р. — Харківський фармацевтичний інститут
• 1992 р. — Українська фармацевтична академія
• 1999 р. — Національна фармацевтична академія України
• 2002 р. — Національний  фармацевтичний  університет

Сьогодні на кафедрі викладаються такі освітні компоненти:

• фармакологія;
• фармакологія біотехнологічних препаратів;
• фармакологія та медична рецептура;
• побічна дія ліків;
• основи раціонального використання ліків;
• фармакотерапія з фармакокінетикою;
• перша долікарська допомога;
• перша долікарська допомога з ознайомчою медичною практикою;
• клінічна фармація та фармацевтична опіка;
• фармакотерапія з фармакокінетикою;
• військова підготовка;
• військово-медична підготовка та медицина надзвичайних ситуацій;
• перша долікарська допомога;
• долікарська медична допомога у невідкладних станах;
• внутрішні та хірургічні хвороби;
• основи кардіології та пульмонології;
• травматологія та ортопедія;
• неврологія та нейрохірургія (за професійним спрямуванням);
• апаратна косметологія;
• дерматологія;
• основи практичної косметології;
• інновації в естетичній корекції шкіри;
• клінічна косметологія;
• методи корекційної техніки;
• маніпуляційна техніка;
• новітні технології в практичній косметології;
• сучасний стан наукових знань спеціальності "Фармація";
• клінічна фармакологія;
• основи клінічної медицини;
• виробнича фармацевтична практика з клінічної фармакології.
• Вибіркові освітні компоненти:
• основи фундаментальної та спортивної фармакології;
• трихологія;
• клінічна фармація в кардіології;
• клінічне вивчення лікарських засобів;
• методи вивчення еквівалентності лікарських засобів;
• пропедевтика внутрішньої медицини та педіатрії тощо.

Сьогодні кафедра фармакології та клінічної фармації, що поєднує багатий історичний спадок із сучасними методиками навчання та інноваційними науковими дослідженнями, попри зовсім невелику відстань від університету до лінії фронту продовжує активно розвиватися, готуючи фахівців, здатних вирішувати найскладніші завдання сучасної фармації та медицини.

Ювілей кафедри — це не лише нагода підбити підсумки, а й мотивація до нових звершень та наукових відкриттів.

Бажаємо колективу кафедри подальших успіхів та натхнення!

Література:

1. Віхи історії. До 90-річчя заснування кафедри фармакології /  С. Ю. Штриголь, С. М. Дроговоз, І. М. Риженко. — Х.: Тітул, 2014. — 88 с.
2. Штриголь С. Ю., Риженко І. М., Жаботинська Н. В. До 100-річчя кафедри фармакології: від Харківського хіміко-фармацевтичного інституту до Національного фармацевтичного університету. Фармакологія та лікарська токсикологія. 2024. Том 18, № 3. С. 247–257.
3. До ювілею Світлани Мефодіївни Дроговоз.  Фармакологія та лікарська токсикологія. 2014.  № 1 (37). С. 108–109.
4. Черних В. П., Зупанець І. А. Клінічна фармація — пріоритетний напрямок підготовки сучасного провізора в Україні. Клінічна фармація. 1999. Т.З, №2. С. 45–47.
5. Кафедра фармакології та клінічної фармації. Офіційний вебсайт. URL: https://pharmacolpharmacother.nuph.edu.ua/