Симптоматична терапія респіраторних захворювань: доказові можливості фітотерапії

Щороку з початком осінньо-зимового сезону кабінети сімейних лікарів наповнюються пацієнтами зі схожими скаргами: болем і першінням у горлі, сухим кашлем, змінами голосу, нежитем, слабкістю та підвищенням температури. Упродовж епідемічного сезону 2025–2026 років в Україні було зареєстровано 4 236 118 випадків ГРВІ, причому 56,4 % захворілих становили діти. Майже 120 тис. осіб потребували госпіталізації, а на піку сезону тижневий показник захворюваності сягнув 508,9 випадку на 100 тис. населення [1].

Водночас за звичним словом «застуда» можуть стояти різні клінічні сценарії: сухий кашель і першіння виникають на початку інфекції, зберігаються після зменшення інших симптомів або посилюються під впливом сухого повітря, ротового дихання та голосового навантаження. Тому лікарю важливо не лише встановити ймовірну причину скарг і виключити ускладнений перебіг, а й визначити механізми, які підтримують симптоми та можуть бути мішенями симптоматичної допомоги.

Клінічні прояви ГРВІ та механізми їх розвитку

Клінічна картина ГРВІ може включати ринорею, закладеність носа, чхання, біль і першіння у горлі, кашель, охриплість, гарячку, головний біль, міалгію та слабкість. Їх виникнення пов’язане як із впливом вірусу на респіраторний епітелій, так і з локальною та системною імунною відповіддю — вивільненням медіаторів запалення, змінами судинної проникності, секреції слизу й чутливості нервових закінчень. Серед цих проявів особливої уваги в контексті стану слизової оболонки верхніх дихальних шляхів потребують сухий кашель та охриплість [2].

Кашель при ГРВІ: механізми виникнення та клінічні особливості

Кашель є захисним рефлексом, який запускається у відповідь на активацію чутливих нервових закінчень дихальних шляхів. При ГРВІ цьому сприяють запальні медіатори, слиз, постназальне затікання, сухість і механічне подразнення слизової. Підвищення чутливості кашльових шляхів може формувати відчуття «позиву до кашлю» та посилювати реакцію на звичайні стимули — розмову, сміх, різкі запахи, холодне або сухе повітря. На ранньому етапі інфекції кашель нерідко має сухий характер, а підвищена чутливість кашльового рефлексу іноді зберігається і після зменшення інших симптомів [3].

***

ЦЕ ВАЖЛИВО!
Сухий кашель — це не лише симптом інфекції, а й захисна рефлекторна реакція на подразнення слизової оболонки. Його можуть провокувати як запальні зміни при ГРВІ, так і неінфекційні чинники — пил, дим, холодне або сухе повітря та інші механічні чи хімічні подразники [4].

***

Зміни голосу при ГРВІ: від запалення гортані до охриплості

Охриплість при ГРВІ зазвичай виникає внаслідок залучення гортані до запального процесу. Набряк слизової оболонки голосових складок змінює характер їх вібрації, через що голос може ставати хрипким, слабшим або швидше втомлюватися [5].

Додаткове навантаження створює сухість слизової оболонки, пов’язана з недостатньою гідратацією, ротовим диханням і тривалим перебуванням у приміщеннях із низькою вологістю повітря, зокрема опалюваних або кондиційованих. Зниження поверхневої гідратації голосових складок може підвищувати зусилля, необхідне для їх вібрації під час фонації [6].

Подразнення у ділянці гортані може провокувати покашлювання та часте прочищення горла. Ці дії супроводжуються інтенсивним контактом голосових складок і високою швидкістю руху їх слизової оболонки, створюючи повторюване механічне навантаження на тканини. Так може формуватися замкнене коло: подразнення викликає потребу прокашлятися або прочистити горло, а повторення цих дій підтримує локальний дискомфорт і створює додаткові несприятливі умови для голосової функції [7].

Від клінічної оцінки до вибору тактики

Гострий кашель, пов’язаний з інфекцією верхніх дихальних шляхів, зазвичай має самообмежувальний характер і може зберігатися протягом 3–4 тижнів. Тому його тривалість сама по собі не свідчить про бактеріальне ускладнення: клінічну оцінку слід проводити з урахуванням динаміки симптомів, загального стану пацієнта та наявності ознак ураження нижніх дихальних шляхів [8].

Під час огляду пацієнта з гострим кашлем необхідно послідовно оцінити [8,9]:

• початок, тривалість і динаміку симптомів;
• характер кашлю та наявність мокротиння;
• гарячку, задишку, біль у грудній клітці й порушення ковтання;
• ринорею, закладеність носа, біль і першіння у горлі, зміни голосу;
• супутні захворювання, імунний статус і приймання лікарських засобів;
• паління та вплив пилу, диму або інших подразників.

Додаткового обстеження, невідкладної допомоги або перегляду початкової тактики потребують ознаки тяжкого чи ускладненого перебігу, ураження нижніх дихальних шляхів або порушення прохідності дихальних шляхів, зокрема [9, 10]:

• тяжкий загальний стан або швидке його погіршення;
• прогресуюча задишка, тахіпное, гіпоксемія, ціаноз чи стридор;
• кровохаркання або виражений біль у грудній клітці;
• ознаки пневмонії чи іншого ураження нижніх дихальних шляхів;
• утруднене ковтання, слинотеча або дегідратація;
• тривала чи повторна гарячка;
• відсутність очікуваного покращення;
• виражена імуносупресія або високий ризик ускладнень.

За відсутності ознак ускладненого перебігу основна увага спрямовується на симптоматичну допомогу: зменшення дискомфорту, достатню гідратацію, уникнення подразників і локальну підтримку слизової оболонки ротоглотки. У цьому контексті вибір рослинних компонентів доцільно співвідносити з характером кашлю та провідним механізмом симптомів. При сухості, першінні й подразненні ротоглотки застосовують рослинну сировину з демульцентними властивостями, зокрема ісландський мох, мальву лісову, корінь алтеї та листя подорожника ланцетолистого. При продуктивному кашлі використовують рослинні компоненти з відхаркувальними властивостями, серед яких листя плюща і трава чебрецю.

Диференційований підхід до фітотерапії кашлю

Рослинні засоби, які застосовують при кашлі, не є однорідною групою. Одні компоненти діють переважно локально, утворюючи захисний шар на поверхні подразненої слизової оболонки, тоді як інші використовують як відхаркувальні засоби при кашлі з утворенням мокротиння. Тому доказову базу рослинних компонентів слід оцінювати не лише за їх походженням, а й з урахуванням характеру кашлю, лікарської форми та заявленої мети застосування.

Ісландський мох (Cetraria islandica) та мальва лісова (Malva sylvestris) мають тривалу історію застосування при подразненні слизової оболонки ротоглотки, що супроводжується сухим кашлем. Обидва види рослинної сировини містять слизові полісахариди, з якими пов’язують їх демульцентні властивості. У монографіях Комітету з рослинних лікарських засобів Європейського агентства з лікарських засобів (HMPC/EMA) відповідні рослинні засоби описано для традиційного застосування при подразненні слизової оболонки ротової порожнини або глотки та пов’язаному з ним сухому кашлі [11, 12].

Демульцентна дія має локальну спрямованість і є особливо релевантною при сухості, першінні та подразненні ротоглотки — станах, здатних формувати позив до кашлю. Фітохімічні та фармакологічні особливості кожної рослини доцільно розглянути окремо.

Ісландський мох (Cetraria islandica) — лікарський лишайник, слань якого містить слизові полісахариди, зокрема ліхенін та ізоліхенін, а також лишайникові кислоти й фенольні сполуки. Саме полісахаридна фракція визначає його демульцентні властивості. Монографія HMPC/EMA передбачає традиційне застосування слані C. islandica як демульцентного засобу при подразненні слизової оболонки ротової порожнини або глотки, що супроводжується сухим кашлем [11, 13].

Дослідження фармакологічних властивостей ісландського моху також виявили протизапальну та імуномодулювальну активність його компонентів. Водний екстракт, окремі лишайникові кислоти й полісахариди впливали на дозрівання дендритних клітин, фагоцитарну активність та продукцію цитокінів. Ці експериментальні результати поглиблюють розуміння біологічних властивостей C. islandica і створюють підґрунтя для подальшого вивчення їх клінічного значення [14, 15].

Клінічні дані щодо ісландського моху включають дослідження пастилок за участю 61 пацієнта після септопластики. Під час роботи оцінювали сухість і запальні зміни слизової оболонки, біль у горлі та охриплість. Застосування пастилок супроводжувалося позитивною динамікою досліджуваних показників. Отримані результати узгоджуються з використанням C. islandica при сухості та подразненні слизової оболонки ротоглотки, а оцінка охриплості надає додаткову інформацію про супутні зміни голосу [16].

Ще одне багатоцентрове післяреєстраційне дослідження охопило 3143 дітей віком 4–12 років із захворюваннями верхніх дихальних шляхів, які протягом 1–2 тижнів застосовували пастилки з водним екстрактом C. islandica. Пов’язані із застосуванням небажані реакції спостерігалися у 0,2 % дітей, були нетяжкими й минущими та самостійно зникали протягом періоду спостереження. Результати підтверджують добру переносимість досліджуваних пастилок у дітей віком від чотирьох років [17].

Отже, фармакогностичні, експериментальні та клінічні дані обґрунтовують застосування ісландського моху як джерела біологічно активних речовин із демульцентними властивостями. Основним напрямом його використання є подразнення слизової оболонки ротової порожнини та глотки, що супроводжується сухим кашлем. Клінічні спостереження доповнюють ці дані результатами щодо позитивної динаміки стану слизової оболонки й супутніх симптомів, а також доброї переносимості досліджуваних засобів.

***

ЦЕ ВАЖЛИВО!

В обох клінічних дослідженнях ісландський мох застосовували саме у формі пастилок. Така форма призначена для поступового розчинення у слині та локального вивільнення компонентів у ротовій порожнині й глотці, що відповідає локальному характеру демульцентної дії. Для полісахаридів поступове розсмоктування пастилки може сприяти їх розподіленню зі слиною та контакту зі слизовою оболонкою ротоглотки [18, 19].

***

Мальва лісова (Malva sylvestris) — лікарська рослина родини Malvaceae, для якої використовують переважно квітки та листя. Вони містять слизові полісахариди, флавоноїди, антоціани, фенольні кислоти, таніни та інші біологічно активні сполуки. Полісахариди зумовлюють демульцентні властивості мальви, тоді як поліфенольні компоненти доповнюють її фармакологічний профіль [20].

HMPC/EMA визнає традиційне застосування квіток і листя мальви як демульцентного засобу при подразненні слизової оболонки ротової порожнини або глотки, що супроводжується сухим кашлем. Це узгоджується з фітохімічним складом рослини та властивостями її слизових полісахаридів [12].

Доклінічні дослідження доповнюють характеристику біологічних властивостей мальви. Для слизового полісахариду, виділеного з листків Malva sylvestris var. mauritiana, продемонстровано антикомплементарну активність, а для екстрактів M. sylvestris — протизапальний та антиоксидантний потенціал. Ці результати розширюють уявлення про фармакологічний профіль рослини, тоді як основним обґрунтованим напрямом її застосування при подразненні ротоглотки залишається демульцентна дія [21-23].

Отже, мальва лісова є джерелом слизових полісахаридів, що визначають її демульцентні властивості, а також поліфенольних сполук із продемонстрованим у доклінічних дослідженнях протизапальним та антиоксидантним потенціалом. Найбільш обґрунтованим напрямом її застосування є подразнення слизової оболонки ротової порожнини та глотки, що супроводжується сухим кашлем.

Листя подорожника ланцетолистого (Plantago lanceolata) містить слизові полісахариди, іридоїдні глікозиди, фенольні кислоти, флавоноїди та інші біологічно активні сполуки. Завдяки вмісту слизових речовин подорожник має демульцентні властивості й може локально зменшувати вплив подразників на слизову оболонку ротоглотки.

В актуальній монографії HMPC/EMA препарати листя подорожника віднесено до традиційних рослинних засобів, які використовують для пом’якшення подразнення ротової порожнини та глотки, зокрема, коли воно супроводжується сухим кашлем. Для окремих препаратів серед показань також зазначено полегшення кашлю при застуді [24]. Таким чином, подорожник доповнює групу слизовмісних рослинних компонентів, але його не слід автоматично характеризувати як специфічний відхаркувальний засіб при продуктивному кашлі.

При продуктивному кашлі основним завданням симптоматичної терапії є не пригнічення кашльового рефлексу, а полегшення відходження мокротиння. Одним із рослинних компонентів, які використовують із цією метою, є листя плюща (Hedera helix).

Основними біологічно активними речовинами листя плюща є тритерпенові сапоніни, зокрема гедеракозид C та α-гедерин. З їх дією пов’язують секретолітичні властивості препаратів плюща та полегшення виведення бронхіального секрету. Дослідження можливих механізмів також вказують на вплив α-гедерину на β₂-адренергічні рецептори, однак ці дані мають переважно експериментальний характер [25].

Згідно з монографією HMPC/EMA, певні препарати листя плюща належать до рослинних лікарських засобів із добре встановленим медичним застосуванням як відхаркувальні засоби при продуктивному кашлі [25]. Отже, листя плюща представляє інший напрям фітотерапії, ніж слизовмісні рослини: ісландський мох, мальва та подорожник найбільш релевантні при сухості й подразненні слизової оболонки, тоді як плющ застосовують при кашлі з утворенням мокротиння.

Від доказової бази до практичного застосування

Лікарські рослини, які використовують при кашлі, відрізняються за своїми властивостями та напрямами дії. Ісландський мох, мальва, алтея та подорожник проявляють переважно демульцентну дію, тому найбільш доречні при сухості, першінні й подразненні слизової оболонки. Натомість плющ і чебрець застосовують при продуктивному кашлі для полегшення відходження мокротиння [24-26]. Такий поділ дає змогу обирати рослинний засіб відповідно до характеру кашлю та провідних симптомів.

Демульцентні властивості ісландського моху та мальви лісової пов’язують насамперед із вмістом гідрофільних слизових полісахаридів. Для полісахаридів різних лікарських рослин експериментально продемонстровано здатність до адгезії на букальній слизовій оболонці та формування полісахаридного шару на поверхні епітелію. Це підтверджує біологічну правдоподібність місцевої демульцентної дії слизовмісної рослинної сировини й дає підстави розглядати взаємодію полісахаридів зі слизовою оболонкою як один із механізмів дії C. islandica та M. sylvestris [19].

Цей механізм особливо релевантний при сухості та подразненні ротоглотки, оскільки активація або сенситизація розташованих у цій ділянці аферентних нервових закінчень може формувати відчуття першіння, позив до кашлю та сам кашльовий рефлекс. Відповідно, зменшення безпосереднього впливу подразників на слизову оболонку потенційно може послаблювати сенсорні стимули, які підтримують сухий кашель. Саме подразнення слизової оболонки ротової порожнини та глотки, що супроводжується сухим кашлем, є спільним напрямом традиційного застосування ісландського моху та мальви лісової, наведеним у монографіях HMPC/EMA [4, 11].

Зменшення подразнення слизової оболонки ротоглотки потенційно може послаблювати пов’язані з ним позиви до кашлю та прочищення горла. Оскільки ці дії супроводжуються повторюваним механічним контактом голосових складок, зменшення їх частоти може створювати сприятливіші умови для голосової функції. Таким чином, можливий зв’язок із голосом має опосередкований механістичний характер: демульцентна дія → потенційне зменшення подразнення і першіння → рідші позиви до кашлю та прочищення горла → менше механічне навантаження на голосові складки [7].

ПРАКТИЧНИЙ АЛГОРИТМ: коли розглядати демульцентну підтримку

Непродуктивний кашель, сухість, першіння або подразнення у горлі

СЕЗОННІ ГРВІ

▶ рання фаза інфекції
▶ сухий кашель після зменшення інших симптомів

НЕДОСТАТНЄ ЗВОЛОЖЕННЯ СЛИЗОВИХ

• сухе повітря
• ротове дихання
• недостатнє споживання рідини

ЗОВНІШНІ ПОДРАЗНИКИ

• холодне повітря
• пил і дим
• різкі запахи

ГОЛОСОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ

• тривала розмова
• часте покашлювання
• прочищення горла

Ісландський мох  і мальва лісова 
Рослинні компоненти з демульцентними властивостями при подразненні ротоглотки, що супроводжується сухим кашлем

—-----------

Висновки

Подразнення слизової оболонки ротоглотки та пов’язаний із ним сухий кашель можуть виникати як при ГРВІ, так і під впливом неінфекційних чинників: сухого чи холодного повітря, ротового дихання, пилу, диму та голосового навантаження. У таких ситуа­ціях важливим напрямом симптоматичної допомоги є демульцентна підтримка, спрямована на пом’якшення сухості та подразнення слизової оболонки.

Ісландський мох і мальва лісова є джерелами слизових полісахаридів, із якими пов’язують їх демульцентні властивості. Монографії HMPC/EMA підтверджують традиційне застосування обох рослин при подразненні ротової порожнини або глотки, що супроводжується сухим кашлем. Для ісландського моху це обґрунтування доповнюють клінічні спостереження із застосуванням пастилок, тоді як доказова база мальви представлена переважно даними про традиційне застосування, фітохімічний склад і результати доклінічних досліджень.

Подорожник ланцетолистий має подібний напрям застосування та розширює перелік слизовмісних рослин, які використовують при подразненні ротоглотки й сухому кашлі. Водночас листя плюща представляє інший фітотерапевтичний підхід: певні його препарати застосовують як відхаркувальні засоби при продуктивному кашлі. Таким чином, розгляд інших лікарських рослин дає змогу точніше визначити місце ісландського моху та мальви саме в симптоматичній допомозі при сухому кашлі й подразненні слизової оболонки.

Зменшення подразнення ротоглотки може скорочувати частоту покашлювання та прочищення горла, а отже, знижувати повторюване механічне навантаження на голосові складки. Такий вплив на голосову функцію є опосередкованим і не передбачає прямої дії ісландського моху чи мальви на голосові складки.

Отже, ісландський мох і мальва лісова посідають обґрунтоване місце серед рослинних засобів із демульцентними властивостями. Їх застосування слід співвідносити з характером кашлю, лікарською формою та статусом конкретного продукту: для лікарських засобів визначальними залишаються затверджені показання, тоді як властивості окремої рослини не можна автоматично переносити на будь-який продукт, що містить її у складі.

Список використаних джерел:

1. Міністерство охорони здоров’я України. В Україні завершився епідсезон ГРВІ 2025–2026 років. 27 травня 2026 р. URL: https://moz.gov.ua/uk/v-ukrayini-zavershivsya-epidsezon-grvi-2025-2026-rokiv
2. Eccles R. Understanding the symptoms of the common cold and influenza. Lancet Infect Dis. 2005;5(11):718–725. doi: 10.1016/S1473-3099(05)70270-X. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(05)70270-X
3. Murgia V, Manti S, Licari A, De Filippo M, Ciprandi G, Marseglia GL. Upper respiratory tract infection-associated acute cough and the urge to cough: new insights for clinical practice. Pediatr Allergy Immunol Pulmonol. 2020;33(1):3–11. doi: 10.1089/ped.2019.1135. https://doi.org/10.1089/ped.2019.1135
4. Canning BJ, Chang AB, Bolser DC, Smith JA, Mazzone SB, McGarvey L; CHEST Expert Cough Panel. Anatomy and neurophysiology of cough: CHEST Guideline and Expert Panel report. Chest. 2014;146(6):1633–1648. doi: 10.1378/chest.14-1481. https://doi.org/10.1378/chest.14-1481
5. Caserta MT. Acute laryngitis. In: Bennett JE, Dolin R, Blaser MJ, eds. Mandell, Douglas, and Bennett’s Principles and Practice of Infectious Diseases. 9th ed. Elsevier; 2020:806–807.e1. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7152044/
6. Sivasankar M, Leydon C. The role of hydration in vocal fold physiology. Curr Opin Otolaryngol Head Neck Surg. 2010;18(3):171–175. doi: 10.1097/MOO.0b013e3283393784. https://doi.org/10.1097/MOO.0b013e3283393784
7. Bonilha HS, Gerlach TT, Sutton LE, Dawson AE, Green JR, Henslee HR, et al. Laryngeal sensation before and after clearing behaviors. J Voice. 2012;26(6):e181–e187. doi: 10.1016/j.jvoice.2011.09.005. https://doi.org/10.1016/j.jvoice.2011.09.005
8. National Institute for Health and Care Excellence. Cough (acute): antimicrobial prescribing. NICE guideline NG120. 7 February 2019. https://www.nice.org.uk/guidance/ng120
9. National Institute for Health and Care Excellence. Suspected acute respiratory infection in over 16s: assessment at first presentation and initial management. NICE guideline NG237. 31 October 2023. https://www.nice.org.uk/guidance/ng237
10. Stachler RJ, Francis DO, Schwartz SR, et al. Clinical Practice Guideline: Hoarseness (Dysphonia) (Update). Otolaryngol Head Neck Surg. 2018;158(1 Suppl):S1–S42. doi: 10.1177/0194599817751030. https://doi.org/10.1177/0194599817751030
11. European Medicines Agency. European Union herbal monograph on Cetraria islandica (L.) Acharius s.l., thallus. EMA/HMPC/678891/2013. 24 November 2014. https://www.ema.europa.eu/en/documents/herbal-monograph/final-european-union-herbal-monograph-cetraria-islandica-l-acharius-sl-thallus-first-version_en.pdf;
12. European Medicines Agency. European Union herbal monograph on Malva sylvestris L., flos. EMA/HMPC/749511/2016. 20 November 2018. https://www.ema.europa.eu/en/documents/herbal-monograph/final-european-union-herbal-monograph-malva-sylvestris-l-flos-first-version_en.pdf; European Medicines Agency. European Union herbal monograph on Malva sylvestris L. and/or Malva neglecta Wallr., folium. EMA/HMPC/749510/2016. 20 November 2018. https://www.ema.europa.eu/en/documents/herbal-monograph/final-european-union-herbal-monograph-malva-sylvestris-l-andor-malva-neglecta-wallr-folium-first-version_en.pdf
13. Sánchez M, Ureña-Vacas I, González-Burgos E, Divakar PK, Gómez-Serranillos MP. The genus Cetraria s. str.—a review of its botany, phytochemistry, traditional uses and pharmacology. Molecules. 2022;27(15):4990. doi: 10.3390/molecules27154990. https://doi.org/10.3390/molecules27154990;
14. Freysdottir J, Omarsdottir S, Ingolfsdottir K, Vikingsson A, Olafsdottir ES. In vitro and in vivo immunomodulating effects of traditionally prepared extract and purified compounds from Cetraria islandica. Int Immunopharmacol. 2008;8(3):423–430. doi: 10.1016/j.intimp.2007.11.007.https://doi.org/10.1016/j.intimp.2007.11.007
15. Olafsdottir ES, Ingolfsdottir K, Barsett H, Paulsen BS, Jurcic K, Wagner H. Immunologically active (1→3)-(1→4)-α-D-glucan from Cetraria islandica. Phytomedicine. 1999;6(1):33–39. doi: 10.1016/S0944-7113(99)80032-4.     https://doi.org/10.1016/S0944-7113(99)80032-4
16. Kempe C, Grüning H, Stasche N, Hörmann K. Isländisch-Moos-Pastillen zur Prophylaxe bzw. Heilung von oralen Schleimhautirritationen und ausgetrockneter Rachenschleimhaut. Laryngorhinootologie. 1997;76(3):186–188. doi: 10.1055/s-2007-997409.     https://doi.org/10.1055/s-2007-997409
17. Hecker M, Völp A. Verträglichkeit von Isländisch-Moos-Pastillen bei Erkrankungen der oberen Atemwege — multizentrische Anwendungsbeobachtung mit 3143 Kindern. Forsch Komplementärmed Klass Naturheilkd. 2004;11(2):76–82. doi: 10.1159/000078228.     https://doi.org/10.1159/000078228
18. Tietz K, Gutknecht SI, Klein S. Bioequivalence of locally acting lozenges: evaluation of critical in vivo parameters and first steps towards a bio-predictive in vitro test method. Eur J Pharm Biopharm. 2018;123:71–83. doi: 10.1016/j.ejpb.2017.11.011. https://doi.org/10.1016/j.ejpb.2017.11.011
19. Schmidgall J, Schnetz E, Hensel A. Evidence for bioadhesive effects of polysaccharides and polysaccharide-containing herbs in an ex vivo bioadhesion assay on buccal membranes. Planta Med. 2000;66(1):48–53. doi: 10.1055/s-2000-11118. https://doi.org/10.1055/s-2000-11118
20. Batiha GE-S, Tene ST, Teibo JO, Shaheen HM, Oluwatoba OS, Teibo TKA, et al. The phytochemical profiling, pharmacological activities, and safety of Malva sylvestris: a review. Naunyn Schmiedebergs Arch Pharmacol. 2023;396(3):421–440. doi: 10.1007/s00210-022-02329-w. https://doi.org/10.1007/s00210-022-02329-w
21. Tomoda M, Gonda R, Shimizu N, Yamada H. Plant mucilages. XLII. An anti-complementary mucilage from the leaves of Malva sylvestris var. mauritiana. Chem Pharm Bull (Tokyo). 1989;37(11):3029–3032. doi: 10.1248/cpb.37.3029. https://doi.org/10.1248/cpb.37.3029
22. Prudente AS, Loddi AMV, Duarte MR, Santos ARS, Pochapski MT, Pizzolatti MG, et al. Pre-clinical anti-inflammatory aspects of a cuisine and medicinal millennial herb: Malva sylvestris L. Food Chem Toxicol. 2013;58:324–331. doi: 10.1016/j.fct.2013.04.042. https://doi.org/10.1016/j.fct.2013.04.042
23. Barros L, Carvalho AM, Ferreira ICFR. Leaves, flowers, immature fruits and leafy flowered stems of Malva sylvestris: a comparative study of the nutraceutical potential and composition. Food Chem Toxicol. 2010;48(6):1466–1472. doi: 10.1016/j.fct.2010.03.012. https://doi.org/10.1016/j.fct.2010.03.012
24. European Medicines Agency. European Union herbal monograph on Plantaginis lanceolatae folium, revision 1. EMA/HMPC. 2025. https://www.ema.europa.eu/en/documents/herbal-monograph/final-european-union-herbal-monograph-plantaginis-lanceolatae-folium-revision-1_en.pdf
25. European Medicines Agency. European Union herbal monograph on Hedera helix L., folium, revision 2. EMA/HMPC. https://www.ema.europa.eu/en/documents/herbal-monograph/final-european-union-herbal-monograph-hedera-helix-l-folium-revision-2_en.pdf
26. European Medicines Agency. Community herbal monograph on Thymus vulgaris L. and Thymus zygis L., herba. EMA/HMPC. https://www.ema.europa.eu/en/documents/herbal-monograph/final-community-herbal-monograph-thymus-vulgaris-l-and-thymus-zygis-l-herba_en.pdf