Ісландський мох та мальва лісова: від фармакологічних механізмів до практичного застосування

Карина Толмачова, доктор філософії за спеціальністю 226 «Фармація», доцент.

Осінь уже зовсім близько, а разом зі зміною сезону зростає актуальність скарг, пов’язаних із подразненням верхніх дихальних шляхів. Сухість і першіння у горлі, відчуття дискомфорту, сухий кашель, охриплість або зміни голосу можуть супроводжувати респіраторні захворювання, однак не завжди пов’язані виключно з інфекційним процесом. Холодне та сухе повітря, тривале голосове навантаження, недостатня гідратація, пил, дим та інші фізичні й хімічні подразники також можуть впливати на стан слизової оболонки та сприяти появі таких симптомів.

Саме тому для лікаря та фармацевта важливо оцінювати не лише окремий симптом, а й можливий механізм його виникнення. Особливий інтерес у цьому контексті становлять засоби з демульцентними властивостями, дія яких спрямована на пом’якшення та захист подразненої слизової оболонки.

Сьогодні пропонуємо детальніше розглянути дві цікаві лікарські рослини — ісландський мох (Cetraria islandica) та мальву лісову (Malva sylvestris). Обидві представлені в монографіях Комітету з лікарських рослин (HMPC) Європейського агентства з лікарських засобів (EMA), де їх традиційне застосування пов’язане з демульцентною дією при подразненні слизової оболонки ротової порожнини та глотки, що супроводжується сухим кашлем. Окремо розглянемо їх фармакологічні властивості та спробуємо з’ясувати, яке значення демульцентна дія може мати у практичних ситуаціях, зокрема при сухості й подразненні горла та супутніх змінах голосу.

***

Це цікаво!

Уже в XIX столітті Cetraria islandica була офіціальною лікарською сировиною у Великій Британії та входила до складу British Pharmacopoeia (1885) [2].

***

Ісландський мох (Cetraria islandica): фітохімічний профіль, фармакологічні властивості та клінічні дані

Cetraria islandica (L.) Ach. є одним із найбільш досліджених лікарських лишайників, який протягом століть застосовується в традиційній медицині країн Північної Європи насамперед при захворюваннях дихальних шляхів, а також при окремих захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Незважаючи на поширену назву «ісландський мох», ця лікарська сировина належить не до мохоподібних рослин, а до лишайників — симбіотичних організмів, утворених грибом (мікобіонтом) і фотосинтезуючим партнером (фотобіонтом), що визначає її унікальний хімічний склад і біологічні властивості.

Науковий інтерес до Cetraria islandica значно зріс протягом останніх десятиліть завдяки накопиченню даних щодо комплексу біологічно активних сполук лишайника та їх потенційних фармакологічних властивостей [1].

Фармакологічні властивості ісландського моху

Демульцентна дія та захист слизових оболонок

Основним механізмом застосування C. islandica при подразненні слизової оболонки ротоглотки та сухому кашлі є наявність значної кількості гідрофільних полісахаридів — ліхеніну та ізоліхеніну [1]. Ці сполуки здатні зв’язувати воду та утворювати в’язкий колоїдний шар на поверхні слизових оболонок, що сприяє їх фізичному захисту від подразнювальних факторів. Формування такого захисного шару може зменшувати механічне подразнення рецепторів слизової оболонки, знижувати відчуття сухості та дискомфорту в горлі, що є патофізіологічним підґрунтям для полегшення непродуктивного кашлю.

Саме демульцентна активність лежить в основі традиційного застосування препаратів ісландського моху, яке визнане HMPC/EMA. Відповідно до європейської монографії, препарати C. islandica можуть застосовуватися як пом’якшувальні засоби для симптоматичного лікування подразнення слизової оболонки ротової порожнини та глотки, що супроводжується сухим кашлем [3,4].

Протизапальна та імуномодулююча активність

Запальний компонент супроводжує значну частину патологічних процесів у верхніх дихальних шляхах, тому здатність засобу впливати на локальну запальну відповідь може мати додаткове значення в комплексному симптоматичному веденні пацієнтів із подразненням слизової оболонки глотки та сухим кашлем. У низці експериментальних досліджень було продемонстровано протизапальний та імуномодулюючий потенціал Cetraria islandica, який пов’язують як із полісахаридною фракцією, так і з окремими лишайниковими кислотами.

Водні екстракти ісландського моху та його ізольовані компоненти, зокрема фумарпротоцетрарова і протоліхестеринова кислоти, а також полісахариди ліхенан та ізоліхенан, впливають на дозрівання дендритних клітин, експресію їх поверхневих маркерів і продукцію цитокінів, що вказує на здатність цих сполук модулювати окремі ланки вродженої імунної відповіді [5].

Протизапальну активність водного екстракту C. islandica також було продемонстровано in vivo на моделі артриту, індукованого бичачим сироватковим альбуміном у щурів. Застосування екстракту в дозі 2,5 мг/кг супроводжувалося зменшенням різниці діаметра між ураженим і контралатеральним колінними суглобами, що розглядалося авторами як прояв зниження локальної запальної реакції [5]. Хоча ця експериментальна модель безпосередньо не відтворює запалення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, отримані результати підтверджують протизапальний потенціал компонентів лишайника на доклінічному рівні.

Окрему увагу привертають імуномодулюючі властивості полісахаридів C. islandica. У дослідженні α-1,3/1,4-D-глюкану Ci3, виділеного з ісландського моху, його застосування в концентрації 100 мкг/мл сприяло посиленню фагоцитарної активності гранулоцитів та зменшенню комплемент-опосередкованого гемолізу [6].

Ці результати свідчать про здатність окремих представників полісахаридної фракції C. islandica впливати на певні механізми вродженої імунної відповіді.

Таким чином, експериментальні дані вказують, що протизапальний та імуномодулюючий потенціал C. islandica може бути пов’язаний із комплексною дією її полісахаридів і лишайникових кислот.

Антиоксидантна активність

Антиоксидантні властивості C. islandica пов’язують із наявністю фенольних сполук та лишайникових кислот, здатних взаємодіяти з активними формами кисню. В експериментальних моделях екстракти ісландського моху демонстрували здатність до нейтралізації вільних радикалів та зниження оксидативного стресу. Цей механізм може мати значення для підтримки цілісності клітин слизових оболонок, оскільки оксидативний стрес є одним із факторів ушкодження тканин при запальних процесах [1].

Антимікробна активність

Подразнення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів і розвиток місцевої запальної реакції можуть супроводжуватися порушенням бар'єрної функції епітелію та змінами мікробіоценозу слизової оболонки, що створює умови для колонізації умовно-патогенними або патогенними мікроорганізмами та підтримання запального процесу. У зв'язку з цим поряд із демульцентними та протизапальними властивостями значний науковий інтерес становить вивчення антимікробного потенціалу ісландського моху.

У дослідженнях in vitro встановлено, що метанольний екстракт Cetraria islandica пригнічував ріст як грампозитивних бактерій (Staphylococcus aureus, Bacillus subtilis, Bacillus cereus), так і окремих грамнегативних мікроорганізмів (Escherichia coli, Proteus mirabilis) [7].

У тому самому експериментальному дослідженні було продемонстровано і протигрибкову активність метанольного екстракту C. islandica щодо окремих видів грибів, зокрема Aspergillus flavus, Penicillium purpurescens, Fusarium oxysporum та Trichoderma harzianum [7].

Отже, результати досліджень in vitro свідчать про наявність антимікробного потенціалу екстрактів C. islandica.

Клінічні дослідження ісланського моху

У рандомізованому подвійному сліпому клінічному дослідженні за участю 61 пацієнта після септопластики (операції на носовій перегородці) дослідники оцінювали стан слизової оболонки ротової порожнини (наявність нальоту, сухість і вираженість запальних змін), наліт на язиці, стан лімфатичних вузлів, захриплість, біль у горлі, а також переносимість препарату. За результатами дослідження автори дійшли висновку, що застосування пастилок на основі Cetraria islandica супроводжувалося безпосереднім зменшенням виявлених патологічних змін [8]. Водночас дослідження не включало групу плацебо та було проведене на невеликій вибірці, тому отримані результати потребують підтвердження у більших рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях.

Окремо заслуговує на увагу велике багатоцентрове післяреєстраційне дослідження Hecker та Volp за участю 3143 дітей віком від 4 до 12 років, у якому оцінювали переносимість пастилок, що містили екстракт Cetraria islandica. Автори також реєстрували зміни клінічних симптомів у процесі лікування, однак основною метою дослідження була оцінка безпеки та переносимості препарату. За результатами спостереження лікування характеризувалося доброю переносимістю, а серйозних побічних реакцій зареєстровано не було [9].

Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що Cetraria islandica є лікарським лишайником із тривалою історією традиційного застосування при подразненні слизової оболонки ротової порожнини та глотки, що супроводжується сухим кашлем. Його фармакологічний потенціал насамперед пов’язують із демульцентними властивостями слизових полісахаридів, тоді як протизапальна, імуномодулююча, антиоксидантна та антимікробна активність переважно продемонстрована в експериментальних дослідженнях [1].

За результатами оцінки наявних даних HMPC/EMA відносить препарати на основі ісландського моху до традиційних рослинних лікарських препаратів (traditional herbal medicinal products) для застосування як пом’якшувального засобу при симптоматичному лікуванні подразнення слизової оболонки ротової порожнини та глотки, що супроводжується сухим кашлем [3]. Підставою для такого статусу є тривале медичне застосування та правдоподібність фармакологічних ефектів, тоді як наявних клінічних даних недостатньо для встановлення статусу добре вивченого медичного застосування (well-established use). Результати окремих клінічних досліджень свідчать про можливу позитивну динаміку симптомів і добру переносимість препаратів C. islandica, однак методологічні обмеження цих робіт не дозволяють зробити остаточні висновки щодо клінічної ефективності. Тому подальші належним чином сплановані рандомізовані контрольовані дослідження залишаються актуальними.

Мальва лісова (Malva sylvestris): фітохімічний профіль та фармакологічні властивості

Ще однією лікарською рослиною, традиційно застосовуваною при подразненні слизової оболонки ротоглотки та сухому кашлі, є Malva sylvestris L. (мальва лісова) — представник родини Malvaceae. Для медичного застосування використовують переважно квітки та листки рослини, які містять слизові полісахариди, флавоноїди, антоціани, фенольні кислоти, таніни, каротиноїди, жирні кислоти, аскорбінову кислоту, токофероли, кумарини й терпеноїди [10]. Такий багатокомпонентний склад зумовлює різноманітність біологічних властивостей M. sylvestris, серед яких найбільший інтерес у контексті подразнення слизової оболонки ротоглотки становлять демульцентні властивості, а також експериментально встановлений протизапальний та антиоксидантний потенціал.

***

ЦЕ ЦІКАВО!

Назву роду Malva традиційно пов’язують із грецьким словом malakos — «м’який», що відображає давні уявлення про пом’якшувальні властивості рослини.

***

Квітки Malva sylvestris включено до монографії Комітету з лікарських рослин Європейського агентства з лікарських засобів (HMPC/EMA) як лікарську рослинну сировину традиційного застосування. Відповідно до монографії, препарати квіток мальви можуть застосовуватися як пом’якшувальні засоби при симптоматичному лікуванні подразнення слизової оболонки ротової порожнини та глотки, що супроводжується сухим кашлем [11].

Статус традиційного застосування ґрунтується на тривалому досвіді медичного використання лікарської рослинної сировини та передбачає правдоподібність фармакологічного ефекту й належний рівень безпеки за умови застосування відповідно до рекомендацій. Однією з передумов такої регуляторної оцінки є підтверджене медичне використання протягом щонайменше 30 років, з яких не менше 15 років — у країнах Європейського Союзу [12].

Фармакологічні властивості Malva sylvestris L.

Демульцентна дія слизових полісахаридів

Аналогічно до Cetraria islandica, важливу роль у фармакологічних властивостях Malva sylvestris відіграють слизові полісахариди. Рослини родини Malvaceae є природними джерелами слизу (муциляжу), який накопичується, зокрема, у спеціалізованих клітинах квіток і листків [10, 13]. Завдяки своїм фізико-хімічним властивостям ці гідрофільні високомолекулярні сполуки пов’язують із пом’якшувальною дією мальви на подразнену слизову оболонку.

Оскільки принцип демульцентної дії вже було розглянуто на прикладі ісландського моху, далі зосередимося на інших експериментально встановлених властивостях полісахаридної фракції M. sylvestris. Для окремих полісахаридів мальви лісової експериментально продемонстровано антикомплементарну активність, тобто здатність впливати на систему комплементу — один із компонентів вродженої імунної відповіді [14]. Ці результати мають експериментальний характер, однак розширюють уявлення про біологічну активність полісахаридної фракції мальви.

Поліфенольний комплекс і протизапальний потенціал

Важливою складовою фітохімічного профілю Malva sylvestris є поліфенольний комплекс, представлений флавоноїдами, фенольними кислотами та антоціанами. Серед останніх особливу увагу привертають похідні мальвідину, які разом з іншими поліфенольними сполуками пов’язують із протизапальним та антиоксидантним потенціалом рослини [10, 15].

У дослідженні Belkhodja та співавт. (2024) водний і ацетоновий екстракти M. sylvestris продемонстрували протизапальний та антигемолітичний потенціал in vitro. Активність оцінювали за здатністю екстрактів пригнічувати термічно індуковану денатурацію білка та захищати мембрани еритроцитів від гемолізу [16]. Оскільки порушення структури білків і стабільності клітинних мембран можуть супроводжувати тканинне ушкодження та запальну відповідь, отримані результати вказують на потенційну протизапальну та мембраностабілізувальну активність компонентів мальви.

Антиоксидантні властивості

Екстракти Malva sylvestris також досліджували щодо здатності нейтралізувати активні форми кисню та обмежувати оксидативні процеси. Антиоксидантний потенціал рослини пов’язують переважно з поліфенольними сполуками — флавоноїдами, антоціанами та фенольними кислотами, здатними взаємодіяти з вільними радикалами та обмежувати окиснювальне пошкодження клітинних структур [15, 17].

Надмірне утворення активних форм кисню може сприяти пошкодженню епітеліального бар’єра та підтриманню запальної відповіді у слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів. У цьому контексті антиоксидантний потенціал поліфенольних компонентів M. sylvestris може доповнювати інші механізми її біологічної дії, спрямовані на захист слизової оболонки від ушкоджувальних чинників. Таким чином, фармакологічний профіль Malva sylvestris визначається поєднанням кількох взаємодоповнювальних механізмів. Демульцентні властивості слизових полісахаридів лежать в основі традиційного застосування рослини при подразненні слизової оболонки ротової порожнини та глотки, що супроводжується сухим кашлем [11], тоді як для інших її компонентів експериментально продемонстровано антикомплементарний, протизапальний, мембраностабілізувальний та антиоксидантний потенціал. Локальний захисний ефект, пов’язаний із демульцентною дією, може мати опосередковане значення і при таких супутніх проявах подразнення, як сухість, першіння, дискомфорт у горлі та охриплість, однак клінічна значущість такого впливу потребує подальшого вивчення.

Від симптому до механізму: типові ситуації у практиці фармацевта

Розглянуті фармакологічні властивості Cetraria islandica (L.) Acharius s.l. та Malva sylvestris L. дозволяють перейти від характеристики окремих біологічно активних компонентів до їх можливого практичного значення.

За таких умов демульцентна підтримка спрямована насамперед на захист слизової оболонки від подразнювальних чинників та зменшення пов’язаних із ними сухості й дискомфорту, які можуть активувати сенсорні механізми кашльового рефлексу та супроводжуватися появою сухого кашлю [18]. Тому спеціалісту важливо орієнтуватися не лише на окремий симптом, а й на можливий механізм його виникнення: подразнювальний чинник → сухість і подразнення слизової оболонки → першіння, дискомфорт, рефлекторний сухий кашель та, за певних умов, зміни голосу. У таких ситуаціях окремий інтерес становлять рослинні компоненти з демульцентними властивостями. Слизові полісахариди Cetraria islandica та Malva sylvestris завдяки своїм гідрофільним властивостям здатні зв’язувати воду, набухати та утворювати в’язкі гідроколоїдні системи, а для окремих рослинних полісахаридів експериментально продемонстровано здатність до біоадгезії на поверхні слизової оболонки. Формування такого шару може сприяти фізичному захисту слизової оболонки, обмежуючи її безпосередній контакт із зовнішніми подразнювальними чинниками, зокрема за умов низької вологості повітря, впливу пилу або диму [1, 11, 20]. Оскільки демульцентна дія реалізується локально на поверхні слизової оболонки, її прояв може залежати не лише від властивостей рослинних компонентів, а й від особливостей їх контакту зі слизовою. У цьому контексті певне значення може мати форма застосування засобу. Поступове розсмоктування пастилки потенційно забезпечує триваліший контакт гідрофільних полісахаридів зі слизовою оболонкою ротоглотки [21]. Примітно, що в обох наведених клінічних дослідженнях ісландського моху досліджувані засоби застосовували саме у формі пастилок [8, 9]. В аптечному арсеналі Cetraria islandica та Malva sylvestris можуть бути представлені в оральних засобах як окремо, так і в поєднанні, зокрема у формі пастилок. Розглянемо, яке практичне значення описані властивості можуть мати в типових ситуаціях, з якими пацієнти звертаються до фармацевта або лікаря.

  Портрет 1.  

ПАЦІЄНТ ІЗ ПОДРАЗНЕННЯМ ГОРЛА ТА СУХИМ КАШЛЕМ ПІСЛЯ ВПЛИВУ ХОЛОДНОГО ПОВІТРЯ

Клінічна ситуація. Людина тривалий час перебувала на вулиці у холодну погоду, вдихаючи холодне, сухе повітря. Через декілька годин з’явилися сухість, першіння, відчуття подразнення у горлі та періодичний сухий кашель. Підвищення температури тіла, вираженої слабкості та інших очевидних ознак гострої інфекції немає.

Холодне та сухе повітря може впливати на стан слизової оболонки дихальних шляхів і сприяти активації сенсорних механізмів кашльового рефлексу, внаслідок чого сухий кашель може виникати як рефлекторна відповідь на подразнення [23]. Саме в цьому контексті демульцентні властивості Cetraria islandica та Malva sylvestris набувають практичного значення, що узгоджується з напрямами традиційного застосування цих рослин, представленими у монографіях HMPC/EMA [3, 11].

  Портрет 2.  

ПАЦІЄНТ З ОХРИПЛІСТТЮ І ДИСКОМФОРТОМ У ГОРЛІ ПІСЛЯ ТРИВАЛОГО ГОЛОСОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Клінічна ситуація. Викладач скаржиться, що після тривалих лекцій наприкінці дня з’являються сухість, першіння та дискомфорт у горлі, виникає легка охриплість. Більшу частину робочого дня він проводить у кондиційованому приміщенні з низькою вологістю повітря.

У цьому клінічному випадку поява симптомів може бути пов’язана з поєднанням кількох чинників. Голос утворюється внаслідок вібрації голосових складок, а належна гідратація їх поверхні є однією з умов оптимальної фонації, про що свідчать експериментальні та клінічні дані [19]. Одночасно низька вологість повітря може створювати додаткові несприятливі умови для голосоутворення та сприяти появі охриплості. Яке значення в такій ситуації має демульцентна підтримка? Її потенційне значення можна пояснити через послідовність взаємопов’язаних процесів:

формування демульцентного шару > зменшення  сухості та першіння > зменшення потреби у покашлюванні та прочищенні горла > обмеження додаткового механічного навантаження на голосові складки > створення сприятливіших умов для голосоутворення [24]. 

Таким чином, йдеться не про безпосередній вплив рослинних компонентів на голосові складки або відновлення голосової функції, а про можливий опосередкований вплив через підтримку стану слизової оболонки ротоглотки. Клінічним доповненням до такого механістичного обґрунтування є дослідження Kempe et al., у якому під час застосування пастилок з ісландським мохом поряд зі станом слизової оболонки оцінювали також охриплість і біль у горлі [8]. Водночас дизайн дослідження не дозволяє розглядати отримані результати як прямий доказ відновлення голосової функції.

  Портрет 3.  

ПАЦІЄНТ ІЗ СУХІСТЮ, ПЕРШІННЯМ ТА ДИСКОМФОРТОМ У ГОРЛІ НА ТЛІ УТРУДНЕНОГО НОСОВОГО ДИХАННЯ

Клінічна ситуація. У період сезонної алергії пацієнта турбує виражена закладеність носа, через що він часто змушений дихати ротом. Протягом дня з’являються відчуття сухості у роті та горлі, першіння й дискомфорт, періодична потреба прокашлятися. Пацієнт звертається до фармацевта з проханням порекомендувати засіб для полегшення сухості та дискомфорту в горлі.

Назальна обструкція є одним із характерних проявів алергічного риніту та може призводити до переважного дихання ротом [25]. За таких умов повітря меншою мірою проходить природні процеси зволоження та кондиціонування в порожнині носа, що може сприяти висушуванню та подразненню слизової оболонки ротоглотки.

У цій ситуації важливо розмежовувати причину та супутні прояви: демульцентні засоби не впливають на алергічний риніт або назальну обструкцію, однак можуть розглядатися в контексті супутньої сухості, першіння та подразнення слизової оболонки горла. Це відповідає описаному вище локальному механізму дії слизових полісахаридів ісландського моху та мальви лісової [1, 3, 11].

  Портрет 4.  

ПОДРАЗНЕННЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОГЛОТКИ НА ТЛІ НИЗЬКОЇ ВОЛОГОСТІ ПОВІТРЯ

Клінічна ситуація. До фармацевта звертається мати з дитиною віком 4 роки. Протягом останніх днів в обох з’явилися подібні симптоми: відчуття сухості, першіння та дискомфорту в горлі, що супроводжуються періодичним непродуктивним кашлем. Дитина описує свої відчуття як «щось заважає в горлі» та часто ковтає. Мати пов’язує появу дискомфорту з початком опалювального сезону: повітря у квартирі стало помітно сухішим, а ввечері родина додатково використовує обігрівач.

Низька вологість повітря, характерна для опалюваних приміщень у холодний період року, може асоціюватися із сухістю та подразненням у горлі [22]. Такі зміни стану слизової оболонки, своєю чергою, можуть сприяти активації сенсорних механізмів кашльового рефлексу та супроводжуватися появою сухого кашлю [23]. За таких умов демульцентні властивості ісландського моху та мальви лісової набувають практичного значення саме як засіб локальної підтримки подразненої слизової оболонки. Формування слизовими полісахаридами захисного шару може сприяти зменшенню її безпосереднього контакту із сухим повітрям та пов’язаного з ним дискомфорту [1, 11, 20].

Фахівцю при виборі засобу для дитини необхідно враховувати не лише його склад, а й відповідність форми засобу віку та здатності дитини безпечно її застосовувати. Важливими є також органолептичні характеристики та зручність застосування, які можуть впливати на готовність дитини приймати засіб. Пастилки можуть розглядатися як одна з можливих форм для дітей відповідного віку за умови, що дитина здатна безпечно їх розсмоктувати, а застосування конкретного продукту відповідає передбаченим для нього віковим обмеженням. Практичний інтерес у цьому контексті становлять дані багатоцентрового дослідження Hecker & Volp, у якому пастилки на основі екстракту Cetraria islandica застосовували у 3143 дітей віком 4–12 років та відзначили їх добру переносимість [9].

Підсумки та перспективи подальших досліджень

Підсумовуючи наведені дані, слід зазначити, що Cetraria islandica та Malva sylvestris мають тривалий досвід традиційного застосування при подразненні слизової оболонки ротової порожнини та глотки, яке супроводжується сухим кашлем; відповідні напрями застосування представлені у монографіях HMPC/EMA [3, 11]. Спільною основою їхньої демульцентної дії є наявність слизових полісахаридів, які забезпечують зволоження та фізичний захист подразненої слизової оболонки. Водночас фармакогностичний профіль кожної рослини має власні особливості: для ісландського моху експериментально досліджено активність полісахаридів і лишайникових кислот, тоді як у мальви поряд зі слизами значну роль відіграє поліфенольний комплекс, представлений флавоноїдами, антоціанами та фенольними кислотами.

Наявні експериментальні дослідження розширюють сучасні уявлення про можливі протизапальні, імуномодулюючі, мембраностабілізувальні, антиоксидантні та антимікробні механізми дії цих рослин. Водночас більшість таких даних отримано в умовах in vitro або на доклінічних моделях, тому вони потребують подальшого підтвердження в якісних клінічних дослідженнях. З практичної точки зору C. islandica та M. sylvestris становлять інтерес насамперед як джерела біологічно активних речовин, зокрема гідрофільних слизових полісахаридів із демульцентними властивостями. Рослинні компоненти можуть бути представлені в оральних засобах як окремо, так і в поєднанні, зокрема у формі пастилок. Накопичені фармакогностичні та експериментальні дані, доповнені наявними клінічними спостереженнями, формують наукове підґрунтя для використання Cetraria islandica та Malva sylvestris як рослинних компонентів у продуктах різних регуляторних категорій, зокрема у лікарських засобах і дієтичних добавках. При цьому описані фізико-хімічні та біологічні властивості характеризують рослинну сировину та її біологічно активні компоненти, однак самі по собі не визначають властивості конкретного готового продукту або його регуляторний статус. Так само наукові дані щодо окремих компонентів не є тотожними доказам клінічної ефективності будь-якого готового продукту, до складу якого вони входять. Регуляторний статус конкретного продукту визначає мету його застосування та характер допустимих тверджень: для лікарських засобів — відповідно до затверджених показань, тоді як для дієтичних добавок властивості рослинних компонентів можуть розглядатися в контексті підтримки нормального фізіологічного стану та функцій організму. При виборі конкретного засобу фармацевту важливо враховувати його категорію та склад, рекомендації виробника, вік споживача, характер і тривалість скарг, а також своєчасно виявляти ознаки, що потребують консультації лікаря. Відсутність сучасних рандомізованих клінічних досліджень для окремих рослинних компонентів або їх комбінацій не нівелює наявних фармакогностичних, експериментальних та історично накопичених даних щодо їх властивостей, однак визначає межі інтерпретації таких даних та можливість їх перенесення на конкретний готовий продукт. Тому перспективним напрямом залишається проведення добре спланованих рандомізованих контрольованих клінічних випробувань із використанням стандартизованої рослинної сировини та чітко визначених клінічних кінцевих точок. Окремий науковий інтерес становить дослідження комбінованого застосування Cetraria islandica та Malva sylvestris. З огляду на спільну демульцентну спрямованість і відмінності їхнього фітохімічного складу таке поєднання має наукове підґрунтя для подальшого вивчення.

Список використаних джерел:

1. Sanchez M, Urena-Vacas I, Gonzalez-Burgos E, Divakar PK, Gomez-Serranillos MP. The Genus Cetraria s. str.-A Review of Its Botany, Phytochemistry, Traditional Uses and Pharmacology. Molecules. 2022 Aug 5;27(15):4990. doi: 10.3390/molecules27154990. PMID: 35956939; PMCID: PMC9370490.
2. DUNLOP DM, DENSTON TC. The history and development of the British Pharmacopoeia. Br Med J. 1958 Nov 22;2(5107):1250-2. doi: 10.1136/bmj.2.5107.1250. PMID: 13584913; PMCID: PMC2027325.
3. European Union herbal monograph on Cetraria islandica (L.) Acharius s.l., thallus. EMA/HMPC/678891/2013 Committee on Herbal Medicinal Products (HMPC). European Medicines Agency (EMA). European Union herbal monograph on Cetraria islandica (L.) Acharius s.l., thallus
4. Lichen islandicus - herbal medicinal product. European Medicines Agency (EMA). https://www.ema.europa.eu/en/medicines/herbal/lichen-islandicus
5. Freysdottir J., Omarsdottir S., Ingolfsdottir K., Vikingsson A., Olafsdottir E.S. In vitro and in vivo immunomodulating effects of traditionally prepared extract and purified compounds from Cetraria islandica. Int. Immunopharmacol. 2008;8:423–430. doi: 10.1016/j.intimp.2007.11.007.
6. Olafsdottir E.S., Ingolfsdottir K., Barsett H., Paulsen B.S., Jurcic K., Wagner H. Immunologically active (1>3)-(1>4)-.-D-Glucan from Cetraria islandica. Phytomedicine. 1999;6:33–39. doi: 10.1016/S0944-7113(99)80032-4
7. Grujicic D., Stosic I., Kosanic M., Stanojkovic T., Rankovic B., Milosevic-Djordjevic O. Evaluation of in vitro antioxidant, antimicrobial, genotoxic and anticancer activities of lichen Cetraria islandica. Cytotechnology. 2014;66:803–813. doi: 10.1007/s10616-013-9629-4
8. Kempe C, Gruning H, Stasche N, Hormann K. Islandisch-Moos-Pastillen zur Prophylaxe bzw. Heilung von oralen Schleimhautirritationen und ausgetrockneter Rachenschleimhaut [Icelandic moss lozenges in the prevention or treatment of oral mucosa irritation and dried out throat mucosa]. Laryngorhinootologie. 1997 Mar;76(3):186-8. German. doi: 10.1055/s-2007-997409. PMID: 9213408.
9. Hecker M, Volp A. Vertraglichkeit von Islandisch-Moos-Pastillen bei Erkrankungen der oberen Atemwege - multizentrische Anwendungsbeobachtung mit 3143 Kindern [Tolerability of Icelandic moss lozenges in upper respiratory tract diseases - multicentric drug monitoring study with 3,143 children]. Forsch Komplementarmed Klass Naturheilkd. 2004 Apr;11(2):76-82. German. doi: 10.1159/000078228. PMID: 15138371.
10. Batiha GE, Tene ST, Teibo JO, Shaheen HM, Oluwatoba OS, Teibo TKA, Al-Kuraishy HM, Al-Garbee AI, Alexiou A, Papadakis M. The phytochemical profiling, pharmacological activities, and safety of malva sylvestris: a review. Naunyn Schmiedebergs Arch Pharmacol. 2023 Mar;396(3):421-440. doi: 10.1007/s00210-022-02329-w. Epub 2022 Nov 22. PMID: 36418467; PMCID: PMC9898411.
11. European Union herbal monograph on Malva sylvestris L., flos EMA/HMPC/749511/2016. European Union herbal monograph on Malva sylvestris L., flos
12. Malvae sylvestris flos - herbal medicinal product. European Medicines Agency (EMA). https://www.ema.europa.eu/en/medicines/herbal/malvae-sylvestris-flos
13. Samavati V, Manoochehrizade A. Polysaccharide extraction from Malva sylvestris and its anti-oxidant activity. Int J Biol Macromol. 2013;60:427–436. doi: 10.1016/j.ijbiomac.2013.04.050. [DOI] [PubMed] [Google Scholar]
14. Tomoda M, Gonda R, Shimizu N, Yamada H. Plant mucilages. XLII. An anti-complementary mucilage from the leaves of Malva sylvestris var. mauritiana. Chem Pharm Bull (Tokyo). 1989 Nov;37(11):3029-32. doi: 10.1248/cpb.37.3029. PMID: 2632049.
15. Kulakivska A., Konechna R. (2023). Malva sylvestris L.: analitychnyi ohliad poshyrennia, khimichnoho skladu, biolohichnoi aktyvnosti ta medychnoho zastosuvannia (ohliad literatury) [Malva sylvestris L: analytical review of distribution, chemical composition, biological activity and medical application (literature review)]. Fitoterapiia. Chasopys – Phytotherapy. Journal, 3, 156–165 doi: 10.32782/2522-9680-2023-3-156
16. Belkhodja H., Bouhadi D., Sedjrari K., Sehanine S. (2024). Evaluation of the Anti-inflammatory and Anti-hemolytic Potential of Polyphenolic Components of Common Mallow (Malva sylvestris) . Asian Journal of Dairy and Food Research. 43(2): 295-300. doi: 10.18805/ajdfr.DRF-321.
17. Ahmad Irfan, Muhammad Imran, Muhammad Khalid. Phenolic and flavonoid contents in Malva sylvestris and exploration of active drugs as antioxidant and anti-COVID19 by quantum chemical and molecular docking studies, Journal of Saudi Chemical Society, Volume 25, Issue 8, 2021. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S131961032100082X
18. Morice A.H., Millqvist E., Bieksiene K., et al. ERS guidelines on the diagnosis and treatment of chronic cough in adults and children. European Respiratory Journal. 2020;55(1):1901136.
19. Sivasankar M., Leydon C. The role of hydration in vocal fold physiology. Current Opinion in Otolaryngology & Head and Neck Surgery. 2010;18(3):171–175.
20. Schmidgall J, Schnetz E, Hensel A. Evidence for bioadhesive effects of polysaccharides and polysaccharide-containing herbs in an ex vivo bioadhesion assay on buccal membranes. Planta Med. 2000 Feb;66(1):48-53. doi: 10.1055/s-2000-11118. PMID: 10705734.
21. Porwal U., Sharma N. Review on lozenges in pharmaceutical field globally. Indian Journal of Pharmacy and Pharmacology. 2025;12(2):67–73. doi: 10.18231/j.ijpp.2025.012.
22. Jones ER, Cedeno Laurent JG, Young AS, Coull BA, Spengler JD, Allen JG. Indoor humidity levels and associations with reported symptoms in office buildings. Indoor Air. 2022 Jan;32(1):e12961. doi: 10.1111/ina.12961. Epub 2021 Dec 3. PMID: 34859930; PMCID: PMC10924614.
23. Chung KF, McGarvey L, Song WJ, Chang AB, Lai K, Canning BJ, Birring SS, Smith JA, Mazzone SB. Cough hypersensitivity and chronic cough. Nat Rev Dis Primers. 2022 Jun 30;8(1):45. doi: 10.1038/s41572-022-00370-w. PMID: 35773287; PMCID: PMC9244241.
24. Demystifying Vocal Hygiene: Considerations for Professional Voice Users. Current Otorhinolaryngology Reports. 2023. doi:10.1007/s40136-023-00494-x.
25. Bezerra LA, Silva HJ, Melo AC, Moraes KJ, Cunha RA, Cunha DA, Medeiros D. Masticatory changes in oral breath secondary to allergic rhinitis: integrative review. Int Arch Otorhinolaryngol. 2014 Apr;18(2):128-31. doi: 10.1055/s-0033-1358585. Epub 2013 Nov 25. PMID: 25992077; PMCID: PMC4297040.