Ганна Кирпач, лікар загальної практики
У світі, де соціальні мережі перетворилися на головне джерело порад, новин і навіть «наукових» відкриттів, інформація поширюється блискавично — не завжди проходячи через фільтр доказів. Короткі відео з провокативними заголовками, відгуки «професорів тік-току» й кліпи з підозрілою статистикою часто витісняють експертну думку, формуючи уявлення мільйонів про здоров’я, догляд і профілактику.
Одна з таких гарячих тем — безпека сонцезахисних засобів. Якщо ви активний користувач Instagram чи TikTok, напевно, вже бачили відео, де харизматичний медик радить повністю відмовитися від SPF-продуктів. Аргумент? Дослідження Управління з контролю за продуктами та ліками США (FDA), які начебто доводять проникнення фільтрів у кров і їхню небезпеку. Але чи справді в тюбику сонцезахисного крему ховається загроза? Чи це — чергова спроба вирвати фразу з контексту та побудувати популярність на страху?
Щоб протистояти дезінформації, критично важливо, аби саме ті, хто стоїть на передовій комунікації з пацієнтами — зокрема, фармацевти — володіли точними, доказовими знаннями. Адже саме вони часто допомагають обрати сонцезахисний засіб. І недарма, попри широкий асортимент у супермаркетах та онлайн, більшість людей обирає купувати SPF-продукти саме в аптеці. Згідно з даними німецького дослідження, основною причиною цього є прагнення отримати експертну консультацію щодо безпеки, ефективності та індивідуального підбору засобу [1].
Що таке ультрафіолет і як він діє?
Ультрафіолетове випромінювання — це невидима частина сонячного спектра з довжиною хвилі коротшою, ніж у видимого світла. Воно поділяється на три основні типи [2]:
- UVA (320–400 нм) — проникає глибоко в шкіру, сприяє фотостарінню та пігментації. Може проходити крізь скло.
- UVB (290–320 нм) — відповідає за сонячні опіки, ушкоджує поверхневі шари шкіри, спричиняє ДНК-модифікації.
- UVC (100–290 нм) — повністю блокується атмосферою Землі і не досягає поверхні планети.
УФ-випромінювання діє щодня — навіть у хмарну погоду. Взимку, за склом, під час прогулянки чи їзди в авто — UVA-промені супроводжують нас завжди. І хоча ризик раку шкіри — найсерйозніше з можливих ускладнень, воно далеко не єдине. УФ впливає на організм комплексно і часто — непомітно, зокрема, він [3, 4]:
- прискорює фотостаріння (зморшки, зниження еластичності шкіри, пігментація);
- викликає актиничний кератоз — передракові ураження шкіри;
- провокує загострення хронічних дерматозів;
- пошкоджує очі (особливо кришталик та сітківку), збільшуючи ризик катаракти.
***
ЦЕ ВАЖЛИВО!
УФ-випромінювання має кумулятивну дію — тобто пошкодження накопичуються з роками. Навіть якщо ви не обгоріли, клітини шкіри можуть уже містити мутації, які з часом призводять до раку [2].
***
Рак шкіри: масштаби проблеми
Рак шкіри — найпоширеніша форма онкології у світі. За даними Національного інституту раку США (NCI), у 2024 році в США було діагностовано понад 100 000 нових випадків меланоми та близько 8 300 смертей, пов’язаних із нею [5]. Це — найбільш агресивна форма раку шкіри.
Окрім того, щороку приблизно 6,1 мільйона американців лікуються від немеланомних форм раку шкіри — базальноклітинної та плоскоклітинної карциноми [6]. Ці форми не такі агресивні, як меланома, але часто вимагають хірургічного лікування і залишають помітні косметичні дефекти.
Усі форми раку шкіри пов’язані з впливом УФ-випромінювання, проте в деяких випадках цей ризик зростає в десятки разів. Особливо небезпечні:
- інтенсивні епізоди засмаги в дитинстві (ризик меланоми підвищується на 60–80 %) [8];
- щоденне хронічне опромінення обличчя, шиї, рук — що найчастіше спричиняє немеланомні форми раку [9];
- використання соляріїв — заборонене для неповнолітніх у багатьох країнах [10].
Ми не можемо повністю уникнути ультрафіолету, але можемо мінімізувати його шкоду. Один із найефективніших методів — використання сонцезахисних засобів, які блокують або нейтралізують небезпечні промені до того, як вони встигнуть пошкодити шкіру.
—
ЦЕ ВАЖЛИВО!
Хоча сонячне світло стимулює синтез вітаміну D, більшість людей може безпечно отримати його з продуктів харчування та харчових добавок. Це дозволяє уникнути ризику опіків, фотостаріння та ДНК-модифікацій, пов’язаних із тривалим перебуванням на сонці [11].
***
Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC) класифікує природне сонячне світло та солярії як канцерогени 1 групи, тобто підтверджено здатні викликати рак у людини [7].
—
Як працюють сонцезахисні креми?
Серед безлічі позначок на етикетці сонцезахисного крему саме три літери — SPF — найчастіше визначають вибір споживача. Але що насправді означає SPF і чи завжди більше — краще?
Що таке SPF?
SPF (Sun Protection Factor) — це індекс захисту від ультрафіолетового випромінювання типу B (UVB), яке є головною причиною сонячних опіків і, частково, раку шкіри. Цей показник визначає, наскільки довше людина може перебувати на сонці з мінімальним ризиком опіку, використовуючи крем, порівняно з незахищеною шкірою.
Наприклад, якщо у вас світла шкіра і ви зазвичай обгораєте через 10 хвилин, SPF 30 теоретично дає змогу перебувати на сонці до 300 хвилин без опіку — за ідеальних лабораторних умов. Тобто, для розвитку у вас опіку потрібно в 30 разів більше сонячної енергії. У реальному житті цей захист залежить від багатьох чинників: кількості крему, способу нанесення, потовиділення, купання тощо [12].
UVA-протекція: PPD, PA та Broad Spectrum
Оскільки SPF не оцінює ступінь захисту від UVA, були розроблені додаткові системи оцінки дії сонцезахисних кремів.
PPD (Persistent Pigment Darkening) — переважно використовується в Європі та Азії. Позначає ступінь пригнічення пігментації, спричиненої UVA. Значення PPD 10 означає, що шкіра з кремом буде темніти у 10 разів повільніше, ніж без нього [14].
PA (Protection Grade of UVA) — система з Японії, де PA+ означає базовий рівень UVA-захисту, а PA++++ — максимальний. Широко використовується в азійській косметиці.
Broad Spectrum — термін, що використовується FDA для позначення засобів, які захищають як від UVB, так і від UVA-променів. Щоб отримати це маркування, засіб має пройти специфічні лабораторні тести [15].
***
ЦЕ ВАЖЛИВО!
SPF не вимірює захист від UVA-променів, які проникають глибше і спричиняють фотостаріння та мутації на рівні дерми [13].
***
Види сонцезахисних засобів: фізичні, хімічні та комбіновані фільтри
Сонцезахисні засоби — не лише про SPF. Їх ефективність, переносимість і естетичні властивості значною мірою залежать від типу фільтрів, що входять до складу. Залежно від механізму дії й хімічної структури, фільтри поділяють на фізичні (мінеральні), хімічні (органічні) та комбіновані.
Фізичні (мінеральні) фільтри
Фізичні фільтри діють, створюючи відбиваючу поверхню, що блокує ультрафіолет, немов дзеркало. Вони починають діяти одразу після нанесення. Найпоширеніші представники включають:
- оксид цинку (Zinc oxide);
- діоксид титану (Titanium dioxide).
Ці речовини забезпечують широкий спектр захисту — від UVB і частково UVA-променів. Їх вважають найкращим вибором для немовлят, вагітних, людей із чутливою шкірою, а також пацієнтів із дерматологічними захворюваннями [16].
Недоліками є те, що традиційні мінеральні фільтри можуть залишати білий слід, мати густу консистенцію і погано поєднуватись із макіяжем. Втім, сучасні формули використовують наночастинки, які роблять текстуру більш прозорою, зберігаючи захист.
Хімічні (органічні) фільтри
Хімічні фільтри поглинають ультрафіолет і перетворюють його на тепло. Вони легкі, добре лягають під макіяж, не залишають білого сліду та забезпечують високий захист навіть при низькій концентрації.
Поширені компоненти включають:
- авобензон (Avobenzone) — UVA;
- оксибензон (Oxybenzone) — UVA та UVB;
- октокрилен (Octocrylene) — UVB + стабілізує авобензон;
- октиноксат (Octinoxate) — UVB;
- гомосалат (Homosalate), октизалат (Octisalate) — UVB.
Ці фільтри мають більшу схильність до фотонестабільності (властивість речовини руйнуватися або змінюватися під дією світла), деякі з них (зокрема, оксибензон) вивчаються на предмет впливу на ендокринну систему та довкілля [17].
Комбіновані фільтри
Сучасні сонцезахисні засоби часто містять поєднання фізичних і хімічних фільтрів, щоб:
- забезпечити ширший спектр захисту;
- зменшити концентрацію кожного з компонентів;
- поліпшити текстуру, водостійкість і стабільність формули.
Такий підхід дозволяє створити збалансований продукт, придатний для щоденного використання, спорту або особливих потреб шкіри (акне, гіперпігментація, дерматити).
***
ЦЕ ВАЖЛИВО!
Європейські формули часто містять сучасніші фільтри, зокрема, Tinosorb S, Tinosorb, Mexoryl SX, XL, Uvinul A Plus, Uvinul T 150. Вони забезпечують високий рівень UVA-захисту і мають відмінну фотостабільність [18].
***
Безпека сонцезахисних засобів: що говорять результати досліджень
Коли йдеться про щоденне використання косметичних засобів, питання безпеки — одне з ключових. Особливо, якщо говорити про продукти, які наносять на значну площу тіла щодня впродовж усього життя. Саме тому в останні роки сонцезахисні креми стали об’єктом посиленого інтересу не лише з боку споживачів, а й науковців, регуляторних органів і навіть соцмереж.
Окремі відео в TikTok і Reels активно поширюють думку про небезпеку сонцезахисних засобів. Основним аргументом є дослідження FDA, в яких виявлено, що деякі активні інгредієнти абсорбуються через шкіру і потрапляють у кров. Але що саме показали ці дослідження — і чи справді це означає загрозу?
Дослідження FDA: що було зроблено?
У 2019 та 2020 роках Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA) провело два рандомізовані клінічні дослідження, щоб оцінити системне всмоктування популярних фільтрів у реальних умовах використання [17].
Досліджувалися 6 фільтрів: авобензон, оксибензон, октокрилен, гомосалат, октиноксат та октизалат. Учасники наносили сонцезахисні засоби у рекомендованій кількості (2 мг/см² на 75 % площі тіла), чотири рази на день протягом кількох днів. У крові потім вимірювали концентрацію активних речовин.
В результаті концентрація усіх фільтрів у крові виявилися вищою за встановлений FDA поріг у 0,5 нг/мл — рівень, при якому потрібне подальше токсикологічне дослідження [19]. Оксибензон досяг найвищої абсорбції — до 258,1 нг/мл. Проте:
- жодне з досліджень не показало шкідливого чи токсичного ефекту;
- побічні ефекти були несерйозними (найчастіше — висип);
- всмоктування не дорівнює шкідливості.
Що означають ці результати для споживача?
FDA чітко заявляє: результати не є підставою припинити використання сонцезахисних засобів. Вони лише вказують на потребу подальших досліджень безпеки — як це прийнято для будь-якої групи активних інгредієнтів, які застосовуються на великій поверхні тіла протягом тривалого часу [19].
GRASE: хто в списку «безпечних і ефективних»?
FDA класифікує інгредієнти як GRASE — Generally Recognized As Safe and Effective (загальновизнані як безпечні та ефективні). Із 16 зареєстрованих у США активних фільтрів, лише два мають цей статус:
- оксид цинку (zinc oxide);
- діоксид титану (titanium dioxide).
Ці мінеральні фільтри мають доведену безпеку та ефективність. Інші компоненти, зокрема, авобензон, оксибензон та октокрилен, залишаються в категорії «pending», тобто перебувають на етапі накопичення доказів. Важливо: це не означає, що вони шкідливі — а лише те, що потребують додаткового вивчення.
Таким чином, резонанс навколо проникнення сонцезахисних фільтрів у кров — приклад того, як неповний контекст може спровокувати недовіру до ефективного засобу профілактики. Результати FDA відкрито опубліковані, вони не свідчать про токсичність, а лише вказують на потребу в більшій доказовій базі. На сьогодні немає жодного дослідження, яке б демонструвало реальну шкоду від хімічних фільтрів при належному використанні. Сонцезахисні засоби залишаються перевіреним і рекомендованим способом захисту від УФ-випромінювання, фотостаріння та раку шкіри.
***
ЦЕ ВАЖЛИВО!
На тлі отриманих результатів FDA не вніс змін до рекомендацій щодо використання SPF-засобів. Навпаки, дерматологи й наукові організації продовжують закликати до їх регулярного застосування [15, 19].
***
Правильне використання сонцезахисного крему: від теорії до практики
Ефективність сонцезахисного засобу визначається не лише його формулою, а й тим, як саме ви його використовуєте. Навіть найсучасніший фільтр не спрацює, якщо продукт наноситься нерівномірно, в недостатній кількості або без оновлення протягом дня. І саме ці нюанси найчастіше стають причиною зниження фактичного захисту шкіри.
Поширені помилки:
- Нанесення лише вранці без оновлення протягом дня.
- Заміна сонцезахисного крему макіяжем зі SPF.
- Ігнорування УФ-впливу взимку чи в похмуру погоду.
- Нерівномірне нанесення (пропущені ділянки: вуха, повіки, шия, стопи).
Втім, виправити ці помилки — простіше, ніж здається. Почнімо з основ.
1. Кількість
У клінічних умовах SPF визначають при нанесенні 2 мг/см² шкіри — тобто приблизно 30 мл на усе тіло дорослої людини. Та в реальному житті більшість людей використовує в 2–3 рази менше засобу, що знижує заявлений захист в рази [20].
Для надійного захисту орієнтуйтесь на правило:
- 1 чайна ложка для обличчя та шиї;
- 1 чайна ложка на кожну руку;
- 2–3 чайні ложки для ніг, тулуба й спини.
2. Спосіб використання
Але не лише кількість має значення. Не менш важливо — коли і як саме ви наносите сонцезахисний крем, адже навіть ідеальний продукт не спрацює, якщо застосовується неправильно. Слід дотримуватися наступних правил:
- Наносьте сонцезахисний крем за 15–30 хвилин до виходу на вулицю, щоб дати крему час рівномірно розподілитись.
- Повторюйте нанесення кожні 2 години.
- Після купання, потіння чи витирання рушником — обов’язково оновлюйте. Навіть водостійкі креми не забезпечують захисту довше ніж 80 хвилин у воді.
***
ЦЕ ЦІКАВО!
У середньому людина використовує вдвічі менше сонцезахисного крему, ніж потрібно, що знижує фактичний SPF із заявленого 50 до близько 20 [21].
***
ЦЕ ВАЖЛИВО!
У дослідженнях показано, що навіть водостійкі формули втрачають до 50 % ефективності після купання без повторного нанесення [22].
***
Використання сонцезахисних засобів в особливих ситуаціях
Є ситуації, у яких стандартного підходу до сонцезахисту недостатньо. Немовлята, шкіра з дерматологічними захворюваннями чи повсякденний макіяж вимагають врахування додаткових нюансів. У таких випадках важливо не лише використовувати SPF, а й правильно адаптувати його до конкретних потреб.
Сонцезахист та макіяж
SPF у декоративній косметиці часто недостатній — тональні основи, пудри, ВВ-креми рідко забезпечують потрібну кількість нанесення. Для надійного захисту:
- перед макіяжем використовуйте окремий сонцезахисний засіб як завершальний етап щоденного догляду — після очищення та зволоження, але до тональних засобів, пудри або BB-крему. [23];
- протягом дня оновлюйте захист за допомогою SPF-стікерів, спреїв або пудри.
Діти та захист від сонцю
Для немовлят до 6 місяців сонцезахисний крем не рекомендований. Основний захист — одяг, капелюшки, тінь [24]. Дітям старше 6 місяців можна використовувати фізичні фільтри (оксид цинку, діоксид титану) — вони безпечні й не проникають у кров.
Захист шкіри з дерматозами, акне або пігментацією
Обирайте:
- некомедогенні формули;
- тоновані креми з пігментами заліза — для захисту від видимого світла;
- легкі текстури (гель, флюїд) — для жирної/чутливої шкіри.
***
ЦЕ ЦІКАВО!
Дослідження показують, що лише 30–50 % людей наносять сонцезахисний засіб правильно, і ще менше — регулярно оновлюють [25].
***
Корисні поради: як підвищити ефективність сонцезахисту
1. Обмежуйте перебування на сонці в пікові години — з 10:00 до 14:00, коли ультрафіолетове випромінювання найсильніше.
2. Перевіряйте щоденний УФ-індекс у додатку погоди на телефоні або запитайте в чаті GPT. Якщо індекс перевищує 3, рекомендовано використовувати сонцезахист навіть у похмуру погоду.
3. Використовуйте сонцезахисні засоби широкого спектра дії зі значенням SPF 30 або вище. Наносьте за 15–30 хвилин до виходу на вулицю.
4. Повторно наносіть сонцезахисний крем щонайменше кожні 2 години, а також після купання, інтенсивного потовиділення або витирання рушником.
5. Надавайте перевагу одягу з довгими рукавами, штанами, головним уборам із широкими полями та сонцезахисним окулярам з UV-фільтрами.
6. Обирайте одяг із високим UPF (ультрафіолетовий захисний фактор), особливо для дітей та людей зі світлою шкірою.
7. Навіть у тіні використовуйте сонцезахист, адже до 40 % УФ-променів можуть відбиватися від піску, води або інших поверхонь.
8. Якщо у вашому догляді є компоненти, що підвищують чутливість до світла (наприклад, ретинол або AHA-кислоти), уникайте їхнього використання перед перебуванням на сонці або комбінуйте з високим SPF.
9. Для дітей до 6 місяців не використовуйте сонцезахисні креми — основний захист має забезпечуватись одягом, капелюшками та перебуванням у тіні. Дітям старше 6 місяців підходять фізичні фільтри (оксид цинку, діоксид титану).
Висновки
Сонце — це не лише джерело життя, тепла й настрою, але й один із головних факторів старіння шкіри та розвитку раку. Ультрафіолетове випромінювання діє на нас щодня — навіть коли небо вкрите хмарами або ви знаходитесь у приміщенні біля вікна. Наука давно довела: фотозахист — не маркетинговий трюк, а ефективний інструмент профілактики шкірних захворювань, зокрема, меланоми. Та важливо не лише використовувати SPF, а робити це правильно: у достатній кількості, регулярно оновлюючи, підбираючи засіб до типу шкіри й конкретної ситуації. Помилки в нанесенні, недостатній захист у дитячому віці, нехтування фотозахистом взимку або під час водних процедур — усе це значно знижує ефективність навіть найкращих формул.
На тлі інформаційного шуму, міфів і фейків особливої ваги набуває роль фахівців: дерматологів, косметологів і фармацевтів. Саме вони мають пояснювати, чому сонцезахист — це не тренд, а базовий інструмент щоденної профілактики. А ще — допомагати пацієнтам підібрати засіб, який справді працює й не викликає дискомфорту.
Сонцезахисний засіб — це маленький тюбик великої профілактики. І сьогодні, коли ми знаємо більше, ніж будь-коли, — ігнорувати його небезпечно.
Список літератури знаходиться в редакції.