Однією з найважливіших медичних подій року стали результати клінічного дослідження нового препарату дараксонрасіб (daraxonrasib), представлені 2 червня під час щорічного конгресу Американського товариства клінічної онкології (ASCO 2026). Після презентації даних понад дев’яти тисяч учасників конференції підвелися зі своїх місць та аплодували стоячи. Відбулася реакція, яка в науковому середовищі трапляється вкрай рідко.
Причиною такого резонансу стали результати дослідження серед пацієнтів із раніше лікованим метастатичним раком підшлункової залози — одним із найагресивніших і найскладніших для лікування видів онкологічних захворювань.
Ще кілька років тому для багатьох пацієнтів із метастатичним раком підшлункової залози розмова про лікування фактично зводилася до питання часу. Після прогресування хвороби на тлі першої лінії терапії середня тривалість життя зазвичай не перевищувала 6–7 місяців. Тому збільшення цього показника до 13,2 місяця стало одним із найвагоміших результатів, які коли-небудь демонструвалися для цієї категорії хворих.
Крім того, терапія продемонструвала суттєве зниження ризику смерті — приблизно на 60 % порівняно зі стандартними підходами лікування. Виживання без прогресування захворювання також збільшилося більш ніж удвічі, а частота об’єктивної відповіді на лікування виявилася більш ніж утричі вищою, ніж у контрольній групі. Це означає, що пухлини зменшувалися значно частіше у пацієнтів, які отримували новий препарат.
Окрему увагу фахівців привернув профіль безпеки лікарського засобу. За словами авторів дослідження, дараксонрасіб продемонстрував кращу переносимість порівняно з традиційною хіміотерапією, що є надзвичайно важливим для пацієнтів із поширеними формами захворювання, які часто вже мають значне навантаження від попередніх курсів лікування.
Експерти називають ці результати історичними не лише через покращення показників виживаності. Вперше настільки переконливі результати у дослідженні III фази продемонстрував препарат, спрямований на блокування активованого білка RAS. Саме мутації в генах родини RAS виявляють більш ніж у 90 % випадків раку підшлункової залози.
Протягом десятиліть ця молекулярна мішень вважалася практично недосяжною для сучасної фармакології. Через особливості структури білка RAS науковці довгий час називали його «невловимою ціллю», а спроби створити ефективний препарат залишалися безуспішними. Саме тому успіх інгібітора RAS(ON) став однією з найбільш обговорюваних тем цьогорічного конгресу ASCO.
Науковці наголошують, що за цим досягненням стоять роки фундаментальних досліджень, міжнародна співпраця сотень дослідницьких центрів, робота тисяч лікарів і участь пацієнтів, які погодилися долучитися до клінічних випробувань. Саме завдяки таким дослідженням стає можливим створення нових підходів до лікування захворювань, які ще недавно вважалися практично невиліковними.
Представлені результати поки не означають остаточної перемоги над раком підшлункової залози. Однак вони демонструють, що навіть у боротьбі з одним із найскладніших онкологічних діагнозів сучасна медицина здатна досягати проривів. Для тисяч пацієнтів у всьому світі це означає не лише додаткові місяці життя, а й появу нової реальної надії на більш ефективне та персоналізоване лікування в майбутньому.
Подія також вкотре підкреслює важливість підтримки наукових досліджень, розвитку клінічних випробувань та інвестицій у медичну науку. Саме такі інвестиції зрештою перетворюються на відкриття, які змінюють стандарти лікування та дають шанс пацієнтам там, де ще вчора можливості медицини були обмеженими.
Багато дослідників вважали, що створити ефективний універсальний інгібітор RAS людству не вдасться взагалі. Сьогодні ж успіх дараксонрасібу розглядають як потенційний початок нової ери лікування не лише раку підшлункової залози, а й інших пухлин, пов’язаних із мутаціями RAS, зокрема, раку легень і товстої кишки.
За матеріалами ASCO 2026