Еволюція сезонної алергії: що варто знати фармацевту сьогодні

Кучма І.Ю., к.м.н. провідний науковий співробітник ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України»

Сезонна алергія традиційно асоціюється з чіткими часовими межами  — весняним цвітінням дерев, літнім періодом злакових трав або осінньою пилковою активністю бур’янів. Проте в останні роки як лікарі, так і працівники аптек дедалі частіше стикаються з ситуацією, коли пацієнти повідомляють про появу симптомів значно раніше звичного сезону або навіть про їх збереження протягом кількох місяців поспіль.

Сучасні дослідження підтверджують: сезонність алергічних захворювань дійсно змінюється. Одними з ключових причин вважають кліматичні зміни, урбанізацію та забруднення повітря, які впливають не лише на тривалість періоду пилкування, а й на інтенсивність впливу алергенів на організм [1].

Для фармацевта це означає появу нових викликів у щоденній практиці: збільшення кількості пацієнтів із тривалими або нетиповими симптомами, потребу в грамотному підборі симптоматичної терапії та необхідність пояснювати пацієнтам, чому «сезонна» алергія сьогодні дедалі менше має чіткі сезонні межі.

Нові правила сезонної алергії: фактори, що впливають на тривалість і інтенсивність пилкового сезону

Ще кілька десятиліть тому періоди пилкування рослин мали відносно прогнозований характер. Сьогодні ж у багатьох країнах, зокрема, і в Європі, фіксують більш ранній початок пилкового сезону, збільшення його тривалості та підвищення концентрації пилку в повітрі. Однією з ключових причин таких змін вважають глобальні кліматичні процеси. Підвищення середньорічної температури призводить до скорочення холодного періоду року та більш раннього початку цвітіння рослин [2].

***

   ЦЕ ЦІКАВО!   

Багато пацієнтів з алергією звертаються по допомогу не через нежить, чхання чи сльозотечу, а через свербіж шкіри. Він виникає внаслідок активації нервових закінчень у шкірі медіаторами запалення, серед яких важливу роль відіграють гістамін, цитокіни та інші біологічно активні речовини. Свербіж може супроводжувати алергічні реакції, укуси комах, кропив’янку, контактний та атопічний дерматит, а також деякі інфекційні захворювання шкіри, зокрема, вітряну віспу [3].

***

Особливу увагу дослідники приділяють впливу вуглекислого газу (CO₂). Встановлено, що підвищення його концентрації в атмосфері може стимулювати ріст рослин та збільшувати продукцію пилку, зокрема, у високоалергенних бур’янів, таких як амброзія [4].

Водночас змінюється не лише кількість пилку, а й його алергенність. Забруднення повітря, дрібнодисперсні частинки та озон здатні пошкоджувати поверхню пилкових зерен, полегшуючи вивільнення алергенних білків і посилюючи їх проникнення через слизові оболонки дихальних шляхів [1].

Для практики фармацевта це має цілком прикладне значення. Пацієнти дедалі частіше звертаються зі скаргами на симптоми алергії ще до «офіційного» початку сезону або ж повідомляють, що звичні схеми терапії більше не забезпечують достатнього контролю симптомів. Крім того, дедалі частіше пацієнти звертаються не лише зі скаргами на закладеність носа чи сльозотечу, а й на шкірні прояви алергії — свербіж, подразнення та локальні реакції, що потребує комплексного підходу до симптоматичної терапії.

***

   ЦЕ ЦІКАВО!   

Свербіж є не просто неприємним відчуттям. Дослідження показують, що його вплив на якість життя може бути співставним із хронічним болем. Постійне бажання почухати шкіру порушує сон, погіршує концентрацію уваги, підвищує дратівливість та може негативно впливати на емоційний стан пацієнта. Саме тому сучасні рекомендації розглядають контроль свербежу як важливу складову симптоматичної терапії багатьох алергічних і запальних захворювань шкіри [5].

***

Пацієнт з алергією сьогодні: що бачить фармацевт на практиці

Якщо раніше сезонна алергія переважно асоціювалася із закладеністю носа, чханням і сльозотечею у період цвітіння, то сьогодні скарги часто є більш різноманітними та комбінованими.

Сучасний пацієнт з алергією не завжди звертається зі скаргами лише на нежить або сльозотечу. У практиці фармацевта дедалі частіше зустрічаються пацієнти зі шкірними проявами алергії — свербежем, почервонінням, локальним подразненням шкіри або реакціями після укусів комах. У багатьох випадках саме свербіж стає симптомом, який найбільше турбує пацієнта та спонукає його звертатися по допомогу.

Однією з причин цього вважають зростання поширеності полісенсибілізації  — стану, за якого пацієнт має чутливість одночасно до кількох груп алергенів. За даними, озвученими під час фахового круглого столу алергологів України, до 80 % пацієнтів мають сенсибілізацію до кількох алергенів одночасно, а поєднання сезонних і цілорічних тригерів може перевищувати індивідуальний поріг толерантності та посилювати клінічні прояви алергії [7].

Крім того, профіль сенсибілізації пацієнтів в Україні стає дедалі складнішим. За результатами ALEX-тестування у 25 містах України, 97 % пацієнтів були сенсибілізовані до пилкових алергенів, 99 %  — до харчових алергенів, а 92 %  — до отрути комах [7].

Високий рівень сенсибілізації до отрути комах додатково підкреслює актуальність локальних шкірних реакцій, які часто супроводжуються свербежем, почервонінням та набряком.

Найчастіше відвідувачі звертаються до аптеки зі скаргами на:

• свербіж шкіри різної локалізації;
• подразнення, почервоніння та локальні висипання;
• реакції після укусів комах;
• свербіж при атопічному та контактному дерматиті;
• дискомфорт і свербіж при вітряній віспі;
• поєднання респіраторних і шкірних проявів алергії.

При цьому багато пацієнтів не завжди пов’язують шкірні симптоми з алергією. При цьому шкірні прояви алергії часто залишаються недооціненими як самими пацієнтами, так і їхнім оточенням. Свербіж, почервоніння та локальне подразнення шкіри нерідко сприймаються як незначний дискомфорт, хоча саме вони можуть бути основною скаргою при атопічному дерматиті, контактних алергічних реакціях, укусах комах або вітряній віспі.

Додаткову складність створює і накладання сезонів пилкування різних рослин. Через кліматичні зміни періоди цвітіння дерев, злаків і бур’янів дедалі частіше перетинаються, а це означає триваліший контакт пацієнта з алергенами та вищий ризик загострення симптомів [6].

Для фармацевта важливо не лише допомогти підібрати препарат, а й оцінити характер симптомів, їх тривалість та можливі тригери, адже саме працівник аптеки часто стає першим фахівцем, до якого звертається пацієнт із проявами алергії.

Сучасні підходи  до симптоматичного контролю алергії

Попри різноманітність клінічних проявів алергії, основною метою симптоматичної терапії залишається швидке полегшення симптомів, які найбільше турбують пацієнта. У практиці фармацевта це можуть бути як респіраторні прояви алергії, так і шкірні симптоми — свербіж, подразнення, почервоніння та локальні реакції після укусів комах. Вибір терапії залежить від характеру симптомів, їх локалізації та вираженості.

АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ: що важливо знати фармацевту

Шкірні прояви алергії є однією з найчастіших причин звернення пацієнтів по консультацію та симптоматичну допомогу. До найбільш поширених станів належать атопічний дерматит, контактний алергічний дерматит, кропив’янка, локальні алергічні реакції, а також реакції після укусів комах. Багато з цих захворювань супроводжуються свербежем, почервонінням, подразненням шкіри та локальним запаленням.

Особливу увагу сьогодні приділяють атопічному дерматиту, який розглядається як хронічне запальне захворювання шкіри з порушенням епідермального бар’єра та вираженим свербежем [9]. Водночас контактний алергічний дерматит залишається однією з найпоширеніших форм алергічних реакцій шкіри та може виникати після контакту з косметичними засобами, побутовою хімією, металами, ароматизаторами та іншими алергенами [10].

У практиці фармацевта важливо враховувати, що пацієнти зі шкірними проявами алергії нерідко звертаються саме через локальний дискомфорт, подразнення та свербіж, які потребують раціонального підбору симптоматичної терапії.

Швидкий контроль симптомів: роль антигістамінних препаратів І покоління при алергічних захворюваннях

АГП І покоління залишаються важливим компонентом симптоматичної терапії алергічних захворювань, особливо у випадках, коли необхідне швидке зменшення свербежу, набряку, ринореї та інших гострих проявів алергічної реакції. Завдяки здатності проникати через гематоенцефалічний бар’єр вони чинять не лише антигістамінну, а й седативну дію, що може бути корисним у пацієнтів із вираженим свербежем, порушенням сну на тлі алергічних захворювань або підвищеною тривожністю, пов’язаною із симптомами алергії [11].

До основних переваг антигістамінних препаратів І покоління належать:

• швидкий початок дії, що має особливе значення при гострих проявах алергії, зокрема свербежі, набряку та ринореї;
• значний досвід клінічного застосування, накопичений протягом багатьох десятиліть використання цих препаратів у медичній практиці;
• можливість застосування при гострих алергічних реакціях, коли необхідне швидке симптоматичне полегшення;
• різноманітність лікарських форм, включаючи місцеві, пероральні та ін’єкційні препарати, що розширює можливості їх застосування в різних клінічних ситуаціях;
• додаткові фармакологічні властивості окремих представників групи, зокрема протисвербіжна, седативна та протиблювотна дія, що може бути корисною у певних категорій пацієнтів.

Представники: хлоропірамін, дифенгідрамін, клемастин, мебгідролін, прометазин.

Контроль свербежу: важлива складова симптоматичної терапії

Незалежно від причини виникнення, свербіж залишається одним із найбільш частих та дискомфортних симптомів алергічних захворювань шкіри. Він може супроводжувати атопічний дерматит, контактні алергічні реакції, кропив’янку, локальні реакції після укусів комах, а також деякі інфекційні захворювання, зокрема, вітряну віспу. Тому сучасний підхід до ведення таких пацієнтів передбачає не лише контроль запального процесу, а й своєчасне зменшення свербежу та локального дискомфорту.

Місцева симптоматична терапія

У практиці фармацевта окреме місце займають локальні шкірні прояви алергії  — свербіж, подразнення, почервоніння шкіри, а також реакції після укусів комах. Саме свербіж часто є одним із найбільш дискомфортних симптомів, який порушує сон, повсякденну активність і якість життя пацієнта.

У пацієнтів із локальними шкірними проявами алергії важливо не лише контролювати причину захворювання, а й своєчасно зменшувати свербіж та дискомфорт, які часто стають основною скаргою при зверненні до аптеки.

У таких ситуаціях можуть застосовуватися топічні антигістамінні засоби [13]. Одним із засобів цієї групи, який вже встиг завоювати прихильність як лікарів, так і пацієнтів, є Псило-Бальзам® (дифенгідрамін), який застосовується для зменшення свербежу та локального дискомфорту при алергічних реакціях шкіри, укусах комах, сонячних опіках легкого ступеня та вітряній віспі. Завдяки гелевій формі препарат легко наноситься безпосередньо на уражену ділянку, забезпечуючи локальну дію саме в зоні виникнення симптомів.

Висновки

Сезонна алергія поступово втрачає чіткі сезонні межі. Кліматичні зміни, урбанізація, забруднення повітря та воєнні реалії впливають не лише на тривалість пилкового сезону, а й на характер алергічних реакцій у пацієнтів.

У практиці фармацевта дедалі частіше зустрічаються пацієнти не лише з респіраторними, а й зі шкірними проявами алергії. Особливе місце серед них посідає свербіж, який може супроводжувати алергічні реакції шкіри, атопічний і контактний дерматит, локальні реакції після укусів комах та інші стани.

Важливою складовою фармацевтичної опіки є своєчасне розпізнавання таких симптомів та підбір раціональної симптоматичної терапії. Поряд із системними засобами важливе значення має місцева терапія, спрямована на зменшення свербежу, подразнення та локального дискомфорту.

У пацієнтів із локальними шкірними проявами алергії доцільним доповненням симптоматичної терапії можуть бути топічні антигістамінні засоби. Зокрема, Псило-Бальзам® може застосовуватися для зменшення свербежу, подразнення та почервоніння шкіри при алергічних реакціях, укусах комах та інших станах, що супроводжуються локальним шкірним дискомфортом.

------------

HCP-PSI-01-03062026

"Ця інформація надана компанією ДП «СТАДА – Україна » в якості професійної підтримки фахівцям охорони здоров'я. Інформація, що відноситься до будь-якого продукту(ів) може не збігатися з Інструкцією для медичного застосування препарату. Будь ласка, ознайомтеся з повним текстом інструкції для отримання точної інформації або даних щодо продуктів, які розглядаються в цій публікації до призначення"

Список використаних літературних джерел

1. D’Amato G, Cecchi L, D’Amato M, Annesi-Maesano I. Climate change and respiratory diseases. Eur Respir Rev. 2014;23(132):161-169. doi:10.1183/09059180.00001714.
2. Beggs PJ. Climate change, aeroallergens, and the aeroexposome. Environ Res Lett. 2021;16(3):035006. doi:10.1088/1748-9326/abe9d8.
3. Song J, Xian D, Yang L, Xiong X, Lai R, Zhong J. Pruritus: Progress toward Pathogenesis and Treatment. Biomed Res Int. 2018;2018:9625936. doi:10.1155/2018/9625936.
4. Ziska LH, Caulfield FA. Rising CO₂ and pollen production of common ragweed (Ambrosia artemisiifolia), a known allergy-inducing species: implications for public health. Aust J Plant Physiol. 2000;27(10):893-898. doi:10.1071/PP00032.
5. Yosipovitch G, Bernhard JD. Clinical practice. Chronic pruritus. N Engl J Med. 2013;368(17):1625-1634. doi:10.1056/NEJMcp1208814.
6. Весна й алергія: як пережити високі сезони. Укрінформ. 2026. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4104630-vesna-j-alergia-ak-pereziti-visoki-sezoni.html
7. Алергічний риніт у фокусі сучасної медицини: нові виклики, стандарти та рішення. За матеріалами фахового круглого столу алергологів України. Здоров’я України. 2025;(11-12):30-31.
8. Werfel T, Heratizadeh A, Niebuhr M, et al. Exacerbation of atopic dermatitis on grass pollen exposure in an environmental challenge chamber. J Allergy Clin Immunol. 2015;136(1):96-103.e9. doi:10.1016/j.jaci.2015.04.015.
9. Kolb L, Villarreal LA, Sathe NC. Atopic Dermatitis. [Updated 2026 Mar 4]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 Jan URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK448071
10. Murphy PB, Atwater AR, Mueller M. Allergic Contact Dermatitis. [Updated 2023 Jul 13]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 Jan-. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/sites/books/NBK532866
11. Farzam K, Sabir S, O’Rourke MC. Antihistamines. [Updated 2025 Dec 13]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 Jan-. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK538188/
12. Church MK, Maurer M, Simons FE, et al. Risk of first-generation H1-antihistamines: a GA²LEN position paper. Allergy. 2010;65(4):459-466. doi:10.1111/j.1398-9995.2009.02325.x.
13. Eschler DC, Klein PA. An evidence-based review of the efficacy of topical antihistamines in the relief of pruritus. J Drugs Dermatol. 2010;9(8):992-997.

---------------