В Україні представили перший стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності», розроблений Національною комісією зі стандартів державної мови у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської. Документ систематизує терміни у сфері інклюзії та встановлює правила їх використання в офіційній комунікації, зокрема, в медицині, фармації, освіті та медіа.
Стандарт не лише унормовує лексику, а й формує новий підхід до професійної комунікації — орієнтований на повагу до людини, її гідності та досвіду.
Що змінюється у професійній мові
Стандарт базується на людиноцентричному підході (person-first), який передбачає, що в мові на першому місці має бути людина, а не її стан чи діагноз. У професійній комунікації рекомендовано уникати формулювань, які зводять людину до хвороби або особливості.
Для медичної та фармацевтичної практики передбачено такі заміни:
- «інвалід» → людина з інвалідністю;
- «діабетик» → людина з діабетом;
- «ВІЛ-інфікований» → людина, яка живе з ВІЛ;
- «психічно хворий», «шизофренік» → людина з психічним розладом;
- «глухонімий» → людина з порушенням слуху;
- «дальтонік» → людина з порушенням розпізнавання кольору;
Також рекомендовано:
- «безробітний» → людина, яка перебуває поза ринком праці;
- «переселенець» (у певних контекстах) → людина, яка залишила дім через війну.
Які формулювання варто переосмислити
Документ звертає увагу і на ширші мовні практики, що формують ставлення до людини:
- професійні терміни не повинні трактувати допомогу як «виправлення», а як підтримку та розкриття потенціалу;
- зменшувально-пестливі форми («дітки», «дитиночка») у професійному середовищі є небажаними;
- слова на кшталт «сирота», «відмовник», «інтернатська дитина» редукують особистість до статусу;
- терміни «неповна» або «неповноцінна сім’я» створюють ієрархію сімейних моделей;
- узагальнення «вразливі групи» можуть формувати стигматизувальну ідентичність.
У документі наголошується, що такі мовні конструкції закріплюють стереотипи та суперечать сучасним підходам до прав людини.
Стандарт застосовуватиметься в медичній документації, клінічній комунікації, фармацевтичному консультуванні, а також в освітніх і наукових матеріалах, що означає для медиків і фармацевтів поступовий перехід до більш точної, нейтральної та пацієнт-орієнтованої мови.
Мова в медицині безпосередньо впливає на якість взаємодії між фахівцем і пацієнтом. Стигматизувальні або застарілі формулювання можуть знижувати довіру до системи охорони здоров’я та впливати на готовність людини звертатися по допомогу. Натомість людиноцентрична комунікація сприяє формуванню партнерських відносин, підвищує рівень довіри та допомагає пацієнту відчувати повагу до власної гідності.
Таким чином, йдеться не лише про зміну слів, а про зміну підходу — від фокусування на «дефіцитах» до сприйняття людини як цілісної особистості.
За матеріалами МОЗ України:
https://moz.gov.ua/uk/v-ukrayini-prezentuvali-pershij-standart-derzhavnoyi-movi-terminologiya-bezbar-yernosti