Нещодавнє дослідження науковців із Німецького центру нейродегенеративних захворювань (DZNE) привернуло увагу до нового підходу в ранній діагностиці деменції. Вчені виявили, що порушення просторової орієнтації можуть бути одним із ранніх маркерів ризику розвитку деменції, пов’язаної з хворобою Альцгеймера, а ключовим інструментом оцінки стала віртуальна реальність (VR).
Хвороба Альцгеймера — це прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке роками розвивається до появи очевидних когнітивних симптомів.
За світовими даними, понад 55 мільйонів людей у світі живуть із деменцією, і приблизно 60–70 % усіх випадків пов’язані саме з хворобою Альцгеймера. Це означає, що 30–40 мільйонів людей мають цю форму деменції. Щороку у світі реєструється близько 10 мільйонів нових випадків деменції, а через глобальне старіння населення очікується стрімке зростання цього показника — до 139 мільйонів людей до 2050 року. Водночас до 75 % людей із деменцією залишаються недіагностованими, особливо в країнах із низьким та середнім рівнем доходу.
Точна причина розвитку хвороби Альцгеймера досі остаточно не встановлена. Втім, наукові дослідження підтверджують важливу роль генетичних факторів, віку, а також серцево-судинних ризиків (зокрема, артеріальної гіпертензії та атеросклерозу), цукрового діабету, низької когнітивної активності та інших чинників способу життя, таких як малорухливість, куріння й незбалансоване харчування.
Важливо відмітити, що патологічні зміни в мозку, зокрема, накопичення бета-амілоїду та тау-білка, починаються задовго до клінічного діагнозу. Однією з перших структур, що зазнають ушкодження, є енторинальна кора та гіпокамп — ділянки, відповідальні за просторову пам’ять і навігацію. Саме тому труднощі з орієнтацією в просторі можуть передувати класичним порушенням пам’яті.
У дослідженні DZNE застосували VR-окуляри для моделювання навігаційних завдань у віртуальному середовищі. Учасники мали орієнтуватися в просторі, знаходити об’єкти або повертатися до початкової точки без зовнішніх підказок. Такий підхід дозволяє оцінити функціонування нейронних мереж, відповідальних за так звані «клітини місця» і «клітини решітки», які забезпечують внутрішню карту простору. Порушення виконання цих завдань корелювали з біомаркерами ризику Альцгеймера.
Перевага VR-підходу полягає в його чутливості та екологічній валідності. На відміну від традиційних паперово-олівцевих тестів, віртуальне середовище відтворює реальні умови орієнтації, що дозволяє виявити тонкі когнітивні зміни на доклінічному етапі. Крім того, технологія є відносно безпечною, неінвазивною та потенційно придатною для широкого скринінгу.
Перспективно VR може стати частиною комплексної оцінки ризику деменції разом із нейровізуалізацією, аналізом спинномозкової рідини та генетичними маркерами. Виявлення просторових порушень на ранніх стадіях відкриває можливість своєчасного втручання — модифікації способу життя, когнітивного тренінгу та у майбутньому таргетної фармакотерапії.
Таким чином, віртуальна реальність перестає бути лише інструментом розваг і поступово перетворюється на перспективний діагностичний метод у нейронауках. Її здатність виявляти найраніші зміни просторової навігації може суттєво змінити підходи до ранньої діагностики деменції та профілактичної медицини.
За матеріалами Path integration impairments reveal early cognitive changes in Subjective