Питання жіночого сексуального задоволення традиційно оточене міфами, спрощеннями та надмірною психологізацією. Його часто пояснюють настроєм, емоційною близькістю або «хімією» між партнерами, залишаючи поза увагою фізіологічні та функціональні аспекти самого статевого акту. Водночас дані сучасних клінічних досліджень свідчать: якість сексуального життя пари значною мірою визначається не лише емоційним контекстом, а й конкретними фізіологічними параметрами.
Жіноче сексуальне задоволення як багатофакторний процес
Згідно з даними клінічних опитувальників, зокрема, Female Sexual Function Index (FSFI), жіноче задоволення тісно пов’язане з низкою характеристик статевого акту, а саме з:
- достатньою тривалістю сексу;
- стабільністю ритму та глибини проникнення;
- можливістю поступового наростання збудження без переривань;
- відсутністю необхідності «адаптуватися» до фізіологічних труднощів партнера [1].
***
ЦЕ ВАЖЛИВО!
Жіноче задоволення ≠ оргазм. Для більшості жінок сексуальна задоволеність — це насамперед відчуття тілесного комфорту, залученості, впевненості у процесі та можливості повністю зосередитися на власних відчуттях, а не лише факт досягнення оргазму [2].
***
Саме тому в клінічних дослідженнях дедалі частіше з’являється поняття якості сексуального контакту (sexual quality), де фізіологічні параметри акту мають не менше значення, ніж психологічні.
У цьому контексті чоловіча ерекція розглядається не як «показник маскулінності», а як функціональна умова, що визначає передбачуваність, безперервність та ефективність вагінальної стимуляції. Коли ця умова порушується, жіноче збудження часто не встигає досягти плато, а загальне відчуття сексуального задоволення знижується навіть за наявності емоційної близькості між партнерами [3].
Твердість ерекції як клінічний параметр якості сексуального контакту
У клінічній практиці принципове значення має не лише наявність ерекції, а її твердість і стабільність протягом статевого акту, що безпосередньо визначає якість сексуального контакту та задоволеність обох партнерів [4].
Для оцінки твердості ерекції в клінічних дослідженнях широко застосовують шкалу Erectile Hardness Score (EHS), яка дозволяє зрозуміти, наскільки ерекція є достатньою для повноцінного статевого акту [4].
Шкала EHS включає чотири рівні:
EHS 1 — збільшення об’єму, але відсутність твердості;
EHS 2 — ерекція недостатньо тверда для проникнення;
EHS 3 — достатня твердість для проникнення, але не максимальна;
EHS 4 — повністю тверда ерекція.
Клінічно значущим вважається досягнення рівнів EHS 3–4, оскільки саме вони асоціюються з можливістю повноцінного статевого акту та вищою задоволеністю сексуальним життям. У клінічних дослідженнях показано, що нижчі показники твердості ерекції асоціюються зі зниженням сексуальної задоволеності не лише у чоловіків, а й у їхніх партнерок [4, 5].
Крім того, нестабільна ерекція часто супроводжується підвищеною тривожністю чоловіка щодо «успішності» статевого акту. Це, у свою чергу, впливає на динаміку пари: жінка змушена перемикати увагу з власних відчуттів на підтримку партнера або «порятунок ситуації», що негативно позначається на суб’єктивному відчутті задоволення [3].
Еректильна дисфункція та жіноче задоволення: що показують парні дослідження
Сексуальна функція в парі має виражений взаємозв’язок: порушення з боку одного партнера рідко залишаються «ізольованою проблемою». Це особливо чітко продемонстровано у дослідженнях, присвячених впливу еректильної дисфункції у чоловіків на сексуальне благополуччя їхніх партнерок.
Клінічні та епідеміологічні дослідження показують, що наявність еректильних порушень у чоловіка асоціюється зі зниженням показників жіночої сексуальної функції, зокрема, доменів збудження, задоволення та загальної оцінки сексуального життя за шкалою FSFI [3].
У таких парах жінки частіше повідомляють про зниження сексуального бажання, труднощі з підтриманням збудження та менше задоволення від статевого акту, навіть за відсутності власних первинних сексуальних розладів [6].
***
ЦЕ ВАЖЛИВО!
Еректильна дисфункція є парною проблемою, а її лікування — інструментом покращення сексуального життя обох партнерів. З практичної точки зору це означає, що увага до еректильної функції чоловіка є важливою складовою оцінки та підтримки жіночого сексуального задоволення [4].
***
Вторинна жіноча сексуальна дисфункція
У науковій літературі дедалі частіше використовується поняття вторинної жіночої сексуальної дисфункції, коли зниження сексуального задоволення у жінки розвивається як наслідок сексуальних труднощів партнера, а не первинних порушень з її боку [2].
До ключових механізмів цього явища належать [3]:
- порушення ритму та безперервності сексуального контакту;
- зростання тривожності обох партнерів;
- зниження спонтанності та еротичної гри;
- зміщення фокусу з власних відчуттів на контроль перебігу акту.
У результаті жінка може зберігати емоційну прихильність до партнера, але поступово втрачати задоволення від сексуального життя як такого.
У свою чергу, дослідження, присвячені лікуванню еректильної дисфункції, демонструють, що покращення еректильної функції у чоловіка супроводжується підвищенням сексуальної задоволеності його партнерки, зокрема, за показниками збудження, задоволення та загальної оцінки сексуального життя [4]. Ці дані підтверджують, що корекція еректильної функції має клінічне значення не лише для чоловіка, а й для сексуального благополуччя пари в цілому.
Нефармакологічна корекція еректильної дисфункції: що рекомендують міжнародні настанови
Міжнародні клінічні рекомендації наголошують, що на початкових етапах робота з сексуальними труднощами в парі має бути поетапною та включати нефармакологічні підходи, особливо при легких або ситуативних еректильних порушеннях [7].
До базових кроків належать:
Відкрита комунікація між партнерами — зниження напруги навколо сексу та усунення взаємних хибних припущень щодо причин труднощів.
Практичні рекомендації:
- заохочувати спокійну розмову поза спальнею, без звинувачень і пошуку «винного»;
- проговорювати очікування і побоювання («мені важливо не поспішати», «я боюся знову не впоратися»);
- чітко розділяти сексуальні труднощі та емоційне ставлення одне до одного.
Зниження напруги та страху невдачі під час сексу — відмова від сприйняття сексу як «тесту на спроможність» і зняття надмірного фокусу з результату.
Практичні рекомендації:
- тимчасово прибрати очікування обов’язкового проникнення або оргазму;
- дозволити сексуальний контакт без сценарію «має вийти»;
- наголошувати, що сексуальна близькість можлива у різних формах, не лише через проникнення.
Усунення зовнішніх чинників тиску — втоми, поспіху, хронічного стресу, які безпосередньо впливають на стабільність ерекції.
Практичні рекомендації:
- обирати для близькості час, коли партнери не виснажені фізично чи емоційно;
- уникати сексу «між справами» або в умовах постійних відволікань;
- створювати відчуття приватності та безпеки (без страху переривання).
Зміщення акценту з результату на процес — формування умов для спонтанності, передбачуваності та безперервності сексуального контакту.
Практичні рекомендації:
- зосереджуватися на тілесних відчуттях, дотику, близькості, а не на фіналі;
- дозволяти сексу бути повільним і без поспіху;
- зменшувати самоконтроль і постійне «відстеження» ерекції.
***
ЦЕ ВАЖЛИВО!
Міжнародні рекомендації підкреслюють: ці підходи можуть бути ефективними при легких або ситуативних порушеннях ерекції. Якщо ж твердість ерекції залишається недостатньою або нестабільною, наступним логічним етапом є фармакологічна підтримка, зокрема, інгібітори фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ-5) [8].
***
Фармакологічна підтримка ерекції: роль силденафілу у відновленні якості сексуального життя пари
Фармакологічна підтримка ерекції спрямована на відновлення фізіологічних умов, необхідних для повноцінного та передбачуваного сексуального контакту. У цьому контексті інгібітором ФДЕ-5 з найбільшою доказовою базою залишається силденафіл — оригінальний препарат, відомий практично кожному під торговою назвою ВІАГРА.
Механізм дії ВІАГРИ (силденафілу) полягає у пригніченні ФДЕ-5, що призводить до підвищення концентрації циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) у гладком’язових клітинах кавернозних тіл статевого члена. Це забезпечує посилення NO-залежної релаксації гладкої мускулатури, збільшення кровонаповнення та підтримку фізіологічної ерекції у відповідь на сексуальну стимуляцію [9].
***
ЦЕ ВАЖЛИВО!
Силденафіл не індукує ерекцію сам по собі, а підсилює природну сексуальну відповідь організму. Це дозволяє зберігати фізіологічний характер ерекції без втрати спонтанності сексуального контакту [10].
***
Доказова база ефективності силденафілу: вплив на еректильну функцію та задоволеність у парі
Ефективність ВІАГРИ у відновленні еректильної функції
Ефективність силденафілу (ВІАГРА) у лікуванні еректильної дисфункції підтверджена численними рандомізованими клінічними дослідженнями, що охоплюють пацієнтів різного віку та з різною тяжкістю порушень ерекції.
У класичному багатоцентровому рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні за участю 532 чоловіків силденафіл достовірно перевищував плацебо за всіма ключовими показниками еректильної функції, включно зі здатністю досягати та підтримувати ерекцію, достатню для статевого акту [10].
Подальший аналіз клінічних даних показав, що лікування силденафілом супроводжується значущим покращенням твердості ерекції, оціненої за шкалою EHS, із зростанням частки пацієнтів, які досягають клінічно значущих рівнів EHS 3–4 [11].
У великому огляді результатів 33 клінічних досліджень, що включали близько 10 000 чоловіків з еректильною дисфункцією, було показано, що покращення еректильної функції на тлі терапії силденафілом стабільно асоціюється з підвищенням сексуальної задоволеності та загальної якості життя [12].
У багатоцентровому рандомізованому подвійно сліпому плацебо-контрольованому дослідженні за участю 307 чоловіків застосування силденафілу з гнучким підбором дози (25–100 мг) супроводжувалося достовірним зростанням частки статевих актів з клінічно значущою твердістю ерекції (EHS 3–4) порівняно з плацебо (40% проти 11%; P < 0.0001). Частка епізодів з повністю твердою ерекцією (EHS 4) становила 58% у групі силденафілу проти 14% у групі плацебо [13]. Покращення твердості ерекції супроводжувалося достовірним підвищенням показників, що відображають якість та стабільність ерекції, здатність до проведення повноцінного статевого акту, впевненість чоловіка у власній сексуальній спроможності, якість партнерських стосунків та загальну задоволеність лікуванням.
Вплив лікування еректильної дисфункції на партнерок і задоволення пари
У проспективних клінічних дослідженнях інгібіторів ФДЕ-5, що включали близько 300 стабільних пар, було продемонстровано статистично значуще покращення жіночої сексуальної функції на тлі лікування еректильної дисфункції у чоловіків, зокрема, за доменами збудження, задоволення та загальної оцінки сексуального життя [14].
У подальшому великому дослідженні Fisher та співавт., що охопило понад 700 жінок — партнерок чоловіків з еректильною дисфункцією, показано, що успішне лікування еректильної функції чоловіків асоціюється зі зниженням сексуальної тривожності, підвищенням задоволеності статевим життям та покращенням загальної оцінки стосунків пари [15].
Для силденафілу, як найпершого і найбільш вивченого представника класу інгібіторів ФДЕ-5, ефект на сексуальне благополуччя пари реалізується опосередковано — через відновлення стабільної та достатньо твердої ерекції. Досягнення клінічно значущих рівнів твердості ерекції асоціюється з вищою задоволеністю сексуальним життям та емоційним благополуччям у парі, що має принципове значення для жіночого сексуального задоволення [12].
Висновки
Жіноче сексуальне задоволення є багатофакторним процесом, у якому фізіологічні умови сексуального контакту відіграють не меншу роль, ніж емоційна близькість чи психологічний комфорт. Дані сучасних клінічних досліджень переконливо свідчать: стабільна та достатньо тверда ерекція є ключовою умовою передбачуваності, безперервності та ефективності вагінальної стимуляції, необхідної для формування жіночого збудження та сексуального задоволення.
Еректильна дисфункція не є ізольованою проблемою одного партнера. Її наслідки виходять за межі чоловічої сексуальної функції та безпосередньо впливають на сексуальне благополуччя жінки і динаміку пари загалом. Порушення твердості ерекції часто супроводжуються зростанням напруги, втратами спонтанності та зниженням якості інтимної взаємодії, що з часом може призводити до вторинного зниження жіночого сексуального задоволення.
Нефармакологічні підходи — відкрита комунікація, зниження напруги, усунення зовнішніх чинників тиску та зміщення фокусу з результату на процес — є важливими на початкових етапах і при легких або ситуативних еректильних порушеннях. Водночас у випадках недостатньої або нестабільної твердості ерекції фармакологічна підтримка, зокрема, використання інгібіторів ФДЕ-5, дозволяє відновити фізіологічні умови, необхідні для повноцінного сексуального контакту.
Силденафіл (ВІАГРА), як найперший і найбільш вивчений представник класу інгібіторів ФДЕ-5, має переконливу доказову базу щодо покращення еректильної функції, твердості та стабільності ерекції. Досягнення клінічно значущих рівнів твердості ерекції асоціюється з підвищенням сексуальної задоволеності, емоційного благополуччя та якості інтимних стосунків у парі.
Список використаної літератури
- Rosen R, Brown C, Heiman J, Leiblum S, Meston C, Shabsigh R, Ferguson D, D’Agostino R Jr. The Female Sexual Function Index (FSFI): a multidimensional self-report instrument for the assessment of female sexual function. J Sex Marital Ther. 2000 Apr-Jun;26(2):191-208. doi: 10.1080/009262300278597.
- Basson R. Women’s sexual dysfunction: revised and expanded definitions. CMAJ. 2005;172(10):1327-1333.
- McCabe MP, Sharlip ID, Lewis R, Atalla E, Balon R, Fisher AD, Laumann E, Lee SW, Segraves RT. Risk Factors for Sexual Dysfunction Among Women and Men: A Consensus Statement From the Fourth International Consultation on Sexual Medicine 2015. J Sex Med. 2016 Feb;13(2):153-67.
- Goldstein I, Mulhall JP, Bushmakin AG, Cappelleri JC, Hvidsten K. The erection hardness score and its relationship to successful sexual intercourse. J Sex Med. 2008;5(10):2374–2380.
- Mulhall JP, Goldstein I, Bushmakin AG, Cappelleri JC, Hvidsten K. Validation of the erection hardness score. J Sex Med. 2007 Nov;4(6):1626-34
- Laumann EO, Paik A, Rosen RC. Sexual dysfunction in the United States: prevalence and predictors. JAMA. 1999 Feb 10;281(6):537-44. doi: 10.1001/jama.281.6.537. Erratum in: JAMA 1999 Apr 7;281(13):1174.
- European Association of Urology (EAU). EAU Guidelines on Sexual and Reproductive Health. 2023.
- Hatzimouratidis K, Amar E, Eardley I, Giuliano F, Hatzichristou D, Montorsi F, Vardi Y, Wespes E. Guidelines on male sexual dysfunction: erectile dysfunction and premature ejaculation. European Urology. 2010;57(5):804–814.
- Burnett AL. Nitric oxide in the penis: physiology and pathology. J Urol. 1997 Jan;157(1):320-4. PMID: 8976289.
- Goldstein I, Lue TF, Padma-Nathan H, Rosen RC, Steers WD, Wicker PA. Oral sildenafil in the treatment of erectile dysfunction. Sildenafil Study Group. N Engl J Med. 1998 May 14;338(20):1397-404.
- Mulhall JP, Levine LA, Jünemann KP. Erection hardness: a unifying factor for defining response in the treatment of erectile dysfunction. Urology. 2006;68(3 Suppl):17–25.
- Montorsi F, Padma-Nathan H, Glina S. Erectile function and assessments of erection hardness correlate positively with measures of emotional well-being, sexual satisfaction, and treatment satisfaction in men with erectile dysfunction treated with sildenafil citrate (Viagra). Urology. 2006 Sep;68(3 Suppl):26-37.
- Kadioglu A et al. Quality of erections in men treated with flexible-dose sildenafil for erectile dysfunction. J Sex Med. 2008;5(3):726–734.
- Goldstein I, Fisher WA, Sand M, Rosen RC, Mollen M, Brock G, Karlin G, Pommerville P, Bangerter K, Bandel TJ, Derogatis LR; Vardenafil Study Group. Women’s sexual function improves when partners are administered vardenafil for erectile dysfunction: a prospective, randomized, double-blind, placebo-controlled trial. J Sex Med. 2005 Nov;2(6):819-32.
- Fisher WA, Rosen RC, Eardley I, Sand M, Goldstein I. Sexual experience of female partners of men with erectile dysfunction. J Sex Med. 2005;2(5):675–684.
Авраменко Алла Іванівна
лікар-сексопатолог к.м.н., доцент кафедри сексології, психотерапії та медичної психології ХНМУ
