На початку жовтня Мілан став одним із центрів уваги фахівців із діабету, ожиріння та метаболічних захворювань. На щорічній зустрічі Європейської асоціації з вивчення діабету (EASD) фармацевтичні компанії представили нові дані про препарати, які можуть визначити наступний етап розвитку фармакотерапії ожиріння.
У центрі уваги опинилися Eli Lilly та Novo Nordisk — компанії, чиї препарати Zepbound (тирзепатид) і Wegovy (семаглутид) уже посідають важливе місце на ринку лікування ожиріння. Проте конкуренція виходить за межі протистояння двох лідерів. Boehringer Ingelheim та AbbVie також представили результати досліджень своїх експериментальних препаратів, прагнучи знайти власну нішу на ринку, що стрімко розвивається.
Яким буде наступний крок у лікуванні ожиріння? Комбінації препаратів із різними механізмами дії, перехід від ін’єкцій до таблеток і можливість рідше робити ін’єкції.
Амілін у комбінації з тирзепатидом: ставка Eli Lilly на більшу втрату маси тіла
Eli Lilly не обмежується розробленням препаратів із новими механізмами дії, а й перевіряє, чи можна посилити ефект уже відомої терапії завдяки поєднанню різних підходів. Після значного інтересу до ретатрутиду — експериментального препарату, що одночасно впливає на три рецептори, — компанія представила на EASD результати іншої стратегії: поєднання тирзепатиду (Zepbound) з елоралінтидом, препаратом, дія якого пов’язана з аміліновою системою.
Амілін — гормон, який бере участь у регуляції апетиту та насичення. Тому його вивчення відкриває можливості для створення терапевтичних підходів, спрямованих на інші ланки контролю маси тіла, ніж ті, на які впливають агоністи рецепторів GLP-1.
У дослідженні II фази порівнювали комбінацію елоралінтиду з тирзепатидом та кожен препарат окремо. Після 48 тижнів лікування учасники з ожирінням, які отримували комбінацію у найвищих дозах, втратили в середньому близько 23 % початкової маси тіла. Для порівняння, у групі високої дози тирзепатиду цей показник становив приблизно 15 %, а елоралінтиду окремо — 12 %.
Такі результати підтримують подальше вивчення комбінованої терапії, хоча дані II фази ще не дають змоги остаточно оцінити її місце в клінічній практиці.
Інтерес до амілінового напрямку виходить за межі однієї компанії. Серед інших розробок — CagriSema від Novo Nordisk, що поєднує аналог аміліну кагрилінтид із семаглутидом, а також петрелінтид Zealand Pharma, який досліджують у партнерстві з Roche.
Аналітики також розглядають амілінові препарати як потенційний варіант для пацієнтів, яким важливі не лише результати зниження маси тіла, а й переносимість лікування. Зокрема, обговорюється можливість починати терапію з амілінового препарату, а за потреби посилювати її додаванням іншого засобу. Однак така послідовність лікування поки є гіпотезою, а не встановленою клінічною рекомендацією.
Від ін’єкції до таблетки: Novo Nordisk досліджує новий сценарій лікування
Якщо Eli Lilly прагне посилити ефективність терапії завдяки комбінації препаратів, Novo Nordisk приділяє увагу іншому питанню: чи можна зберегти контроль маси тіла, змінивши спосіб введення препарату?
На EASD компанія представила результати дослідження реальної клінічної практики, проведеного спільно з Ro, компанією, що надає медичні послуги безпосередньо споживачам. Аналізували дані пацієнтів, які перейшли з ін’єкційного Wegovy або Zepbound на таблетовану форму Wegovy та продовжували приймати її щонайменше три місяці.
За даними Novo Nordisk, після переходу на таблетки учасники втратили в середньому ще 4,1 % маси тіла. Водночас частка пацієнтів, яких класифікували як осіб з ожирінням, знизилася з 87 % до 66 %.
Результати привертають увагу до потенційної ролі пероральної терапії в довгостроковому контролі маси тіла. Для частини пацієнтів таблетки можуть бути зручнішою альтернативою ін’єкціям, що важливо враховувати під час обговорення прихильності до лікування.
Водночас ці дані отримано в умовах реальної практики, а не в рандомізованому контрольованому дослідженні. Тому їх не слід трактувати як доказ переваги таблетованої форми над ін’єкційною або робити висновок, що перехід на таблетки сам по собі забезпечує додаткове зниження маси тіла. Для оцінювання довгострокових результатів потрібні подальші дослідження.
Boehringer Ingelheim: результати сурводутиду в пацієнтів з ожирінням і діабетом
Boehringer Ingelheim, яка розвиває напрям метаболічних захворювань, співпрацює із Zealand Pharma над сурводутидом — ін’єкційним препаратом, що впливає на рецептори GLP-1 і глюкагону.
На EASD компанія представила результати дослідження III фази SYNCHRONIZE-2, до якого залучили людей з ожирінням або надмірною масою тіла та цукровим діабетом 2-го типу. Саме така популяція становить особливий інтерес, оскільки лікування має враховувати не лише контроль маси тіла, а й супутні метаболічні порушення.
Серед учасників, які продовжували лікування сурводутидом, середнє зниження маси тіла становило близько 13 %, тоді як у групі плацебо — приблизно 3 %.
Ці результати розширюють дані про потенціал сурводутиду в пацієнтів із поєднанням ожиріння та діабету 2-го типу. Водночас для інтерпретації ефективності необхідно враховувати тривалість дослідження, характеристики учасників і метод розрахунку результатів.
AbbVie: чи стане щомісячна ін’єкція реальністю?
Ще один напрям розвитку терапії — збільшення інтервалів між введеннями препарату. AbbVie працює над ABBV-295, експериментальним аналогом аміліну тривалої дії, ліцензованим у Gubra. Потенційна перевага такого підходу — можливість перейти від щотижневих ін’єкцій до введення раз на два тижні або навіть раз на місяць.
На EASD компанія представила детальні дані дослідження I фази. У невеликому дослідженні середнє зниження маси тіла на 12-му тижні в окремих групах становило до 10 % за щотижневого або двотижневого введення препарату. У групі з щомісячним введенням цей показник сягав 8 %. У групі плацебо втрата маси тіла становила менш ніж 1 %.
Проте результати раннього дослідження слід трактувати обережно: показники отримано в окремих групах із різними режимами введення, і вони не доводять еквівалентності цих схем. Крім того, приблизно третина учасників, які отримували експериментальний препарат, повідомляли про нудоту, порівняно з приблизно однією п’ятою учасників групи плацебо.
Отже, рідше введення може стати важливою перевагою майбутніх препаратів, але його значення визначатиметься не лише зручністю, а й ефективністю, переносимістю та результатами триваліших досліджень.
Наступний етап: не лише скільки кілограмів, а й як лікувати
Результати, представлені на EASD, демонструють, що фармакотерапія ожиріння переходить до нового етапу конкуренції. Компанії досліджують комбінації препаратів із різними механізмами дії, розвивають пероральні форми та створюють молекули тривалої дії, які потенційно можуть зменшити частоту ін’єкцій.
Для лікарів і фармацевтів це означає появу нових терапевтичних можливостей у перспективі, але водночас — потребу уважно оцінювати докази. Результати ранніх фаз досліджень, дані реальної практики та результати масштабних випробувань не є взаємозамінними.
У найближчі роки конкурентну боротьбу визначатиме не лише максимальне зниження маси тіла, а й поєднання ефективності, безпеки, переносимості та зручності застосування. Саме ці характеристики можуть визначити, які з експериментальних розробок зрештою стануть доступними для клінічної практики.
Підготовлено за матеріалами Вiopharmadive “3 takeaways from a European obesity scientific meeting” https://www.biopharmadive.com/news/3-takeaways-from-european-obesity-scientific-meeting/831870/