ЛОТАРДІ®-А: МІКРОФЛОРА ПІД КОНТРОЛЕМ

У кожному з нас живе інший світ — мільярди мікроорганізмів, невидимих, але життєво важливих. Наш кишківник — це не просто орган травлення, це мікробіота, наша внутрішня армія і водночас делікатний симбіонт, який легко вивести з рівноваги. Коли цей крихкий баланс порушується, настає те, що в побуті називають дисбактеріозом, а сучасна наука — дисбіозом. Часто непомітний спершу, він поступово розхитує фундамент здоров’я. Втома без причини, здуття, схильність до інфекцій, алергічні реакції, навіть депресивні стани — все це може бути наслідком невидимої війни в кишківнику.

Провідна роль у формуванні дисбіозу належить порушенню популяційного складу біфідо- та лактобактерій. Умовно патогенні бактерії, які колонізують слизову оболонку кишківника, викликають порушення всмоктування вуглеводів, жирних кислот, амінокислот, азоту, вітамінів, конкурують з мікроорганізмами «корисної» флори за участь у ферментації та засвоєнні поживних речовин, що надходять з їжею. Продукти метаболізму та токсини, що синтезуються умовно-патогенними бактеріями, знижують детоксикаційну функцію печінки, погіршують симптоми інтоксикації, пригнічують регенерацію слизової оболонки та перистальтику і обумовлюють розвиток диспептичного синдрому. 

У нормі мікрофлора виконує такі функції [1]: 

1. Бар’єрна (захисна) — запобігання колонізації кишкового тракту патогенними та умовно патогенними мікроорганізмами. Один із механізмів контролю — бактеріальний антагонізм, за рахунок якого регулюється ріст та розмноження окремих популяцій бактерій. Бактеріальна флора у травному апараті утворює низькомолекулярні білки — бактеріоцини, які належать до антибіотикоподібних речовин, що витісняють патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми. 

2. Синтетична — вітамінсинтезуюча (деякі вітаміни групи В, вітамін К і аскорбінова кислота), синтез амінокислот, гормонів, біологічно активних речовин, продукція Р450-подібних цитохромів. 

3. Імуномоделююча — підсилюється активність макрофагів, моноцитів та гранулоцитів, стимулюється проліферація плазматичних клітин, підвищується синтез імуноглобуліну А, цитокінів та клітинних механізмів захисту. Кишкова мікрофлора має пряме відношення до формування та підтримання активності як системного, так і місцевого імунітету слизової оболонки кишківника. 

4. Антианемічна — покращує всмоктування заліза за рахунок ферментативної обробки їжі, підтримці сталості рН.

5. Трофічна — сприяє регенерації кишкового епітелію та бере участь в забезпеченні клітин енергією.

6. Участь у перетравленні їжі — складні полісахариди розщеплюються мікрофлорою. Крім того, під дією нормофлори підсилюється активність ферментів шлунково-кишкового тракту (ШКТ)

7. Морфокінетична — регулює моторику, зміни рН та синтез гама-аміномасляної кислоти, яка впливає на перистальтику кишківника та його больову чутливість.

8.  Детоксикаційна — захищає від токсичної дії екзогенних та ендогенних метаболітів та речовин, інактивація ентерокінази, лужної фосфатази. 

9.  Участь у водно-сольовому обміні.

Дисбіоз — клініко-лабораторний синдром, що виникає при низці захворювань та клінічних станів і характеризується змінами якісного і/або кількісного складу нормофлори, метаболічними та імунологічними порушеннями, супроводжуючись клінічними симптомами ураження кишківника. 

Поширеність дисбіозу надзвичайно велика, він виявляється у 75–100 % пацієнтів з гастроентерогічними патологіями, у 100 % — після лікування антибіотиками, при ішемічній хворобі серця тощо [1]. 

При дисбіозі кишківника умовно патогенні штами бактерій, що є джерелом інфекції, стимулюють та підтримують синтез різних медіаторів запалення, обумовлюють канцерогенну дію, сприяють сенсибілізації організму та підтримують вже існуючі алергічні прояви, беруть участь у формуванні резистентності до антибіотиків внаслідок обміну генетичною інформацією [1]. 

Найбільш поширені причин, що викликають дисбіоз [2]: 

• гострі і хронічні захворювання ШКТ (кишкові інфекції, коліти, ентерити тощо);
• нераціональне й неконтрольоване застосування антибіотиків та інших лікарських засобів (нестероїдних протизапальних препаратів, тривала гормонотерапія); 
• незбалансоване харчування;
• онкологічні захворювання (хіміо- та променева терапія);
• імунодефіцитні стани (ВІЛ-інфекція); 
• ендокринна патологія (цукровий діабет); 
• аутоімунні захворювання, алергія;
• глистяна інвазія;
• професійні шкідливості;
• дефіцит вітамінів і мікроелементів в організмі;
• шкідливі звички;
• тривала гормональна, цитостатична або променева терапія;
• стрес;
• несприятлива екологічна обстановка.

Крім цього, у розвитку дисбіозу відіграють вікові зміни властивостей нормальної мікрофлори, що спостерігаються у літніх людей.

Симптоми дисбіозу залежать від домінуючого умовно патогенного агента або їхньої асоціації та від компенсаторних можливостей організму та проявляються [1, 2]: 

• змінами з боку ШКТ: зниження чи відсутність апетиту, нудота, блювота, металічний смак в роті, біль у животі (тупий чи нападоподібний, самостійний чи при пальпації), відрижка, метеоризм, здуття, відчуття неповного випорожнення кишківника, діарея, закреп, зміна епізодів діареї та закрепів;
• гіповітамінозом: заїди, сухість шкіри та слизових оболонок; 
• алергічним синдромом: свербіж шкіри та слизових, шкірні висипи; 
• загальними симптомами: втома, слабкість, головний біль, порушення сну. 

Дисбіоз кишківника є вторинним станом, тому пошук первинної причини є найбільш важливим у лікуванні цього стану. На сьогодні для корекції дисбіозу широко застосовують дієтичні добавки, які містять комплекс мікроорганізмів, що позитивно впливають на склад кишкового мікробіоценозу — так звані пробіотики [3]. 

Механізм дії пробіотиків обумовлений наявністю у мікроорганізмів, які входять до їх складу, численних функціональних властивостей: 

• вони сприяють виживанню в кислому середовищі;
• ефективно прикріпляються до епітеоліоцитів слизової оболонки кишківника та колонізують її;
• продукують антимікробні речовини;
• викликають стимуляцію імунної системи;
• попереджують надлишковий ріст та розмноження патогенних мікроорганізмів;
• відновлюють нормальну мікрофлору кишківника. 

Переміщуючись по травному каналу, мікроорганізми зберігають свою життєздатність за забезпечують тривалу корисну дію на мікрофлору кишківника, модифікуючи його склад і метаболічну активність [3, 4].

—-------------------

ЦЕ ЦІКАВО!

• Мікрофлора починає формуватися з перших хвилин життя — при народженні, з молоком та обіймами матері. Діти, народжені шляхом кесаревого розтину, часто мають іншу «стартову мікрофлору», що впливає на подальший стан здоров’я. 
• Загальна маса всіх бактерій кишечника близько 1,5–2 кг.
• В організмі людини близько 30 трильйонів клітин, а мікробів у кишківнику — понад 38 трильйонів.
• Кожна людина має унікальний «бактеріальний відбиток пальця» — мікробіота кишківника настільки індивідуальна, що її можна використовувати як біомаркер для ідентифікації людини — подібно до ДНК або відбитків пальців. 
• Найважливіший нейромедіатор «щастя» — серотонін — на 90–95 % виробляється ентерохромафінними клітинами кишківника, під впливом мікрофлори. 
• З віком знижується різноманіття мікрофлори, зростає частка патогенних бактерій і зменшується кількість «захисників» — лакто- і біфідобактерій.
• Терміну «дисбактеріоз» вже понад 100 років, уперше його застосував A. Nissle в 1916 р., даючи характеристику змінам мікрофлори, що стосувались тільки кишкової палички; 
• Фекальна трансплантація — офіційний метод лікування дисбіозу. У тяжких випадках, зокрема, при Clostridium difficile-інфекції, пересадка мікробіоти від здорового донора вже офіційно застосовується в протоколах лікування.

—-------------------

ЦЕ ВАЖЛИВО!

Серед низки вимог до пробіотичних штамів основними є [3, 4]:

▶ належність до GRAS-мікроорганізмів — generally regarded as safe, тобто визнаних безпечними;

▶ перебування в активному та життєздатному стані при потраплянні у кишкове середовище;

▶ висока стійкість до впливу кислого вмісту шлунку та лужного — дванадцятипалої кишки (жовч, секрет підшлункової залози);

▶ стабільна клінічна ефективність, простота технології отримання. 

На фармацевтичному ринку України добре зарекомендувала себе дієтична добавка ЛОТАРДІ®-А — комплекс лакто- та біфідобактерій, а також дріжджів Saccharomyces boulardii. 

Склад дієтичної добавки ЛОТАРДІ®-А — це клінічно підтверджені штами лакто- та біфідобактерій, сахароміцети, зокрема [5]:

• Saccharomyces boulardii 5,0×109 КУО (CFU)
• Lactobacillus acidophilus 1,0×109 КУО (CFU)
• Lactobacillus paracasei 1,0×109 КУО (CFU)
• Lactobacillus rhamnosus 1,0×109 КУО (CFU)
• Enterococcus faecium 1,0×109 КУО (CFU)
• Lactobacillus salivarius 1,0×109 КУО (CFU)
• Lactobacillus plantarum 1,0×109 КУО (CFU)
• Bifidobacterium bifidum 1,0×109 КУО (CFU)
• Bifidobacterium lactis 1,0×109 КУО (CFU)
• Bifidobacterium longum 1,0×109 КУО (CFU)

Фізіологічні ефекти компонентів ЛОТАРДІ®-А можна розподілити на імунологічні та неімунологічні. 

До імунологічних ефектів належать:

• активація місцевих макрофагів;
• збільшення продукції імуноглобулінів;
• модуляція профілів цитокінів;
• індукція гіповідповіді на харчові антигени.

Неімунологічні ефекти включають:

• поліпшення процесу травлення;
• конкуренція з потенційними патогенами за нутрієнти та місця адгезії;
• зміну рН;
• вироблення бактеріоцинів.

ЛОТАРДі®-А рекомендовано споживати для підтримки фізіологічного стану мікрофлори кишечника та нормального функціонування шлунково-кишкового тракту.

Лактобактерії є модуляторами активності кишкового запалення та агресивності імунної відповіді. Споживання дієтичної добавки, що містить лактобактерії, рекомендоване при різних гастроентерологічних захворюваннях, що характеризуються високою активністю запального процесу, а також з профілактичною метою для запобігання розвитку діареї, інфекційних захворювань, спровокованих кишковими патогенами [6]. 

Біфідобактерії здатні виробляти вітаміни, ферменти, оцтову та молочну кислоти. Вони знижують рН товстої кишки, інгібують збудників різноманітних захворювань та активують імунну систему. Доведено, що пероральний прийом Bifidobacterium bifidum асоційований з пригніченням продукції специфічного імуноглобуліну Е та збільшенням рівня імуноглобуліну А, який використовують при алергійних захворюваннях [6]. 

Результати численних досліджень підтверджують, що біфідо- та лактобактерії можуть використовуватися як для попередження, так і для корекції інфекцій ШКТ. Накопичені дані щодо терапії молочнокислими бактеріями ротавірусних гастроентеритів. Lactobacillus acidophilus швидко зупиняє діарею. Цей же штам обумовлює високу ефективність проти Candida albicans. 

Експериментально доведено пригнічуючу дію Lactobacillus acidophilus на сальмонели. 

Підтверджена дія біфідо- та лактобактерій, які входять до складу ЛОТАРДІ®-А, при діареї мандрівників та антибіотико-асоційованій діареї [5]. 

Отже, біфідо- та лактобактерії, що входять до складу ЛОТАРДі®-А, забезпечують стабілізацію мікрофлори організму, відновлюють її порушений баланс, а також цілісність епітеліальних клітинних утворень та стимулюють імунологічні функції слизової оболонки ШКТ. Комплекс із 9 вказаних штамів лакто- та біфідобактерій здатний впливати на кишкову екосистему та підвищувати якість життя при синдромі подразненого кишківника за рахунок зменшення таких проявів як абдомінальний біль, здуття та розпирання. 

***

Як застосовувати? 

ЛОТАРДІ®-А рекомендовано приймати дорослим по 1 капсулі двічі на добу. Капсули рекомендується запивати водою [5].

Доведено, що Enterococcus faecium впливає на структуру мікробіому кишечника, регулює активність імунної системи, інгібує ріст деяких кишкових патогенів, сприяє синтезу молочної кислоти. Відзначено, що E. faecium відіграє важливу роль у зниженні періоду відновлення гострої діареї. Є дані про антибактеріальну активність E. faecium щодо Vibriocholerae та інших патогенів [7, 8]. 

Пробіотичні бактерії, що входять до складу дієтичної добавки ЛОТАРДІ®-А, проявляють антиоксидантні властивості. Компоненти ЛОТАРДІ®-А перешкоджають розвитку патогенної мікрофлори кишківника. Доведена важлива роль пробіотиків у ефективному зменшенні кишкових розладів, викликаних антибіотикотерапією або радіохімією при лікуванні онкологічних захворювань [5].

Формула ЛОТАРДІ®-А забезпечує високу життєздатність мікроорганізмів, що доставляються у кишківник, а також добру переносимість навіть у чутливих пацієнтів. ЛОТАРДІ®-А рекомендується як дієтична добавка до раціону харчування — джерело пробіотичних культур, дріжджів Saccharomyces boulardii та пребіотичних компонентів.

Відновлення балансу кишкової мікрофлори є важливим етапом у комплексному підході до профілактики й лікування дисбіозу. Завдяки доказовій базі, високому профілю безпеки та зручності застосування ЛОТАРДІ®-А може бути ефективною підтримкою у терапії дисбіозів різного походження та у збереженні мікробіомного здоров’я кишківника.

Література:

1. Іванова С.А., Ігнащук О.В., Кириченко І.М. Дисбіоз та «синдром надлишкового бактеріального росту» (поняття, значення нормальної мікрофлори, діагностика, принципи лікувальної корекції). Біомедична та біосоціальна антропологія. 2017. № 28. С. 225–229. 
2. Gagliardi А., Totino V., Cacciotti F., Iebba V., Neroni B. et al. Rebuilding the gut microbiota ecosystem. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2018. N 15.
3. Чухрай І.Л. Пробіотики з позиції доказової медицини. Фармацевтичний часопис. 2019. № 3. С. 102–110. 
4. Guarner F . Probiotics and prebiotics: World Gastroenterology Organisation Global Guidelines. 2017. Режим доступу: http://www.worldgastroenterology.org/guidelines/global-guidelines/probiotics-and-prebiotics/probiotics-and-prebiotics-english.
5. Інструкція до дієтичної добавки Лотарді®-А https://anantamedicare.com.ua/assets/files/lotradi-a-instrukciya.pdf 
6. Бабак О.Я. Кишковий мікробіом: склад, функції та терапевтичні можливості його відновлення. Сучасна гастроентерологія. 2018. № 5 (103). С. 87–94. 
7. Adeel Javed et al. Enterocins of Enterococcus faecium, emerging natural food preservatives. Annals of Microbiology. 2011. Vol. 61 (4). P . 699–708.
8. Simonetta A. C. et al. Antibacterial activity of enterococci strains against Vibrio cholera. Letters in Applied Microbiology. 1997. Vol. 24. P. 139