Магнікум-Адаптоген - сила спокою у кожній таблетці

«Під тиском все погіршується». Закон термодинаміки Мерфі

Неприємні конфліктні ситуації, стрес та невизначеність уже давно стали невід’ємною складовою нашого життя. З точки зору еволюції, стрес — це природний механізм, спрямований на боротьбу з несприятливими факторами, які можуть загрожувати організму. У помірних дозах він може мати позитивний вплив, додаючи життю динаміки та мотивації, як зазначав Г. Сельє [1]. Хронічний стрес, спричинений війною, відсутністю стабільності, недосипанням та тривогою за майбутнє, став реальністю для мільйонів українців, а наслідки впливу його на здоров’я настільки значні, що про це не можна мовчати.

Чому ми відчуваємо стрес?

Стрес може виникати як у відповідь на позитивні, так і на негативні стимули. Відповідно, розрізняють два види стресу [1]:

• Еустрес — викликаний позитивними емоціями, такими як натхнення, радість, кохання.
• Дистрес — пов’язаний із негативними емоціями (горе, хвороби, невдачі), що виснажують організм та знижують його здатність до адаптації.

Однією з головних ознак дистресу є тривога. Вона може бути як продуктивною, допомагаючи адаптуватися до стресової ситуації, так і непродуктивною, що негативно впливає на пам’ять, увагу, працездатність, викликає дратівливість, напруження м’язів, порушує сон та апетит.

Що відбувається в організмі під впливом тривалого стресу?

Хронічний стрес не просто впливає на наш емоційний стан. Якщо стрес триває довго, організм втрачає здатність чинити опір. Це може призвести до зниження імунітету, порушень у роботі вегетативної нервової системи та розвитку хронічних захворювань.

Серцево-судинні захворювання (ССЗ).

Дослідження ONSET за участю 1623 осіб показало, що протягом двох годин після інтенсивного гніву ризик інфаркту міокарда зростав у 2,3 рази [2]. Інше п’ятирічне дослідження 95 647 осіб встановило, що ризик коронарної смерті після втрати близької людини збільшувався вдвічі у чоловіків і втричі у жінок [3].

Розлади дихальної системи.

Стрес може спричиняти гіпервентиляцію, відчуття нестачі повітря [4].

Порушення роботи шлунково-кишкового тракту (ШКТ).

Нудота, зміни апетиту, діарея або закрепи можуть бути наслідком сильного стресу [5].

Психовегетативні розлади.

Панічна атака є одним із найяскравіших проявів психовегетативного синдрому, що супроводжується розладами роботи різних органів і систем та відчуттям неконтрольованої паніки. Її виникненню можуть сприяти:

• серйозні життєві потрясіння, такі як тривала хвороба чи втрата близької людини, розлучення, вимушена розлука тощо;
• значні зміни у стані здоров’я, включаючи фізичне виснаження, тривале голодування, вагітність, аборти, пологи, хірургічні втручання, соматичні захворювання, а також стресові конфліктні ситуації, які провокують загострення хронічних проблем.

Хронічний біль

Після сильного стресу нерідко з’являються або посилюються больові синдроми, зокрема, головний біль напруги, мігрень і міофасціальні болі [6]. Головним чинником у цих випадках є м’язове напруження, що супроводжує дистрес і тривогу. Постійне напруження м’язів є типовою реакцією організму на стрес. Під час напружених ситуацій часто стискаються щелепи, зводить пальці рук і ніг, напружується шия та лоб, а рухи стають різкими й уривчастими.

Стрес і безсоння: порочне коло виснаженості нервової системи

Стрес і безсоння часто взаємно пов’язані, утворюючи порочне коло, яке виснажує нервову систему і серйозно впливає на загальний стан здоров’я людини. Проблеми зі сном можуть бути як причиною, так і наслідком стресу, і кожен з цих факторів посилює інший, створюючи замкнуте коло, яке важко розірвати без належної уваги і лікування.

Роль безсоння у розвитку хвороб

Безсоння відіграє важливу роль у розвитку різних захворювань, оскільки хронічна недостатність сну порушує функціонування організму, підвищуючи ризик серцево-судинних хвороб, цукрового діабету, ожиріння та інших патологій.

Сон та підвищений тиск

Хронічні порушення сну супроводжуються підвищенням рівня катехоламінів та активацією нервів симпатичної нервової системи, що сприяє підвищенню артеріального тиску. Існує взаємозв’язок між тривалістю сну та ризиком розвитку артеріальної гіпертензії. Так, у масштабному дослідженні «Sleep Heart Health Study» було показано, що у людей, які сплять менше 5 годин на добу, артеріальна гіпертензія діагностується значно частіше [8]. Подібні результати були отримані J. Gangwisch та його колегами, які встановили, що тривалість сну менше 5 годин підвищує ризик розвитку артеріальної гіпертензії на цілих 60 % [9].

Сон та цукровий діабет

У дослідженні M. Frellick і співавторів було проаналізовано 6407 випадків цукрового діабету 2-го типу за 10 років. З’ясувалося, що ризик розвитку діабету в півтора рази вищий у жінок з розладами сну, ніж у тих, хто не має таких проблем [10].

Сон та надмірна вага

У 2005 році в США було проведено дослідження, результати якого показали, що нестача сну порушує вироблення гіпокретину і лептину — речовин, які відповідають за відчуття насичення. Через це людина відчуває підвищений голод, а також знижується швидкість обміну речовин, що призводить до схильності до набору ваги [11].

Підтримка нервової системи в умовах стресу та порушень сну

У сучасних українських реаліях, де стреси та недосипання стали звичним явищем, наш організм потребує надійної підтримки. Одним із ключових елементів, який допомагає зберігати баланс і гармонію, є магній. Цей життєво важливий мінерал відіграє центральну роль у функціонуванні нервової системи, сприяє зменшенню тривожності, нормалізації сну та підвищенню стресостійкості.

Магній та здоров’я нервової системи

Магній (Mg) забезпечує здоров’я нервової системи на клітинному рівні. Він бере участь у аеробному та анаеробному метаболізмі, усіх біоенергетичних реакціях, регуляції метаболічних шляхів, трансдукції сигналів, активності іонних каналів, проліферації та диференціюванні клітин, апоптозі, ангіогенезі та стабілізації мембран. На біохімічному рівні понад 325 ферментів залежать від магнію, багато з яких є ферментами нервової системи, що відображає важливу роль, яку потенційно відіграє магній у роботі центральної нервової системи (ЦНС) [12].

Це важливо!

Магній є четвертим за поширеністю катіоном в організмі та другим за поширеністю внутрішньоклітинним катіоном [12].

Роль магнію при стресі та розладах сну

Кортизол є гормоном, що відіграє ключову роль у розвитку стресу. Дослідження 2018 року показало, що сильний стрес призводив до дев’ятикратного підвищення кортизолу порівняно з періодами без стресу [13].

Експериментальні дані показують, що дефіцит магнію викликає підвищення рівня кортизолу в плазмі, підвищену дратівливість і агресивну поведінку, а також вищу смертність порівняно з контрольною групою. Експериментальний дефіцит Mg також був пов’язаний з порушенням режиму сну, скороченням тривалості життя та зниженням репродуктивної здатності. У людей хронічна депривація сну пов’язана з прогресивним зниженням рівня внутрішньоклітинного Mg.

-----------------

Це важливо!

• Зниження рівня мелатоніну пов’язують з дефіцитом магнію. Показано, що прийом біодобавок з мелатоніном полегшує симптоми недостатності Mg [12].
• Недостатнє споживання магнію з їжею пов’язують із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ) — найчастішою причиною смерті у всьому світі [14].

--------------

Кортизол відіграє важливу роль не лише при стресі, а і у розвитку ССЗ. Так, надмірний рівень кортизолу у пацієнтів із синдромом Кушинга був пов’язаний зі змінами в судинній системі, включаючи збільшення жорсткості артерій та порушення функції ендотелію.

Schutten та співавтори у своєму дослідженні довели, що прийом магнію протягом 24 тижнів супроводжувався зниженням екскреції кортизолу з сечею порівняно з групою плацебо. Таким чином, це може бути одним із механізмів, за допомогою якого збільшення споживання магнію знижує ризик ССЗ [15].

Повідомлялося про цікаву кореляцію між дефіцитом магнію та синдромом дефіциту уваги/гіперактивності (СДУГ). Підвищений рівень суб’єктивного стресу та непереносимість стресу часто згадується як частина клінічної картини СДУГ, і часто ці пацієнти мають високі постстресові концентрації кортизолу. У дослідженні, яке оцінювало 116 осіб із СДУГ, у 95 % учасників спостерігався дефіцит Mg. Кілька досліджень показують, що прийом магнію в комбінації з вітаміном В6 протягом принаймні двох місяців значно послаблює прояви  гіперактивності  та гіперемоційності/агресивності та покращує увагу при СДУГ.

Це важливо!

Результати систематичного огляду, який оцінював вплив прийому добавок з магнієм на відчуття тривожності та охопив 18 досліджень, виявили, що прийом магнію, особливо в комбінації з вітаміном В6, достовірно знижував показники тривожності у осіб, схильних до цього стану [16].

Магній також бере участь у регуляції сну [17]. Він відіграє важливу роль у виробництві та вивільненні нейромедіаторів, необхідних для здорового нічного відпочинку, таких як гама-аміномасляна кислота (ГАМК) і мелатонін. Крім того, магній модулює активність гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі, яка регулює реакцію на стрес і впливає на сон.

Основним механізмом, за допомогою якого магній сприяє покращенню сну, є його вплив на ГАМК, основний гальмівний нейромедіатор у ЦНС. ГАМК допомагає знижувати збудливість нервових клітин, сприяючи розслабленню та зменшенню тривожності. Магній посилює активність ГАМК, підвищуючи чутливість рецепторів ГАМК і сприяючи вивільненню ГАМК із пресинаптичних нейронів. Підвищуючи активність ГАМК, магній може сприяти розслабленню та скорочувати час, необхідний для засинання.

Кілька клінічних випробувань досліджували вплив добавок магнію на параметри сну. В одному рандомізованому подвійному сліпому клінічному дослідженні 46 учасників похилого віку було розділено на 2 групи. Учасники однієї групи щоденно приймали 500 мг магнію, а іншої — плацебо протягом 8 тижнів. Було встановлено, що добавки магнію достовірно подовжували тривалість та ефективність сну та рівні реніну та мелатоніну в сироватці крові, одночасно значно зменшуючи індекс тяжкості безсоння, скорочуючи час засипання та знижуючи рівень кортизолу в сироватці [18]. Ці результати свідчать про те, що добавки магнію можуть покращити якість сну та позитивно вплинути як на суб’єктивні, так і на об’єктивні показники безсоння у людей похилого віку.

У ще одному подвійному сліпому, плацебо-контрольованому клінічному дослідженні прийом добавок з магнієм та мелатоніном протягом 8 тижнів виражено покращував якість сну, виміряну за допомогою Пітсбурзького індексу якості сну [19]. Учасники також відмітили покращення таких параметрів сну, як засинання, якість та тривалість сну, ранкова бадьорість і відчуття відновлення після сну. Ці результати показують, що введення мелатоніну та магнію може ефективно покращити якість сну та якість життя людей із первинним безсонням.

Як забезпечити організм достатньою кількістю магнію?

На жаль, навіть збалансоване харчування не завжди забезпечує наш організм достатньою кількістю магнію, особливо в періоди підвищених психоемоційних навантажень. Визначено, що навіть у такій багатій на ресурси країні, як США, 36 % дітей і підлітків і 61 % дорослих споживають недостатньо магнію [20]. За статистикою, дефіцит магнію також поширений серед населення України. Особливо часто цей стан спостерігається в період інтенсивного росту длітей та підлітків. Крім того, до груп ризику належать вагітні жінки, годуючі матері та люди з хронічними захворюваннями, у яких спостерігається підвищена потреба в магнії або недостатнє його надходження з їжею [21]. Саме тому на допомогу приходять сучасні комплекси, які містять магній.

Одним із таких ефективних засобів є Магнікум-Адаптоген — інноваційна формула, розроблена для підтримки нервової системи та загального самопочуття в умовах стресу.

Переваги Магнікум-Адаптоген

На ринку існує безліч магнієвих добавок, що містять солі або комплекси з різними органічними сполуками (лактат, цитрат, гліцинат, аспарагінат тощо). Проте неорганічні сполуки магнію зазвичай не використовуються через низьку біодоступність і потенційну небезпеку.

Низька біодоступність  означає, що організм погано засвоює магній із таких сполук. Це може призвести до того, що людина не отримає достатньої кількості магнію, навіть якщо вона приймає добавки. Крім того, неорганічні форми магнію можуть викликати подразнення ШКТ, діарею, біль у животі або метеоризм. Також, при тривалому застосуванні даних сполук є ймовірність накопичення магнію в організмі, що може призвести до передозування і токсичності, особливо у людей з нирковою недостатністю, оскільки нирки можуть не виводити надлишок магнію належним чином.

Для кращого засвоєння магнію Магнікум-Адаптоген містить одну з найефективніших форм магнію — магнієвий бісгліцинат. Це хелатна форма магнію, де елемент пов’язаний з двома молекулами амінокислоти гліцину, який сприяє розслабленню та зменшенню стресу.

Бісгліцинат магнію у складі Магнікум-Адаптоген має кілька важливих переваг:

• висока концентрація елементарного магнію: у двох таблетках міститься 200 мг магнію;
• покращене всмоктування, порівняно з іншими формами магнію;
• мінімальний ризик подразнень ШКТ.

Хелатна форма магнію є найбільш природною для нашого організму, адже в рослинній та тваринній їжі всі мікроелементи перебувають саме в хелатних сполуках з амінокислотами, що забезпечує високу біодоступність і безпеку добавки.

Ця форма магнію є м’якою для ШКТ, що робить її ідеальним вибором для тих, хто не переносить інші форми магнію. У складі Магнікум-Адаптоген також присутні вітамін B6, що сприяє засвоєнню магнію, та мелатонін, який полегшує засинання. Роль цих елементів в здоровї нервової системи підтверджена дослідженнями, описаними вище.

Вітамін B6 у складі Магнікум-Адаптоген бере участь у більш ніж 100 ферментних реакціях, сприяє проникненню магнію в клітини та його накопиченню. Також він підтримує нормалізацію нервової системи і знижує втому.

Мелатонін, що входить до складу добавки, є природним гормоном, який регулює циркадні ритми і покращує якість сну. Його дія сприяє зниженню стресу та депресивних станів, а також нормалізації психоемоційного стану.

Як приймати Магнікум-Адаптоген?

Рекомендується приймати Магнікум-Адаптоген по 1–2 таблетки на день, запиваючи склянкою води. Оптимальний час прийому — під час або після їжі, у вечірній час, за 15–30 хвилин до сну. Рекомендована тривалість курсу — до 14 днів.

Коли варто приймати Магнікум-Адаптоген?

Додатковий прийом Магнікум-Адаптоген може бути корисним для людей, які страждають на:

• хронічну втому;
• підвищену тривожність;
• стрес;
• порушення сну;
• надмірну збудливість.

Особливо рекомендується для активних людей, спортсменів, жінок та осіб похилого віку.

Висновки

Таким чином, магній відіграє ключову роль у регуляції стресу та нормалізації сну. Він сприяє розслабленню нервової системи, знижує рівень тривожності, допомагає підтримувати стабільний емоційний фон та забезпечує якісний відпочинок. Дефіцит магнію може, у свою чергу, може погіршувати стресові реакції організму, провокувати безсоння та підвищену збудливість, що негативно впливає на загальний стан здоров’я.

Оптимальним рішенням для підтримки нервової системи та покращення якості сну є Магнікум-Адаптоген. Завдяки поєднанню магнію у хелатній формі, вітаміну B₆ та мелатоніну ця добавка забезпечує високу біодоступність, сприяє розслабленню, полегшує засинання та допомагає організму краще адаптуватися до стресових навантажень.

Магнікум-Адаптоген — комплексний підхід до збереження психологічного комфорту та здорового сну в умовах стресу.

Переваги Магнікум-Адаптоген від АТ «Київський вітамінний завод»:

• Синергічна формула: магній у хелатній формі, вітамін В₆ та мелатонін забезпечує комплексний вплив на патогенетичні механізми стресу та безсоння.
• Висока концентрація елементарного магнію (200 мг на добову дозу).
• Добре засвоюється та легко переноситься організмом.
• Максимальна біодоступність.
• Веганська формула — без компонентів тваринного походження.
• Не містить ГМО, цукру та лактози.

Портрети відвідувачів аптеки, яким доцільно рекомендувати Магнікум-Адаптоген

Активна жінка, 35 років

Ситуація: Поєднує роботу, догляд за дітьми та тренування у фітнес-клубі. Відчуває втому, дратівливість і проблеми зі сном.

Рекомендація: Магнікум-Адаптоген допоможе зняти напругу, покращити якість сну та підтримати енергетичний баланс.

Офісний працівник, 40 років

Ситуація:  Постійний стрес через дедлайни та високе навантаження. Скаржиться на проблеми із засинанням та часті нічні пробудження.

Рекомендація: Комплекс магнію, вітаміну В₆ та мелатоніну у Магнікум-Адаптоген сприятиме зменшенню стресу, розслабленню та нормалізації сну.

Спортсмен-любитель, 28 років

Ситуація: Інтенсивні тренування, м’язові спазми, періодичне безсоння, погане відновлення після навантажень.

Рекомендація: Магнікум-Адаптоген покращить м’язове розслаблення, знизить втому та прискорить відновлення після фізичних навантажень.

Жінка, 55 років

Ситуація: Початок менопаузи, часті зміни настрою, безсоння, відчуття втоми протягом дня.

Рекомендація: Магнікум-Адаптоген допоможе стабілізувати емоційний фон, поліпшити якість сну та загальне самопочуття.

Студент, 22 роки

Ситуація: Високе розумове навантаження, підготовка до іспитів, постійний стрес, проблеми зі сном.

Рекомендація: Магнікум-Адаптоген сприятиме покращенню концентрації, зменшенню тривожності та забезпечить здоровий сон.

Список літератури

1. Треумова С. І., Бурмак Ю. Г., Петров Є. Є., Трибрат Т. А., Шуть С. В. Адаптивні та ушкоджуючі механізми розвитку стресу // Вісник проблем біології і медицини. 2017. Вип. 4(1). С. 74–78.  
2. Mittleman M. A., Maclure M., Sherwood J. B. et al. Triggering of acute myocardial infarction onset by episodes of anger. Circulation. 1995. Vol. 92, № 7. P. 1720–1725.  
3. Kaprio J., Koskenvuo M., Rita H. Mortality after bereavement: a prospective study of 95,647 widowed persons. Am. J. Public Health. 1987. Vol. 77, № 3. P. 283–287.  
4. Ristiniemi H., Perski A., Lyskov E., Emtner M. Hyperventilation and exhaustion syndrome. Scand. J. Caring Sci. 2014. Vol. 28, № 4. P. 657–664.  
5. Bhatia V., Tandon R. K. Stress and the gastrointestinal tract. J. Gastroenterol. Hepatol. 2005. Vol. 20, № 3. P. 332–339.  
6. Schmitter M., Keller L., Giannakopoulos N., Rammelsberg P. Chronic stress in myofascial pain patients. Clin. Oral Investig. 2010. Vol. 14, № 5. P. 593–597.  
7. Gradus Research. Вплив повномасштабної війни на життя українців. URL: https://www.nrada.gov.ua/wp-content/uploads/2022/05/GradusResearch_Report_Suspilne_50K_27042022.pdf  
8. Gottlieb D. J., Redline S., Nieto F. J. et al. Association of usual sleep duration with hypertension: the Sleep Heart Health Study. Sleep. 2006. Vol. 29. P. 1009–1014.  
9. Gangwisch J. E., Heymsfield S. B., Boden-Albala B. et al. Short sleep duration as a risk factor for hypertension: analyses of the first National Health and Nutrition Examination Survey. Hypertension. 2006. Vol. 47. P. 833–839.  
10. Yanping L. et al. Association between sleeping difficulty and type 2 diabetes in women. Diabetologia. 2016. Vol. 59, № 4. P. 719–727.  
11. Horvath T. L., Gao X. B. Input organization and plasticity of hypocretin neurons: possible clues to obesity’s association with insomnia. Cell Metab. 2005. Vol. 1, № 4. P. 279–286.  
12. Cuciureanu M. D., Vink R. Magnesium and stress. In: Vink R., Nechifor M., eds. Magnesium in the Central Nervous System. Adelaide (AU): University of Adelaide Press, 2011.  
13. Cay M., Ucar C., Senol D. et al. Effect of increase in cortisol level due to stress in healthy young individuals on dynamic and static balance scores. North Clin. Istanb. 2018. Vol. 5, № 4. P. 295–301.  
14. . Del Gobbo L. C., Imamura F., Wu J. H. Y. et al. Circulating and dietary magnesium and risk of cardiovascular disease: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. Am. J. Clin. Nutr. 2013. Vol. 98, № 1. P. 160–173.  
15. Schutten J. C., Joris P. J., Minović I. et al. Long-term magnesium supplementation improves glucocorticoid metabolism: A post-hoc analysis of an intervention trial. Clin. Endocrinol. (Oxf). 2021. Vol. 94, № 2. P. 150–157.  
16. Boyle N. B., Lawton C., Dye L. The effects of magnesium supplementation on subjective anxiety and stress: A systematic review. Nutrients. 2017. Vol. 9, № 5. P. 429.  
17. Yeom J. W., Cho C. H. Herbal and natural supplements for improving sleep: A literature review. Psychiatry Investig. 2024. Vol. 21, № 8. P. 810–821.  
18. Abbasi B., Kimiagar M., Sadeghniiat K. et al. The effect of magnesium supplementation on primary insomnia in elderly: A double-blind placebo-controlled clinical trial. J. Res. Med. Sci. 2012. Vol. 17. P. 1161–1169.  
19. Rondanelli M., Opizzi A., Monteferrario F. et al. The effect of melatonin, magnesium, and zinc on primary insomnia in long-term care facility residents in Italy: A double-blind, placebo-controlled clinical trial. J. Am. Geriatr. Soc. 2011. Vol. 59. P. 82–90.  
20. Fulgoni V. L. 3rd, Keast D. R., Bailey R. L., Dwyer J. Foods, fortificants, and supplements: Where do Americans get their nutrients? J. Nutr. 2011. Vol. 141, № 10. P. 1847–1854.  
21. Майданник В. Г., Сміян О. І., Бинда Т. П., Савельєва-Кулик Н. О. Клініко-патогенетична характеристика вегетативних дисфункцій та їх лікування у дітей: навч. посіб. Суми: Сумський держ. ун-т, 2013. 173 с.