Знати − означає врятувати: гепатит і сила діагностики

Фармацевти та лікарі — перша лінія захисту в боротьбі з вірусними гепатитами. Ми щодня стикаємося з наслідками цієї хвороби: цироз, печінкова недостатність, гепатоцелюлярна карцинома. Проте багато випадків можна попередити, якщо пацієнт вчасно отримає правильну діагностику та терапію. Однак основна проблема — пізнє виявлення хвороби. Близько 80 % інфікованих навіть не підозрюють про свій стан, що ускладнює лікування та сприяє подальшому поширенню вірусу. Сучасна медицина має ефективні засоби боротьби з гепатитами: вакцинація проти гепатиту B, антивірусна терапія для гепатиту C, удосконалені методи діагностики та профілактики  — усе це може врятувати мільйони життів.

Сьогодні поговоримо більш детально про ранню лабораторну діагностику, яка відіграє ключову роль у боротьбі з гепатитом. Зробити експрес-тест вдома чи просто здати кров у лабораторії — це не складно, але такий крок може врятувати ваше життя або життя ваших пацієнтів.  

Гепатит — це запалення печінки, спричинене різними інфекційними вірусами та неінфекційними агентами, що призводить до ряду проблем зі здоров’ям, деякі з яких можуть бути летальними. Існує п’ять основних штамів вірусу гепатиту, які називаються типами A, B, C, D і E. Хоча всі вони спричиняють захворювання печінки, між ними існують суттєві відмінності, зокрема, щодо шляхів передачі, тяжкості перебігу, географічного поширення та методів профілактики. Особливо небезпечними є віруси гепатиту B (ВГВ) і C (ВГС), оскільки вони викликають хронічні захворювання у сотень мільйонів людей. Разом вони є основною причиною розвитку цирозу та раку печінки, а також смертності, пов’язаної з вірусним гепатитом. [1].

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), вірусні гепатити є однією з провідних причин смертності у світі, поступаючись лише туберкульозу. Кількість інфікованих вірусами гепатиту перевищує кількість людей, які живуть з вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), у 9 разів [2].

Печінка щодня виконує понад 500 життєво важливих функцій, зокрема, фільтрацію токсинів, синтез білків і підтримку імунної системи. Саме тому діагностика, лікування та профілактика вірусних гепатитів є критично важливими для здоров’я.

***

Це важливо!

• Щодня понад 6000 людей заражаються вірусним гепатитом.
• У 2022 році гепатит B та C забрали 1,3 мільйона життів — це в середньому одна
• смерть кожні 30 секунд.
• Лише 7 мільйонів людей отримують лікування від гепатиту B, а 12,5 мільйона вилікувалися від гепатиту C, хоча загальна кількість інфікованих гепатитом B і C сягає 325 мільйонів.
• 220 мільйонів хворих на гепатит B і 36 мільйонів хворих на гепатит C навіть не знають про свою інфекцію. Симптоми зазвичай проявляються на пізніх стадіях, що значно ускладнює лікування [2].

На відміну від вірусних гепатитів B і C, гепатит A не викликає хронічних уражень печінки. Проте перебіг хвороби може бути тяжким, а у рідкісних випадках вона призводить до фульмінантної (блискавичної) печінкової недостатності, що може закінчитися летально.

Симптоми

Інфекція може протікати як у легкій, так і у тяжкій формі.

Основні симптоми:

• підвищення температури тіла;
• загальна слабкість та нездужання;
• втрата апетиту;
• діарея;
• нудота та блювання;
• біль або дискомфорт у животі;
• потемніння сечі;
• жовтяниця (пожовтіння шкіри та білків очей).

Діагностика

Точний діагноз підтверджується шляхом аналізу крові на наявність специфічних для ВГА імуноглобулінів М (IgM). На додаток до цього може проводитися діагностика методом полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією (ПЛР), що дозволяє виявити РНК вірусу гепатиту А.

Лікування

Специфічного противірусного лікування гепатиту A не існує. Організм самостійно справляється з вірусом, а одужання може тривати кілька тижнів або місяців. Лікування спрямоване на підтримку загального стану та включає:

• дотримання режиму відпочинку;
• збалансоване харчування;
• достатнє вживання рідини для компенсації втрат через діарею або блювання.

Важливо уникати ліків, що можуть мати токсичний вплив на печінку, зокрема, ацетамінофену (парацетамолу). Госпіталізація зазвичай не потрібна, окрім випадків важкого перебігу хвороби.

Профілактика

Найефективнішими методами запобігання гепатиту A є:

• покращення санітарно-гігієнічних умов;
• забезпечення безпечного водопостачання;
• дотримання правил особистої гігієни;
• вакцинація.

В Україні доступні інактивовані вакцини проти гепатиту A, зокрема, Хаврикс та Твінрикс. Вакцинація є найбільш надійним методом захисту, особливо для людей, що подорожують до регіонів з високим рівнем зараження [3].

Вірус гепатиту А може виживати у воді або продуктах тижнями, особливо при недостатній термічній обробці. Найчастіше зараження відбувається через вживання немитих овочів, фруктів або сирих морепродуктів.

Гепатит В

Гепатит B — це вірусне захворювання печінки, спричинене вірусом гепатиту B. Інфекція може мати гострий або хронічний перебіг. У разі хронічного гепатиту підвищується ризик розвитку цирозу та раку печінки, що може призвести до летального наслідку. Вірус поширюється через контакт із біологічними рідинами інфікованої людини, зокрема, через кров, сперму та вагінальні виділення. Найчастіше зараження відбувається при незахищених статевих контактах, використанні нестерильних медичних та косметологічних інструментів (наприклад, при татуюванні, пірсингу, манікюрі), а також через переливання інфікованої крові або ін’єкційне введення наркотиків загальними голками. У високоендемічних регіонах гепатит B передається від матері до дитини під час пологів (перинатально) або під час тісного побутового контакту в ранньому дитинстві.

Симптоми

У більшості випадків первинна інфекція має безсимптомний перебіг. У деяких пацієнтів виникають гострі стани із симптомами, які зберігаються протягом кількох тижнів:

• жовтяниця (жовте забарвлення шкірних покривів та склер очей);
• потемніння сечі;
• втома;
• нудота;
• блювання;
• біль у животі.

При тяжкому перебігу гострий гепатит може призводити до розвитку печінкової недостатності, що може призвести до смерті [4].

Діагностика

Згідно з рекомендаціями та Центру контролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention, СDC), для діагностики гепатиту B використовують комплексний підхід, що включає виявлення таких основних маркерів:

• HBsAg (австралійський антиген) — головний показник наявності активної інфекції;
• Антитіла до HBcorAg (Anti-HBc, сумарні антитіла) — маркер, що свідчить про поточну або перенесену інфекцію;
• Антитіла до HBsAg (Anti-HBs) — показник імунного захисту, який з’являється після одужання або вакцинації;
• HBV-ДНК (метод ПЛР) — дає можливість оцінити вірусне навантаження та активність вірусу в організмі.

CDC рекомендує обов’язкове лабораторне обстеження [5]:

• Людям, які мали контакт із кров’ю (під час хірургічних операцій, переливань крові, діалізу, донорства крові).
• Членам сімей та статевим партнерам осіб, інфікованих вірусом гепатиту B.
• Людям, які отримували косметологічні послуги (татуювання, пірсинг, манікюр) без впевненості у стерильності інструментів.
• Тим, хто не впевнений у своєму вакцинальному статусі або не пам’ятає, чи була проведена вакцинація.
• Осіб, які мали незахищені статеві контакти або часто змінюють партнерів.

Лікування

Специфічного лікування гострої форми гепатиту B немає, тому терапія спрямована на підтримку організму та полегшення симптомів. Пацієнтам рекомендується:

• дотримуватися здорового харчування;
• споживати достатню кількість рідини;
• уникати вживання алкоголю та токсичних для печінки препаратів (наприклад, парацетамолу без призначення лікаря).

При хронічному гепатиті B застосовують противірусні препарати, такі як тенофовір або ентекавір, які допомагають контролювати розмноження вірусу та знижують ризик розвитку цирозу й раку печінки.

Профілактика

Найефективнішим методом профілактики гепатиту B є вакцинація. Щеплення проти гепатиту В — це серія з двох або трьох доз залежно від марки вакцини. В Україні доступні вакцини Енжерикс-В, Гексаксим, Інфанрикс, Твінрикс.

Окрім вакцинації, ВООЗ рекомендує дотримуватися додаткових заходів для зниження ризику зараження:

• використовувати засоби захисту під час статевих контактів;
• не користуватися спільними голками, бритвами чи зубними щітками;
• перевіряти стерильність інструментів у медичних та косметологічних закладах;
• ретельно мити руки після контакту з кров’ю або біологічними рідинами;
• проходити профілактичні обстеження та вчасно вакцинуватися.

Завдяки вакцинації та дотриманню заходів профілактики можна значно знизити ризик інфікування вірусом гепатиту B [4].

Гепатит C

Гепатит C — інфекційно-запальне захворювання печінки, збудником якого є вірус гепатиту C (HCV). За відсутності належного лікування гостра форма часто переходить у хронічну, що супроводжується некротично-запальними змінами в печінці внаслідок тривалого інфікування HCV.

Хронічний вірусний гепатит C викликає багаторічний запальний процес, некроз і регенерацію гепатоцитів, що може призвести до розвитку гепатоцелюлярної карциноми. Основний шлях передачі гепатиту C — парентеральний.

Симптоми

Симптоми гепатиту C подібні до гепатиту B і можуть включати підвищену температуру, стомлюваність, втрату апетиту, нудоту, блювання, біль у животі, потемніння сечі та пожовтіння шкіри й склер очей (жовтяницю).

Гострі інфекції вірусу гепатиту C зазвичай протікають безсимптомно й у більшості випадків не становлять загрози для життя. Близько 30 % інфікованих одужують спонтанно протягом шести місяців після зараження. У решти 70 % розвивається хронічна форма інфекції, яка підвищує ризик цирозу печінки до 15–30 % упродовж наступних 20 років.

Діагностика

Для виявлення вірусної інфекції проводять серологічне дослідження на антитіла до вірусу гепатиту С. Якщо тест на антитіла до ВГС дає позитивний результат, для підтвердження хронічної інфекції та визначення необхідності лікування проводять тестування на наявність рибонуклеїнової кислоти (РНК) ВГС у крові. Це дослідження критично важливе, оскільки приблизно у третини інфікованих вірус елімінується самостійно завдяки сильній імунній відповіді, і вони не потребують лікування. Водночас навіть за відсутності активної інфекції антитіла до ВГС можуть залишатися позитивними.

Лікування

Рішення щодо методів лікування та ведення пацієнта приймається на основі даних про ступінь ураження печінки.

На сьогодні існують ефективні методи лікування гепатиту С, основною метою яких є повне одужання та попередження серйозного ураження печінки в довгостроковій перспективі. Для цього використовуються пангенотипні противірусні препарати прямої дії, зокрема софосбувір і даклатасвір. Крім того, спеціалісти рекомендують пацієнтам з гепатитом С відмовитись від алкоголю, вести здоровий спосіб життя, контролювати вагу.

Профілактика

Попередження розповсюдження гепатиту C має критичне значення не лише для здоров’я населення, а й через надзвичайно високу вартість терапії. Наразі держава забезпечує пацієнтів необхідними ліками за рахунок бюджетних коштів, що суттєво навантажує систему охорони здоров’я. Щороку на закупівлю препаратів для лікування гепатиту C витрачаються сотні мільйонів гривень, що є значним фінансовим викликом для державного бюджету.

Профілактика гепатиту C подібна до профілактики гепатиту B. Вона включає уникання контактів з зараженою кров’ю, використання стерильних інструментів, а також безпечний секс. Важливо також своєчасно проходити медичні обстеження та вакцинуватися проти гепатиту B, оскільки він може підвищувати ризик зараження гепатитом C [6].

Гепатит D

Гепатит D — це запальне захворювання печінки, яке викликається вірусом гепатиту D (ВГD). Для його реплікації необхідна наявність вірусу гепатиту B, тому без інфекції ВГВ зараження гепатитом D неможливе. Коінфекція обома вірусами є найтяжчою формою хронічного вірусного гепатиту, оскільки характеризується швидким розвитком гепатоклітинної карциноми та серйозними ураженнями печінки, що може призвести до летального результату.

Діагностика гепатиту D включає виявлення високого рівня антитіл до вірусу ВГD, зокрема, імуноглобулінів G (IgG) та M (IgM). Для підтвердження діагнозу також проводиться тест на наявність РНК вірусу у сироватці крові.

Лікування гепатиту D зазвичай передбачає застосування пегільованого інтерферону альфа. Одним із нових перспективних засобів є булевіртид.

Єдиним ефективним способом профілактики гепатиту D є вакцинація проти гепатиту B, оскільки вона запобігає зараженню обома вірусами [7].

Гепатит E

Гепатит E — це запальне захворювання печінки, яке викликається вірусом гепатиту E (ВГE). Відомо не менше чотирьох типів цього вірусу: генотипи 1, 2, 3 та 4. Генотипи 1 і 2 поширюються виключно серед людей, тоді як генотипи 3 і 4 циркулюють серед тварин, зокрема, свиней, кабанів і оленів, не викликаючи у них захворювань. Проте існують випадки, коли ці генотипи заражають людей.

Вірус потрапляє в навколишнє середовище через фекалії інфікованих осіб і потрапляє в організм через кишечник, передаючись, головним чином, через забруднену питну воду.

Симптоми

Типові симптоми гепатиту E включають легке підвищення температури, зниження апетиту, нудоту та блювання в перші дні захворювання, болі в животі, свербіж, висипання на шкірі та болі в суглобах. Також часто спостерігається жовтяниця, потемніння сечі і знебарвлення калу, а також збільшення і чутливість печінки (гепатомегалія). Ці симптоми можуть тривати від 1 до 6 тижнів і зазвичай не відрізняються від симптомів інших форм вірусного гепатиту.

У деяких випадках гепатит E може призвести до важких ускладнень, таких як фульмінантний гепатит, із високим ризиком смерті.

Діагностика

Для діагностики зазвичай проводять аналіз крові на наявність імуноглобулінів М (IgM) до ВГE. Також можуть використовувати експрес-тести, а для більш точного підтвердження застосовують метод полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією (RT-PCR), що дозволяє виявити РНК вірусу у крові та калі.

Лікування

Специфічного лікування гепатиту E не існує. Захворювання зазвичай зникає самостійно без необхідності госпіталізації. Однак важливо уникати призначення ліків, що можуть погіршити функцію печінки, таких як ацетамінофен чи парацетамол. Якщо захворювання набуває фульмінантного характеру, необхідна госпіталізація, а питання госпіталізації також слід розглядати для вагітних жінок із вираженою симптоматикою.

Пацієнтам з хронічним гепатитом E на тлі імуносупресії може бути призначено лікування рибавірином. Інтерферон також застосовується у деяких випадках з позитивним результатом.

Профілактика

Основним методом боротьби з гепатитом E є профілактика. На рівні загальної популяції можна знизити ризик зараження завдяки забезпеченню належної якості водопостачання та ефективної утилізації фекалій. На рівні загальної популяції можна знизити ризик зараження завдяки забезпеченню належної якості водопостачання та ефективної утилізації фекалій. На індивідуальному рівні важливо дотримуватися правил гігієни та уникати вживання води і льоду сумнівної якості [8].

Манікюрні та татуювальні інструменти — потенційне джерело зараження, якщо інструменти не стерилізуються належним чином. Вірус гепатиту В у 50 разів заразніший за ВІЛ і може передаватися навіть через мікроскопічні залишки крові.

Існує ще один тип, який часто називають  «гепатитом G» або пегівірусом людини (HPgV-1). Проте, на відміну від класичних гепатитів (A, B, C, D, E), докази свідчать, що HPgV-1 не є етіологічним агентом, що сам по собі викликає печінкове ураження. Тобто, хоча він інфікує організм і передається через кров, статевим шляхом або вертикально, клінічна картина інфекції зазвичай не супроводжується розвитком типових ознак гепатиту.

Цей «рідкий тип» гепатиту (термін, який відображає особливості його патогенезу та розповсюдження) не виділяють окремо, оскільки:

Немає чітких доказів його прямої здатності спричиняти запалення печінки або прогресування до хронічних печінкових захворювань.

Коінфекція з іншими гепатитними вірусами (наприклад, B чи C) часто зустрічається, але сам по собі HPgV-1 не має характерних клінічних ознак, які б дозволили його класифікувати як окремий тип гепатиту.

Наукові дослідження вказують на те, що інфікування HPgV-1 може бути асимптоматичним або мати мінімальні прояви, що не відповідають типовим картинкам гострого чи хронічного гепатиту [9].

Важливо вчасно пройти діагностику, оскільки гострі вірусні гепатити А, В і С можуть протікати безсимптомно або проявлятися неспецифічними ознаками, такими як втома, нудота чи незначне підвищення температури, що ускладнює їх виявлення. Хронічні форми гепатиту B і C часто розвиваються непомітно протягом багатьох років, не викликаючи явних симптомів, але водночас поступово ушкоджують печінку, що може призвести до розвитку цирозу або навіть раку. Рання діагностика відіграє ключову роль у профілактиці цих тяжких ускладнень, адже своєчасно розпочате лікування дозволяє ефективно контролювати хворобу, зменшуючи ризики та покращуючи якість життя пацієнта.

Першочергово варто провести вірусологічне дослідження для виявлення вірусів гепатитів. Рання діагностика також повинна включати лабораторні тести, які допомагають оцінити стан печінки та підтвердити або спростувати діагноз. До них належать:

Біохімічні аналізи крові (оцінка функції печінки):

• АЛТ (аланінамінотрансфераза) — показник ураження печінки (значно підвищується при гострих та хронічних гепатитах).
• АСТ (аспартатамінотрансфераза) — ще один фермент, що свідчить про запалення печінки.
• Білірубін (загальний, прямий, непрямий) — високий рівень вказує на порушення функції печінки.
• ГГТП (гама-глутамілтранспептидаза) — зростає при ураженні жовчовивідних шляхів та алкогольному ураженні печінки.
• Лужна фосфатаза — підвищується при застійних процесах у печінці.

Коагулограма (оцінка згортання крові):

• Протромбіновий час (ПЧ) та МНВ (міжнародне нормалізоване відношення) — порушення згортання можливе при тяжкому ураженні печінки.
• Загальний аналіз крові (ЗАК):
• Лейкоцити — можуть бути підвищені при запальному процесі.
• Тромбоцити — можуть знижуватися при хронічному гепатиті або цирозі [10].

НАДІЙНА ДІАГНОСТИКА В ДОМАШНІХ УМОВАХ: ЕКСПРЕС-ТЕСТИ НА ГЕПАТИТИ B І C ВІД КОМПАНІЇ «Фармаско» (Pharmasco)

Ми живемо в епоху надшвидких рішень, де час — найцінніший ресурс. У щоденній метушні часто бракує години-другої, щоб знайти момент на головне — турботу про власне здоров’я. Візит до лікаря, очікування в чергах, похід у лабораторію — усе це відкладається на потім. Але з експрес-тестами від «Фармаско» турбота про здоров’я стає простою, зручною і мобільною. Це особиста лабораторія в кишені, яка дозволяє швидко й достовірно виявити серйозні захворювання, зокрема гепатит B та C, у будь-який час і будь-де.

Два продукти — одна мета: своєчасна діагностика

• CITO TEST® Гепатит В виявляє наявність поверхневого антигену HBsAg
• CITO TEST® Гепатит С визначає антитіла до вірусу HCV, що свідчать про контакт організму з інфекцією.

Що робить ці тести особливими?

• Висока точність та чутливість:
  • тести для діагностики гепатиту В та С
  • мають чутливість та специфічність 99,9%
• Швидкий результат — лише за 15 хвилин.
• Зразок — крапля крові з пальця, жодних складних маніпуляцій.
• Інформативність на будь-якій стадії інфікування: тести визначають наявність антигенів (HBsAg) або антитіл (anti-HCV), навіть якщо симптоми ще не проявилися.

Переваги експрес-тестів від «Фармаско»

• Гарантована якість та відповідність європейським стандартам.
• Надійність, підтверджена лабораторними дослідженнями.
• Простота використання: усе необхідне в наборі (тест-касета, ланцет, піпетка, буферний розчин, спиртова серветка).

Дзвіночки для лікарів і фармацевтів:  коли пацієнту варто здати аналізи?

За наявності наступних симптомів важливо рекомендувати пацієнту якнайшвидше звернутися до лікаря та пройти необхідне обстеження:

• Загальна слабкість, втома.
• Пожовтіння шкіри та склер (жовтяниця).
• Нудота, блювання, втрата апетиту.
• Тяжкість або біль у правому підребер’ї.
• Свербіж шкіри.
• Потемніння сечі, знебарвлення калу.
• Підвищення температури тіла (особливо при гепатиті А).
• Незрозуміле схуднення.

Підсумовуючи, вірусні гепатити — це «тиха пандемія», адже багато людей дізнаються про свою хворобу лише після розвитку серйозних ускладнень, таких як цироз або рак печінки. Через відсутність симптомів на ранніх етапах інфекція може роками непомітно руйнувати організм. Саме тому регулярний скринінг, вакцинація та своєчасне лікування — це не просто профілактика, а реальний шанс врятувати життя.

У цьому контексті експрес-тести CITO TEST® стають надійним інструментом раннього виявлення гепатиту В і С. Вони дозволяють швидко — лише за 10–15 хвилин — отримати результат без необхідності звертатися до лабораторії. Це означає, що турбота про печінку може починатися сьогодні, тут і зараз.

Захистіть себе і своїх близьких — перевіряйте печінку та вакцинуйтеся!

Список літератури знаходиться в редакції.