Сила чоловічої впевненості в будь-якому віці [6] — Віагра® допомагає подолати еректильну дисфункцію

Еректильна дисфункція — це не просто медичний діагноз, а ціла хвиля переживань і сумнівів, що накриває чоловіка, проблема, про яку багато хто воліє мовчати. Момент, коли сила, яка завжди була з тобою, раптом зникає, — це справжнє випробування не тільки для тіла, але й для душі. Страх, сором, занепад впевненості — усе це може зробити чоловіка вразливим, змусивши ставити під питання його мужність.

Ерекція — це складний фізіологічний процес, який залучає взаємодію нервової, судинної та ендокринної систем. Хоча це природний та важливий аспект чоловічого здоров’я, сам механізм ерекції є результатом численних біологічних взаємодій. Після еротичного збудження (візуального, тактильного, нюхового, слухового та ін.) збудження передається  парасимпатичними нервовими волокнами до ендотеліальної тканини кавернозних тіл, де виділяється природний медіатор ацетилхолін, який сприяє продукції оксиду азоту. В свою чергу оксид азоту проникає через мембрану гладком’язових клітин кавернозних тіл і запускає каскад біохімічних реакцій, що веде до виникнення та підтримки ерекції. При припиненні сексуальної стимуляції зміни біохімічних процесів пов’язані з руйнуванням фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ-5) [1].

Феномен ерекції є дуже чутливим до різних факторів, таких як стрес, емоційний стан, фізичне здоров’я та навіть гормональний баланс. Збої на будь-якому з цих етапів можуть призвести до порушень еректильної функції, які потребують уваги та лікування [1].

Еректильна дисфункція (ЕД) визначається як постійна нездатність досягати та/або підтримувати ерекцію, достатню для забезпечення задовільного сексуального акту, від якого обидва партнери отримують сексуальне задоволення [2].

ЕД є поширеною чоловічою проблемою в будь-якому віці, яка має великий вплив на якість життя хворих та їхніх партнерів.

Незважаючи на те, що вік залишається одним із найважливіших немодифікованих факторів ризику ЕД, поширеність патології серед молодих чоловіків також має тенденцію до збільшення останнім часом. Так, за даними багатоцентрового дослідження Rosen et al., у якому взяли участь понад 27 тис. чоловіків із восьми країн світу, кожен п’ятий учасник віком від 20 до 40 років вказував на симптоми ЕД [3]. Епідеміологічна картина ЕД в європейських країнах значно варіюється залежно від методології, яка використовується для визначення дисфункції, та у середньому складає 10 % серед чоловіків віком < 40 років. Сумарна поширеність легкої, середньої та тяжкої ЕД у чоловіків віком 40–70 років становить 52 %. Очікується, що поширеність ЕД потенційно з кожним роком буде зростати та може бути предиктором майбутніх захворювань та смертності [4]. В Україні від ЕД страждають від 2 до 4 млн чоловіків. Порушення ерекції, тією чи іншою мірою, мають близько 40 % чоловіків віком від 40 до 55 років і 10 % — від 20 до 30 [5].

Міжнародне товариство сексуальної медицини (The International Society for Sexual Medicine) стратифікує механізми, що лежать в основі ЕД, на дві основні складові: органічні та психогенні. До певного часу ЕД вважалася загальним проявом психогенних порушень або змін метаболізму тестостерону. Однак у подальшому було доведено, що хоча психогенні порушення і можуть спричинити розвиток захворювання, у 80 % пацієнтів порушення ерекції обумовлені саме органічними причинами, які ведуть до розладів кровообігу та іннервації кавернозних тіл статевого члена. Так, основними відомими етіологічними факторами розвитку ЕД є:

• системні захворювання: серцево-судинні, печінкова та ниркова недостатність;
• неврологічні хвороби: хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз;
• хвороби статевої системи;
• психічні захворювання, зокрема, депресія;
• ендокринна патологія: цукровий діабет, гіпертиреоз, гіпотиреоз, гіпогондизм, гіперпролактинемія;
• травми, хірургічні втручання, променева терапія в ділянці тазу;
• застосування лікарських засобів (гіпотензивних, антидепресантів, гормонів, транквілізаторів) [2].

Крім цього, одним із важливих факторів ризику розвитку ЕД у молодих чоловіків є спосіб життя: гострий та хронічний стрес, куріння, зловживання алкоголем, гіподинамія, нерегулярне і незбалансоване харчування [2].

-------------------------

    ЦЕ ЦІКАВО!    

• Ерекція — складний фізіологічний феномен, який являє собою складну та скоординовану взаємодію неврологічної, судинної і тканинної складових.
• За життя чоловіка його організм може виробити понад 500 мільярдів сперматозоїдів.
• Сперматозоїди рухаються зі швидкістю близько 5 мм/хв. Це здається повільним, але для їхнього розміру це досить швидко.
• Еякулят може рухатися зі швидкістю до 45 км/год.
• Гормон тестостерон впливає не лише на статеву систему, але й на ріст м’язів, рівень енергії, настрій, волосся на тілі та навіть на голос.

-------------------------

Ha сучасному етапі розвитку медицини дослідження пацієнтів з ЕД представляє собою широкий спектр лабораторно-інструментальних тестів: збір скарг та анамнезу, анкетування (міжнародний індекс еректильної функції — МІЕФ-5), опитувальник вікових симптомів андрогенного дефіциту (AMS), шкала чоловічої копулятивної функції (МКФ), госпітальна шкала тривоги та депресії, а також проведення лабораторних досліджень (визначення рівня глюкози крові, фракції тестостерону, ліпідний спектр тощо) [2].

Згідно з Рекомендаціями з діагностики та лікування ЕД (Наказ МОЗ України від 15 червня 2007 р. № 330), терапія ЕД залежить від її причин, тяжкості, віку пацієнта та загального стану здоров’я. Основні стратегії корекції цього стану об’єднують медикаментозний, психологічний та хірургічний напрями лікування.

-------------------------

   НА ЗАМІТКУ!   

Психологічні фактори (стрес та тривога, депресивні стани), стиль життя (нераціональне харчування, низька фізична активність, шкідливі звички), технічні та соціальні зміни, а також соціальні очікування та страх невдачі призвели до «помолодшання» ЕД серед представників чоловічої статі. 

-------------------------

Медикаментозне лікування ЕД стало популярним завдяки своїй доступності, високій ефективності, зручності та можливості забезпечити швидкий результат при мінімальних побічних ефектах.

На сьогоднішній день інгібітори ФДЕ-5 відносяться до 1-ї лінії пероральної фармакотерапії пацієнтів з ЕД, а силденафілу цитрат є «золотим стандартом» у лікуванні цього стану [6].

Механізм дії силденафілу цитрату (ВІАГРИ®) полягає в забезпеченні підвищеної концентрації цГМФ у гладком’язових клітинах кавернозного тіла статевого члена, що, у свою чергу, веде до збільшення рівня оксиду азоту у цих клітинах і, як наслідок, до розслаб-
лення цих клітин. Силденафіл починає діяти через 30–60 хв. після прийому. Препарат призначають у дозах 50 і 100 мг. Рекомендована стартова доза — 50 мг; її слід коригувати, зважаючи на клінічну відповідь пацієнта на лікування та виникненя побічної дії. Ефективність може зберігатися протягом 12 год. [6].

  НА ЗАМІТКУ!  

Чоловіча сила та алкоголь

Чи стане «секс під алкоголем» негативним або позитивним досвідом, залежить від дозування («кожному своє»), індивідуальних характеристик (стан здоров’я) і так званих контекстуальних факторів (новизна еротичного подразника або навпаки, звикання до нього).

Чоловіки, яким пощастило розслабитися за допомогою алкоголю та зробити інтимний момент більш вільним та чуттєвим, часто починають сприймати спиртне як обов’язковий супутник сексу.

І потрапляють до чергової пастки. Справа у тому, що поступово у чоловіків, що вживають алкоголь на постійній основі, сексуальне бажання сходить нанівець через як фізичні, так і психологічні причини.

Чоловіки з алкогольною залежністю зазвичай страждають від ЕД, і навпаки, чоловіки, що мають ЕД часто є хронічними алкоголіками. Особливо ті, хто під примусом відмовились від алкоголю, часто скаржаться на імпотенцію і повідомляють про неї як про причину повернення до «подруги-пляшки». Алкоголь пригнічує нормальну еректильну функцію, що, своєю чергою, може призвести до збільшення споживання спиртних напоїв у якості спроби «самолікування». Отже, виникає порочне коло ЕД і вживання алкоголю.

  ЦІКАВО!  

Чоловіча фертильність потенційно може бути порушена внаслідок застосування лікарських засобів і має чотири основні механізми:

• пряма токсична дія на яєчка. Засоби з прямою токсичною дією на яєчка ушкоджують клітини, що виробляють сперматозоїди, призводячи до зменшення кількості сперматозоїдів або у важких випадках — до повної їх відсутності. Пошкодження клітин може бути тимчасовим або постійним та необоротним (ізоніазид, салазосульфаніламіди, противірусні препарати, парацетамол);
• вплив на вищі регуляторні центри, гіпофіз і гіпоталамус. Гіпофіз, який розташований в головному мозку, в нормі виробляє гормони, що стимулюють клітини яєчок до продукування сперматозоїдів і тестостерону. Внаслідок застосування деяких препаратів (анаболічні стероїди, інгібітори 5-альфа редуктази, похідні імідазолу, антибіотики, ізоніазид) можливе порушення нормальних зв’язків між гіпофізом і яєчками, в результаті чого вироблення сперматозоїдів знижується;
• блокування здатності сперматозоїдів запліднити яйцеклітину (стандартизований екстракт звіробою);
• зниження лібідо, вплив на еякуляцію та/або ерекцію (трициклічні антидепресанти, нейролептики, циметидин, блокатори кальцієвих каналів, спіронолактон, тіазиди, метилдопа).

-------------------------

Підтверджена клінічна ефективність та безпека застосування силденафілу у молодих чоловіків

У проспективному, рандомізованому, подвійному сліпому, перехресному клінічному дослідженні Pomara G. та співавт. (2007), в якому взяли участь безплідні молоді респонденти, проводили вивчення параметрів сперми після прийому разової дози силденафілу (ВІАГРИ®) 50 мг. Встановлено, що застосування силденафілу призводило до значного прискорення рухливості сперматозоїдів (середнє значення 37,0 %) порівняно з вихідним рівнем. Одержані результати вказують на те, що одноразова доза силденафілу різко впливає на рухливість сперматозоїдів у молодих безплідних пацієнтів за рахунок їх стимуляції [7].

Purvis K. та співавт. (2002) у подвійному сліпому рандомізованому перехресному дослідженні провели оцінку впливу силденафілу цитрату (ВІАГРИ®) дозою 100 мг на якісні показники сперми: рухливість, кількість, щільність, морфологію та життєвість сперматозоїдів, а також об’єм еякуляту та в’язкість у здорових чоловіків. Дослідження також включало оцінку безпеки й переносимості. Встановлено, що одноразова пероральна доза силденафілу цитрату (ВІАГРИ®) 100 мг не має негативного впливу на сперму чи якість еякуляту [8].

Метою клінічного дослідження Mostafa T. (2007) була оцінка ефективності використання in vitro розчину силденафілу цитрату (ВІАГРИ®) на рухливість сперми у молодих чоловіків (віком 18–39 років), які страждали на ЕД. Одержані дані дозволили зробити висновок, що використання силденафілу цитрату має стимулюючу дію на рухливість сперматозоїдів, а його ефективність корелює із концентрацією [9].

У 4-тижневому багатоцентровому обсерваційному дослідженні Yang Y. та співавт. (2015), в якому взяли участь 1699 чоловіків віком 18–60 років з клінічно встановленим діагнозом ЕД, проведено оцінку кореляції між частотою дозування силденафілу цитрату (ВІАГРИ®) і результатами лікування. Доведено, що підвищення дозування силденафілу цитрату (ВІАГРИ®) корелює з покращенням статевої функції та якості життя чоловіків з ЕД [10].

У статті Both R. (2016) описані результати безрецептурного використання силденафілу цитрату (ВІАГРИ®) серед молодих чоловіків віком 21–35 років. Учасники дослідження застосовували цей препарат з різною метою, зокрема, аби справити враження на закоханих, як до «механізму підтримки», коли відчувають слабкість або втому, а також придушити тривогу щодо сексуальної активності [11].

Simsek A. та співавт. (2014) в експериментальному дослідженні вивчали гістопатологічні й ультраструктурні ефекти силденафілу (ВІАГРИ®) на кавернозне тіло у молодих здорових щурів-самців. Електронно-мікроскопічний аналіз показав, що кількість активних фібробластів і макрофагів, а також синтез нових колагенових волокон збільшилися у щурів, які отримували лікування силденафілом [12].

Отже, результати клінічних досліджень вказують на високу ефективність застосування силденафілу цитрату (ВІАГРИ®) у молодих чоловіків з ЕД.

На сьогодні ВІАГРА® здобула популярність серед молодих чоловіків, особливо в контексті психогенної еректильної дисфункції, стресу чи тривоги. Застосування ВІАГРИ® може бути ефективним інструментом для відновлення впевненості та покращення сексуального життя у молодих чоловіків!

-------------------------

Література:

1. Krishnan, K., & Lue, T. F. (2013). Physiology of erectile function. Urologic Clinics of North America, 40(3), 335-346
2. Горпинченко І.І., Ситенко А.М. Еректильна дисфункція: етіологія, патогенез, діагностика та методи лікування. Здоров’я чоловіка. 2016. № 2 (57). С. 6–8.
3. Rosen, R. C., Fisher, W. A., Eardley, I., Niederberger, C., Nadel, A., Sand, M., & Men’s Attitudes to Life Events and Sexuality (MALES) Study (2004). The multinational Men’s Attitudes to Life Events and Sexuality (MALES) study: I. Prevalence of erectile dysfunction and related health concerns in the general population. Current medical research and opinion, 20(5), 607–617.
4. Selvin E, Burnett AL, Platz EA. Prevalence and risk factors for erectile dysfunction in the US. Am J Med. 2007 Feb;120(2):151–7.
5. URL: https://zokb.org.ua/erektilnaya-disfunktsiya/
6. Інструкція до використання лікарського засобу ВІАГРА®. https://likicontrol.com.ua/інструкція/?[29199]
7. Pomara, G., Morelli, G., Canale, D., Turchi, P., Caglieresi, C., Moschini, C., Liguori, G., Selli, C., Macchia, E., Martino, E., & Francesca, F. (2007). Alterations in sperm motility after acute oral administration of sildenafil or tadalafil in young, infertile men. Fertility and sterility, 88(4), 860–865.
8. Purvis K, Muirhead GJ, Harness JA. The effects of sildenafil on human sperm function in healthy volunteers. Br J Clin Pharmacol. 2002;53 Suppl 1(Suppl 1):53S-60S.
9. Mostafa T. (2007). In vitro sildenafil citrate use as a sperm motility stimulant. Fertility and sterility, 88(4), 994–996.
10. Yang, Y., Liu, R., Jiang, H., Hong, K., Zhao, L., Tang, W., & Mao, J. (2015). Association Between Dosage Frequency and the Treatment Outcomes of Sildenafil in Young and Middle-aged Men With Erectile Dysfunction: A Chinese, Multicenter, Observational Study. Urology, 86(1), 62–67.
11. Both R. (2016). A matter of sexual confidence: young men’s non-prescription use of Viagra in Addis Ababa, Ethiopia. Culture, health & sexuality, 18(5), 495–508.
12. Simsek, A., Tugcu, V., Erturkuner, P., Alkan, F., Ozbek, E., & Tasci, A. I. (2014). Effects of the recreational use of PDE5 inhibitors on the corpus cavernosum of young, healthy rats. International urology and nephrology, 46(10), 1889–1893.

UKR-VIAG-2025-00010

Марина Остапець, кандидат медичних наук, доцент