Інфекції сечовивідних шляхів є розповсюдженою бактеріальною інфекцією, що зустрічається у всіх вікових групах. Загалом на сьогодні вони поступаються за своєю частотою тільки респіраторним захворюванням. Інфекційні захворювання сечовивідних шляхів можуть негативно впливати на якість життя, включаючи репродуктивне здоров'я та загальний стан організму, що може мати серйозні наслідки для фізичного та психологічного здоров'я. У жінок віком 20–50 років більшість інфекцій сечовивідних шляхів складають цистит або пієлонефрит.
Цистит — це запалення сечового міхура, яке може виникати внаслідок бактеріальної або грибкової інфекції, хоча в деяких випадках хвороба має неінфекційну природу.
Розповсюдженість гострого циститу в Україні становить 314 випадків на 100 тис. населення. Більшість хворих — жінки молодого віку та жінки у передклімактеричному періоді. Неускладнений цистит часто виникає у невагітних жінок за відсутності даних про відповідні анатомічні та функціональні порушення або супутні захворювання сечовивідних шляхів. Можна сказати, що неускладнений цистит — це цистит здорової жінки, адже у половини всіх жінок у світі за життя відмічають хоча б один епізод інфекції сечовивідних шляхів, і найчастіше це — неускладнений цистит [7].
Основними факторами ризику виникнення гострої інфекції сечовивідних шляхів у молодих невагітних жінок є:
- більше трьох статевих контактів на тиждень протягом останнього місяця;
- новий сексуальний партнер;
- інфекції сечовивідних шляхів в анамнезі;
- цукровий діабет;
- застосування сперміцидів.
Збільшення ризику інфекції сечовивідних шляхів у жінок, які приймають антибіотики або використовують сперміциди, вірогідно, відбувається внаслідок змін піхвової флори, які дають можливість для надмірного росту Escherichia coli. Анатомічні, структурні та функціональні аномалії також є факторами ризику розвитку інфекції сечовивідних шляхів.
Частота появи інфекцій сечовивідних шляхів збільшується у хворих старше 50 років. Для жінок старшого віку додатковими факторами ризику є нетримання сечі, атрофічний вагініт через дефіцит естрогенів, цистоцеле, збільшення об’єму залишкової сечі, катетеризація, погіршення функціонального стану сечовидільної системи тощо.
Важливість проблеми гострого циститу, крім розповсюдженості та значних фінансових витрат, полягає у частому розвитку рецидивів захворювання. Так, у 25–50% жінок, які перенесли гострий цистит, протягом року розвиваються його рецидиви [5].
Симптоми циститу можуть суттєво знижувати якість життя та працездатність, а відсутність адекватного лікування сприяє формуванню рецидивуючого перебігу захворювання.
Найбільш характерні симптоми циститу:
- часте сечовипускання з малою кількістю виділень;
- дизурія (болісне сечовипускання);
- відчуття печіння під час сечовипускання;
- відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
- біль в надлобковій ділянці живота;
- гематурія (кров у сечі).
Ще одним з розповсюджених захворювань сечовивідних шляхів є пієлонефрит.

Пієлонефрит — це неспецифічне запалення нирок, при якому одночасно або послідовно уражаються паренхіма нирки, система канальців, ниркові миски та піраміди.
Пієлонефрит викликають різні мікроорганізми, що потрапили в сечовидільну систему, до яких відносяться кишкова і синьогнійна паличка, стафілококи та інші бактерії. Запалення може бути гострим або хронічним, одностороннім або двостороннім. На пієлонефрит хворіють люди будь-якого віку, обох статей. Жінки хворіють у 5 разів частіше ніж чоловік и, що пов'язано з анатомічними особливостями уретри.
Поширені причини розвитку пієлонефриту, які роблять організм вразливим перед інфекцією:
- сечокам’яна хвороба;
- порушення кровообігу в нирках;
- аномалії розвитку нирок та сечовивідних шляхів;
- перенесений гострий цистит у жінок;
- систематичні переохолодження;
- гострі інфекційні та хронічні захворювання;
- імунні порушення і цукровий діабет.
Симптоми гострого пієлонефриту:
- підвищення температури тіла до 38–40 °C, лихоманка;
- загальна слабкість;
- нудота, блювота, відсутність апетиту.
- сильне потовиділення;
- ниючі болі в попереку;
- біль при сечовипусканні;
- зміна кольору і запаху сечі (має різкий запах, стає каламутною).
Принципи лікування інфекцій сечовивідних шляхів
Сечовивідні шляхи на всьому протязі від нирок до зовнішнього отвору сечівника в нормі стерильні і стійкі до бактеріальної колонізації, незважаючи на часті контамінації бактеріями кишкової флори. Основним захистом від інфекції сечовивідних шляхів є повне спорожнення сечового міхура під час сечовипускання. Інші механізми, за рахунок яких підтримується стерильність сечовивідних шляхів, включають кислу реакцію сечі, функціонування везикоуретрального клапана, а також різні імунологічні та слизові бар’єри. Близько 95% інфекцій сечовивідних шляхів виникають, коли бактерії піднімаються уретрою у сечовий міхур, а у разі пієлонефриту — сечоводом у нирки. Внаслідок інфекції сечовивідних шляхів можуть виникати системні інфекції, особливо у пацієнтів похилого віку [3].
Згідно з даними сучасних міжнародних клінічних протоколів, лікування першої лінії включає призначення антибіотиків вузького спектру (нітрофурантоїн та триметоприм/сульфаметоксазол, фосфоміцин). Також призначають антибіотики з групи хінолонів (таких як ципрофлоксацин і левофлоксацин), цефалоспоринів другого та третього покоління, β-лактамних антибіотиків [6]. Водночас, помилкове застосування малочутливих до збудників інфекції антибіотиків або застосування недостатньо тривалих курсів антибіотикотерапії при лікуванні гострого циститу призводить до утворення стійких штамів мікроорганізмів та формування рецидивуючого перебігу захворювання. Це призводить до збільшення рівня антибіотикорезистентності — однієї з найбільш серйозних загроз здоров’ю людства [7].
Пієлонефрит й ускладнення гострого циститу з підвищенням температури тіла, безумовно, потребують застосування антибіотиків. Проте останнім часом можливість лікування неускладненого гострого циститу без антибіотиків привертає все більшу увагу фахівців [2, 7]. Які ж існують альтернативи застосуванню антибіотиків при лікуванні неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів?
Екстракт плодів журавлини у лікуванні захворювань органів сечовидільної системи

Велика увага при лікуванні захворювань органів сечовидільної системи приділяється препаратам на основі журавлини. Екстракт плодів журавлини містить проантоціанідини, флавоноїди (кверцетин, кемпферол, мірицетин, гесперидин); цукри, органічні кислоти (бензойну, урсолову, хінну); дубильні речовини, вітаміни: А, С, Е, РР, групи В; пектини, макро-та мікроелементи: калій, магній, фосфор, залізо тощо [1]. Наразі вченими доведена здатність біологічно активних речовин, що містяться у плодах журавлини болотної, активно пригнічувати адгезивні властивості грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів на епітеліальних клітинах сечовивідних шляхів [9, 11, 14]. У досвідах in vitro доведено, що журавлина за рахунок проантоціанідинів здатна пригнічувати адгезію багатьох мікроорганізмів (E. coli, Proteusspp., P. aeruginosa, S. aureus, S. typhymurium, E. faecalis) на різноманітних поверхнях, у тому числі і синтетичних [4, 8, 14]. Такими властивостями володіють проантоціанідини типу A, якими багаті саме ягоди журавлини, у той час, як більшість інших фруктів містять проантоціанідини типу B.
Адге́зія (лат. adhaesio — прилипання, зчеплення) - це міжклітинна взаємодія, що виражається у міцному прикріпленні клітин до субстрату. Речовини, що знижують рівень адгезії мікроорганізмів, зменшують здатність бактерій спричиняти інфекційний процес.
Активні компоненти журавлини посилюють дію антибіотиків та інших протимікробних препаратів, які застосовуються при інфекціях сечовидільної системи. Екстракт плодів журавлини проявляє бактеріостатичні властивості, а урсолова кислота, яка міститься в журавлині, має сечогінну дію [2, 10].
У порівняльному дослідженні дії екстракту журавлини і триметоприму зазначається, що триметоприм мав дуже обмежену перевагу над екстрактом журавлини у профілактиці рецидивів інфекцій сечовивідних шляхів у літніх жінок, але мав більше побічних ефектів, тому є рекомендація розглядати екстракт журавлини як альтернативу, що не несе ризику виникнення антимікробної резистентності [12].
Слід зазначити, що стандартизований екстракт журавлини з вмістом проантоціанідину А 36 мг у добовій дозі має доказову базу щодо використання при гострому циститі. Препарати, у яких витримується вказаний вміст проантоціанідину А, демонструють гарну клінічну ефективність, саме вони можуть призначатись у комплексній терапії гострого циститу або для запобігання рецидивам. Це було продемонстровано в рандомізованому клінічному плацебо-контрольованому дослідженні, результати якого були опубліковані в «Міжнародному журналі урології та нефрології». Саме застосування екстракту журавлини, що містить 36 мг проантоціанідинів, дозволило знизити кількість рецидивів інфекцій нижнього сечового тракту до 33,33 % порівняно з 88,89 % у групі плацебо [13].
Вплив D-манози на роботу сечовивідних шляхів

Ще однією речовиною, що позитивно впливає на роботу сечовивідних шляхів, є D-маноза — моносахарид, компонент багатьох полісахаридів і змішаних біополімерів рослинного, тваринного та бактеріального походження. Ця речовина здатна зв’язувати уропатогенні мікроорганізми, утворюючи комплекси, які виводяться з організму з сечовипусканням. При цьому слід зазначити, що D-маноза не впливає на вуглеводний обмін і не підвищує рівень цукру в крові, тому є безпечною для людей з цукровим діабетом [2].
Клінічні дослідження продемонстрували, що при регулярному прийомі D-маноза сприяє нормальній роботі сечовивідних шляхів, очищаючи та підтримуючи здоров’я слизової оболонки сечового міхура. Терапія D-манозою ефективно знижує симптоматику циститу і не проявляє побічних ефектів, притаманних антибіотикотерапії, тому D-манозу рекомендують застосовувати для лікування циститу у пацієнтів з алергією на антибіотики, цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, а також у вагітних [2, 14].
Одне з рандомізованих клінічних досліджень, в якому взяли участь 308 жінок з гострими та рецидивуючими ІСШ в анамнезі показало, що та група жінок, яка отримувала після початку гострої інфекції сечовивідних шляхів D-манозу в дозуванні 2000 мг протягом 6 місяців, мала такий же результат як інша група жінок, що отримували 6 місяців в якості профілактики антибактеріальний препарат 1 лінії Нітрофурантоїн. При цьому з'ясувалось, що в групі D-манози в порівнянні з групою яка отримувала Нітрофурантоїн, кількість побічних ефектів була значно меншою [15].
На фармацевтичному ринку України присутня дієтична добавка ФЕМАНТІС®, що містить у своєму складі комплекс біологічно активних речовин, які сприяють підтримці здоров’я сечовивідних шляхів.
Біологічно активними інгредієнтами дієтичної добавки Фемантіс® є:
- D-манноза — 2000 мг (mg);
- Cran-Max™ — 500 мг, у т.ч. проантоціанідіни мін. 7,2% — 36 мг;
- мікрогранули вітаміну D3, що містять холекальциферол 0,25% — 0,001 мг (це становить 20% від добової норми та екв. 40 ОД).
Комплексна дія дієтичної добавки ФЕМАНТІС®, яка призначена для підтримки здоров'я сечовивідних шляхів, забезпечується властивостями компонентів, що входять до її складу.
- D-маноза запобігає прикріпленню патогенних бактерій до стінок сечового міхура, внаслідок чого вони легко виводяться із сечею. Це допомагає запобігти виникненню запального процесу.
- Cran-Max™ * — єдиний концентрат журавлини, виготовлений за запатентованою технологією Bio-Shield ™ ** для захисту проантоціанідинів від руйнування кислотою шлунка та збереження їхніх корисних якостей. Проантоціанідини у складі Cran-Max™ мають сечогінні властивості і створюють у сечовому міхурі та сечовивідних шляхах несприятливе для бактерій кисле середовище. До того ж, концентрат журавлини має протизапальні властивості завдяки пригніченню здатності бактерій прикріплятися до слизової сечовивідних шляхів.
- Вітамін D3 допомагає підтримувати нормальну роботу імунної системи, що сприяє відновленню захисних функцій слизових оболонок сечовивідних шляхів та їх нормальному функціонуванню.
* Cran-Max ™ є торговою маркою Pharmachem Laboratories LLC.
** Bio-Shield ™ є торговою маркою Ashland LLC.
Рекомендації щодо застосування

Дієтична добавка ФЕМАНТІС® може бути рекомендована до споживання жінкам, у тому числі під час вагітності як додаткове джерело D-манози, проантоціанідину та вітаміну D3 з метою створення сприятливих дієтологічних умов для функціонування сечовидільної системи.
Слід зазначити, що ФЕМАНТІС® є гідною альтернативою при антибіотикорезистентних інфекціях. Важливо відзначити порівняння D-манози і нітрофурантоїну, який є першою лінією лікування інфекцій сечовивідних шляхів згідно міжнародних клінічних протоколів. D-маноза значно знизила ризик рецидиву інфекції сечостатевої системи. При цьому спостерігалося менше побічних ефектів у порівнянні з антибіотиками.
Перед вживанням рекомендується проконсультуватись із лікарем!
Дієтична добавка ФЕМАНТІС® представлена у вигляді саше з порошком для приготування напою зі смаком журавлини. Це сприяє збільшенню вживання рідини, що додатково посилює сечогінні властивості дієтичної добавки для виведення патогенних бактерій та відновлення нормальної функції сечовивідних шляхів.
Рекомендовано приймати по одному саше ФЕМАНТІС® на день після прийому їжі протягом 14 днів. Важливо вживати розчин на порожній сечовий міхур, попередньо розчинивши вміст саше в склянці питної води кімнатної температури. Протягом курсу споживання за відсутності протипоказань рекомендується випивати щонайменше 1,5–2 літри води щодня. Споживання під час вагітності або годування груддю дозволено за рекомендацією лікаря.
Протипоказаннями до застосування дієтичної добавки ФЕМАНТІС® є:
- підвищена чутливість до будь-якого компонента;
- набряки внаслідок серцевої недостатності або порушення функції нирок, захворювання нирок, включаючи каміння у нирках;
- захворювання, у яких рекомендується знизити споживання рідини, зокрема тяжка серцева недостатність чи захворювання нирок.

Застереження при застосуванні дієтичної добавки ФЕМАНТІС®
У разі виникнення лихоманки, ознобу, пітливості, значної стомлюваності або слабкості, болі у боку або у попереку слід негайно звернутися до лікаря, оскільки ці симптоми можуть свідчити про розвиток ускладнень інфекції сечовивідних шляхів.
Не слід споживати ФЕМАНТІС® одночасно із засобами, що розріджують кров (варфарином), імунодепресантами (такролімусом) та протипухлинними засобами (паклітакселом).
Не варто перевищувати рекомендовану кількість щоденного споживання.
У разі відсутності покращення після курсу споживання необхідно обов'язково звернутися до лікаря.
Український фармацевтичний ринок збагачується такими цікавими продуктами, як ФЕМАНТІС® завдяки зусиллям сучасної української фармацевтичної компанії 3dravo, яка постійно досліджує світові тренди, інновації у сфері медицини та реальні потреби пацієнтів.
Олена Шуванова, кандидат фармацевтичних наук, Національний фармацевтичний університет
Література:
- Власова І. К., Боцула І. В., Кіреєв І. В. та ін. Дослідження хімічного складу та протизапальної активності екстрактів сухих з журавлини великоплодої листя. Вісник фармації. 2023. № 1. С. 8–13. doi : 10.24959/nphj.23.106
- Возіанов С. О., Іванов Д. Д., Кушніренко С. В., та ін. Рецидивуючі інфекції сечової системи: доказова база й дискутабельні питання заходів неантибактеріальної профілактики. Počki. 2020. №4. С. 234–239 DOI: 10.22141/2307-1257.9.4.2020.218238
- Іванов Д. Д. Фітотерапія і лікування циститу: сучасні тенденції. Počki. 2019. №8(4). Р. 196–200. doi: 10.22141/2307-1257.8.4.2019.185117 http://ir.nuozu.edu.ua:8080/bitstream/lib/3056/1/196-200.pdf
- Куцик Р. В., Куровець Л. М. Синергізм протимікробної дії екстрактів рослин родини вересові (Ericaceae Juss.) і цефазоліну: Особливості ефекту стосовно S. haemolyticus з різними механізмами резистентності до влактамних антибіотиків. Biomedical and Biosocial Anthropology. 2010. № 15. С. 167–172.
- Наказ МОЗ України № 816 від 23.11.11 р. «Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги. Гострий неускладнений цистит у жінок» https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/816dod1_2.pdf
- Настанова Європейської асоціації урологів із лікування інфекцій сечових шляхів (EAU, 2012/2013) http://www.mif-ua.com/archive/article/40997
- Пасєчніков С. П. Цистит: етіопатогенез, класифікація, клінічна картина, діагностика, лікування. Український медичний часопис. 2016. № 4 (114). С. 17–21.
- Яцюк К. М. Федоровська М. І. Аналіз вітчизняного ринку фітозасобів для лікування та профілактики інфекцій сечовидільної системи. Одеський медичний журнал. 2016. № 3. С. 18–22.
- Яцюк К. М., Гавкалюк М. І. Перспективи використання препаратів з плодів журавлини для лікування інфекційних захворювань сечовидільної системи. Хімія природніх сполук : матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., м. Тернопіль, 30-31 жовтня 2012 р. Тернопіль : Укрмедкнига, 2012. С. 102
- Chughtai B, Thomas D, Howell A. Variability of commercial cranberry dietary supplements for the prevention of uropathogenic bacterial adhesion. Am J Obstet Gynecol. 2016. №215(1) Р. 122-125. doi: 10.1016/j.ajog.2016.03.046.
- Gradman A. Strategies for combination therapy in hypertension. Cur. opinionin nephrol. and hypertension. 2012. Vol. 21, №5. P. 486–491.
- McMurdo Marion E.T. et al. Cranberry or trimethoprim for the prevention of recurrent urinary tract infections? A randomized controlled trial in older women. Journal of antimicrobial chemotherapy. 2009. №63.2. Р. 389-395.
- Singh I, Gautam LK, Kaur IR. Effect of oral cranberry extract (standardized proanthocyanidin-A) in patients with recurrent UTI by pathogenic E. coli: a randomized placebo-controlled clinical research study. Int Urol Nephrol. 2016 Sep;48(9):1379-86. doi: 10.1007/s11255- 016-1342-8.
- Vicariotto Franco M. D. Effectiveness of an Association of a Cranberry Dry Extract, D-mannose, and the Two Microorganisms Lactobacillus plantarum LP01 and Lactobacillus paracasei LPC09 in Women Affected by Cystitis Journal of Clinical Gastroenterology. 2014. № 48. p 96–101. DOI: 10.1097/MCG.0000000000000224
- Altarac S, Papeš D. Use of D-mannose in prophylaxis of recurrent urinary tract infections (UTIs) in women. BJU Int. 2014;113(1):9-10.

