Ганна Кирпач, лікар
Є теми, про які не говорять уголос. Проблеми, що наче стоять на межі між фізичним і емоційним, між соромом і потребою знайти рішення. Еректильна дисфункція — одна з них. Для багатьох чоловіків це не лише медичний діагноз, а випробування впевненості, стосунків, самооцінки. Та коли з’являється делікатна проблема, з нею не завжди звертаються до лікаря. Часто першим, кому вони довіряють своє хвилювання, стає фармацевт.
У такі моменти від фармацевта залежить значно більше, ніж просто рекомендація препарату. Його порада може стати першим кроком до відновлення впевненості, повернення до гармонії у стосунках і якості життя. І саме тому важливо знати, що сьогодні фармакотерапія пропонує рішення, які поєднують ефективність, комфорт і сучасний формат застосування.
Поширеність еректильної дисфункції
Еректильна дисфункція (ЕД) — один із найпоширеніших чоловічих розладів, що впливають на фізичне здоров’я, психоемоційний стан і міжособистісні стосунки. За останні десятиліття проблема набула масштабів глобального явища: з віком ризик розвитку ЕД зростає експоненційно, а її прояви часто поєднуються із серцево-судинними, ендокринними та метаболічними захворюваннями.
Згідно з результатами великого мета-аналізу, який охопив понад 100 досліджень із різних країн, середня поширеність еректильної дисфункції становить 27 %, проте в окремих популяціях коливається від 3 % до 76,5 % залежно від віку, методів оцінки та супутньої патології [1]. Раніше опубліковані результати міжнародного дослідження показали, що від 5 % чоловіків віком 40 років і до 70 % у віці понад 70 років мають ті чи інші прояви ЕД [2].
ЦЕ ВАЖЛИВО!
Еректильна дисфункція є не лише віковим розладом. Вона може бути першим клінічним сигналом ендотеліальної дисфункції або серцево-судинних захворювань, а також супроводжувати цукровий діабет (ЦД), ожиріння, артеріальну гіпертензію (АГ) та депресію [3]. Такі коморбідні стани підвищують складність лікування, знижують якість життя пацієнтів і вимагають делікатного підходу до терапії.
***
Вплив еректильної дисфункції на якість життя
ЕД — це розлад, який виходить далеко за межі фізіології. Порушення ерекції зачіпає не лише сексуальну функцію, а й емоційний стан, самооцінку, стосунки та загальне відчуття благополуччя чоловіка. Для багатьох пацієнтів це стає джерелом тривоги, депресії та соціальної ізоляції.
За даними великого європейського опитування, понад 80 % чоловіків з ЕД повідомляють про зниження задоволення від життя, а майже половина — про напруження у стосунках із партнеркою [4]. Подальші дослідження підтвердили, що навіть легкі прояви ЕД суттєво впливають на психологічний комфорт і рівень довіри у парі [5].
Проблема має двосторонній характер: фізіологічне порушення призводить до зниження впевненості у власній привабливості, а емоційна напруга, у свою чергу, поглиблює розлад. Так формується замкнене коло, у якому кожна наступна спроба інтимної близькості супроводжується страхом невдачі.
***
ЦЕ ВАЖЛИВО!
За даними мета-аналізу, у пацієнтів із ЕД ризик розвитку депресії зростає більш ніж удвічі [6].
Не менш важливим є вплив ЕД на партнерські стосунки. Партнерка часто переживає зниження власної самооцінки та емоційну дистанцію, що може призводити до конфліктів або уникнення інтимності [7]. Таким чином, ЕД стає не лише індивідуальною проблемою, а й фактором, що впливає на динаміку сімейних відносин.
Причини еректильної дисфункції та їх зв’язок із психоемоційним станом
ЕД — багатофакторний розлад, у розвитку якого поєднуються фізичні, гормональні та психологічні чинники. Залежно від віку та способу життя домінуючі причини можуть відрізнятися. У молодих чоловіків переважають психологічні механізми:
- невпевненість у власному досвіді;
- страх перед невдачею;
- надмірна самокритика;
- епізодичні стресові ситуації.
У зрілому віці більшої ваги набувають органічні фактори — ЦД, ішемічна хвороба серця (ІХС), АГ, ендокринні розлади, ожиріння чи побічна дія лікарських засобів. Водночас саме емоційна напруга залишається спільним фоном для всіх вікових груп [8].
До фізичних причин ЕД належать порушення кровопостачання статевого члена, нейрологічні хвороби (зокрема, хвороба Паркінсона), ендокринні патології, інфекції сечостатевих шляхів, а також шкідливі звички — куріння, зловживання алкоголем, низька фізична активність та ожиріння. Не менш вагомим чинником є побічний ефект деяких медикаментів, особливо антидепресантів і засобів для зниження тиску.
Серед психологічних причин найчастіше трапляються:
- депресія;
- тривожні розлади;
- стрес;
- невдалий сексуальний досвід у минулому;
- низька самооцінка;
- проблеми у стосунках із партнеркою;
- сексуальні фобії чи нав’язливі думки.
Саме психологічний компонент здатен суттєво посилювати або підтримувати ЕД навіть за умов адекватного фізіологічного лікування [9].
В умовах воєнного часу ці фактори набувають ще більшого значення. Хронічний стрес, відчуття небезпеки, розлука з близькими, втрата стабільності — усе це створює потужний психологічний тиск, який може проявлятися через соматичні симптоми, зокрема, еректильні розлади. Навіть чоловіки без попередніх проблем часто відзначають епізоди зниження лібідо, труднощі з ерекцією або емоційне виснаження. Психогенна ЕД у таких випадках стає відображенням загальної реакції організму на стрес і потребує особливої делікатності з боку медичних фахівців, у тому числі фармацевтів.
***
ЦЕ ЦІКАВО!
Історія лікування ЕД налічує тисячоліття — від містичних ритуалів до високих технологій.
- У Давній Греції та Римі чоловіки носили амулети у формі геніталій півня чи кози, вважаючи, що це символ мужності й джерело сексуальної сили [10].
- У Європі XVII–XVIII століть імпотенція розглядалася не лише як медична, а й як соціальна проблема: у деяких країнах вона могла бути підставою для розірвання шлюбу. У деяких джерелах навіть наводяться історичні описи «судів з перевіркою потенції» [11].
- У 1980-х роках XX століття з’явилися перші ефективні медикаментозні ін’єкційні методи лікування ЕД — введення вазодилататорів у кавернозні тіла пеніса. Саме цей етап вважають початком сучасної фармакотерапії ЕД [12].
***
Підхід до корекції еректильної дисфункції
Лікування ЕД передбачає комплексний підхід, який поєднує усунення факторів ризику, психоемоційну підтримку та застосування фармакотерапії з доведеною ефективністю. У всіх провідних міжнародних клінічних настановах — Європейської асоціації урології (European Association of Urology, EAU), Американської урологічної асоціації (American Urological Association, AUA) та Міжнародного товариства сексуальної медицини (International Society for Sexual Medicine, ISSM) — саме інгібітори фосфодіестерази 5-го типу (ІФДЕ-5) визнаються препаратами першої лінії терапії еректильної дисфункції [13,14].
ІФДЕ-5 діють шляхом пригнічення ферменту, який розщеплює циклічний гуанозинмонофосфат (цГМФ) — основну молекулу, що відповідає за розслаблення гладеньких м’язів кавернозних тіл і наповнення їх кров’ю під час сексуального збудження. Внаслідок цього під дією природного оксиду азоту посилюється судинна реакція, покращується ерекція, і пацієнт може досягати та підтримувати її природним шляхом.
У межах цього класу препаратів найбільш вивченим і довготривало застосовуваним залишається силденафіл — перший представник групи, ефективність якого підтверджена більш ніж у двох десятках рандомізованих контрольованих досліджень [15]. Силденафіл забезпечує покращення ерекції у чоловіків із різними етіологіями розладу — як психогенного, так і органічного походження, зокрема, при ЦД, АГ, ІХС чи післяопераційних ураженнях нервових структур.
У масштабному мережевому мета-аналізі Ranjan K.R. та співавт. (2021), що охопив 179 рандомізованих клінічних досліджень із загальною вибіркою понад 50 000 чоловіків із еректильною дисфункцією, силденафіл показав найкращі результати за покращенням еректильної функції за шкалою IIEF. Автори також відзначили його добру переносимість і високий профіль безпеки — більшість побічних реакцій були легкими та короткочасними (головний біль, припливи, незначні порушення зору) [16].
У ще одному великому систематичному огляді та мережевому мета-аналізі Pyrgidis N. та співавт. (2021), який включав 23 дослідження із загальною вибіркою понад 150 000 чоловіків з еректильною дисфункцією, оцінювали ефективність і безпеку інгібіторів ФДЕ-5. Силденафіл демонстрував стійке покращення еректильної функції — у середньому на 7–10 балів за шкалою IIEF-EF порівняно з вихідним рівнем. Цей ефект спостерігався у різних вікових групах і при наявності супутніх захворювань (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця).
Завдяки своїй доказовій базі силденафіл залишається еталонним препаратом для оцінки ефективності нових засобів та форм ІФДЕ-5. Його фармакокінетичні властивості добре відомі: швидке всмоктування після прийому, досягнення максимальної концентрації через 30–60 хвилин, тривалість дії — близько 4 годин [18].
Силденафіл: сучасні можливості нових лікарських форм
Попри високу ефективність силденафілу, успіх терапії в реальному житті значною мірою залежить від прихильності пацієнта до лікування. Серед основних причин низького комплаєнсу називають відсутність очікуваного ефекту, що часто пов’язано не з неефективністю препарату, а з неправильним застосуванням, незручністю прийому або занадто пізнім настанням дії.
***
ЦЕ ВАЖЛИВО!
За даними огляду Carvalheira та співавторів, серед пацієнтів із діагностованою ЕД лише близько половини починають терапію, а через рік її продовжують менш ніж 30 % [19].
***
Традиційна таблетована форма силденафілу, хоча й залишається стандартом, не завжди відповідає очікуванням сучасного пацієнта. Необхідність запивати водою, чекати на ефект 30–60 хвилин і неможливість гнучко коригувати дозу — усе це знижує спонтанність і комфорт у використанні. Для багатьох чоловіків, особливо у випадках психогенної або стрес-індукованої ЕД, моментальна впевненість у можливості дії препарату є психологічно вирішальною.
Тому останніми роками фармацевтичні компанії спрямовують зусилля на створення нових форм із швидшим початком дії, вищою біодоступністю та зручністю дозування. Одним із таких рішень стала оральна рідка форма силденафілу у вигляді суспензії або спрею, яка відкрила нові можливості у лікуванні ЕД.
Переваги рідких форм силденафілу
У порівнянні з таблетованими формами, оральна суспензія або спрей мають низку важливих фармакокінетичних і практичних переваг. Так, у дослідженні Kaplan S.A. та співавт. (2024) було продемонстровано, що застосування силденафілу 100 мг у вигляді пероральної рідкої форми було біоеквівалентним за ступенем абсорбції порівняно з оригінальними таблетками Viagra® 100 мг. Водночас автори підтвердили значно швидшу абсорбцію препарату у перші 5–20 хвилин після прийому, що забезпечує більш швидкий початок дії [20].
Через 40 хвилин після прийому концентрація діючої речовини у плазмі крові після застосування спрею була приблизно на 15 % вищою, ніж при використанні таблеток. Ці дані свідчать, що рідка форма забезпечує більш передбачуване всмоктування, особливо за умов, коли важливо досягти ефекту у максимально короткий термін.
Дані, отримані в дослідженні Kaplan S.A. та співавт., також підтверджують сприятливий профіль безпеки. Побічні реакції мали легкий або помірний характер і не відрізнялися від тих, що спостерігаються при прийомі таблеток силденафілу. Це свідчить про те, що рідка форма є безпечною та ефективною альтернативою традиційним препаратам для лікування ЕД.
Клінічна ефективність і безпека рідких форм силденафілу
Сучасна концепція лікування ЕД передбачає не лише досягнення ерекції як такої, а й відновлення задоволення від інтимного життя, впевненості та комфорту. Саме тому клінічні дослідження рідких форм силденафілу сьогодні оцінюють не лише фармакокінетичні параметри, але й якість життя, зручність використання, психологічну складову терапії.
У систематичному огляді та консенсусі Італійського товариства андрології узагальнено результати застосування силденафілу в рідкій формі в рутинній клінічній практиці. Автори відзначили, що більшість пацієнтів, які переходили з таблетованих форм на рідкі, повідомляли про більш швидкий початок дії, покращення спонтанності сексуальної активності та вищу задоволеність терапією [21].
Серед основних причин, через які пацієнти віддають перевагу оральній суспензії порівняно з таблетованими аналогами, виділено три:
- Полегшене коригування дози — можливість індивідуального підбору кількості діючої речовини (за даними дослідження, 73,3 % пацієнтів відзначили цю перевагу).
- Краща переносимість і приємний смак, що підвищує психологічний комфорт і довіру до терапії.
- Менша ймовірність помилок під час прийому — відсутність потреби у подрібненні, розжовуванні чи запиванні препарату водою.
Подібні результати отримано в іспанському дослідженні UNICO, у якому було проаналізовано досвід понад 200 лікарів-андрологів та урологів [22]. У вибірці дослідження 40,9 % чоловіків мали помірну, а 24,9 % — тяжку ЕД. Переважали пацієнти віком понад 50 років (73,6 %), середня тривалість захворювання становила близько 1 року (11,8 місяця). Основною причиною ЕД була органічна етіологія (38,1 %), а ще 31,8 % мали змішану форму. Супутні захворювання відзначалися часто: серцево-судинні — у 57,4 % пацієнтів, психоемоційні розлади — у 16,4 %, гормональні порушення — у 10,2 %.
Більшість урологів (понад 70 %) відзначили, що застосування силденафілу в рідкій формі підвищує прихильність пацієнтів до лікування завдяки зручності, приємному смаку та гнучкості дозування. Особливо високу ефективність рідкої форми силденафілу лікарі спостерігали у чоловіків із психогенною ЕД, для яких фактор швидкості дії має вирішальне значення [22].
У проспективному багатоцентровому дослідженні реальної клінічної практики Boeri L. та співавт. (2025) порівнювали ефективність і задоволеність пацієнтів від лікування силденафілом у вигляді оральної суспензії та ородиспергованих таблеток. У дослідження було залучено 266 чоловіків із еректильною дисфункцією, серед яких більшість мали легкий або помірний перебіг захворювання [23].
Обидві лікарські форми продемонстрували високу ефективність у покращенні еректильної функції за шкалою IIEF-EF, однак суспензія забезпечувала значно швидше настання ефекту та вищий рівень задоволеності пацієнтів — 92 % проти 78 % у групі оро-диспергованих таблеток.
Додатково автори відзначили, що рідка форма сприяла кращій прихильності до терапії завдяки простоті прийому, зручності корекції дози та позитивним органолептичним властивостям препарату [23].
Усі дослідження узгоджено демонструють, що рідка форма силденафілу характеризується високим профілем безпеки, добрим контролем симптомів і кращою переносимістю у пацієнтів, які раніше мали скарги на побічні ефекти або низьку ефективність таблетованих засобів.
Джокер — сучасна форма силденафілу
Лікарський засіб Джокер, виробництва фармацевтичної компанії «Здоров’я», — перший і єдиний в Україні силденафіл у формі орального спрею, який поєднує перевірену ефективність молекули з перевагами сучасної лікарської форми.
Основними перевагами засобу є:
- Швидкий початок дії — ефект настає вже через 15–20 хвилин після застосування завдяки всмоктуванню через слизову ротової порожнини.
- Вища біодоступність у порівнянні з таблетованими формами, що забезпечує терапевтичний ефект при нижчих дозах.
- Індивідуальне дозування: одне натискання дозатора містить 12,5 мг силденафілу, що дозволяє легко підібрати дозу відповідно до потреб пацієнта.
- Зручність застосування: не потребує запивання водою, препарат можна використовувати непомітно, у будь-який момент, що особливо важливо для чоловіків із психогенною або ситуативною ЕД.
- Приємний м’ятний смак і відсутність подразнення слизової оболонки.
- Економічність: флакон містить 60 доз, що робить препарат вигідним для регулярного або епізодичного використання.
- Перевірений профіль безпеки: побічні реакції легкого або помірного характеру (головний біль, припливи, закладеність носа) трапляються рідко й минають самостійно.
Як застосовувати Джокер?
Джокер рекомендований дорослим чоловікам із ЕД. Для реалізації ефекту препарату необхідна наявність сексуального збудження.
Рекомендовані дози:
- Стандартна доза: 2 мл (4 натискання дозатора), що відповідає 50 мг силденафілу, приймається за потребою, приблизно за годину до статевої активності.
- Початкова або знижена доза: 1 мл (2 натискання дозатора), еквівалентно 25 мг силденафілу — підходить для пацієнтів, які вперше застосовують препарат або чутливіші до дії засобів цієї групи.
- Максимальна добова доза: 2 мл (4 натискання дозатора, 50 мг силденафілу), не частіше ніж 1 раз на добу.
Важливо: Ефект може проявлятися пізніше при прийомі після їжі, тому для швидкого результату бажано використовувати препарат натщесерце.
ВИСНОВКИ
Еректильна дисфункція — делікатна, але поширена проблема, з якою чоловіки часто звертаються не до лікаря, а саме до фармацевта. І саме фармацевт нерідко стає тією людиною, яка допомагає зробити перший крок до вирішення питання, повернення впевненості та якості життя.
Джокер — це не просто ще один препарат силденафілу. Це новий формат терапії, який відповідає сучасним очікуванням чоловіків: швидка дія, зручність, непомітність застосування, можливість точного дозування та приємний смак. Поєднання надійності перевіреної молекули й переваг рідкої форми робить Джокер рішенням, яке підвищує прихильність до лікування та задоволення терапією.
Список використаної літератури
1. Martins R., et al. A comprehensive analysis of erectile dysfunction prevalence, incidence, and risk factors: a systematic review and meta-analysis. Front Endocrinol (Lausanne). 2024; 15:1412369
2. Ayta I.A., et al. Global study of the prevalence of erectile dysfunction. Int J Impot Res. 1999; 11(1): S5–S11
3. Jackson G., et al. Erectile dysfunction and cardiovascular disease: evidence and implications for treatment. Int J Clin Pract. 2010; 64(6): 848–857
4. Laumann EO, et al. Sexual dysfunction in the United States: prevalence and predictors. JAMA. 1999;281(6):537–544
5. Rosen RC, et al. The impact of erectile dysfunction on quality of life: patient and partner perspectives. Int J Impot Res. 2004;16(3):236–242
6. Liu Q, et al. Bidirectional association between erectile dysfunction and depression: a systematic review and meta-analysis. J Sex Med. 2018;15(8):1073–1082
7. Nicolosi A, et al. Sexual behaviour, sexual dysfunctions and related help-seeking patterns in middle-aged and elderly Europeans: the global study of sexual attitudes and behaviours. BJU Int. 2004;94(6): 659–664
8. Corona G., et al. Psychological and relational correlates of erectile dysfunction: a review of clinical and epidemiological studies. J Sex Med. 2012;9(1):115–130
9. Althof S.E., et al. Psychogenic erectile dysfunction: classification and management. Urol Clin North Am. 2011;38(2):185–202
10. Ghanem H. Erectile dysfunction: historical and scientific perspectives. Arab J Urol. 2017;15(1):3–9
11. Harvey K. Impotence and Suing for Sex in Eighteenth-Century England. J Sex Res. 2008;45(2):197–208
12. Rosen R.C. The history of PDE5 inhibitors: milestones, advances and future directions. Nat Rev Urol. 2008;5(5):290–299
13. Salonia A., et al. EAU Guidelines on Sexual and Reproductive Health. Eur Urol. 2023;83(3):275–296
14. Burnett A.L., et al. AUA Guideline on Erectile Dysfunction. J Urol. 2018;200(3):633–641
15. Goldstein I., et al. Oral sildenafil in the treatment of erectile dysfunction. N Engl J Med. 1998;338(20):1397–1404
16. Ranjan K.R., Sharma G. Efficacy and safety of oral phosphodiesterase 5 inhibitors for erectile dysfunction: a network meta-analysis and multicriteria decision analysis. World J Urol. 2021;39(7):2815–2816
17. Pyrgidis N., et al. The Effect of Phosphodiesterase-type 5 Inhibitors on Erectile Function: An Overview of Systematic Reviews. Front Pharmacol. 2021;12:735708
18. Nichols D.J., et al. Sildenafil pharmacokinetics and metabolism in man. Br J Clin Pharmacol. 2002;53(S1):5S–12S
19. Carvalheira A., et al. Treatment of erectile dysfunction — Why do patients abandon therapy? J Sex Med. 2016; 13(2): 223–229
20. Kaplan S.A., et al. Pharmacokinetic parameters of a novel sildenafil oral liquid suspension administered to healthy adult men under fasted conditions. Int J Sci Res. 2024;13(6):759–762
21. Miacola C., et al. Sildenafil Citrate Oral Suspension for Managing Erectile Dysfunction: A Systematic Review and a Consensus Report from the Italian Society of Andrology (SIA). Sex Med. 2024;12(4):100878
22. Peinado F., et al. Study UNICO: Perception of Urologists and Andrologists in Spain about the Use of Sildenafil Oral Suspension in Patients with Erectile Dysfunction. J Clin Med. 2023;12(21):6953
23. Boeri L., et al. Effectiveness and patient satisfaction with the new sildenafil oral suspension formulation compared to sildenafil oro-dispersible film: a real-life study. Int J Impot Res. 2025;37(1):45–53
