Алергію називають «чумою III тисячоліття», хворобою цивілізації.
Ця хвороба — одна з найпоширеніших на Землі. За статистикою, вже сьогодні від неї страждає кожен п’ятий житель нашої планети: кожен шостий американець, кожен четвертий німець і від 5 до 40 % жителів нашої країни. Міжнародна статистика говорить про те, що за останні два десятиліття захворюваність на алергію зросла в 3–4 рази, до того ж захворювання часто протікає у важкій та незвичайній формі.
Саме у зв’язку з такою поширеністю та важливістю проблеми у 2005 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я було засновано Всесвітній день боротьби проти астми та алергії, який покликаний привернути увагу провідних фахівців медичної галузі, а також представників громадськості та організацій, пов’язаних з екологією та контролем за забрудненнями, до цієї патології.
Ймовірно однією з причин такого значного зростання чисельності людей, які страждають на різні прояви алергії, є певні зміни у зовнішньому середовищі:
- збільшення контакту людей із хімічними речовинами, як на виробництві, так і в побуті;
- забруднення навколишнього середовища;
- зростання споживання різних лікарських засобів.
Але не маловажливим фактором є і те, що змінився внутрішній світ сучасної людини. Імунна відповідь нашого організму на зовнішні та внутрішні фактори суттєво відрізняється від відповіді наших предків. Крім відомих усім зовнішніх алергенів з’явилося поняття того, що у значній частині випадків алергічні реакції розвиваються на внутрішні подразники, які постійно присутні всередині нас.
Наприклад, такий поширений серед сучасних дітей аденоїдит часто пов’язаний з атиповою реакцією імунітету на мікробіом і віром носоглотки. Тобто постійно проживаючі бактерії та віруси на слизовій оболонці носа та горла можуть не викликати гострого запального процесу, але призводити до виникнення алергії на ці мікроорганізми у дітей, а також у дорослих, якщо їхня імунна система схильна працювати в режимі подразнення та захисту. Те саме може стосуватися і мікрофлори кишечника та проявлятися у вигляді кропив’янки або інших видів висипу.
Потрібно пам’ятати, що алергія («allos» — інший, «ergon» — реакція) — це, перш за все, порушення імунної відповіді. Порушення, яке виявляється у формі неадекватної реакції, надмірної дратівливості на звичайні для нас фактори навколишнього середовища.
Чому імунітет сучасної людини починає дратуватися і захищатися від, начебто, природних об’єктів? Чому для одних людей ці речовини є алергенами, а для інших ні? Що робить організм більш агресивно напруженим в імунологічному плані?
Відповівши на ці питання, медична наука зможе знайти остаточне вирішення цієї проблеми. Про сучасне розуміння та прогресивні напрями ми поговоримо трохи нижче.
А зараз згадаємо про те, що ж таке алерген, які існують найпоширеніші види алергенів та форми алергічних проявів.
Поліноз, алергічний риніт і кон’юктивіт, атопічний дерматит, токсична еритема, ексудативно-катаральний діатез, бронхіальна астма, нейродерміт, кропив’янка, набряк Квінке — це далеко не повний список алергічних захворювань, який містить понад 40 нозологій.
Причиною, що викликає алергічні захворювання, є алергени (від грец. аllergenum — породжує алергію). Алергенами є білки, найчастіше чужорідні. Алергени можуть бути присутніми як у їжі, так і в навколишньому середовищі. Найпоширеніші це пил, який містить пилових кліщів та залишки їхньої життєдіяльності; пилок рослин; епідерміс та шерсть тварин, корми для тварин і риб та інші.
Харчова алергія зустрічається не так часто, як непереносимість харчових продуктів, проте деякі продукти, такі як арахіс (бобові), горіхи, морепродукти та молюски є причиною серйозної алергії у багатьох людей. Управління по контролю якості харчових продуктів та лікарських засобів США офіційно визнало вісім харчових продуктів небезпечними для виникнення алергічних реакцій та їх наявність у товарі потребує обов’язкового маркування. Ці речовини викликають алергічні реакції у значної частини чутливого населення. До них відносяться арахіс, лісові горіхи, яйця, молоко, молюски, риба, пшениця та вироби з неї, соя та її похідні, а також сульфіти (часто зустрічаються в ароматизаторах та барвниках харчових продуктів).
У різних країнах, зважаючи на відмінності в генетичних профілях їхніх громадян і різного рівня впливу певних продуктів та у зв’язку з відмінністю харчових звичок, «офіційний » список алергенів може різнитися. Наприклад, Канада визнає всі вісім алергенів, прийнятих у США, втім до цього списку додає насіння кунжуту та гірчицю. Європейський Союз, крім перелічених речовин, вказує всі зернові продукти, що містять глютен, а також селеру та люпин.
Важливим алергеном є урушіол, смола, що виробляється отруйним плющем та отруйним дубом, зіткнення з якою викликає шкірний висип. Ці рослини широко розповсюджені у Північній Півкулі. Виникаючий внаслідок цього контактний дерматит змінює клітини шкіри так, що імунна система більше не розпізнає її, як частину тіла. Тому деякі рослини, що містять цю речовину та вироби з дерева, такі як папір, картон, МДФ та інші, можуть викликати симптоми алергії, які проявляються від легкого до тяжкого ступеня тяжкості, після дотику до них або при вдиханні їх тирси.
Алергічна реакція може бути викликана будь-якою формою прямого контакту з алергеном, чи це вживання їжі або напоїв, до яких чутлива людина; чи вдихання пилку, аромату або частинок епідермісу домашніх тварин або навіть легкий дотик частини тіла до рослин, що викликають алергію.
Так само частими причинами серйозної алергії є комахи: оса, вогненна мурашка та бджоли. А серед медичних об’єктів та ліків найпоширенішими алергенами є пеніцилін та латекс.
Залежно від походження алергени можна поділити на кілька груп:
- побутові — домашній та побутовий пил, крейда та її водний розчин, продукти переробки нафти;
- епідермальні — шерсть, пух, перо, епідерміс, екскременти, слина домашніх тварин (кішок, собак, морських свинок, хом’яків, птахів, кроликів, коней, овець тощо), епідерміс людини;
- інсектні — синантропні мікрокліщі, таргани, жалі і кровососні комахи, павукоподібні;
- харчові — потенційно кожен харчовий продукт може бути алергеном (як правило, високий ступінь аллергізуючої активності у коров’ячого молока, риби та морепродуктів, яєчного білка, курячого м’яса, полуниці, малини, цитрусових, шоколаду, горіхів);
- пилкові — пилок різних рослин, частіше злакових, бур’янів, дерев;
- лікарські — алергенами можуть бути будь-які лікарські препарати, включаючи і протиалергічні засоби;
- грибкові — основний компонент домашнього пилу, частіше йдеться про плісняві та дріжджові грибки;
- гельмінтні — антигени аскарид, гостриків, волосоголовець та інших гельмінтів.
Крім того, алергенами в переносному значенні, тобто здатними провокувати прояви подібні до алергії, можуть бути деякі фактори:
- термічні — вітер, сонце, мороз, незначний холод та усілякі його прояви;
- морально-біологічні — нервовий зрив, переживання, страх, хвилювання.
Надзвичайно серйозна форма алергічної реакції називається анафілаксією. Однією з форм екстреної терапії є введення стерильного адреналіну, який пригнічує надмірну реакцію організму на алерген та дозволяє зупинити розвиток захворювання, врятувати людині життя та транспортувати її до медичного закладу для подальшого спостереження та лікування.
За прогнозами фахівців Інституту імунології половина населення розвинених країн до 2024 року страждатиме на ту чи іншу форму алергії. Одним із найбільш серйозних та поширених захворювань на ґрунті алергії є бронхіальна астма. За даними епідеміологічних досліджень у світі близько 300 млн осіб хворіють на бронхіальну астму, в Україні — це кожна 12-а людина. Особливу тривогу викликає той факт, що захворюваність на астму зростає у всьому світі. Наприклад, у США за останнє десятиліття захворюваність збільшилася на 60 %, і відповідно зросла смертність від цієї хвороби. Така сама тенденція простежується в нашій країні. Значно зросла поширеність цієї недуги у дітей, причому все частіше зустрічається тяжкий перебіг хвороби. Спеціалісти впевнені, захворюваність зростатиме, тому що більшість факторів, що викликають алергічні реакції, пов’язані з нашим способом життя, роботою та побутом.
Основними факторами ризику розвитку алергії та астми є:
- куріння (активне та пасивне), особливо в дитячому віці та під час вагітності;
- неконтрольований прийом гормональних контрацептивів та антибіотиків;
- переважання в харчуванні продуктів із синтетичними добавками;
- прийом медикаментів, вплив хімічних речовин та вживання алергенних продуктів харчування під час вагітності;
- стреси та несприятливі фактори навколишнього середовища.
Астма відома людям з давніх давен — описи характерних для цього захворювання нападів ядухи були зроблені понад три тисячі років тому. Назва хвороби була запропонована ще Гіппократом і походить від грецького слова asthma, що означає «задуха». Стародавні греки ставилися до бронхіальної астми з повагою, вважаючи її за священну хворобу, що посилається богами. Грецький лікар Аретей, який жив у ІІ–ІІІ столітті до н. е., вперше зробив спробу розрізнити дві форми астми: утруднене дихання, що виникає у хворого під час невеликого фізичного навантаження, і спастичне утруднення дихання, викликане холодним або вологим повітрям. Він також зазначив, що жінки частіше хворіють на бронхіальну астму, а чоловіки частіше вмирають від неї, діти ж мають найкращі перспективи для одужання. У другому столітті нашої ери Гален описав бронхіальну астму як спастичний стан дихальної системи. Він правильно припустив, що бронхіальна астма пов’язана з непрохідністю дихальних шляхів при якій необхідне розрідження слизу, утвореного у бронхах.
Бронхіальна астма — це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, в протіканні якого грають роль багато клітин і клітинних елементів. Хронічне запалення викликає супутнюю гіперактивність дихальних шляхів, яка призводить до повторюваних епізодів свистячих хрипів, задишки, відчуття стиснення в грудях та кашлю, особливо вночі або рано вранці. Зазвичай ці епізоди пов’язані з розповсюдженою бронхіальною обструкцією, яка може змінювати свою інтенсивність, часто виникаючи спонтанно або реагуючи на лікування.
Бронхіальна астма є поліетиологічним захворюванням, у розвитку якого відіграють роль як внутрішні фактори ризику, що зумовлюють схильність людини до її розвитку, так і зовнішні фактори, що викликають розвиток хвороби у схильних до цього людей або призводять до загострення захворювання або тривалого збереження симптомів.
Фоном, на якому розвивається бронхіальна астма, є алергізація. А факторами, що запускають процес, так званими тригерами, можуть бути різні речі. Тригери — це пускові фактори, які викликають загострення бронхіальної астми шляхом стимуляції запалення або провокування гострого бронхоспазму або того й іншого. Вони включають тривалий вплив причинних факторів (алергени або професійні агенти), до яких вже сенсибілізовано дихальні шляхи пацієнта із цим захворюванням. До тригерів відносять також:
вплив фізичних навантажень, холодного повітря, дратівливих газів (іритантів), аерополлютантів;
зміна погоди;
надмірні емоційні навантаження;
респіраторні інфекції (вірусні та бактеріальні);
хвороби верхніх дихальних шляхів (риніти, синусити, поліпоз носа);
гастро-езофагальний рефлюкс;
гормональні зміни пов’язані з менструацією та вагітністю;
лікарські засоби.
У містах головним забруднюючим фактором служать автомобілі — із сумарної кількості полютантів забруднювачів, вони відповідальні за викид приблизно 75 % чадного газу, 50 % оксиду азоту та 35 % дрібних частинок (сажа та ін.). Величезний внесок у забруднення атмосфери додає і промисловість, особливо енергетичні, хімічні та металургійні підприємства.
Фізичне навантаження та гіпервентиляція у поєднанні з холодним або сухим повіт-
рям викликають обструкцію при бронхіальній астмі. Сухе повітря, охолоджуючи та підсушуючи дихальні шляхи, призводить до вивільнення з клітин запалення і резидентних клітин бронхів таких медіаторів, як гістамін або лейкотрієни, які стимулюють скорочення гладкої
мускулатури. Ці «провокатори» не підвищують реактивності бронхів на інші стимулюючі фактори, і мають короткочасну дію.
Більшість загострень зумовлені респіраторною вірусною інфекцією (риновірус, респіраторно-синтиціальний вірус, вірус парагрипу, грипу, аденовірус). Віруси ушкоджують епітелій дихальних шляхів, пригнічують бар’єрні властивості бронхіальної стінки та створюють умови для розвитку запального процесу.
Порушення контролю з боку вегетативної нервової системи можуть сприяти бронхіальній гіперреактивності та супроводжуватися дисфункцією вегетативного контролю зі збільшенням холінергічної та дисфункцією адренергічної активності. У хворих із цим захворюванням внаслідок алергічного запалення виникає бронхіальна обструкція внаслідок гострого бронхоспазму, набряку дихальних шляхів стінки бронха, виділення секрету в просвіт та обтурації слизом.
Дослідники з Нідерландів вивчали фактори ризику, з якими пов’язані часті загострення тяжкої бронхіальної астми.
Виявилося, що існує п’ять достовірних факторів ризику:
синдром сонного апное (хропіння та пов’язані з ним обструктивні розлади);
тяжкий поліпоз носа;
гастро-езофагальний рефлюкс;
рецидивні респіраторні інфекції;
психічні розлади.
Більшість цих факторів підвищують ризик загострень у 3–7 разів, а порушення у психоемоційній сфері — майже в 11 разів. Часті загострення астми нерідко пов’язані з певними станами, які досить легко виявити та які піддаються лікуванню.
Що ж є першопричиною такої поширеності алергій та бронхіальної астми у сучасному світі? На думку фахівців, це наслідки змін у житті людей пов’язаних із сучасною цивілізацією. Того середовища та ритму життя, в якому ми знаходимося. Сучасна людина живе у створеному нею неприродному середовищі, яке наповнилося токсичними продуктами її ж життєдіяльності та промислового виробництва. Однак імунологічні процеси, покликані розмежувати «своїх» і «чужих» та захищати від агресивних атак «загарбників», вже не можуть зрозуміти, що ж є корисним, а що шкідливим, оскільки сама людина оточує себе токсичними речовинами в такій кількості, що імунітет згодом починає вважати практично все чужорідними ворожими агентами.
Проблема алергії є еволюційною. Еволюції нашого способу життя та свідомості. Тому легкого рішення, на жаль, не може бути.
Головний висновок, який можна зробити про причину виникнення епідемії алергії — це наслідок накопиченої інтоксикації в організмі. Коли наше тіло зашлаковано, імунна відповідь не може бути збалансована, тому і виникають алергії, гіперергії, або зниження відповідних сил імунітету. Захисний механізм активується, коли велика кількість токсинів та недостатньо окислених продуктів метаболізму накопичуються в організмі, що може призвести до запалювальних процесів та порушень у роботі тканин. Це провокуватиме алергічні реакції. Не всі ми можемо змінити своє життя. Наприклад, жителю мегаполісу не просто кинути все та поїхати до села. Хоча й села зараз не завжди можуть бути прикладом екологічності.
Однак є деякі принципи раціонального оздоровлення, які допоможуть знизити ризик виникнення алергій і які кожен з нас може застосувати у своєму житті:
Чиста вода — чистий організм
Пийте більше води! Чистої води без консервантів, ароматизаторів, підсолоджувачів — це дозволить «промивати» і «очищати» ваш організм не допускаючи навантаження токсинами.
Чиста їжа
Використовуйте свіжі продукти, максимально натуральні, наскільки це можливо в кожному конкретному випадку. Не рекомендуються продукти тривалого зберігання з великою кількістю консервантів та стабілізаторів.
Чистий одяг
Натуральні тканини та високоякісні безфосфатні пральні порошки та миючі засоби — це убезпечить вас від хімічних подразників.
Чистий простір
Організуйте ваш побут з максимальною простотою, з погляду легкості збирання, видалення пилу та інших забруднень — це дозволить уникнути дратівливого впливу елементів домашнього пилу.
Проста їжа
Це дуже важливий елемент, оскільки все, що не перетравлюється, може перетворитися на токсини, а також це ґрунт для розвитку несприятливих мікроорганізмів і паразитів.
Більше зелених овочів, менше важкої тваринної білкової та жирної їжі. Більше фруктів і менше рафінованих цукрів та борошна.
Здоровий кишечник і добре працююча печінка
Це важливий елемент профілактики алергій.
Якщо все ж таки у вас вже виявляються будь-які ознаки алергії обов’язково зверніться до гарного фахівця алерголога або імунолога, який зуміє не тільки визначити алерген, але знайде шлях до усунення причин імунного дисбалансу.
Давидова Тетяна Володимирівна, канд. мед. наук, лікар імунолог, науковий співробітник лабораторії та клінічного відділу молекулярної імунофармакології ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова Національної медичної академії наук України»