Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров’я — це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. За статистикою кожна восьма людина у світі живе з психічними розладами, які впливають на фізичне та моральне здоров’я.
Ментальний стан залежить від багатьох чинників: соціальних, екологічних та навіть економічних. В умовах війни та у післявоєнний час ментальне здоров’я людей знаходиться під загрозою. Сьогодні, за деякими розрахунками спеціалістів, 90 % українців мають ті чи інші прояви психічних розладів через війну.
В Україні 9 з 10 осіб мають психічні розлади, які спричинені постійним стресом — війною.
За ініціативою першої леді Олени Зеленської було створено Всеукраїнську програму ментального здоров’я «ТИ ЯК?». Основна мета проєкту — покращення ментального здоров’я українців, допомога в спробах залишатися стійкішими і зберегти сили для перемоги.
Війна торкнулася кожного, кожен з нас долає життєві труднощі, через що стрес є складовою нашого сьогодення. На жаль медичні та фармацевтичні працівники входять до категорії найбільш вразливих до стресу. Медична спеціальність відноситься до представників професій системи «людина – людина». Формування і протікання синдрому «вигорання» в різних професійних групах показало, що це явище найбільш часто зустрічається і найбільш різко виражене саме у цій системі. До звичного вигорання додається щоденний провокуючий фактор війна, що призводить до синергізму стресу.
Загрозливими симптомами стресу є:
Зміни у тілі
- стан хронічної втоми або постійного напруження;
- фіброміалгія (хронічний біль в тілі та підвищена болісна чутливість до натиснення)
- панічні атаки, які супроводжуються порушенням дихання;
- розлад харчового інстинкту та/або порушення травлення.
Зміни у поведінці
- симптоми неврастенії (порушення сну, плаксивість, дратівливість, апатія)
- симптоми генералізованого тривожного розладу (страх, тривога, тощо)
- зловживання алкоголем, нікотином, кавою або наркотичними речовинами.
Зміни у думках
- відсутність мотивації щось робити. Включаючи те, що раніше приносило задоволення;
- неможливість сконцентруватися на будь-якій справі;
- важко приймати будь-які рішення.
Піклування про ментальне здоров’я допоможе уникнути саморуйнування. Гніватись, боятися, хотіти розтрощити все навколо — це не слабкість, а нормальна реакція на ненормальний стан речей. Медикам та фармацевтам слід навчитися переживати емоційні бурі та рухатись далі, піклуючись і про ментальне здоров’я своїх близьких та пацієнтів.
На сайті програми можна знайти так звану «Аптечку психологічної самодопомоги», в якій зібраний матеріал про стрес та вправи для його подолання. Аптечка була розроблена на основі матеріалів ВООЗ, «Довідника безбар’єрності» та за експертної підтримки Інституту психічного здоров’я Українського Католицького Університету.
Однією з рекомендованих вправ є ведення «щоденника подяки». Суть полягає в наступному: варто щоденно записувати в щоденник людей і три події, яким хочеться подякувати. Наступного дня перечитувати і дописувати ще 3+3.
За даними спеціалістів, в момент коли людина відчуває вдячність, мозок виділяє дофамін, який є гормоном щастя. Як наслідок, покращується настрій, з’являються сили на улюблені справи. Тож добряче дякувати — це не лише про ввічливість. Це користь ментальному й заразом фізичному здоров’ю.
Коли ми втрачаємо контроль над ситуацією, перебуваємо у невизначеності та недоотримуємо соціальної підтримки, важливо вміти справлятися зі стресом та не доводити стан до виснаження, який згодом переросте в клінічну депресію. Депресія — одне з найпоширеніших психічних захворювань у світі. За думкою спеціалістів, кожен третій українець може зіткнутися з епізодом депресивного розладу. Реалії сьогодення в рази підвищують ризик виникнення депресії.
Наш організм має певний механізм відповіді на стрес: під час страху та тривоги мозок дає сигнал наднирникам активізувати вироблення гормонів стресу (глюкокортикостероїдів, зокрема кортизолу). Кортизол посилює дію інших гормонів стресу - адреналіну і норадреналіну, завдяки чому організм ліпше дає раду з так званими стресорами. Крім цього, підвищується рівень глюкози в крові для кращого енергообміну. У певний момент ресурси організму виснажуються, компенсаторний механізм дає збій. Наслідком такої нейробіології є те, що стрес послідовно деформує наші рішення і ми стаємо більш імпульсивними і менш рефлексивними. До того ж, саме в цей період існує найбільший ризик виникнення депресивного розладу, який характеризується почуттям провини, тривогою, дратівливістю, порушенням сну, розладом харчової поведінки, появою суїцидальних думок. Впоратися з депресією самостійно майже неможливо, тому покращення ментального здоров’я є наразі обов’язковим.
Ментальне здоров’я — це не лише відсутність розладів чи стресу, а й відчуття задоволення від життя попри обставини, змога жити повноцінно.
Спробуйте відповісти на прості питання:
- Ви пишаєтесь маленькими перемогами?
- Не ігноруєте свої почуття?
- Дослухаєтесь до потреб організму?
- Ви у спокої? А навіть, якщо стає тривожно, Ви знаєте, як приборкати емоції?
- Ви усвідомлюєте, що погані дні трапляються, але минають?
- Ви приймаєте і любите себе такими, як Ви є?
- Ви помічаєте позитивні сторони навіть у складник ситуаціях?
Чим більше плюсиків, тим в кращому стані ваша менталочка
Підготовлено за матеріалами www.howareu.com