Прихід зими ознаменує не лише наближення новорічних та різдвяних свят, але і пік захворюваності на гострі респіраторні інфекції (ГРІ). Хоча багато людей одужує протягом тижня без будь-якої медичної допомоги, у певних категорій населення ГРІ, особливо грип та COVID-19, можуть призвести до важких ускладнень.
Чому та у кого розвиваються ускладнення при ГРІ?
До груп високого ризику розвитку ускладнень при ГРІ та грипі відносяться [1]:
- діти віком 3–12 років;
- вагітні жінки;
- медичні працівники;
- люди старші 65 років;
- люди з хронічними захворюваннями.
Усі ці категорії населення мають незрілий або знижений імунітет, тому ГРІ у них часто протікають важко. Часто виникають ускладнення, особливо у дітей, основними з яких є [2]:
- зневоднення;
- запалення середнього вуха (середній отит), яке є найчастішим ускладненням;
- бактеріальне запалення приносових пазух (cинусит);
- запалення легень.
Якщо у дитини з ГРІ виділення з носа та кашель тривають довше 10–14 днів або з’являються нові симптоми, зокрема, лихоманка, біль або набряк обличчя, необхідно діагностувати синусит.
Фактори, які підвищують схильність дітей до частих ГРІ [3]:
- певна незрілість імунної системи;
- несприятлива екологічна обстановка у великих промислових центрах і містах, несприятливі соціально-побутові умови;
- ранній початок відвідування дитячих дошкільних закладів;
- недостатньо збалансоване харчування, гіпо-і авітаміноз;
- осередки хронічної інфекції в ЛОР-органах та органах черевної порожнини, дисбіоз кишечника, алергічні захворювання, зміни функції залоз внутрішньої секреції;
- часті психоемоційні стреси;
- необґрунтоване призначення антибіотиків.
Дуже часто при частих респіраторних інфекціях виникає так зване «замкнене коло»:
В результаті здається, що дитина не встигла одужати, як захворювання виникає знову. У свою чергу, часті ГРІ та необґрунтоване призначення антибіотиків призводить до:
- зростання нечутливості збудників до антибіотиків [4];
- побічних реакцій, які можуть стати причиною звернення за невідкладною медичною допомогою [5];
- хронізації захворювань: показано, що системна антибіотикотерапія більш ніж удвічі підвищує ризик розвитку хронічного риносинуситу і призводить до більш вираженого зниження якості життя протягом двох років після закінчення курсу лікування [6].
Як підтримати імунітет та профілактувати ГРІ в осінньо-зимовий період?
Безсумнівно, соціальне дистанціювання, носіння захисних масок та регулярне миття рук є найбільш ефективними та перевіреними методами зменшення ймовірності розвитку та поширення гострих респіраторних інфекцій, у тому числі COVID-19. Проте не менш важливу роль відіграє підтримка здорової імунної системи, що актуально не лише у період пандемії, а й протягом усього року.
При цьому слід не просто зміцнювати загальний опір організму, а прицільно впливати на місцевий неспецифічний імунний захист слизових оболонок. Особливо важливим є зміцнення імунітету бронхів і легень, які є «вхідними воротами» для інфекції. Слід підкреслити і те, що активація непорушеної ланки імунітету може призвести до дисбалансу в імунному статусі та підвищити ризик виникнення аутоімунних захворювань [7]. Саме тому найбільш доцільним і патогенетично обґрунтованим є використання засобів, що активують саме первинну ланку імунітету — макрофаги. Однією із речовин, яка відіграє важливе значення у активації місцевого імунітету слизових оболонок, стимуляції дозрівання, активації та подовження життєздатності імунних клітин, зокрема, макрофагів, є бета-1,3/1,6-глюкан.
Безпека сполук бета-1,3/1,6-глюканів підтверджується віднесенням їх до класу GRAS (generally recognized as safe) згідно з класифікацією Food and Drug Administration (FDA), США ще у 2001 році.
Бета-глюкани — сімейство полісахаридів мономерів D-глюкози, з’єднаних між собою бета-глікозидними зв’язками. Найчастіше бета-глюкани для фармацевтичної промисловості отримують з сухого дріжджового ферментата Saccharomyces cerevisiae (EpiCor®).
Бета-глюкани — це великі молекули, які не руйнуються під впливом ферментів у шлунково-кишковому тракті. Вони захоплюються клітинами слизової оболонки кишечника і активно переносяться в підслизовий шар, де активують макрофаги, а через них лімфоцити, які відповідальні за захист ендотелію, тобто за місцевий імунітет [8, 9]. Активовані лімфоцити зі слизової оболонки кишечника потрапляють у слизові оболонки різних органів, таким чином, захищаючи їх від інфекцій [10].
Важливою особливістю бета-глюканів є те, що їхні імуномоделюючі властивості не викликають гіперстимуляції імунної системи, а впливають саме на макрофаги.
Частина бета-глюканів із током крові через ворітну вену потрапляють у печінку, де захоплюються купферівськими клітинами (імунні клітини печінки). Внаслідок впливу бета-глюканів Купферівські клітини виділяють цитокіни, наприклад, фактор некрозу пухлин, які активують системний імунітет [11].
Таким чином, бета-глюкани активують:
- місцевий імунітет, забезпечуючи захист організму від проникнення мікроорганізмів;
- системний імунітет, що призводить до знищення чужорідного генетичного матеріалу, що уже проник в організм.
Дослідження показали, що β-1,3/1,6-глюкан також може використовуватися для зміцнення імунітету навіть після вакцинації [12].
Слід зауважити, що причиною зниження імунітету та підвищення схильності до захворювань є дефіцит вітамінів та мікроелементів. Так, у країнах Європи при збалансованому харчуванні у людей виявляють дефіцит більшості вітамінів і мікроелементів, який сягає 20–30 % [12]. Ключову роль у роботі імунної системи відіграють такі мікронутрієнти, як вітамін С, вітамін Д3 та цинк.
Вітамін С (аскорбінова кислота) бере участь в окисно-відновних реакціях, має антиоксидантні властивості. В результаті нейтралізації вільних радикалів підвищується неспецифічний захист організму від вірусних інфекцій, посилюється вироблення ендогенного інтерферону, який відіграє ключову роль у боротьбі з вірусними інфекціями. Аскорбінова кислота також необхідна для нормального перебігу процесів регенерації, кровотворення, забезпечує стійкість до оксидативного стресу та сприятливо впливає на імунну систему в цілому [13].
Роль вітаміну Д3 в здоров’ї кісток та м’язів відома давно, втім численні дослідження встановили, що він впливає і на інші органи та системи організму, в тому числі імунну.
На сьогодні вважається, що щонайменше 1000 різних генів, що керують практично кожною тканиною у нашому організмі, регулюються активною формою вітаміну Д3 [14].
Існує кілька механізмів, за допомогою яких вітамін Д3 впливає на природний клітинний та гуморальний імунітет [15]. Вітамін Д3:
- бере участь у процесі розпізнавання макрофагами патогенних мікроорганізмів [16];
- посилює клітинний імунітет шляхом посилення вироблення антимікробних пептидів, кателіцидину LL‑37 [17] та дефензинів [18].
Кателіцидин чинить прямий антимікробний вплив на широкий спектр грампозитивних та грамнегативних бактерій, вірусів та грибів. Вони гинуть під впливом кателіцидину за рахунок пошкодження клітинної мембрани та нейтралізації біологічної активності ендотоксинів [19]. В експериментальних дослідженнях також встановлено, що LL‑37 знижує реплікацію вірусу грипу А та ротавіруса [20, 21];
- знижує експресію прозапальних генів за рахунок збільшення синтезу інгібітора NF-κB-IκBα [22];
- пригнічує запалення завдяки впливу на Т-хелпери [23–25].
За даними ВООЗ, дефіцит цинку спостерігається у 10–80 % населення світу [26].
Ще одним важливим для імунного захисту мікронутрієнтом є цинк. Існує багато підтверджень активної участі цинку в протимікробній функції макрофагів. Цинк відіграє важливу роль у механізмах захисту від внутрішньоклітинних збудників. Залежно від збудника макрофаги регулюють концентрацію цинку, сприяючи максимальному пошкодженню мікроорганізмів [27, 28].
Не менш важливою є роль цинку в реалізації протимікробного захисту іншою ланкою імунітету нейтрофілами. Нейтрофіли відомі як головні клітини, що швидко мобілізуються в зоні проникнення патогену. Нейтрофіли можуть виробляти різні захисні молекули, зокрема дефензини, катіонні антимікробні пептиди, протеолітичні ферменти та хелатори металів. Одним із найпоширеніших і потужних елементів серед них є кальпротектин. В нормальних умовах він міститься в клітині у неактивному стані і не взаємодіє з цинком. При зустрічі з мікроорганізмом нейтрофіли створюють комплекси з молекулами кальпротектину та цинку, в результаті чого вони стають активними проти збудників захворювань [29].
Цинк також відіграє важливу роль у формуванні Т-клітинного імунітету. Мікроелемент є кофактором ферменту, що утворює активний тимулін, необхідний для дозрівання Т-лімфоцитів [30].
Засіб, який містить у собі всі чотири компоненти (вітаміни С і Д3, цинк та сухий ферментат
з дріжджів EpiCor®) та дозволяє підвищити опірність організму від ГРІ, знизити ризик виникнення ускладнень та зміцнити імунітет, особливо у таких вразливих категорій населення, як діти молодшого віку та школярі, представлений на ринку України компанією Vorwarts Pharma під торговою назвою БІВЕЛ.
БІВЕЛ: що говорять результати досліджень?
Численні дослідження як окремих компонентів, так і комбінації активних складових БІВЕЛУ, встановили виражений позитивний вплив на імунітет та частоту і тяжкість ГРІ. Так, у дослідженні Lehne G. та співавторів продемонстровано хорошу переносимість препаратів бета-глюкану при пероральному застосуванні, що супроводжувалося вираженим підвищенням концентрації імуноглобуліну А. Здорові добровольці були поділені на три групи, які щодня отримували розчин бета-глюкану у трьох різних концентраціях (100, 200 і 400 мг) протягом 4 днів. Після завершення експерименту показано значне підвищення концентрації імуноглобуліну А (від 65,8±29,4 до 105,4±73,9 мг/мл) у слині пацієнтів у групі з найбільшою концентрацією бета-глюкану у розчині (400 мг/добу). Розчини бета-глюкану добре переносилися всіма учасниками дослідження, побічних ефектів виявлено не було [31].
Ефективність сиропу із β-1,3/1,6-глюканом у комплексному лікуванні дітей віком від 1 до 7 років із вторинним імунодефіцитом оцінювалася у дослідженні Г.М. Рахметилдаєвої та співавторів [3]. 86,6 % учасників часто хворіли ГРІ, у 6,7 % дітей була діагностована целіакія та гостра пневмонія. Для оцінки динаміки показників клітинного та гуморального імунітету визначали рівні CD3+, CD8+ фагоцитарного індексу та фагоцитарної активності ( % перетравлювання фагоцитами). Було продемонстровано зростання CD3 майже на 10 %, підвищення CD8+ на 3 %, а також покращення фагоцитарного індексу і фагоцитарної активності на 14,3 і 6,3 % відповідно, що свідчило про позитивний імуномодулюючий вплив бета-глюкану на фагоцитарну ланку імунітету, гуморальний та, меншою мірою, клітинний імунітет.
Клінічна ефективність сиропу була не менш вираженою. Додавання бета-глюкану до комплексної терапії сприяло достовірно швидшому зникненню кашлю та скороченню періоду лихоманки. При подальшому спостереженні на тлі прийому бета-глюкану було продемонстровано зниження частоти ГРІ, зменшення тривалості хвороби приблизно на 2 дні, зменшення інтоксикації, зниження частоти розвитку бактеріальних ускладнень, що зрештою дозволило скоротити використання антибактеріальних препаратів у дітей.
Таким чином, дані експериментальних та клінічних досліджень підкреслюють доцільність використання БІВЕЛУ з метою підтримки імунної системи:
- для підвищення опірності організму при застудах;
- для полегшення і зменшення проявів алергії (чхання, сльозотеча, набряк слизової носа і очей).
Як приймати БІВЕЛ?
БІВЕЛ може бути використаний як додаткове джерело природних поживних речовин для підтримки функціонування захисної системи організму, що особливо важливо в умовах епідемії ГРІ та пандемії COVID-19. БІВЕЛ випускається у формі суспензії і може застосовуватися дітям 3 років. Рекомендоване дозування:
- з 3 до 9 років — 5 мл раз на добу,
- з 9 до 14 років — 10 мл на добу,
- з 14 років — 15 мл на добу.
Не варто витрачати новорічні вихідні та свята на боротьбу з хворобою. Прийом БІВЕЛУ дозволить підтримати імунітет та попередити ГРІ у всіх членів сім’ї.
Список літератури знаходиться в редакції
Ганна Кирпач, лікар загальної практики